ТІРАС : Географічні задачі

ФОРМУЛИ
ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою t повітря

називається амплітудою коливань t.

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

Географічні задачі ЗАдачі з географії

Сьогодні якість знань визначається не стільки тим, що знає і може відтворити учень, скільки тим, як він уміє ними скористатися. Слабкою ланкою навчальних програм з природничих наук в основній школі залишається перевантаженість теоретичними знаннями й відірваність від практичних потреб у житті. Як наслідок, молода людина, що 10—11 років навчалася в школі, у багатьох життєвих ситуаціях відчуває себе безпорадною, оскільки її не навчили або недостатньо закріпили вміння застосовувати отримані знання в житті.

Сучасна шкільна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб. Зміни, які відбуваються в нашій державі, потребують змін і в рівні компетенцій нинішніх учнів, що стануть громадянами нової України. Знання, які дає навчальний заклад, повинні мати більшу практичну спрямованість.

Пропонуємо вашій увазі теоретичні матеріали та практичні завдання й задачі, які можна використовувати, вивчаючи теми «Літосфера», «Атмосфера» та «Гідросфера». Їх виконання дасть можливість не лише закріпити знання теоретичного матеріалу, отримані на уроках, а й сформувати вміння й навички, необхідні в подальшому житті та діяльності.

Задачі розраховано на учнів, яким цікавий предмет, і передбачають таку мету:

• формувати практичні вміння й навички;

• розвивати логічне просторове мислення;

• формувати пізнавальні інтереси;

• розвивати активність, цілеспрямованість і наполегливість;

• виявляти й заохочувати здібних школярів;

• готувати учнів до конкурсних випробувань.

Систематичне розв'язування задач, поглиблене вивчення теоретичного матеріалу стане вагомим кроком у підготовці дітей до диспутів, турнірів, всеукраїнських олімпіад з географії та вступу до вищих навчальних закладів.
**********************************************************************************

ізобата — ізолінія глибин океану, моря, озера;
ізобронта — ізолінія однакової кількості днів із грозою;
ізохазма — ізолінія повторюваності полярних сяйв;
ізотерма — лінія однакових температур води чи повітря;
ізогаліни — ізолінії однакової солоності води. Лінія (чи поверхня), яка з'єднує точки з однаковим вмістом солей в підземних водах чи поверхневих водних об'єктах;
ізопікни — лінії однакової густини води;
ізогони — лінії з однаковим магнітним схиленням;
ізобара — лінії однакових атмосферних тисків;
ізокліни — лінії рівних магнітних нахилень;
ізоплети — лінії однакових значень довільної метеорологічної, чи океанологіної, величини (зазвичай на графіку);
ізостери — лінії однакових питомих об'ємів на діаграмах морських гідрологічних розрізів;
ізогієти — лінії, які на карті з'єднують точки з однаковими показниками атмосферних опадів;
ізоанемони — ізолінії середньорічної швидкості вітру;
ізоаномали — лінії, які з'єднують на гравіметричних картах точки з рівними значеннями аномалій прискорення сили тяжіння;
ізовмісти — лінії, що з'єднують точки з однаковими величинами вмісту того чи іншого компонента корисної копалини;
ізоглибини — лінії, які з'єднують точки з однаковими глибинами залягання корисних копалин;
ізоградієнти — лінії, які з'єднують точки з однаковими градієнтами поверхні;
ізокореляти — лінії, які з'єднують точки з однаковими величинами коефіцієнта кореляції;
ізорахії — ізолінії висоти морських припливів;
ізорезистиви — лінії однакових електричних опорів гірських порід при електророзвідці методом опорів.

*********************************************************************
ЗАДАЧІ З ГЕОГРАФІЇ

ЗАДАЧІ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСУ СХОДУ І ЗАХОДУ СОНЦЯ І НА ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ДНЯ,

Для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ і напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце. Визначають горизонтальний кут за допомогою компаса або інших кутомірних приладів.

Задача 1

Горизонтальний кут, який був виміряний під час сходу Сонця, дорівнював 120°. Визначте, коли зійшло і зайшло Сонце та яка тривалість дня.
Розв 'язання:
Точці сходу на горизонтальному крузі компаса, як стороні горизонту, відповідає кут величиною 90°, а точці заходу - 270°. Але точка, в якій зійшло Сонце, перемістилася на 30° на південь. Відомо, що місцевий меридіан, напрям якого на компасі збігається з напрямом північ - південь, ділить горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця на дві рівні частини. Отже, Сонце зайде в точці не 270°, а на 30° південніше (270° - 30° = 240°), а кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 120° (240°- 120° = 120°).
А для того щоб визначити час сходу і заходу Сонця й тривалість дня, потрібно горизонтальні кути поділити на кутову швидкість добового обертання Землі, тобто на 157год. Таким чином, час сходу Сонця становитиме 8 годин (120°: 157 год = 8 год), а час заходу - 16 годин (240° : 157год = 16 год). Тривалість дня можна визначити двома способами:
1 -й спосіб: 16 год - 8 год = 8 год;
2-й спосіб:
120°(кут між точками сходу і заходу Сонця): 157год = 8 год.
Відповідь: Сонце зійшло о 8 год, зайшло - о 16 год; тривалість дня 8 год.

Задача 2

Визначте час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут, який був виміряний під час сходу Сонця, становив 80°.
Розв'язання: Щоб розв'язати цю задачу, потрібно пам'ятати, що точці сходу на горизонтальному крузі компаса, як стороні горизонту, відповідає кут величиною 90°, а точці заходу - 270°, меридіан пункту, що з'єднує точки півночі та півдня, ділить кут між точками сходу і заходу на дві рівні частини. Даний кут сходу Сонця - 80° відрізняється від дійсної точки сходу на 10° (90° - 80°), тобто Сонце зійде на 10° північніше від точки сходу. Відповідно на 10° збільшиться й кут заходу Сонця і буде становити 280° (270° + 10°). Пам'ятаючи, що 1° дорівнює 4 хвилинам, переводимо градуси в години.
Час сходу Сонця:
80° х 4 хв = 320 хв = 5 год 20 хв;
час заходу Сонця: 280° х 4 хв = 1120 хв = 18 год 40 хв;
тривалість дня: 18 год 40 хв - 5 год 20 хв = 13 год 20 хв.
Відповідь: Сонце зійшло о 5 год 20 хв, зайшло - о 18 год 40 хв, день тривав - 13 год 20 хв.

Задача 3
Визначте, о котрій годині зійшло і зайшло Сонце, якщо день тривав 12 год 20 хв.
Розв'язання: Точці сходу на компасі, як стороні горизонту, відповідає 90°, а точці заходу - 270°. Між цими точками утворюється горизонтальний кут величиною 180°. Але у нашому випадку цей кут становить 185° (12год 20 хв = 740 хв :4хв = 185°). Якщо від 185° - 180°, то утвориться кут величиною 5°, який потрібно розділити між точками сходу і заходу на дві рівні частини, тобто по 2° 30'. Місцевий меридіан, який проходить у напрямку північ - південь, поділить цей горизонтальний кут на дві рівні частини. Тому Сонце зійде за азимутом не 90°, а на 2° 30' північніше, тобто 90° - 2° 30' = 87° 30'. Відповідно точка заходу буде становити не 270°, а на 2° 30' північніше: 270° + 2° 30' = 272° 30' (мал. 26).
Знаючи величини горизонтальних кутів (азимутів) сходу і заходу Сонця, ми визначаємо час сходу і заходу Сонця:
87° 30' : 157год = 5 год 50 хв (час сходу Сонця);
272° 30' : 157год = 18 год 10 хв (час заходу Сонця).
Відповідь: якщо день тривав 12 год 20 хв, то Сонце зійшло о
5 год 50 хв, а зайшло о 18 год 10 хв.
(Для перевірки: 18 год 10хв-5 год 50 хв = 12 год 20 хв).

Задача 4
Визначте дату, якщо відомо, що це північна півкуля, друга половина року, а азимут, який був виміряний під час заходу Сонця, становив 270°.
Розв'язання: Таке явище може спостерігатися у дні рівнодення, тобто 21 березня або 23 вересня. Оскільки це друга половина року, то де буде 23 вересня.
Відповідь: дата - 23 вересня.
Задача 143. Поясніть, у які дні горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнює 180°.
Розв'язання: Таке явище можна спостерігати у дні весняного й осінньоур,рівнодення, тобто 21 березня або 23 вересня.
Відповідь: 21 березня та 23 вересня.
Задача 144. Визначте тривалість дня, якщо горизонтальний кут між точками сходу і заходу Сонця становить 128°.
Розв 'язання: Якщо нам відома величина горизонтального кута між точками сходу і заходу Сонця у градусах, то ми можемо перевести цю величину у години, пам'ятаючи, що 1° дорівнює 4 хвилинам, і таким чином відзначити тривалість дня:
128° х 4 хв = 521 хв = 8 год 32 хв
Відповідь: тривалість дня 8 год 32 хв

Визначте масштаб глобуса, якщо на нього Україна займає площу 6,7 см
Розв'язання:
1. Спочатку визначаємо, скільком км на місцевості відповідає 1 см на глобусі, масштаб якого нам потрібно визначити. для цього необхідно площу України (603 700 км) поділити на площу, яку вона займає на глобусі (6,7) 603 700 км : 6,7 = 90 104,5 км
2. Далі визначаємо іменований масштаб глобуса, тобто скільком кілометрам на місцевості відповідає 1 см на цьому глобусі. Якщо 1 см=90 104,5 км. отже, іменований масштаб глобуса в 1см 300 км.
3. далі переводимо іменований масштаб у числовий. масштаб глобуса 1 : 30 000 000.
Відповідь: масштаб глобуса 1 : 30 000 000.

********************************************************************

Визначте, скільки часу знадобиться для переходу з одного села в інше, якщо відстань між цими селами на топографічній карті з масштабом 1: 50 000 дорівнює 20 см, а швидкість ходьби – 5 км/год
Розв’язання :

1) Переводимо числовий масштаб в іменований:
1: 50 000 в 1 см 500 м або в 1 см 0,5 км
2) Знаходимо відстань між цими селами на місцевості:
20 см Х 0,5 км = 10 км
3) Знаходимо час шляху:
10 км : 5 км/год = 2 год
Відповідь: для переходу з одного села в інше знадобиться 2 години

Форма і розміри Землі

1. Визначіть відстань від Києва до екватора, північного і південного полюсів, початкового меридіана.

2. Яка буде довжина екватора (в см) на глобусах масштабу:

А) 1: 30000000 б) 1: 50000000 в) 1: 83000000

3. Одна експедиція знаходиться на Північному полюсі, а друга на екваторі. Яка з експедицій знаходиться ближче до центру Землі? На скільки?

Рух Землі

1. На нульовому меридіані місцевий час 14 год. Визначте місцевий час у: Києві, Делі, Сіднеї, Владивостоку, Бразилії.

2. Яка довгота міста (обласного центру України), якщо його місцевий час відрізняється від місцевого часу Лондона на 2 год 12 хв?

3. В Україні 22 години 15 квітня. Встановіть поясний час і дату у : Москві, Якутську, Канберрі, Вашингтоні, Лімі.

4. Орел летить над степом на висоті 50 м. Визначте, як далеко він бачить навколо себе.

5. Докажіть, що територія України розташована у східній частині Північної півкулі.

План і карта

1. Побудуйте у масштабі 1: 500 відрізки довжиною: 50 м; 16,5 м; 25 м; 10,5 м; 40,5 м.

2. Встановіть масштаб карти, якщо відомо, що відстань 1 км показана на ній відрізком 4 см.

3. Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті М 1:1000000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста 60 км/год?

4. Який час знадобиться, щоб потрапити з одного села в інше, якщо відстань між селами на карті масштабом 1:50000 равно 20 см, а швидкість руху 5 км/год?

5. Встановіть відстань у градусах та км на карті між Парижем та Києвом, Києвом та Каїром; Нью-Йорком та Лімою, Лос-Анжелесом та Алжиром.

6. Визначте координати географічного центру своєї області.

Літосфера

1. Обчисліть відносну висоту найвищої та найнижчої точки на Земній кулі.

2. Знайдіть відносну висоту гори, якщо її абсолютна висота 2061 м, а підніжжя лежить над рівнем моря на висоті 550 м?

3. Визначіть, якої висоти треба побудувати дамбу, якщо узбережжя моря опускається зі швидкістю 2 мм/рік, для того, щоб і через 50 років море не затопило берег?

4. Визначіть температуру в шахті, яка має глибину 1000 м, якщо на поверхні температура становить +10⁰.

5. Визначте, через який час бархан почне засипати селище, якщо зараз відстань від окраїни селища до бархана 240 м, а швидкість його руху 8 м/рік.

******************************************************************************

Літосфера — це верхній шар земної кулі, до складу якої входить земна кора й верхній шар мантії.

Під час вивчення теми «Літосфера» розглядаються питання абсолютної й відносної висоти.

Поверхня земної кори не рівна, вона характеризується значними змінами абсолютних висот.

Абсолютна висота — це висота пункту над рівнем моря або океану. Різниця між абсолютними висотами пунктів становить їх відносну висоту.

Відносна висота — це перевищення однієї точки рельєфу над іншою, що відлічується по прямовисній лінії та визначається за формулою:

H=h1-h2, де

H – відносна висота, h, , h2 абсолютна висота двох пунктів

Можна запропонувати задачі на визначення абсолютної і відносної висоти.

Задача 1. Обчисліть відносну висоту між найвищою та найнижчою точками земної кулі.

Розв'язок. Найвищою точкою земної кулі є гора Джомолунгма, висота якої 8848 м, а найнижчою — Маріанський жолоб — — 11022 м. Тому відносна висота становитиме 19870 м:

8848 м - (-11022 м) = 19870 м

Відповідь: відносна висота між найвищим і найнижчим пунктами земної кулі становить 19870 м.

Задача 2. Обчисліть відносну висоту між найвищою і найнижчою точками материка Євразія.

Розв'язок. Найвища точка материка Євразія — гора Джомолунгма (8848 м), а найнижча — западина Мертвого моря (—395 м). Отже, відносна висота становитиме 9243 м:

8848 м - (-395 м) = 9243 м

Відповідь: відносна висота між найвищою і найнижчою точками материка Євразія становить 9243 м.

Задача 3. Найнижча точка Північної Америки (Долина Смерті) розташована нижче рівня океану на 85 м, а відносна висота між найнижчою і найвищою точками становить 6279 м. Визначте абсолютну висоту найвищої точки материка та назвіть її.

Розв'язок. 6279 = X- (-85)

Х= 6279 м + (-85м) =

= 6279 м - 85 м

:- Х= 6194M

Відповідь: найвища точка Північної Америки — гора Мак-Кінлі — має висоту 6194 м.

Ізотермічний горизонт, геотермічний градієнт, геотермічний ступінь.

На теплові процеси літосфе¬ри впливає тепло, що надходить від Сонця, але тільки до глибині

20—30 м, а більшою мірою — процеси радіоактивного розпаду, до відбуваються в надрах Землі. Добові коливання температури повітря відчутні до глибини 1—2 м, а річні — значно глибше. Так, у помірних широтах і в районах з континентальним кліматом вони сягають глибини 20—30 м, де залягає шар постійної температури — ізотермічний го¬ризонт.

Отже, ізотермічний горизонт — це шар земної кори з постійною температурою, яка не залежить від пори року й часу доби. Температура ізотермічного горизонту в середньому дорівнює середньорічній температурі даної місцевості.

Нижче ізотермічного горизонту температура поступово підвищується.

Геотермічний градієнт — це величина, на яку зростає температура земної кори з опусканням на кожні 100 м. У середньому геотермічний градієнт земної кори становить 3°С на кожні 100 м глибини.

Геотермічний ступінь — це величина, яка вказує, на яку кількість метрів потрібно опустити¬ся, щоб температура зросла на 1°С. У середньому геотермічний ступінь становить 33 м/ °С.

З глибини приблизно 20 км зростання температури сповільнюється і в середині Землі вона досягає 4000-5000 °С.

Задача 4. Якою приблизно буде температура на дні шахти глибиною 845 м, якщо середньорічна температура в цій місцевості 8,4 °С, геотермічний градієнт — 30 °С на кожен кілометр, а ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м?

Розв'язок. 1. Оскільки ізотермічний горизонт міститься на глибині 20 м, то підвищення температури відбуватиметься протягом 825 м:

845м-20м = 825м

2. Визначаємо, на скільки зміниться температура, якщо опуститись на опуститися на глибину 825 м:

825 м : 1000 м . 30 °С = 24,75 °С;

3. Визначаємо температуру на дні шахти, знаючи, що середньорічна температура (температура ізотермічного горизонту) становить 8,4 °С:

8,4 °С+ 24,75 °С = 33,15 °С

Відповідь: температура на дні шахти глибиною 845 м буде становити приблизно 33 °С.

Задача 5. В Італії на Флегрейських полях (область Тоскана) геотермічний ступінь гірських порід 0,7 м/ °С. Середня річна температура 14 °С. Визначити, на якій глибині температура становитиме 100 °С, якщо ізотермічний горизонт міститься на глибині 10 м.

Розв'язок. Дано: гт. ст. (геотермічний ступінь) — 0,7м/ °С; середній — 33м/ °С; середня річна температура — 14 °С; із. г. (ізотермічний горизонт) — 10 м.

Визначити глибину, де температура становитиме 100 °С.

1) 100 °С-14 °С = 86 °С;

2) 0,7 м/ °С ■ 86 °С = 60,2 м

3) 60,2м+ 10 м = 70,2 м.

4) Відповідь: температура 1000 буде приблизно на глибині 70м.

Задача 6. Один з найбільші геотермічних ступенів виявлено в районі штату Алабама (США). Визначити його величину, якщо відомо, що вода тут може закипіти на глибині 11584,2 м, ізотермічний горизонт міститься на глибині приблизно 9 м, а середньорічна температура 16 °С.

Розв'язок. Дано: температура 100 °С — 11584,2 м; ізотермічні горизонт — 9 м; середня річна температура — 16 °С; геотермічний ступінь (м/ °С) — ?

Розв'язок.

1)11584,2 м —- 9 м = 11575,2м;

2) 100 °С- 16 °С = 84 °С;

3) 11575,2м: 84 °С= 137,8 м/°

Відповідь: геотермічний ступінь становить 137,8 м/ °С.

Атмосфера

1. Встановіть висоту гори, якщо відомо, що на її вершині температура становить - 18⁰, а біля підніжжя +6⁰С.

2. Визначте, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +10⁰.

3. Відносна висота горба 450 м. Атмосферний тиск на його вершині 720 мм рт.ст., а температура +2⁰. Визначіть атмосферний тиск і температуру повітря біля його підніжжя.

4. Встановіть різницю температур і тиску на вершині гори Джомолунгми і біля її підніжжя (5000 м над рівнем океану).

5. Визначіть коефіцієнт зволоження на території, де випадає 650 мм опадів на рік, а випаровуваність становить 550 мм.

6. За останні 5 років в повітря на території України викинуто понад 100 млн.т шкідливих речовин. Встановіть, скільки викидів припадає в середньому на одну людину, якщо 20% з них вловлюється?

Гідросфера

1. Визначіть величину падіння річок: Дніпро, Дунай, Ніл, Хуанхе, Амазонка.

2. Визначіть річний стік ріки Конго, якщо її витрати становлять 8000 м³/сек.

3. Визначьте глибину озера Світязь, якщо відомо, що вона в 27,9 разів менша від глибини найглибшого озера світу Байкал (1620 м).

4. Площа основних водосховищ України становить 7 400 км². Визначте, яку частину вони займають від всієї площі України?

Географічна оболонка

1. Обчисліть площу лісових насаджень, яка припадає в середньому на одного жителя світу, якщо загальна площа лісів 3800 млн.га.

2. Яку частину Світового океану забруднюють щорічно танкери, якщо залишки нафти, які вони викидають у море – 2 млн. т, а одна тонна нафти забруднює 12 км² водної поверхні?

3. Ресурси підземних і поверхневих вод в Україні оцінюються в 94 млн.км³. Обсяг забруднених стічних вод становить 3,3 млрд.м³. Встановіть, яка частина вод України забруднена?

Література:

1. Заставецька О.В. Збірник задач з фізичної географії. Навчальний посібник для учнів 6-8 класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1996.-С.40

2. Романова В.Я. Збірник задач по географії для 5 -11 класів: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 92 с.

3. Пересадько В.А. Задачі за географічними картами: типові та нестандартні з розв’язаннями. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 96 с.
4. Збірник завдань для ДПА, 2013 рік.

*************************************************************************

Залежність дальності видимого горизонту від висоти спостерігача

Задача 1

Ви піднялися на найвищу вершину Кримських гір. Як далеко ви бачите навколо себе?
Розв'язання: найвища точка Кримських гір, вершина Роман-Кош, має висоту 1545 м. Використовуючи формулу для визначення дальності видимого горизонту L = 3,83 х√h , робимо розрахунки:
L = 3,83 х√1545 = 3,83 х 39,3 = 150,5 км.
Відповідь: дальність видимого горизонту з найвищої точки Кримських гір становить 150,5 км.

Задача 2

Задача 32. На яку висоту потрібно піднятися, щоб побачити з Південного берега Криму північний берег Туреччини, якщо ця відстань приблизно становить 270 км?
Розв 'язання: Якщо L = 270 км, то, підставивши значення у формулу, маємо:
270 = 3,83 х √h звідси h =
Відповідь: для того щоб побачити з Південного берега Криму північний берег Туреччини, потрібно піднятися на висоту 4970м. Ми знаємо, що найвища точка Кримських гір має висоту лише 1545 м, отже, побачити турецький берег навіть за найкращої погоди неможливо

Обчислення відстаней у градусах і кілометрах за градусною сіткою

Задача 1
Визначте координати крайніх точок Африки та протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. та з півночі на південь (у градусах і кілометрах).
Розв'язання: 1) Визначаємо на 10-й паралелі крайні точки материка. Вони лежать на таких довготах: західна (місто Конакрі) - 13° зх. д., східна (мис Рас-Гафун) - 52° сх. д.;
2) знаходимо протяжність території в градусах: (оскільки точки розташовані по обидві сторони від нульового меридіана,то значення знайдених координат потрібно додати):
13° зх. д. + 52° сх. д. = 65°;
3) за табл. 2 або за атласом, визначаємо, що на 10° пн. ш.довжина дуги 1° паралелі становить 109,6 км, і знаходимо протяжність території у кілометрах:
65° х 109,6 км = 7124 км;
4) далі визначаємо протяжність материка з півночі на південь у градусах. Для цього необхідно визначити географічну широту крайніх північної і південної точок материка. Північна точка – мис Рас-Енгела - 37° пн. ш., а південна - мис Агульяс (Голковий) -35° пд. ш. Оскільки точки розташовані по обидва боки від екватора, то значення знайдених точок потрібно додавати:
37° + 35° = 72° (протяжність материка у градусах);
5) знаючи, що значення дуги 1° меридіана дорівнює 111,1 км, визначаємо протяжність материка у кілометрах:
72°х 111,1 км = 7992 км.
Відповідь: протяжність материка із заходу на схід по 10° пн. ш. становить 65°, або 7124 км, а з півночі на південь 72°, або 7992 км.

Задача 2

Визначте відстань у градусах і кілометрах від Києва до:
а) екватора; б) Південного полюса; в) Північного тропіка.
Розв'язання: а) географічна широта Києва приблизно 51° пн. ш., а екватора - 0°. Отже, відстань від Києва до екватора у градусах становитиме 51° (51° - 0° = 51°), а у кілометрах - 5666 км (51°х111,1 км = 5666 км);
6) географічна широта Південного полюса - 90° пд. ш.
Відстань від Києва до Південного полюса у градусах становитиме 141° (51° х 90° = 141°). Дані значення потрібно додавати, оскільки об'єкти знаходяться по різні сторони екватора. Далі визначаємо відстань у кілометрах:
141° х 111.1 км= 15665 км;
в) географічна широта Північного тропіка - 23°27' пн. ш. Відстань між ними у градусах буде становити приблизно 27,5°, а у кілометрах - 27,5° х 111,1 км = 3 055 км.
Відповідь: відстань від Києва до екватора 51°, або 5666 км; до Південного полюса - 141°, або 15665 км; а до Північного тропіка - 27,5°, або 3055 км.

Форма і розміри Землі

ТЕОРІЯ

Земля - планета Сонячної системи. Вона, як і інші планети та Сонце, має кулясту форму. її фігура точно не визначена, тому німецький вчений І. Лістінг у 1873 році запропонував назву геоїд, що означає „схожий на Землю". Фігура Землі неправильна, тобто не нагадує жодну з відомих геометричних фігур. За формою і розмірами геоїд подібний до еліпсоїда. Розміри його визначені Ф.М.Красовським і О.О. Ізотовим.Площа земної кулі - 510 млн. км2, приблизно 361 млн. км2 (70,8 %) припадає на Світовий океан, а, відповідно, 149 млн. км2 (29,2 %) - на суходіл.Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус - 6356,863 км, екваторіальний радіус - 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі - 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора.

На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів - 40008,5 км. Звідси довжина дуги 1° по меридіану і по екватору приблизно однакова і становить 111 км (40000 км : 360°), довжина 1´ (мінути) дуги кола - 1,85 км (111 км : 60'), або 1 миля, а 1´´ (секунди) - 30,8 м (1,85 км : 60").Отже, потрібно запам'ятати, що довжина дуги 1" екватора становить 111,3 км, а довжина дуги 1"меридіана - 111,1 кн.За табл. 2 та за навчальними атласами з географії для 6-8 класів ми можемо визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі тільки для окремих широт.

А як же визначити цю величину на інших паралелях, наприклад 46-ій, 67-ій, 89-ій і т. ін, або у випадках, коли під рукою немає таблиці чи атласу?Для того щоб наближено визначити, чому дорівнює довжина дуги 1° на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1° екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі (косинус будь-якої паралелі можна визначити за чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса, або за калькуляторами у яких є функція визначення косинусів). Наприклад, довжина дуги 1° на 60-й паралелі буде приблизно становити:111,3 км х cos 60 ° = 111,3 км х 0,5 = 55,65 км;довжина дуги 1° на 46-й паралелі буде приблизно становити:111,3 км х cos 46° = 1 1 1,3 км х 0,6947 = 77,2 км.Знаючи, чому дорівнює довжина дуги 1° паралелі на різних широтах, ми можемо визначити довжину будь-якої паралелі в кілометрах.Наприклад, якщо на широті 50° довжина дуги 1´ цієї паралелі становить 71,697 км. то довжина даної паралелі буде дорівнювати 2581 1 км (71,697 км х 360 °). Задача 1-2

Визначте довжину дуги 1° екватора.
Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360° = 111,3 км.
Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 км.

Визначте довжину дуги 1° меридіана.

Розв'язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360 °, тому потрібно 40008,5 км : 360° = 111,1 км.
Відповідь: довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км.

Задача 3

Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км.
Розв'язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті φ вона становить 1113 х cos φ. Якщо 111.3 х cos φ = 1. то cos φ =
За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення φ, воно відповідає 89° 29'.
Відповідь: на паралелі 89° 29' дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км.
Задача 4

Використовуючи дані з табл. 2, визначте довжину таких паралелей: 0 °; 10 °; 60°; 75 °; 85 °; 90 °.
Розе 'язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою:
111,321 км х 360 ° = 40075 км;
2) довжина 10 паралелі: 109.641 км х 360 ° = 39 470,76 км;
3) довжина 60 паралелі: 55,801 км х 360 ° = 20 088,36 км;
4) довжина 75 паралелі: 28,902 х 360 0 = 10 404,72 км;
5) довжина 85 паралелі: 9,735 х 360 ° = 3 504,6 км;
6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км х 360° = 0.

Задача 5

Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?
Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 75-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.
Відповідь: можна, якщо здійснити цю подорож по таких паралелях: 60 °; 75 °; 85 °.
Задача. 25. Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку.
Розв'язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1° екватора становить 111,321 км, отже:
111,321 км х 360° = 40 076 км;
б) довжина дуги 1° на 40-й паралелі становить 85,395 км,
отже:
85,395 км х 360 0 = 30 742 км;
в) довжина дуги 1° на Північному тропіку становить 102,8 км,
отже:
102,8 км х 360° = 37 008 км.
Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі - 30 742 км; а по Північному тропіку 37 008 км.

Задача 5
Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один - по меридіану, а другий -по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008.6 км, екватора - 40 075,7 км, а швидкість літаків - 700 км/год.
Розв 'язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв.
Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака.
Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад:

Задача 6
Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60° пн. ш?
Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 = 20 038 км; кругосвітня подорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору.
Відповідь: кругосвітня подорож по 60-ій паралелі буде вдвічі коротшою, ніж по екватору.
Запам'ятайте: довжина 60 паралелі дорівнює половині довжини екватора і становить 20 038 км.

Задача 7
Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей?
Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі -
40 076 х cos 30° = 40076 х 0,8660 = 34 702 км;
60-ї - 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 - 20 038 км;
80-ї - 40 076 х cos 80° = 40 076 х 0,1736 = 6 957 км
89-ї - 40 076 х cos 89° = 40 076 х 0,0175 = 701 км.
Відповідь: довжина земного екватора 40 076 км, довжина 30-ї паралелі - 34 702 км, 60-ї - 20 038 км, 80-ї- 6 957 км, 89-ї - 701 км. Задача 8
Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш.. він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1 ° меридіана становить 111,1 км?
Розв'язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°:
1110 км : 111,1км = 10°;
2) повернувши па схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на
якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши
1110 км. Ця відстань становитиме 14°:
1110км : 78,848км = 14°;
3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км;
4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км:
14° х 91,290 км= 1278 км;
якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км:
1278 км-1110км = 168 км.
Відповідь: літак не зможе повернутися у пункт А, тому що дуги паралелей між меридіанами на різних широтах мають різну довжину. Щоб потрапити у пункт А, літак має пролетіти додатково на захід ще близько 168 км.

Задача 9
Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30'. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах?
Розв'язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність ніж цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30':
39°30'- 30° = 9°30';
2) довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30'х 111,1 км = 1055 км.
Відповідь: відстань між містами 9°30', або 1055 кілометрів.

Географічні координати

Задача 1
Полярну зорю в пункті А видно під кутом 50° 30'. У якому населеному пункті знаходиться спостерігач, якщо географічна довгота цього пункту 30° 30' сх. д.? (м. Київ)

Задача 2
На якій широті знаходиться спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить на рівні лінії горизонту? (на екваторі)

Задача 3
Де знаходиться мандрівник, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті? (на Північному полюсі)

Задача 4

Місто розташоване на 39° сх. д., а Полярну зорю тут видно на відстані 81 ° від точки зеніту. Як називається це місто?
Розв'язання:φ1 - кут. під яким видно Полярну зорю до площини горизонту;
β- кут між точкою зеніту і Полярною зорею.
φ = φ1;φ = 90°-β.
З умови знаємо географічну довготу міста: X = 39° сх. д.
За формулою φ = 90° - β визначаємо географічну широту:
φ = 90° - 81° = 9° пн. ш. (якщо Полярну зорю видно над лінією горизонту - це Північна півкуля).
За знайденими географічними координатами знаходимо місто на карті.
Відповідь: у точці з координатами 9° пн. ш., 39° сх. д. знаходиться місто Аддис-Абеба

Точки антиподи Задачі

Задача 1

Визначте довжину дуги 1° екватора.Розв'язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360°, тому потрібно 40075,75 км : 360 0 = 11 1,3 км.Відповідь: довжина дуги 1° екватора дорівнює 111,3 к

Задача 2

Визначте довжину дуги 1градуса меридіана.Розв'язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360 °, тому потрібно 40008,5 км : 360 0 = 111,1 км.Відповідь: довжина дуги Г меридіана становить 111,1 км.

Задача 3

Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км.Розв'язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті (р вона становить 1113 х cos ф. Якщо 111.3 х cos ф = 1. то cos ф = = 0,0089 .У - 111,3За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення ф, воно відповідає 89° 29'.Відповідь: на паралелі 89° 29' дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км.

Задача 4

Використовуючи дані, визначте довжину таких паралелей: 0 °; 10 °; 60 н; 75 °; 85 °; 90 °.Розв 'язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою:111,321 км х 360 ° = 40075 км;2) довжина 10 паралелі: 109.641 км х 360 ° = 39 470,76 км;3) довжина 60 паралелі: 55,801 км х 360 ° = 20 088,36 км;4) довжина 75 паралелі: 28,902 х 360 0 = 10 404,72 км;5) довжина 85 паралелі: 9,735 х 360 ° = 3 504,6 км;6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км х 360 0 = 0.

Задача 5

Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити. Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км?Розв'язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 7 5-ї - 10404,72 км; а 85-ї - 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити.

Задача 6

Задача 7

Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку.Розв'язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1° екватора становить 111,321 км, отже:111,321 км 360° = 40 076 км;б) довжина дуги 1° на 40-й паралелі становить 85,395 км,отже:85,395 км 360 0 = 30 742 км;в) довжина дуги Г на Північному тропіку становить 102,8 км,отже:102,8 км • 360 0 = 37 008 км.Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі - 30 742 км; а по Північному тропіку 37 008 км.

Задача 8

Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один - по меридіану, а другий -по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008.6 км, екватора - 40 075,7 км, а швидкість літаків - 700 км/год.Розв 'язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв.Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака.Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад:

Задача 9

Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30'. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах?Розв'язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність ніж цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30': 39°30'- 30° = 9°30'; 2) довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30'х 111,1 км = 1055 км.Відповідь: відстань між містами 9°30', або 1055 кілометрів.

Задача 10

Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей?Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі -40 076 х cos 30 0 = 40076 х 0,8660 = 34 702 км;60-ї - 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 - 20 038 км;80-ї - 40 076 х cos 80° = 40 076 х 0,1736 = 6 957 км89-ї - 40 076 х cos 89° = 40 076 х 0,0175 = 701 км.Відповідь: довжина земного екватора 40 076 км, довжина 30-ї паралелі - 34 702 км, 60-ї - 20 038 км, 80-ї-- 6 957 км, 89-ї - 701 км.

Задача 11

Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60° пн. ш?Розв'язання: довжина екватора становить 40 076 км; а дов¬жина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 х cos 60° = 40 076 х 0,5 = 20 038 км; кругосвітня по¬дорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору.Відповідь: кругосвітня подорож по 60-ій паралелі буде вдвічі коротшою, ніж по екватору.Запам'ятайте: довжина 60 паралелі дорівнює половині довжини екватора і становить 20 038 км.

Задача 12

Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш.. він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1 ° меридіана становить 111,1 км?Розв'язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°: 1110 км : 111,1км = 10°; 2) повернувши па схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши1110 км. Ця відстань становитиме 14°: 1110км : 78,848км = 14°; 3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км;4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км:14° х 91,290 км= 1278 км;якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км:1278 км-1110км = 168 км.Відповідь: літак не зможе повернутися у пункт А, тому що дуги паралелей між меридіанами на різних широтах мають різну довжину. Щоб потрапити у пункт А, літак має пролетіти додатково на захід ще близько 168 км.

Задача 2

Які координати буде мати точка Землі, що є антиподом м. Львова?
Розв'язання: ф = 49° 50' пн. ш.; X = 24° сх. д. - координати Львова.
фА матиме таку ж величину, що і Львів, тільки південну: Фл = 49° 50' пн. ш. ~ 180° = 49° 50' пд. ш. Ла буде на тій же відстані від нульового меридіана на захід, що і Львів на схід від нульового меридіана: Щ = 24° сх. д. - 180° = 156° зх. д.
Відповідь: точка-антипод Львова матиме координати: Фа = 49° 50' пд. ш.; ХА = 156° зх. д.

Задача 3

Місцезнаходження яких точок земної кулі можна визначити лише за однією координатою? (Північний і Південний полюси).
Задача 9. Визначте, чи всі точки на земній кулі мають широту і довготу. (Ні, полюси мають тільки географічну широту).
Задача 10. Чи є на земній кулі точки, місцезнаходження яких можна визначити, знаючи тільки їх широту або довготу? (Такими точками є Північний і Південний полюси).
Задача 11. Визначте, у якому напрямку рухається судно, якщо в міру його просування змінюється тільки його широта, а довгота залишається незмінною; якщо змінюється тільки довгота, а широта залишається незмінною»
Задача 12. Визначте, чи можуть міста, ідо розташовані в Азії, знаходитися західніше від 30° сх. д.

Задача 4

Визначте, де на земній кулі Сонце завжди світить з півночі, а предмети, які воно освітлює, також відкидають тінь на північ. (На Південному полюсі).
Задача 14. Визначте, де на земній кулі будь-який напрямок -це напрямок на південь. (На Північному полюсі).
Задача 15. Визначте, де на земній кулі не може бути інших вітрів, крім північних. (На Південному полюсі).
Задача 16. Визначте, які меридіани будуть слугувати продовженнями 30° сх. д.; 80° сх. д.; 160° зх. д., якщо літаки, що летять над цими меридіанами на північ і перетинають Північний полюс, продовжують політ не звертаючи ні вправо, ні вліво, а летять тим же курсом. (150° зх. д., 100° зх. д., 20° сх. д.)

Задача 5

Якщо глобус проткнути спицею наскрізь від Києва через центр Землі, у якій точці вона вийде?
Задача 18. Визначте координати точок, протилежних по діаметру Землі містам: Санкт-Петербургу (60° пн. ш., 30° 10' сх. д.); Баку (40°20'пн. ш., 49° 50' сх.д.); Мельбурну (37° 50' пд. ш., 144° 58 сх. д.).
Задача 19. Визначте координати точок, що по діаметру паралелі протилежні містам: Ташкенту (41°20'пн. ш., 69°22'сх. д.); Ігарці (67°30' пн. ш., 86° 40' сх. д.); Делі (28° 40' пн. ш., 77° 13' сх. д.).

Географічні координати Точки - антиподи

Задача 1

Географічні координати визначають за допомогою уявних ліній - паралелей і меридіанів, проведених на глобусах і географічних картах.Паралелями називаються умовні лінії, що проведені паралельно до екватора. Кожна паралель за формою - коло, яке спрямоване із заходу на схід. Радіус паралелей зменшується від екватора до полюсів. Найдовша паралель - екватор.Меридіаном називають найкоротшу лінію, що умовно проведена на земній поверхні від одного полюса до іншого. Слово „меридіан" у перекладі з латинської означає полуденна лінія, оскільки її напрям збігається з напрямом тіні від предметів опівдні. Всі меридіани спрямовані з півночі на південь, мають форму півкіл і однакову довжину (близько 20 000 км). Властивості ліній градусної сітки можна прослідкувати за таблицею 1.Екватор і нульовий (Гринвіцький) меридіан є осями системи географічних координат аналогічно тим, що є в математиці, і називаються осями прямокутної системи координат. За допомогою географічних координат визначають положення точок на поверхні Землі.

Географічні координати - це широта і довгота будь-якої точки на земній поверхні.Географічна широта(у) - це відстань у градусах на північ і південь від екватора; кут між прямовисною лінією в даній точці і площиною екватора, що відлічується від 0° до 90° в північній і південній півкулях.Географічна довгота (X) - це відстань у градусах на схід або захід на поверхні Землі; кут, утворений між площиною меридіана, що проходить через дану точку, і площиною початкового (Гринвіцького) меридіана. Вимірюється від 0° до 180° у західній і східній півкулях.Географічні координати визначають за небесними світилами (зорями) з допомогою високоточних астрономічних приладів, а розрахунки проводяться за складними математичними формулами. Якщо високої точності не потрібно, то географічні координати можна визначити більш простим способом. Для цього необхідно у безхмарну ніч знайти на небосхилі Полярну зірку. Відшукують її за сузір'ям Великої Ведмедиці, яке чітко виділяється своєю формою у вигляді коша, що складається із семи зірок. Через дві крайні зірки проводять вгору уявну лінію, на якій відкладають п'ять відрізків, що дорівнюють відстані між цими зірками. У кінці відкладеної прямої і буде зірка, яка має назву Полярної.

Потім беруть нитку з виском, прикріплюють її до центру транспортира й наводять його основу на Полярну зорю. Далі знімають показники зі шкали транспортира і віднімають отриману величину від дев'яноста градусів. Отриманий результат і буде географічною широтою даного місця. Для визначення іншої координати - географічної довготи -потрібно провести підготовчу роботу. Перш за все необхідно знайти на місцевості напрямок істинного меридіана. Його можна визначити за Полярною зорею. Для цього беруть дві жердини, одну жердину виставляють у точці спостереження, а іншу - у напрямку на Полярну зірку. Лінія, що з'єднає ці жердини, буде відповідати істинному меридіану. Після цього виставляють годинник за гринвіцьким часом: у нашій місцевості переводять стрілки годинника так, щоб вони показували час на дві години менший від київського. У цьому випадку час буде приведений до нульового меридіана, який, як відомо, проходить через Гринвіч, що розташований на околиці Лондона.

Потім вибирають сонячний день і незадовго до полудня починають спостерігати за тінню від жердин. Коли тінь від однієї жердини буде направлена точно на іншу, то у місці спостереження буде полудень, тобто влітку це 13- год за місцевим часом. А, наприклад, на годиннику, що йде за гринвіцьким часом, - 11 год. Отже, різниця між місцевим і гринвіцьким часом - 2 год. Сонце у своєму так званому добовому русі навколо земної кулі проходить за одну годину 15°. Кутова швидкість обертання Землі однакова дня всіх широт і становить 157год, а за 2 год - 30° (2 х 15 = 30). Це й буде географічна довгота місця спостереження.Є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити місцевий меридіан. Його визначають за допомогою приладу, який має назву гномон-прилад. Основою гномон-приладу є дощечка або лист металу розміром 30 х 40 см. Цю основу прикріплюють горизонтально до вершини стовпа висотою 120 см. На дошці, ближче до її південного краю і на однаковій віддалі від східної та західної сторін, прикріплюють загострений стержень заввишки 7-8 см. Полуденну лінію проводять червоною фарбою від основи стержня в напрямку найкоротшої тіні. Для цього в сонячний день за 30-40 хвилин до полудня позначають на гномоні точку А, де закінчується тінь від стержня, і фіксують час (наприклад, 11 год 51 хв). Після цього проводять циркулем дугу радіусом, що дорівнює довжині тіні (центр радіуса - основа стержня). Коли тінь після вкорочення знову почне збільшуватись і торкнеться описаної дуги, позначають другу точку перетину (Б), знову фіксуючи час (наприклад, 12 год 57 хв).

Далі напрям полуденної лінії позначають графічно. З'єднують точки А і Б прямою лінією і знаходять її середину. Лінія, проведена від основи стержня до середини, покаже напрям полуденної лінії - місцевого меридіану. Час, коли наступає справжній місцевий полудень, визначають шляхом математичних розрахунків за формулою:В = А + Б / 2.де В - час справжнього полудня. А і Б - час фіксації моменту перетину дуги. Підставивши у формулу зафіксовані показники, отримують:В = 11 год 51 хв + 12 год 57 хв / 2 = 12 год 24 хв. Знаючи географічні координати двох об'єктів, можна знайти і відстань між ними. Найпростіший спосіб визначення відстаней за географічними координатами був розроблений російським математиком П. Чебишевим. Суть цього способу полягає в тому, що спочатку визначають різницю широт і довгот у мінутах. Потім різницю широт подвоюють. Більше із двох отриманих чисел множать на 7, а менше - на 3. Після цього отримані числа складаються, а сума ділиться на 7,5. Отриманий результат і буде шуканою відстанню між об'єктами у кілометрах.

88888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888888

Вправи на визначення висоти Сонця над горизонтом і географічної широти

Задача 1.

Київ і Одеса розташовані майже на одному меридіані. 22 червня опівдні висота Сонця над горизонтом у Києві становить 63̊, а в цей момент в Одесі – 67̊. Визначити географічну широту цих міст і відстань між ними в градусах і кілометрах.

Розв’язок .

Використовуючи формулу визначення полуденної висоти Сонця над горизонтом в літній період h = 90̊ – φ ± ὅ,

1. Визначити географічну широту Києва, де φ = 90̊ – h ± ὅ, звідси:

φ = 90̊ – 63̊ + 23̊ 27′; φ = 50̊ 27′ пн. ш.

2. Визначити географічну широту Одеси:

φ = 90̊ – 67̊ + 23̊ 27′;

φ = 46. 27 пн. ш.

3. Визначити відстань між містами у градусах:

50̊ 27′ – 46̊ 27′ = 4̊

4. Визначити відстань між містами, знаючи, що довжина дуги 1 градуса становить 111,1 км.

4̊ × 111,1 км. =444,4 км.

Відповідь:

Географічна широта Києва – 50̊ 27′ пн. ш., Одеси – 46̊ 27′ пн. ш, відстань між ними – 4̊ , або 444,4 км.

Задача 2.

Висота полуденного Сонця над горизонтом у населеному пункті дорівнює 51̊ 20′.

У цей же день опівдні Сонце в зеніті буває на 10̊ 30′ пн. ш. Визначити географічну широту населеного пункту.

Розв’язок.

1. Визначити географічну широту населеного пункту за формулою:

φ = 90̊ – h ± ὅ

51̊ 20′ = 90̊ – φ + 10̊ 30′

φ = 90̊ -51̊ 20′ + 10̊ 30′ = 49̊ 10′ пн. ш.

Відповідь:

Географічна широта населеного пункту 49̊ 10′ пн. ш.

Задача 3

Полуденна висота Сонця над горизонтом у пункті А, що розташований у Північній півкулі, 1 січня становить 36̊ 53′ . Чи може Сонце в цьому пункті знаходитися в зеніті, якщо 1 січня ὅ = - 23̊ 07′ ?

Розв’язок:

1. Визначити географічні координати населеного пункту.

36̊ 53′ = 90̊ – φ – 23̊ 07′ ;

Звідси φ = 90̊ – 36̊ 53′ – 23̊ 07′ = 30̊

φ = 30̊ пн. ш.

Відповідь.

Сонце не може знаходитися в цьому населеному пункті у зеніті, тому що пункт А розташований на 30̊ пн. ш., тобто за межами тропіків.

Задача 4.

На екваторі опівдні 23 вересня вертикально поставлена рейка не відкидає тіні. У цей самий час тінь від рейки, вертикально поставленої в пункті А, що знаходиться у Південній півкулі, дорівнює довжині рейки. На якій широті розташований пункт ?

Розв’язок.

Якщо довжина тіні від рейки і самої рейки однакові, то кут становитиме 45̊, а оскільки це день осіннього рівнодення, то Сонце опівдні знаходиться в зеніті над екватором, звідси ὅ = 0̊.

1. Визначити географічну широту точки А за формулою h = 90 – φ

φ = 90̊ – 45̊ = 45̊

φ = 45̊ пд. ш.

Задача 5.

Визначити максимальну висоту Сонця над горизонтом на північному полярному колі опівдні 21 березня, 23 вересня, 21 березня,22 грудня.

Розв’язок.

1 Визначити максимальну висоту Сонця над горизонтом на Північному полярному колі опівдні 21 березня та 23 вересня. Оскільки це дні весняного та осіннього рівнодення, то ὅ = 0̊, а географічна широта Північного полярного кола становить 66̊ 30′, тому

h = 90̊ – 66̊ 30′ = 23̊ 30′

h = 23̊ 30′

2. Визначити висоту Сонця на Північному полярному колі

22 червня - ὅ = + 23̊ 30′

h = 90̊ – 66̊ 30′+ 23̊ 30′ = 47

22 грудня ὅ = - 23̊ 30′

h = 90 ̊– 66̊ 30′ – 23̊ 30′ = 0̊

Відповідь.

Максимальна висота Сонця над Північним полярним колом буде 22 червня – 47̊, мінімальна 22 грудня - 0̊, а 21 березня та 23 вересня – 23̊ 30′.

Задача 6.

Два міста України розташовані майже на одному меридіані. У день зимового сонцестояння в цих містах висота Сонця опівдні становила відповідно 16̊ і 20̊.

Коли у Лондоні 4 год. 16 хв., то в цих пунктах місцевий час становить 6 год 18 хв. Визначити географічні координати цих міст та відстань між ними в градусах та кілометрах.

Розв’язок.

1. Визначити географічну широту міст. Оскільки це день зимового сонцестояння, то ὅ = - 23̊ 30′

а) ⱨ = 90̊ - φ - 23̊ 30′; ⱨ = 16̊

φ = 90̊ - 16̊ - 23̊ 30′

φ = 50̊ 30′ пн. ш. – широта першого міста;

б) ⱨ = 90̊ - φ - 23̊ 30′; ⱨ = 20 ̊

φ = 90̊ - 20̊ - 23̊ 30′

φ = 46 ̊ 30′ пн. ш. – широта другого міста;За 4 хв. Земля переміщується на 1̊

122 хв. : 4 хв. = 30.5 = 30̊ 30′, різниця у географічній довготі між Лондоном і містами України , довгота міста Лондона 0 ̊ , отже

0 ̊ + 30 ̊ 30′ =30̊ 30′ сх. д.

Отже географічні координати міст:

50 ̊ 30′ пн. ш. 30̊ 30′ сх. д. – м. Київ;

46 ̊ 30′ пн. ш. 30̊ 30′ сх. д. – м. Одеса.

2. Визначити відстань між містами у градусах та кілометрах:

50 ̊ 30′ .- 46 ̊ 30′ = 4̊

4̊ × 111,1 км. = 444,4 км.

Відповідь:

Географічні координати першого міста - 50̊ 30′ пн. ш. 30 ̊ 30′ сх. д, другого -

46 ̊ 30′ пн. ш. 30̊ 30′ сх. д., відстань між ними 4̊ або 444, 4 км. Це Київ та Одеса.

Задача 7.

Визначити координати точки, що знаходиться у північній півкулі, якщо Сонце в цьому пункті 23 вересня спостерігається на висоті 40̊, а місцевий час відстає від лондонського на 72 хвилини.

Задача 8.

Встановити географічну широту пункту, якщо 22 червня Сонце у полудень знаходиться на висоті 60̊

Визначення сторін горизонту за Сонцем і годинником

Прослідкувавши за рухом Сонця по небозводу в північній півкулі протягом дня, можна зробити висновок, що приблизно о 6 годині ранку Сонце знаходиться на сході і азимут на орієнтири або предмети, які розташовані під Сонцем, буде становити 90 ̊; о 12 годині воно на півдні, азимут дорівнює 180̊, о 18 годині – на заході, азимут - 270̊. Але влітку, коли стрілки годинника переводять на годину вперед, Сонце знаходиться на сході о 7 годині, на півдні – о 13 годині, на заході – о 19 годині. Знаючи це, ми можемо визначити сторони горизонту й азимути на орієнтири, що знаходяться під Сонцем у будь-який час, але при цьому слід враховувати, що Сонце переміщується за 1 годину на 15̊, а на 1̊ за 4 хвилини. Тому, щоб визначити азимут на Сонце в момент спостереження, потрібно знати, на скільки градусів Соне змінило положення від напрямку на схід або на південь.

Задача 1

Визначити напрямки (азимут) на орієнтири, що знаходяться під Сонцем

10 год. 20 хв. (за літнім часом)

Розв’язок.

Нам відомо,що Сонце на сході знаходиться о 7 год., тому:

1. Визначити час, протягом якого Соне рухалося по небосхилу.

10 год. 20 хв. – 7 год. = 3 год. 20 хв.

2. Визначити на скільки градусів перемістилося Сонце за 3 год. 20 хв.

3 год. × 15̊ /год. = 45̊ , 20 хв. : 4 хв. = 5̊

45̊ + 5̊ = 50̊

(інший спосіб: переводимо час, протягом якого рухалося Сонце по небосхилу

3год. 20 хв., у хвилини, це буде 200 хвилин і ділимо на 4 хв.)

200 хв. : 4 хв. = 50 ̊

3. Визначити напрямок на Сонце о 10 год.20 хв.

90̊ + 50̊ = 140̊

Відповідь.

Напрямок на орієнтири, що знаходяться під Сонцем о 10 год. 20 хв. Дорівнює 140̊

Задача 2

Визначити напрямок (азимут) на предмети, що розташовані під Сонцем

о 17 год. 40 хв. (за літнім часом)

Розв’язок .

1. Визначити час, протягом якого Сонце рухалося по небосхилу від напрямку на південь. Напрямок на південь о 13 год. дорівнює 180̊

17 год. 40 хв. – 13 год. = 4 год. 40 хв.

2. Визначити, на скільки градусів перемістилося Сонце від південного напрямку за 4 год. 40 хв.

4 год. 40 хв. = 280 хв.

280 хв. : 4 хв. = 70 ̊

3. Визначити напрямок на Сонце о 17 год. 40 хв.

180̊ +70 ̊ = 250̊

Відповідь.

Азимути на предмети, що розташовані у напрямку на Сонце о 17 год. 40 хв. дорівнює 270 ̊

Задача 3

Визначити, о котрій годині за літнім часом азимут на орієнтири, що розміщені перпендикулярно під Сонцем становить 120̊

Розв’язок

1. Визначити, на скільки Сонце перемістилося від точки сходу?

120̊ - 90̊ = 30̊

2. Визначити, протягом якого часу Сонце переміщалося по небосхилу?

30̊ : 15̊ = 2 год.

3. О котрій годині за літнім часом азимут на орієнтири, що розміщені перпендикулярно під Сонцем становить 120̊

7 год. + 2 год. = 9 год.

Відповідь.

О 9 год. за літнім часом азимут на орієнтири, що розміщені перпендикулярно під Сонцем становить 120̊

Задача 4

Визначити азимут на орієнтири, що знаходяться перпендикулярно під Сонцем 0 15 год. 30 хв.

Безхмарного дня за Сонцем і годинником можна визначити напрямок на південь, для цього треба взяти годинник повернути його так, щоб годинна стрілка вказувала на Сонце. За допомогою лінійки поділити приблизно навпіл кут на циферблаті між годинною стрілкою та лінією 6 – 12, ця лініяв каже на південь.

Визначення часу сходу та заходу Сонця

та тривалості дня

Для того, щоб визначити час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, потрібно знати величину горизонтального кута (азимут) між напрямком на північ та напрямком на ту точку, де зійшло або зайшло Сонце.

Задача 1.

Горизонтальний кут, який був виміряний під час сходу Сонця, дорівнює 120̊.

Визначити коли зійшло та зайшло Сонце та тривалість дня.

Розв’язок .

Точці сходу на горизонтальному крузі відповідає кут величиною 90̊, а точці заходу - 270̊. Але точка, в якій зійшло Сонце перемістилося на 30̊ на південь. Отже Сонце зайде в точці не 270̊, а на 30̊ південніше (270̊ - 30̊ = 240̊)

1. Визначити час сходу Сонця

120̊ : 15̊ /год. = 8 год.

2. Визначити час заходу Сонця.

240̊ : 15̊ /год. = 16 год.

3. Яка тривалість дня?

16 год. - = 8 год. = 8 год.

Відповідь.

Сонце зійшло о 8 год. а зайшло о 16 год., тривалість дня 8 год.

Задача 2

Визначити час сходу і заходу Сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут під час сходу Сонця становить 80̊

Розв’язок .

Кут сходу Сонця відрізняється від точки сходу на 10̊, тобто Сонце зійде на 10̊ на північ від точки сходу, відповідно і зайде на 10̊ і становитиме 280 ̊.

1. Визначити час сходу Сонця.

80̊ × 4 хв. = 320 хв. = 5 год. 20 хв.

2. Визначити час заходу Сонця.

280 ̊ × 4 хв. = 1120 хв. = 18 год.40 хв.

3. Яка тривалість дня?

18 год. 40 хв. – 5 год. 20 хв. = 13 год. 20 хв.

Відповідь.

Сонце зійшло о 5 год.20 хв., а зайшло о 18 год. 40 хв, тривалість дня 13 год. 20 хв

Задача 3

Визначити, о котрій годині зійшло і зайшло Сонце, якщо тривалість дня триває 12 год. 20 хв.

Розв’язок .

Горизонтальний кут між сходом та заходом Сонця становить 180̊, у нашому випадку він становить 185̊ (12 год. 20 хв. = 740 хв. : 4 хв. = 185 ̊)

Різниця 5̊ треба розділити між сходом і заходом на дві рівні частини, тобто це

2̊ 30′, отже Сонце зійде за азимутом не 90 ̊, а північніше на 2̊ 30′,

90̊ -2̊ 30′ =87̊ 30′ і зайде 270̊ + 2̊ 30′ = 272̊ 30′

1. Визначити о котрій годині зійде Сонце.

87̊ 30′ : 15̊ / год. = 5 год. 50 хв.

2. Визначити о котрій годині зайде Сонце.

272̊ 30′ : 15̊ / год. = 18 год. 10 хв.

Відповідь.

Сонце зійшло о 5 год.50 хв., а зайшло о 18 год. 10 хв.

Задача 4

Визначити дату, якщо відомо, що це Північна півкуля, друга половина року, а азимут виміряний під час заходу Сонця, становить 270 ̊

Розв’язок .

Таке явище може спостерігатися у дні рівнодення, тобто 21 березня або

23 вересня

Відповідь.

Дата – 23 вересня.

Задача 5

Визначити тривалість дня, якщо горизонтальний кут між точками сходу та заходу дорівнює 128 ̊

Розв’язок .

Якщо нам відома величина горизонтального кута між точками сходу та заходу у градусах, то ми переводимо цю величину у години, пам’ятаючи , що 1̊ дорівнює 4 хв., і таким чином

1. Визначити тривалість дня.

128̊ × 4 хв. = 522 хв. = 8 год. 32 хв.

Відповідь.

Тривалість дня 8 год. 32 хв.

Визначення географічної широти місцевості по положенню Полярної зорі

Задача 1

На території України під яким найменшим і найбільшим кутом можна побачити Полярну Зорю?

Відповідь.

Найменший кут, під яким можна побачити Полярну Зорю відповідає географічній широті крайньої південної точки, 44̊ 23′ пн.. ш., найбільший кут - 52̊ 25′ пн.. ш.

Задача 2

Місто розташоване на 39̊ сх. д., а Полярну зорю тут видно на відстані 81̊ від точки зеніту. Як називається це місто?

Розв’язок .

1. Визначити широту місцевості.

Z – точка зеніту

α – кут, під яким видно Полярну зорю до площини горизонту

β - кут між точкою зеніту і Полярною зорею;

β = 81̊

φ - широта місцевості; φ = α;

φ = 90̊ - β

φ = 90̊ - 81̊ = 9̊ пн. ш.

Відповідь.

Координати міста 9̊ пн. ш. і 39̊ сх. д. – це Аддіс – Абеба.

Задача 3

У місті, яке розташоване на 11̊ 12′ на захід від Києва, Полярну зорю видно під кутом 47 ̊ 30′ до лінії горизонту. Як називається це місто?

Розв’язок .

1. Визначити широту місцевості

φ = 47̊ 30′ пн. ш.

2. Визначити географічну довготу

30 ̊ 30′ - 11̊ 22′ = 19̊ 08′ сх. д.

Відповідь.

Координати 47̊ 30′ пн. ш. 19̊ 08′ сх. д. має місто Будапешт

Задача 4

У місті, яке розташоване на 107̊ 30′ на захід від Києва, Полярну зорю видно під кутом 51̊ від точки зеніту . Як називається це місто?

Розв’язок .

1. Визначити географічну широту міста.

β = 51̊

φ = 90̊ - β = 90̊ - 51̊ = 39̊ пн. ш.

2. Визначити географічну довготу.

30̊ 30′ на захід від Києва знаходиться Гринвіцький меридіан, отже

λ = 107̊ 30′ - 30̊ 30′ = 77 ̊ зх. д.

Відповідь.

Координати 39 ̊ пн. ш. 77 ̊ зх. д. має місто Вашингтон

Задача 5

Полярна зоря в пункті А спостерігається під кутом 43̊. На якій широті розташований пункт А.

Задача 6

Де перебуває спостерігач, якщо Полярну зорю він бачить у зеніті?

Задача 7

Корабель пливе в Атлантичному океані. Кут між Полярною зорею і горизонтом, виміряний штурманом при першому спостереженні, дорівнював 2̊ ̊ 15 ′. При другому спостереженні цей кут становив 0̊. При третьому спостереженні Полярної зорі не було видно, незважаючи на безхмарну ніч. Визначте . в якому напрямі рухався корабель. На якій широті проводилося перше і друге спостереження?

Задача 8

З пункту, в якому кут між точкою зеніту і Полярною зорею дорівнював 16 ̊ 32′, експедиція рухалася прямо по меридіану 80̊ 15′ сх. д. У точці. Де перебувала експедиція через 20 днів, цей кут становив 10̊. З точки, де кут між точкою зеніту і Полярною зорею становив 5 ̊, експедиція повернулася в зворотному напрямку.

Визначити за картою, з якого пункту вийшла експедиція, на якій широті вона була через 20 днів своєї подорожі й скільки кілометрів відділяло її від Північного полюсу.

Задача

З пункту А одночасно вийшли два мандрівника: один до пункту В з середньою швидкістю 5 км/год., другий - 3,5 км/год. – до пункту С. Визначте, котрий з мандрівників прийде першим, якщо відомо, що на карті масштабу 1: 500000 відстань АВ становить 10 см, а АС – 6 см.

Розв’язок .

1. Перетворити числовий масштаб в іменований.

Масштаб 1: 500000

в 1см – 5 км

2. Яку відстань потрібно пройти першому мандрівнику до пункту В?

5 км × 10 см = 50 км

3. За який час перший мандрівник прийде до пункту В?

50 км : 5 км/год. = 10 год.

4. Яку відстань потрібно пройти другому мандрівнику до пункту С?

5км × 6 см = 30 км

5. За який час другий мандрівник прийде до пункту С?

30 км : 3,5 км /год. = 8,6 год

Відповідь.

Першим прийде другий мандрівник.

Задача

Розрахуйте відстань від Дніпропетровська до Північного полюса і визначте, за який час можна досягти цих пунктів при швидкості 900 км/год.

Розв’язок .

1. Визначити географічну широту м. Дніпропетровська

φ = 48̊ 30′ пн. ш.

2. Визначити відстань від Дніпропетровська до Північного полюсу у градусах

90̊ - 48̊ 30′ = 41̊ 30′

3. Визначити відстань у кілометрах.

111,1 км. × 41̊ 30′ = 4580 км

4. За який час можна подолати відстань до полюса

4580 км : 900 км = 5 год.

Відповідь.

Відстань від Дніпропетровська до Північного полюсу – 4500 км, можна подолати за 5 год.

Задача

Визначте географічну довготу міста А, якщо в ньому місцевий час 10 годин 30 хвилин, тоді як у Лондоні 8 годин.

Розв’язок .

1. Визначити різницю в часі між двома населеними пунктами.

10 год. 30 хв. – 8 год. = 2 год. 30 хв.

2. Визначити географічну довготу міста.

2 год. 30 хв. = 150 хв. : 4 хв. =30̊ 08′ сх. д.

Відповідь.

Географічна довгота міста – 30 ̊ 08′ сх. д.

Задача

Шлях від села до залізничної станції проходить через ліс, болото, річку і польову дорогу. Розрахуйте відстань від села до залізничної станції, якщо на карті масштабу 1: 400000 протяжність лісу – 4 см, болота – 2см, ширина річки –

4 мм, довжина дороги – 3 см. Намалюйте умовні знаки перелічених об’єктів, числовий масштаб запишіть у вигляді іменованого.

Задача

На фрагменті топографічної карти брід через річку (глибина – 0,5 м, довжина – 17 м, піщане дно, швидкість течії – 0,1 м/с)

Задача

Населення міста Н споживає за рік 200 тис. т цукру. Для виробництва 1 т цукру необхідно 7 т цукрових буряків. Відстань між містом і сировинною базою –

200 км. Порівняйте транспортні витрати при розміщенні цукрового заводу в районі споживання цукру та в районі вирощування цукрових буряків, якщо вартість перевезення - 2,6 грн. за 1 т/км. Визначте оптимальний варіант розміщення заводу.

Задача

Запаси марганцевих руд в Україні - 2,2 млрд. т. Визначте, на скільки років вистачить цих руд, якщо видобуток здійснюватиметься 3,1 млрд. т /рік.

Задача

Визначте витрату води в річці, ширина якої 20 м, середня швидкість –

0,8 м/с. Глибини через кожні 4 метри такі: 0,5 м, 0,7 м, 1,4 м, 1 м, 0,6 м.

**************************************************

учнівська олімпіада з географії

8 клас

Теоретичний тур (завдання 1-4 виконуються у зошиті)

Теоретичний тур

1. Що таке геохронологічна таблиця і яку інформацію вона містить? Порівняйте особливості природних умов на території України у різні геологічні ери. Наведіть приклади поширення на цій території гірських порід різного віку. (12 балів)

2. При створенні карти-моделі географічної зональності на ідеальному материку, де природні зони розташовувалися б точно у відповідності із законом широтної зональності (рис. ліворуч), учені взяли за основу лише один реальний мате-рик із п’яти (Антарктида не враховувалася). Усі інші були «забраковані». Назвіть цей один материк. Обґрунтуйте, чому не підійшов для моделі зональності кожен з інших континентів. (12 балів).

3. Екстремальними для Землі значеннями деяких метеорологічних величин характеризуються точки з координатами:
а) 33º пн. ш. і 14º сх. д.; б) 78º пд. ш. і 107º сх. д.; в) 25º пн. ш. і 92º сх. д.
Що це за метеорологічні величини? Чим можна пояснити їх екстремальні значення у даних пунктах? Наведіть ці значення та порівняйте їх з аналогічними екстремальними значеннями для України. (6 балів).

4. Ріки Сибіру (Єнісей, Лена, Колима та ін.) – дуже повноводні, незважаючи на те, що вони течуть у районах із невеликою кількістю атмосферних опадів (150-350 мм на рік). Наприклад, Колима має довжину, як і Дніпро, - понад 2 тис. км, але її витрата води - удвічі більша, ніж у головної ріки України, – 3900 куб.м/с у гирлі. Назвіть причини повноводності сибірських рік. (6 балів).

Практичний тур

5. Побудуйте розу вітрів для липня за такими даними: північних та північно-східних вітрів – по 3 дні, східних – 6, південно-східних – 1, південних – 2, південно-західних та північно-західних – по 4, решта днів – західні вітри. Однією фразою поясніть, як би Ви зорієнтували у цьому місці злітно-посадочну смугу аеропорту, якщо в інші місяці переважаючі вітри – такі ж самі. (6 балів).

6. Розгляньте карту (рис. праворуч) та дайте відповіді на запитання:
- З якою метою створена карта у цій проекції? Що зручно досліджувати за допомогою карт у такій проекції?
- Які переваги і недоліки має ця карта?
Визначте приблизний масштаб карти у районі Ґвінейської затоки. Запишіть цей масштаб у вигляді числового та іменованого.

7. Прочитавши визначення поняття, запишіть його назву (термін) у правому стовпчику таблиці (10 балів)

№	Визначення поняття	Назва
1	Математичний спосіб зображення на площині (карті) земної поверхні
2	Час, який визначений для даної точки на Землі, залежить від геогра-фічної довготи місця і є однаковим для всіх точок певного меридіана
3	Вихід кристалічного фундаменту давньої платформи на поверхню
4	Рівнина, абсолютні висоти (відмітки) якої лежать у межах 200-500 ме-трів
5	Рівнина, абсолютні висоти (відмітки) якої не перевищують 200 метрів
6	Система великомасштабних повітряних течій над земною кулею із зональним перенесенням повітря, наприклад, західним перенесенням
7	Різниця між максимальною та мінімальною температурою
8	Карта, на якій цифрами й символами нанесені результати метеоспос-тережень на даний момент і яка є основою для прогнозу погоди
9	Тип болота, яке живиться виключно атмосферними водами
10	Велике скупчення води у замкненій природній улоговині на поверхні суходолу

8. Тестові завдання (виконуються на окремому аркуші).

Виконайте тестові завдання, дотримуючись таких правил: акуратно обведіть кружечком номер однієї (на Вашу думку, правильної) відповіді на кожне з 20-ти за-питань.
За правильну відповідь – один бал. Бал за те чи інше завдання не нараховуватиметься у випадках, якщо:
Ваша відповідь буде неправильною або буде відсутня;
номер відповіді буде обведений олівцем, а не авторучкою;
на одне запитання Ви дасте дві відповіді або більше;
відповідь міститиме будь-які виправлення (у тому числі – коректором).

1. Масштаб глобуса, на якому Україна займає площу приблизно в 6,7 кв.см:
1) 1 : 30 000 000; 2) 1 : 10 000 000; 3) 1 : 50 000 000; 4) 1 : 86 000 000.

2.Ізолініі для позначення на карті точок із рівним атмосферним тиском:
1) ізобати; 2) ізокліни; 3) ізохори; 4) ізобари.

3.Материк, на якому є національні парки Какаду, Налларбор, Улуру:
1) Африка; 2) Австралія; 3) Євразія; 4) Південна Америка.

4.Роки подорожі Давида Лівінґстона:
1) 1571-1582; 2) 1605-1636; 3) 1841-1873; 4) 1902-1932.

5.Стрілка, яка вказує напрямок від Антарктиди до материка Австралія:
1) стрілка 1;
2) стрілка 2;
3) стрілка 3;
4) стрілка 4.

6.Тихоокеанська літосферна плита рухається переважно на:
1) захід; 2) північ; 3) схід; 4) південь.

7.Регіон світу, де імовірність руйнівних землетрусів - найвища:
1) схід Південної Америки; 3) північ Австралії;
2) південь Європи; 4) захід Африки.

8.Материк, центральні райони якого одержують більше атмосферних опадів за рік, ніж центральні райони інших названих материків:
1) Африка; 2) Австралія; 3) Євразія; 4) Антарктида.

9.Природний регіон Євразії, для якого характерні мусонні ліси:
1) Фенноскандія; 3) Південна Європа;
2) Східна Азія; 4) Південно-Західна Азія.

10.Геологічна ера, у якій виділений антропогеновий період:
1) протерозойська; 2) палеозойська; 3) мезозойська; 4) кайнозойська.

11.У неогеновому періоді в епоху пліоцену (5 млн. років тому) на території сучасної України:
1) вже існували Карпати й Кримські гори; 3) існували лише Карпати;
2) існували лише Кримські гори; 4) жодних гір ще не було.

12.У межах Поліської низовини (Україна) поширені генетичні типи антропогенових відкладів:
1) еолово-делювіальні та алювіальні;
2) льодовикові, воднольодовикові та морські;
3) алювіальні та морські;
4) алювіальні, льодовикові та воднольодовикові.

13.Район, де утворилися численні соляні куполи:
1) Кримські гори; 3) Придніпровська низовина;
2) Подільська височина; 4) Причорноморська низовина.

14.Корисна копалина Нікопольського рудного басейну:
1) залізні руди; 3) мідні руди;
2) марганцеві руди; 4) ртутні руди.

15.Дніпро розмиває кристалічні породи і має переважно гранітні береги між містами:
1) Київ та Канів; 3) Дніпропетровськ та Запоріжжя;
2) Канів та Черкаси; 4) Каховка та Херсон.

16.Річка, до басейну якої відносяться притоки Тетерів, Рось, Псел, Самара:
1) Південний Буг; 2) Дністер; 3) Дніпро; 4) Дон.

17.Місто, де зафіксована найбільша річна амплітуда екстремальних (максимальної та мінімальної) температур повітря – понад 82ºС:
1) Луганськ; 2) Львів; 3) Одеса; 4) Київ.

18.Місто, що виникло 1794 р. на місці невеличкого поселення Хаджибей (ця назва зберігається за лиманом неподалік міста) і зараз є обласним центром:
1) Севастополь; 2) Одеса; 3) Львів; 4) Ужгород.

19.Перший Президент АН України, автор учення про біосферу:
1) В.Вернадський; 3) П.Тутковський;
2) С.Рудницький; 4) В.Кубійович.

20.Місто, на гербі якого зображений Святий Миколай – управитель погодою та водною стихією, який, за легендою, допоміг обороняти місто від монголо-татар у 1259 р., викликавши сильний вітер у бік неприятеля:
1) Херсон; 2) Донецьк; 3) Запоріжжя; 4) Луцьк.

Учнівська олімпіада з географії

9 клас

Теоретичний тур (завдання 1-4 виконуються у зошиті)

1. За рахунок яких факторів чорна металургія стала однією з провідних галузей економіки України? Чому говорять, що чорна металургія має комплексоутворююче значення? Розкрийте це на прикладах. Охарактеризуйте проблеми і перспективи розвитку вітчизняної чорної металургії. (12 балів)

2. В історію метеорології увійшла Балаклавська буря, яка сталася 2(14) листопада 1854 р. біля берегів Криму. Тоді йшла Кримська війна, англо-французький флот узяв в облогу Севастополь і готувався висадити десант у районі Балаклави. Але шторм, що несподівано налетів і перетворився на ураган, майже повністю знищив англійський флот. Що це за атмосферне явище? Звідки міг прийти цей шторм? Чи можна було попередити про таку катастрофу? Який головний висновок був зроблений європейцями, коли вони проаналізували наслідки катастрофи. (12 балів)

3. Усі зображені об’єкти (рис. нижче) – квартал колишньої столиці Південного Ємену, Кроноцьке озеро та закарпатський замок «Паланок» - займають однакові за походженням, але різні за віком та розмірами форми рельєфу. Як називається така форма рельєфу? Як і де вона утворюється? (6 балів)

4. Використовуючи свої знання про природні особливості України та наведену нижче інформацію, обґрунтуйте, чи можливо в Україні вирощувати сою? просо? Якщо так, то де само? (Назвіть конкретні райони). Якщо ні, то запропонуйте хоча б по одному регіону світу, де можна успішно вирощувати ці культури.
Соя потребує такі умови: середньорічна кількість опадів – понад 800 мм із максимумом у серпні-вересні; середня липнева температура +19ºС; світловий день має бути коротким; ґрунти не повинні бути кислими або засоленими.
Просо потребує такі умови: середньорічна кількість опадів – менше 400 мм; середня липнева температура – понад 20ºС; найкращі ґрунти - каштанові, нейтральні за кислотністю.
(6 балів)

Практичний тур (9 клас)
(завдання 5-6 виконуються у зошиті, завдання 7 – на цьому аркуші)

5. Перед Вами - дані перепису на-селення України (2001 р.) для п’яти її областей. Як можна використати ці дані для показу територіальних відмінностей у рівнях урбанізації різних регіонів країни? (6 балів)

ОбластьУкраїни	Чисельність міського населення	Чисельність сільського населення
Донецька	4363600	477500
Чернігівська	727200	518100
Тернопільська	485600	656800
Херсонська	706200	468900
Черкаська	753600	649300

6. У російському місті Дорогобуж Смоленської області влітку 2007 року з’явився один із най-більших глобусів світу (рис. праворуч). Він зроблений із старої ємності (газгольдера), де зберігався аміак. Розрахуйте:
а) масштаб цього глобуса, якщо його діаметр складає приблизно 10,5 м. Масштаб запишіть у вигляді іменованого та числового;
б) площу (у м2), яку займає на глобусі Амазон-ська низовина, дійсна площа якої 5 млн. кв. м.
(6 балів)

7. Користуючись картою (див. нижче), заповніть за зразком два стовпчики таблиці – сучасну назву країни, звідки походить певна порода кішок, та но-мер, яким ця країна позначена на карті. (10 балів)

Назва породи	Назва країни	№
Зразок: Бурма	М'янма	0
Абіссінська
Ангорська
Бенгальська
Менська
Перська
Сибірська
Сіамська
Сококе
Сомалійська
Цейлонська

8. Тестові завдання (виконуються на окремому аркуші). Максимальна кількість балів – 20

Виконайте тестові завдання, дотримуючись таких правил: акуратно обведіть кружечком номер однієї (на Вашу думку, правильної) відповіді на кожне з 20-ти за-питань. За правильну відповідь – один бал. Бал за те чи інше завдання не нараховуватиметься у випадках, якщо:
- Ваша відповідь буде неправильною або буде відсутня;
- номер відповіді буде обведений олівцем, а не авторучкою;
- на одне запитання Ви дасте дві відповіді або більше;
- відповідь міститиме будь-які виправлення (у тому числі – коректором).

1. Масштаб топографічної карти, на якій 1 см2 дорівнює 25 га на місцевості:
1) 1 : 100 000; 2) 1 : 50 000; 3) 1 : 25 000; 4) 1 : 10 000.

2. Між азимутом 320º та напрямком на північний схід різниця (кут) складає:
1) 5º; 2) 45º; 3) 85º; 4) 125º.

3. Найвищою точкою частини України, яку охоплює ця карта (рис. праворуч), є гора:
1) Роман-Кош; 3) Бельмак-Могила;
2) Могила-Мечетна; 4) Берда.

4. Протяжність видимої на цій карті частини України вздовж меридіана 34º сх.д. складає приблизно (у км):
1) 300; 2) 500; 3) 700; 4) 900.

5. Водосховище, на березі якого знаходяться Черкаси, називається:
1) Київське; 3) Канівське;
2) Дніпровське; 4) Кременчуцьке.

6. Міста Ізмаїл, Чернівці, Арциз у червні 1940 р. були повернуті Україні:
1) Румунією; 2) Польщею; 3) Туреччиною; 4) Угорщиною.

7. Основні корисні копалини степового Криму:
1) залізні руди і буре вугілля; 3) граніт і сірка;
2) природний газ і лікувальні грязі; 4) піски і мідні руди.

8. Одне з найбільших у світі родовищ, де видобувають гірський віск – озокерит:
1) Бориславське; 3) Микитівське;
2) Артемівське; 4) Шебелинське.

9. Якщо на метеостанції Пожежевська (1450 м над рівнем моря) зафіксовано температуру мінус 3,5ºС, то на вершині сусідньої Говерли температура в цей час має складати приблизно:
1) 0ºС; 2) -5ºС; 3) -7ºС; 4) -9ºС.

10. Обласні центри, які НЕ з’єднує судноплавна ріка:
1) Чернігів - Київ; 3) Черкаси - Херсон;
2) Дніпропетровськ - Запоріжжя; 4) Київ - Житомир.

11. Регіон, де переважна більшість річок тече у південному напрямку:
1) Приазов’я; 2) Полісся; 3) Карпати; 4) Волинь.

12. Регіон, де поширені чорноземи звичайні:
1) Причорномор’я; 2) Полісся; 3) Крим; 4) Донбас.

13. Область, кількість населення якої у 1,5 рази менша, ніж населення міста Харкова:
1) Закарпатська; 2) Чернівецька; 3) Полтавська; 4) Сумська.

14. Область України з районом компактного проживання болгар:
1) Закарпатська; 2) Одеська; 3) Донецька; 4) Житомирська.

15. Дві області України, у яких розвинена деревообробна та целюлозно-паперова промисловість:
1) Київська і Житомирська; 3) Тернопільська і Хмельницька;
2) Сумська і Полтавська; 4) Херсонська і Миколаївська.

16. Область, на території якої працюють потужні ТЕС – Старобешівська, Вуглегірська, Зуївська та ін.:
1) Львівська; 2) Одеська; 3) Донецька; 4) Луганська.

17. В одній з дореволюційних книг написано: «Я їхав із Єлизаветграда до Олександрівська через Катеринослав». Як цю фразу письменник написав би зараз?:
1) «Я їхав із Запоріжжя до Кіровограда через Дніпропетровськ»;
2) «Я їхав із Кіровограда до Запоріжжя через Дніпропетровськ»;
3) «Я їхав із Дніпропетровська до Кіровограда через Запоріжжя»;
4) «Я їхав із Дніпропетровська до Запоріжжя через Кіровоград».

18. Порт на Азовському морі:
1) Іллічівськ; 2) Очаків; 3) Генічеськ; 4) Феодосія.

19. Область, яка разом із Черкаською входить до Центрального економічного району:
1) Київська; 3) Кіровоградська;
2) Дніпропетровська; 4) Полтавська.

20. Місто, фоновий колір герба якого - зелений:
1) Київ; 2) Одеса; 3) Суми; 4) Харків.

**************************************

Відповіді на завдання 2-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії

09 листопада 2014 року

Тестове завдання (16 балів)

1. Вкажіть океан, у якому розташований острів з координатами 52° пд.ш. та 73° сх.д.. (1 бал)

А. Тихий; Б. Північний Льодовитий; В. Атлантичний; Г. Індійський.

2. Вкажіть частину світу, біля якої розташований острів Європа. (1 бал)

А. Африка; Б. Південна Америка; В. Північна Америка; Г. Євразія.

3. Вкажіть у скількох кліматичних поясах розташована Південна Америка. (1 бал)

А. 3; Б. 4; В. 5; Г. 6.

4. Виберіть зображення, які передаються із спотвореннями у рівнопроміжній конічній проекції. (1 бал)

А. кути; Б. площі; В. довжини ліній; Г. довжини ліній, кути та площі.

5. Вкажіть прізвище видатного українця, який подорожував Українськими Карпатами. (1 бал)

А. Шевченко Т.Г.; Б. Франко І.Я.; В. Сковорода Г.С.; Г. Бандера С.А.

6. Вкажіть довготу східної межі першого годинного поясу. (1 бал)

А. 7°30′ сх.д.; Б. 22°30′ сх.д.; В. 15°30′ сх.д.; Г. 15°.

7. Встановіть відповідність між річками, якими проходить Державний кордон України, та країнами. (4 бали)

1. Тиса.

2. Дніпро.

3. Західний Буг.

4. Дністер.

Г. Румунія.

Д. Білорусь.

Б. Польща.

В. Молдова.

А. Російська Федерація.

8. Вкажіть правильну послідовність розташування столиць країн за віддаленістю від екватора. (3 бали)

Б. Бухарест; А. Кишинів; В. Братислава; Г. Варшава; Ґ. Київ; Д. Москва.

9. Виберіть три острови, які розташовані в Атлантичному океані. (3 бали)

А. Ньюфаундленд; Б. Кокос; В. Святої Єлени; Г. Сулавесі; Ґ. Гаїті; Д. Врангеля; Е.Пасхи.

Практичні завдання (12 балів)

10. Розв’яжіть задачу. Визначте, якими будуть розміри території України (протяжність із заходу на схід та з півночі на південь) на карті масштабу 1: 65 800 000. (2 бали) 2 см та 1,2 см

11. Біля умовного знаку на топографічній карті записані такі числа

16	5 .	Поясніть їх. (2 бали)
0.30

16 – висота дерев у метрах, 0,30 – середня товщина(діаметр) дерев у метрах, 5 – середня відстань між деревами у метрах

12. Заповніть таблицю за взірцем. (8 балів)

№ з/п	Географічна назва	Географічний об’єкт	Де розташований об’єкт
	Взірець: Карадаг	вулкан	Крим
1.	Дон	річка	На заході РФ
2.	Герлаховський Штіт	вершина	Словаччина, Карпати, Татри
3.	Шпіцберген	острови	Північний Льодовитий океан
4.	Ньяса	озеро	Схід Африки
5.	Мар’ято	мис, крайня точка	Південь Північної Америки
6.	Баффіна	море	Північний Льодовитий океан
7.	Кенгуру	острів	На південь від Австралії
8.	Юкон	річка	Північний захід Північної Америки

Завдання описового характеру (12 балів)

13. Опишіть внесок у вивченні природи України В.Вернадського, П.Тутковського, С.Рудницького. (6 балів) див. підручник

14. Складіть шість речень, у яких опишіть внутрішню будову землі. У кожному реченні використайте одне із перелічених слів – літосфера, астеносфера, кора, мантія, породи, мінерали. (6 балів)

Наприклад, Земля складається із ядра, мантії та земної кори. Верхню частину мантії до глибини 200-250 км, м’яку і пластичну, називають астеносферою. Земна кора складається з кількох тисяч видів гірських порід і мінералів. Літосферу утворюють земна кора та верхня частина мантії до астеносфери.

9-й клас

Відповіді на завдання 2-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії

09 листопада 2014 року

Тестове завдання (16 балів)

1. Вкажіть, що означає на топокартах число біля умовного знаку, яким позначають кар’єр.(1 бал)

А. глибину; Б. ширину; В. довжину; Г. кривизну схилу.

2. Вкажіть назву української етнічної території в Румунії. (1 бал)

А. Підляшшя; Б. Стародубщина; В. Мармарощина; Г. Холмщина.

3. Вкажіть прізвище видатного українця, який подорожував казахськими степами. (1 бал)

А. Шевченко Т.Г.; Б. Франко І.Я.; В. Сковорода Г.С.; Г. Бандера С.А.

4. Вкажіть місто, яке виділяється серед інших однією яскраво вираженою функцією. (1 бал)

А. Нетішин; Б. Ужгород; В. Кременчук; Г. Тернопіль.

5. Вкажіть, у якій частині України розташоване місто з координатами 49° 00′ пн.ш. та 37°30′ сх.д.. (1 бал)

А. південній; Б. східній; В. західній; Г. північній.

6. Вкажіть довготу західної межі першого годинного поясу. (1 бал)

А. 7°30′ сх.д.; Б. 22°30′ сх.д.; В. 15°30′ сх.д.; Г. 15°.

7. Встановіть відповідність між поняттями та їх поясненнями. (4 бали)

1. Імміграція.

2. Еміграція.

3. Маятникова

міграція.

4. Сальдо міграції.

В. в’їзд громадян інших держав в країну на тривале або постійне проживання.

Б. виїзд громадян своєї країни в іншу на тривале або постійне проживання.

Д. регулярне переміщення людей з одного населеного пункту в інший без зміни місця проживання.

А. різниця числа осіб, які прибули на будь-яку територію, і числа осіб, які вибули звідти за один і той же проміжок часу.

Г. переміщення людей, яке пов’язане із сезонністю роботи.

8. Вкажіть правильну послідовність розташування міст України у порядку зменшення середньорічної кількості опадів. (3 бали)

А. Львів; Ґ. Хмельницький; Б. Вінниця; В. Кіровоград; Г. Миколаїв; Д. Херсон.

9. Виберіть три області України, якими протікає річка Південний Буг. (3 бали)

А. Львівська; Б. Вінницька; В. Кіровоградська; Г. Миколаївська; Ґ. Херсонська; Д. Черкаська; Е.Житомирська.

Практичні завдання (12 балів)

10. Біля умовного знаку на топографічній карті записані такі буква і числа.

Д	30-6	Поясніть їх. (2 бали)
	10

Д – матеріал споруди (дерево), 30 – довжина мосту у метрах, 6 – ширина проїжджої частини в метрах, 10 – вантажопідйомність у тоннах

11. Розв’яжіть задачу. Час сходу Сонця у місті А – 5год. 50хв.. У місті Б час заходу Сонця – 18год. 30хв. Визначте, у якому місті довша тривалість дня і на скільки. (2 бали) у місті Б, на 40 хв.

12. Заповніть таблицю за взірцем. (8 балів)

№ з/п	Географічна назва	Географічний об’єкт	Де розташований об’єкт
	Взірець: Карадаг	вулкан	Крим
1.	Айдар	річка	Схід України
2.	Покуття	історико-етнографічна земля	Івано-Франківщина, межиріччя
3.	Лена	Ріка	Євразія, Сибір, пн.схід
4.	Шагани	озеро	Україна, Одещина
5.	Таймир	півострів	Євразія, північ
6.	Балі	острів	В. і М. Зондські острови
7.	Мічиган	озеро	Північна Америка
8.	Каракум	пустеля	Цнгтральна Азія

Завдання описового характеру (12 балів)

13. Опишіть зміни у адміністративно-територіальному поділі України в минулому. Оцініть сучасний адміністративно-територіальний поділ України.(6 балів)

14. Складіть шість речень, у яких опишіть окремі риси природи Полісся. У кожному реченні використайте одне із перелічених слів – льодовик, зандри, континентальний, зволоження, бори, рамені. (6 балів)

10-й клас

Відповіді на завдання 2-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії

09 листопада 2014 року

Тестове завдання (16 балів)

1. Вкажіть країну, яка розташована в одному з Україною годинному поясі. (1 бал)

А. Італія; Б. Єгипет; В. Мексика; Г. Іспанія.

2. Вкажіть, у якому кліматичному поясі розташована Ісландія. (1 бал)

А. арктичному; Б. субарктичному; В. помірному; Г. субтропічному.

3. Вкажіть, що означають числа написані в кутках та вздовж рамки топографічної карти. (1 бал)

А. географічні координати; Б. прямокутні координати; В. географічні та прямокутні координати; Г. нумерація карти.

4. Вкажіть частку ріллі і багаторічних насаджень у земельних ресурсах світу. (1 бал)

А. 31%; Б. 11%; В. 25%; Г. 33%.

5. Вкажіть країну Африки, територія якої омивається двома морями. (1 бал)

А. ПАР; Б. Єгипет; В. Сомалі; Г. Ліберія.

6. Вкажіть до якої міжнародної організації входить Ірландія. (1 бал)

А. НАТО; Б.Британська співдружність ; В. ОЕСР; Г. ОПЕК.

7. Встановіть відповідність між частинами світу і найбільш поширеними релігіями (їх гілками). (4 бали)

1. Америка.

2. Африка.

3. Азія.

4. Європа.

В. католицизм.

Г. іслам і місцеві релігії.

А. буддизм та індуїзм.

Б. католицизм і православ’я.

Д. протестантизм і католицизм.

8. Вкажіть правильну послідовність країн за густотою населення, починаючи з найбільшої(3 бали)

Д. Монако. Ґ. Сінгапур; А. Бангладеш; Б. Німеччина; В. США; Г. Канада;

9. Виберіть три країни, якими протікає річка Дунай. (3 бали)

А. Австрія; Б. Чехія; В. Німеччина; Г. Словенія; Ґ. Хорватія; Д. Польща; Е. Швейцарія.

Практичні завдання (15 балів)

10. Розв’яжіть задачу. У місті А, яке розташоване на 50°пн.ш. Сонця сходить о 5.00. Місто Б розташоване на 5550 км південніше міста А. Визначте на скільки відрізняється тривалість дня у цих містах. (3 бали)

0 год 00ххв.

11. Заповніть таблицю за взірцем. (8 балів)

№ з/п	Географічна назва	Географічний об’єкт	Де розташований об’єкт
	Взірець: Карадаг	вулкан	Крим
1.	Нордкін	мис	Європа, Скандинавський п-ів
2.	Еритрея	країна	Країна, пн.-східна Африка
3.	Ямусукро	столиця	Африка, Кот-ді-Вуар
4.	Ріка	ріка	Карпати, Україна
5.	Шаян	курорт	Закарпаття, Україна
6.	Галапагос	острови	На сході Тихого океану
7.	Ізмаїл	Місто, порт	Україна, Дунай
8.	Татри	гори	На заході Карпат, Європа

12. Вкажіть види викопного палива, запаси яких вказані у таблиці «Розвідані запаси викопного палива». За даними в таблиці побудуйте діаграму. (4 бали)

Вид викопного палива	Світ	Європа	Україна
Вугілля	800	73	34
Нафта	200	4	0,2
Газ	173	7	1,1

Завдання описового характеру(12 балів)

13. Опишіть шляхи інтеграції України в світову економіку. Оцініть вплив процесів глобалізації на господарство України.(6 балів)

14. Складіть шість речень, у яких опишіть особливості населення України. У кожному реченні використайте одне із перелічених слів – густота, депопуляція, сальдо, міграція, литвини, субурбанізація. (6 балів)

11-й клас

Відповіді на завдання 2-го етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії

09 листопада 2014 року

Тестове завдання (16 балів)

1. Вкажіть країну, яка розташована на двох материках. (1 бал)

А. Казахстан; Б. Туреччина; В. Єгипет; Г. Російська Федерація.

2. Вкажіть місто, яке розташоване найближче до вулкана Камерун. (1 бал)

А. Банґі; Б. Аккра; В. Яунде; Г. Найробі.

3. Вкажіть назву вершини Кавказу, на якій у 1964 році до ювілею поета встановлено його бюст. (1 бал)

А. пік Шевченка; Б. пік Сосюри; В. пік Тичини; Г. пік Франка.

4. Вкажіть абсолютні висоти, які переважають у біосферному заповіднику «Асканія-Нова». (1 бал)

А. 300-200м; Б. 100-200м; В. 0-50м; Г. 100-50м.

5. Вкажіть, у якій частині України розташоване місто з координатами 47°пн.ш. та 34°сх.д. (1 бал)

А. південній; Б. східній; В. західній; Г. північній.

6. Вкажіть, що означають літери і цифри, які є справа біля верхньої рамки топографічної карти. (1 бал)

А. географічні координати; Б. прямокутні координати; В. шифр проекції; Г. номенклатура аркуша.

7. Встановіть відповідність між термінами та їх поясненнями. (4 бали)

1. сельвас.

2. пушта.

3. ерг.

4. губа.

Д. ліс.

А. степ.

Г. пустеля.

Б. затока.

В. хребет.

8. Вкажіть правильну послідовність розташування островів Японського архіпелагу з півночі на південь. (3 бали)

Д. Сахалін. А. Хокайдо; Б. Хонсю; В. Сікоку; Г. Кюсю; Ґ. Рюкю;

9. Виберіть три райони Львівщини, якими протікає річка Західний Буг. (3 бали)

А. Сокальський; Б. Жовківський; В. Буський; Г. Миколаївський; Ґ. Золочівський; Д. Бродівський; Е. Перемишлянський.

Практичні завдання (15 балів)

10. Розв’яжіть задачу. На скільки годин відрізняється тривалість дня 22 червня на широтах 0° та 50° пн.ш.. (1 бал) 6 год.

11. Розв’яжіть задачу. Визначте різницю (приблизно) у часі сходу Сонця 21 грудня на широтах 50° пд.ш. та 50° пн.ш. (2 бали) 4 год.

12. Заповніть таблицю за взірцем. (8 балів)

№ з/п	Географічна назва	Географічний об’єкт	Де розташований об’єкт
	Взірець: Карадаг	вулкан	Крим
1.	Карисімбі	вулкан	Центр. Африка
2.	Амундсен-Скотт	наукова станція	Антарктида, пд. полюс
3.	Дніпро-Донбас	канал	Схід України
4.	Руб-ель-Халі	пустеля	Аравійський п-ів, Азія
5.	Арабатська Стрілка	коса, півострів	Крим, Україна
6.	Хуан-де-Фука	літосферна плита	на сході Тихого океану
7.	Тянь-Шань	гори	Центр. Азія
8.	Нова Земля	острови	Пн. Льодовитий океан

13. Побудуйте діаграму «Площі країн – сусідів України» за даними таблиці. Усі країни межують із однією з них, а також кожна країна має спільний кордон ще із однією з них. Вкажіть назви країн, площі яких вказані у таблиці. Доповніть назву діаграми. (4 бали)

Площа країн, у тис.км²	207	312	49	93	238	34	603
Площа країн, у тис.км²	Білорусь	Польща	Словаччина	Угорщина	Румунія	Молдова	Україна

Завдання описового характеру (12 балів)

14. Назвіть складові економічного потенціалу країни. Наведіть приклади показників соціально-економічного розвитку країни. Оцініть показники якості життя двох країн (на власний вибір). (6 балів).

15. Складіть шість речень, у яких опишіть окрему галузь господарства України. У кожному реченні використайте одне із перелічених слів – Дніпровський, Дружба, Бовтиське, Юзівка, альтернативні, біомаса. (6 балів)

****************************************************************

2 листопада 1985 року в Парижі помер Володимир Кубійович — український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Ґеоґрафія українських і сумежних земель». Перелік праць:
«Розміщення культур у Північних Карпатах» (1930)
Kubijowicz W. Rozmieszczenie Ukraiucow w Azji. Biuletyn Polsko-Ukrainski. чч. 21—23. В. 1934.
монографія «Територія і людність українських земель» (1935)
«Розміщення населення в бойківських Карпатах» (1938)
«Лемківщина, Посяння, Холмщина і Підляшшя. Географічний нарис»
«Ґеоґрафія українських і сумежних земель» (1938, 1943).
монографія «Українці в Генеральній Губернії. 1939–1941». Вид. Миколи Денисюка. Чікаго. 1975. — 664 с.
монографія «Етнічні групи південно-західної України» (1983, автор передмови німецький українознавець Георг Штадтмюллер).
Володимир Кубійович «Атляс України й сумежних країв»
Володимир Кубійович «Етнографічна карта України»
Володимир Кубійович «Етнографічна карта південнозахідньої України (Галичини)»
Володимир Кубійович «Мені 85» (Мюнхен, 1985)
Володимир Кубійович «Початки української дивізії „Галичина“»

ТІРАС

Географія 8 клас

Географічні задачі

7. Встановіть відповідність між річками, якими проходить Державний кордон України, та країнами. (4 бали)

11. Біля умовного знаку на топографічній карті записані такі числа

16

5 .

Поясніть їх. (2 бали)

0.30

10. Біля умовного знаку на топографічній карті записані такі буква і числа.

Д

30-6

Поясніть їх. (2 бали)

10

Завдання описового характеру (12 балів)

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підручник 9 клас