Мої методичні доробки

Наповнюю свою скарбничку:

платформи для навчання 

1   https://online.seterra.com/uk/vgp/3072

2.https://kahoot.com/

3.

4.

https://drive.google.com/file/d/1VaH1-CbRqzJ3s6-xzoMRQ6FSMirvSty7/view?usp=sharing

Той план роботи:

ОЙОЙ

Завершую 2019  початком освоєння освітньої платформи "НА УРОК"

Далі буде......

сайт про створення коміксів

2017 РІК ЯПОНІЇ В УКРАЇНІ

  ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ВИВЧЕНІ ГЕОГРАФІЇ 

ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ 

АКТИВНОЇ ЖИТТЄВОЇ ПОЗИЦІЇ.
                           

Презентація досвід

              

Моя участь у конкурсі "Учитель року-2014"

Голова журі- викладач Львівського національного унівнрситету(

Працюємо з тестовими завданнями.....

Хочемо  показати кращі знання з методики, педагогіки, предмету, ІКТ....

Зінкевич М.В  презентує журі...

.. 

Працює школа молодого вчителя

Ваньвичі школо 10.02.2016

Звітую:

  РЕЦЕНЗІЇ НА      ПІДРУЧНИКИ 7 КЛАС ГЕОГРАФІЇ

Мандрівка- Червоноград

                                             АФОРИЗМИ :

Афоризми — короткі мудрі вислови — не втрачають своєї популярності протягом тисячоліть.

«Знаєш, чим гарна пустеля? Десь у ній ховаються джерела ... ». (А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»)

Вивчити географію без підручника важко, а без карти — неможливо.

Лаколіт — вулкан, що не вдався.

Глобус — зменшена модель Землі. (М. Бехайм)

Карта — альфа і омега географії. (М.М. Баранський)

Спелеологи — перші, хто вернувся у печери. (В. Голобородько)

«Людина, яка не знає хоч би основ геології, у певному розумінні подібна до сліпого». (В.О. Обручев)

«Карта – це  книга,  читати  її  можуть  тільки  ті,  хто  вивчив  азбуку  цієї  книги»  (М.Михайлов)

                                                                                                                                                                   

Бог використовує війни, щоб давати вчити географію людям. Амброз Бірс
                                                                                                                                                                                                           

Всяка паралель впевнена, що могла б стати екватором, якщо б її не обмежували в правах. 
                                                                                              Марк Твен

Ніщо так не допомагає повторювати географію, як виверження вулканів і землетруси.  

                                                                                                      Дон-Амінадо
                                                                                                                                                                

Історія є географією в часі, а географія - історією в просторі.Жан Жак Елізе Реклю
                                                                                                                                                                                                                           

                                                    

Мої матерали зібрані  у посібники

   

АФОРИЗМИ ПРО ГЕОГРАФІЮ

* «Знаєш, чим гарна пустеля? Десь у ній ховаються джерела ... ». (А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»)

* Карта — альфа і омега географії. (М.М. Баранський)

* Вивчити географію без підручника важко, а без карти — неможливо.

*«Людина, яка не знає хоч би основ геології, у певному розумінні подібна до сліпого». (В.О. Обручев)

*«Карта – це  книга,  читати  її  можуть  тільки  ті,  хто  вивчив  азбуку  цієї  книги»  (М.Михайлов)

* «Історія мого життя становить частину історії моєї батьківщини…»   (Т. Шевченко)

*  «Географія – це доля».Наполеон

Географічні дати

                                           Соціальна і економічна географія України  
9 клас              

                                                                                                  

ТЕМА:    СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕНЯ І РОЗВИТОК ПОСЕЛЕННЯ                                                           

                 Сільське розселення і його географія.

                 Типи сільських поселень, особливості їх розміщення.

                 Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання

МЕТА:

           Навчальна:  сформувати уявлення про особливості розміщення

           населення України,показати особливості сільського населення України,  

           Розвиваюча:  розвивати вміння і навички аналізу тематичних карт.

           Виховна:  виховувати в учнів розуміння їхньої причетності до процесів,

           що відбуваються у державі.

          

ОБЛАДНАННЯ:  карта населення України, статистичний матеріал – таблиці «Населення України», мультимедійні презентації,  мультимедійний пректор, комп’ютерні уроки: «Економічна і соціальна географія 9 клас

ТИП УРОКУ : урок вивчення нового матеріалу

       

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

         Доброго дня! Я рада бачити  вас на уроці.

Епіграфом нашого уроку є слова:

        Навколишній світ – це книга,

а ті , хто не подорожує,

читає лише одну її сторінку

Августин Блаженний.

  Ми сьогодні   на уроці перечитаємо не одну сторінку нашого підручника . І відповідно здійснимо  подорож. ( щоправда  -  віртуальну)

А допомагатиме нам на уроці   :

Підручник , атлас,  новітні інформаційніі   засоби  і ваші навики і вміння, які ви    ще  більш  будете удосконалювати

Для того щоб налаштуватися на продуктивну роботу з хорошим результатом

Проведемо АУТОТРЕНІНГ  (Побажаємо собі  багато позитиву)                              

1.   У мене гарний настрій

2.     Мені всі знання під  cилу.

3.     Я відмінно вивчу новий матеріал

 4.   Я з радістю здобуватиму нові знання

5.     Я працюватиму творчо

6.      Я впевнений у собі

7.    Я люблю географію

8.    Я люблю свій рідний край

або виколистати  сугестопедичний  прийом « Ситуація  успіху» - Посмішка  робить  людину  красивішою  і успішною,тож  давайте  щоб  досягти  успіху  посміхнемось  своїм   товаришам,я  бажаю  гарного  настрою,посмішок  і  успіху.Пропоную  продовжити  урок дотримуючись  девізу  всіх  наших  уроків: «Не  бійся ,що  не  знаєш - а бійся  що  не навчишся»

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ПОНЯТЬ І  ВМІНЬ УЧНІВ

Прийом «термінологічний диктант»

 І Варіант.                                    ІІ Варіант

1.                  Демографія                         10

2.                 Депопуляція                         9

3.                Природний приріст              8.

4                 Сальдо міграції  .                  7.

5.      45 млн. 469 тис. 812 мешканців    6. 

6.                         Лемки                            5. 

7                        Еміграція   .                     4. 

8.                   Сезонні міграції                  3. 

9.                     Діаспора                             2.

10.                   Імміграція                           1.

                  

1.  Різниця між кількість народжених і  кількість померлими (Природний приріст ) 

2.  Частина народу, яка мешкає поза межами своєї історичної батьківщини, тобто країни  свого походження. (діаспора)

3.  Етнографічна группа українців , представники карпатського регіону,  в яких є говірка «лем».   (лемки) 

4.    Міграції пов’язані з сезонністю роботи .(Сезонні міграції)

5.    Стійка тенденція зменшення кількості населення країни чи регіону. (Депопуляція)

6.    Чисельність наявного населення України (на 1 07.2013 року становила 45 млн. 469 тис. 812 мешканців

7. Різниця між еміграцією та імміграцією (сальдо міграції)

8.   Приїзд іноземців до країни.     від лат – той що заселяється  (імміграція)

9 .  Виїзд громадян своєї країни в іншу країну на тривале , або постійне проживання            (Еміграція)
10.Наука яка вивчає закономірності відтворення населення  (демографія)

ВЗАЄМОПЕРЕВІРКА

І варіант              

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
3	9	6	8	2	5	4	10	7	1

ІІ варіант:       

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
8	2	5	3	9	6	7	1	4	10

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом « Асоціативне рішення»   

Для кожного з нас  найріднішим і і найдорожчим у житі  є  те місце, де ми народилися.

 З чим асоціюється у вас термін ПОСЕЛЕННЯ (Напис на дошці )

 (Прогнозовані відповіді учнів)

•   Хати,
• Господарські будівлі
• Вулички
• Земельні ділянки
• дороги
• транспорт для зв’язку
• Річка
• місто
• село        

Ми з Вами живемо у чарівному мальовничому   поселенні!Сьогоднішній урок проходить у Монастирецькій школі.

 Запитаня Назвіть сусідні  населені пункти ?

 с. Сприня, с. Лукавиця, с. Лопушно, с. Мала Спринька, с. Черхава, с. Сторона, с. Воля Блажівська….. 

Запитаня А Які міста розташовані найближче до нашого населеного пункту?

м.Самбір, м.Дрогобич, м.Борислав. Старий Самбір.

А у нашому класі  навчаються учні     з сусідніх сіл.

Давайте   представимося :

Село Монастирець  (Кішик, Мацьків, Супик  , Матлак

Село Сприня (Здреник, Микулич, Хавула

Село Лопушно – Іра ,Микола, Марія

Село Лукавиця –  Тетяна

Ці села належать до Монастирцької сільської ради

І село Черхава    - Христина ( село належить до Вільшаницької сільської ради

Одже Згадані  поселення  є частиною – держави  УКРАЇНИ.

     

ІV. ВИВЧЕНЯ НОВОГО МАТЕРІЛУ

Тема нашого уроку: 

СИСТЕМИ РОЗСЕЛЕНЯ І РОЗВИТОК ПОСЕЛЕННЯ

   На уроці розглянемо такі питання:

1.       Сільські поселення і їх географія

2.       Типи сільських поселень особливості їх розселення

3.       Соціальні проблеми сільських поселень шляхи їх розвязання

Після уроку ви отримаємо відповіді на ряд  питань. Зокрема?

Які поселення  в Україні називають селом ?

Які за людністю є села ?

Які функції виконують села ?

Які проблеми  сільські жителі мають, запропонуєте шляхи їх вирішеня.

У (Конституції  України   стаття 133   розділ 9 Територіальний устрій

Система адміністративно – територіального устрою України складають: Автономна республіка Крим,області райони, міста,  райони в містах, селища і села

   В різні історичні періоди існували на території України: присілки, хутори.

І   не завжди поселення українців мали такий вигляд

Навіть наше село не завжди було таке. З розвитком цивілізації розвиваються і поселення.

Кожне покоління, яке заселяло  поселення намагалося щось внести, осучаснити, добудувати, чи зруйнувати…

Запитання:  ( за підручником дайте визначення:  Село це?)

 "Хто не знає свого минулого,

той не вартий щасливого майбутнього", –

                   писав відомий український поет Максим Рильський.

 На минулому  уроці  ви отримали випереджаюче завдання  «презентувати нам  свої поселення»

Вирушаємло у віртуальну подорож.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ  СІЛ (Монастирець, Сприня, Лукавиця, Черхава, Лопушно)

Дані заносимо у таблиці.

	Монастирець	Сприня	Лукавиця	Лопушно	Черхава
Рік заселення
Площа
К-сть населення
Густота населення
Господарські і культурні об’єкти
Проблеми

Запитання: 

Чим  відрізнілися наші села один від одного ?                           

Географічним розташуванням, Географіними координатами

Віддаленістю від  міст

Висотою над рівнем моря

Кількістю населення

Величиною, Протяжністю

 

Запитання:  Знайдіть визначення в  ПІДРУЧНИК

Сільські населені пункти за людністю належать до таких груп:

менше 100 осіб (всього 204 села); малі

100-500 осіб (935 сіл); середні

500-1000 осіб (508 сіл);великі

1-5 тис. осіб (305 сіл). значні

Запитання:  А наші села відносяться до…? (Малих і середніх)

За картою  

- назвіть області у яких  велика кількість сільських поселень .

( показ на картах)

За додатком 1

-         області у яких найвища густота сільських жителів

 ( показ на картах)

Яка густота  у наших  населених пунктах?)

Метод Порівняння 

За даними Додатку у підручнику  порівняйте області:

І група(Львівську Донецька)

ІІ група (Львівська Рівненська)

ІІІ група (Львівська і Київська)

	Область	Область
Площа К-сть наявного населеня К – сть сільських поселень Густота сільсього населення

Завдання: Проаналізуйте перепис населення різних років і проаналізуйте його.  Додаток 
Співвідношення міського і сільського населення за даними переписів

Прийом «Здивуй»  Історична довідка:    

 У Львівські й області 28504 сільські населені пункти

Найбільшими селами Львівської області  є Зимна Вода (9,4 тис. осіб) та Сокільники (5,7 тис. осіб), які знаходяться у Пустомитівському районі.

У Самбірському районі – 107 сільських населених пунктів, у яких проживає 74,9 тис осіб.

      Отже, найбільш поширеними у Львівській області, як і в Україні, є малі села (від 0,1 до 0,5 тис. осіб), які відповідно становлять: 45% та 57,7% від усієї кількості сіл.

Лідерами за кількістю сіл-гігантів були Одеська (16 шт.) та Закарпатська (15 шт.) області. На третьому місці Чернівецька область - 8 шт, на четвертому - Запорізька - 7 шт. На території цих 4 областей знаходилось 52% таких сіл (46 з 88 шт.)

Найбільшим селом з великим відривом було с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області - 12081 осіб. Це десь у 2 рази більше ніж у середньостатистичному смт.           На другому місці с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області - 9985 осіб і на третьому с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області - 9501 осіб.

Вчитель : (Слайди) Для  поселень українців найхарактерніші безсистемна , рядова, кругова, вулична, ланцюгова та комбінована форма планування.

Необхідною умовою для заснування села була наявність  землі для обробітку, пасовищ,води.
(Додаток  презентації)

Хати здебільшого   в селах дерев’яні . з димарями.   в інших районах  будували житла з глини, вапняку.   Хата + сіни + комора  і прибудова для худоби. Сьогоднішні житла сучасніші. Їх будують з  блоків і покриття метало черепиця. Є кілька кімнат.  А господарські будівлі відокремлені..

Такі села були у більшості областей, крім Волинської, Донецької, Житомирської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Чернігівської та Севастополя.

Запитання: Які  форми розселення  сільських жителів

    Сільські поселення в Україні поширені нерівномірно

    У лісостеповій і степовій частині невеликі села розміщені переважно  у долинах річок і на понижених ділянках місцевості..

Хати в основному будували з глини і   черепашнику. .  води буле не дуже високі.  Сьогодні всі новозведені житла  з сучасних будівельних матеріалів. В сучасним дизайном.

   У передгірських і гірських районах українських Карпат села видовжені, часто їх протяжність сягає від 2 до 5 кілометрів. Вони витягнуті вузькими смугами понад руслами річок. Але  буває і так що частина  дворів відходила невеликою гілкою вбік. Такий приклад ми  це бачили у  селі Монастирець (горішній кінець)

  На Полісі де значні площі заболочені або ґрунтові води підступають близько до поверхні сільські поселення невеликі і розташовані на підвищених вододільних ділянках .

    Територіальні відмінності в сільському розселені пов’язані з різноманітністю природних умов  і ресурсів( рельєфу, водних і лісових ресурсів) особливостями історичного розвитку

Завдання: Які  функції виконують села?( робота з підручником)

Запитання: Які функції виконують наші села?

  

Y. РЕФЛЕКСІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ:

Проблеми села                                       Обговорення

Відсутність робочих місць.

Недостатнє сполучення з районними містами

Відсутність дошкільного закладу

Орендарі не беруть на роботу місцевих жителів

Несанкціонована вирубка лісу

Забруднення річки (фермером)

 Обговорення ( учні пропонують шляхи вирішення проблем сільських жителів)

YІ. ЗАКРІПЛЕННЯ

  (ТЕСТИ)

YІІ.ПІДСУМОК УРОКУ                                                                                                                              

Якщо людина подорожуючи не змінюється

– то це погана подорож. Е.Блох

    Одже сьогодні на уроці ми  удосконалили свої знання з  теми сільські типи поселень, здійснили віртуальну подорож нашими селами. 

Визначили які відмінності є між селами. Знаємо проблеми  сіл і знаємо як їх вирішити.  Для цього нам потрібно  здобути фахову освіту і повернутися  працювати у село. А ті проблеми що нам під силу вирішити, ми їх розпочнемо вирішувати уже сьогодні. Адже ми  здійснили хорошу подорож.

YІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

§  9 стор.  42-43

Творче завдання  Кросворд: Типи поселень України.

ДОДАТОК

Співвідношення міського і сільського населення за даними переписів

Перепис 1926 року

міське населення 5373.6 тис.(18.5%)

сільське населенння 23644.6 тис. (81.5%)

Перепис 1939 року.

міське населення 11190.4 тис.(36.2%)

сільське населення 19755.8 тис.(63.8%)

Перепис 1959 року

міське населення 19147.4 тис.(45.7%)

сільське населення 22721.6 тис.(54.3%)

Перепис 1970 року

міське населення 25688.6 тис.(54.5%)

сільське населення 21437.9 тис.(45.5%)

Перепис 1979 року

міське населення 30168.9 тис.(60.8%)

сільське населення 19440.4 тис.(39.2%)

Перепис 1989 року

міське населення 34297.2 тис.(66.7%)

сільське населення 17154.8 тис.(33.3%)

Перепис 2001 року

міське населення 32574.0 тис.(67.2%)

сільське населенння 15883.0 тис. (32.8%)

Станом на 1 січня 2013 року

міське населення 31378.6 (68.9%)

сільське населення 14174.4 тис. (31.1%)

                                                                     Фізична географія України    8 клас

ТЕМА: «РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ТА ТВАРИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ.  ЇХ ОХОРОНА Й ВІДТВОРЕННЯ .  ВПЛИВ ЛЮДИНИ. »

МЕТА:

навчальна: розширити знання  про видовий склад та закономірності поширення рослинного і тваринного світу;систематизувати знання учнів про органічний світ України, засвоїти знання про  рослинні комплекси; рослинні угрупування, та рослини, що охороняються; привернути увагу  учнів до проблеми  збереження органічного світу, розширити їхні знання з екології ; виробляти  вміння  усвідомлювати проблему  в цілому. Сформувати знання про природно – заповідний  фонд України.

розвивальна: розвивати активність, пошукові здібності, вміння розкрити суть певної проблеми, стисло і коротко висловлювати її, конкретно відповідати на  поставлені питання, самостійно здобувати знання.

виховна: виховувати екологічну культуру школярів, бережне ставлення до природи України і рідного краю.

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта України, туристична карта Львівської області; таблички з написами «Еколог», «Кореспондент», «Вчений»,  емблема конференції, малюнки учнів на еко­логічну тему, таблиці «Природні зони України», малюнки представників рослинного і тваринного світу України, мікрофони, виставка літератури, енциклопедій.

ВИД УРОКУ:  урок  прес – конференція

ТИП УРОКУ: урок систематизації й узагальнення знань

МЕТОД:  частково - пошуковий

Епіграф: « Людина  відібрала поверхню земної кулі  у мудрої громади звірів і рослин і стала самотньою: їй нема з ким погратися у квача і піжмурки, у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри, нема товариша».                                          

                                                                                                             В. Хлебнєков

                                                                                   

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Заздалегідь  оголошено тему прес – конференції.

2. Розподіл ролей за бажанням (журналісти,фахівці з конкретних питань).

 3. Випереджаючі завдання для всіх учнів класу.

    Методичні рекомендації.

  Для про­ведення даного уроку необхідною є достатньо тривала підготовка. Наш проект ґрунтується на теоре­тичній проблемі, тому підсумком має бути  її розв'язання .

Підготовка та реалізація проекту включає такі етапи:

1-й етап — мотиваційно - орієнтувальний. Включає створення ініціатив­ної групи з учнів, які і стануть ор­ганізаторами та ведучими цього уроку. Їх мета: визначити головну проблему (чи проблеми) і завдання дослідження, що випливають з неї; обговорити методи досліджень, на основі яких реалізовуватиметься проект (статистичний, картогра­фічний, порівнянь, метод «мозко­вої атаки»).

2-й етап — конструктивний. Вклю­чає безпосереднє здійснення про­екту: учні об'єднуються в групи, до них входять: інспектор з охоро­ни природи, еколог, вчені, корес­понденти, етнографи, літературознавці, юристи ; вони складають ро­бочий план проекту; оформляють проект у вигляді текстів, таблиць, схем, фотографій.

3-й етап — презентаційний. Захист (презентація) проектів проходить у формі рольової гри (прес-кон­ференція). Захист проектів супро­воджується виставкою літератури з цієї проблеми, випуском тематич­ної стіннівки, оглядом найкращих , схемами, таблицями, які сприяють наочному осмисленню питання. Учні демонструють набу­ті знання, вміння, творчий потен­ціал, отриманий досвід, підводять підсумки своєї діяльності.

4-й етап — експертиза .

5-й етап — оцінювально-рефлексив­ний

ІІ.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель: ( під  звуки музики)

    Ми вже неодноразово переконувалися в тому, що жит­тя — найчарівніше диво. Але диво це — природне, і виникло воно при­родним шляхом. Все, що живе на Землі, і людина теж, законний нащадок природи. Так, що ми з вами — родичі не тільки з усіма людьми,  а й з тва­ринами, рослинами .

  По­вітря, вода, земля, рослини, твари­ни — все, без чого неможливе жит­тя людини — руйнується самою  ж людиною.

   Ми часто чуємо, що «природу слід охороняти», особливо наше українське різноманіття. Про це говорять вчені, педагоги, журналісти, політики .   

   Ми звикли до цього заклику і навіть не замислюємося над його значенням.   Нещодавно в школу надійшов лист, який  адресований  вам восьмикласники.   І  для  нас  він став справжньою  несподіванкою.

   Зачитайте лист, адже він адресований вам:      

                                                                                                            

   

    ЛИСТ ДО ЛЮДИНИ ВІД

       ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ

 Людино! Розумна істото!

   До тебе звертаємось ми,

     Бо гинемо, гинемо, гинем!

       Будь ласка, ти нас захисти!

          Хай будуть в нас цілі дерева,

        Рослини, тварини, пташки!

        Будь ласка, ти нас захисти!

         Людино! Людино! Людино!

     Ми просимо: нас бережи!

    Нехай твої діти і внуки

 Побачать не навпаки —

Землі пророслі і луки,

          Озера глибокі, річки,

          Бо ти, хоч розумна істота,т

          Втручаєшся в нас невпопад.

                                                  

   Учитель:

     Рослинний і тваринний світ напевно знав, що восьмикласники саме    вивчають  природу України, різноманітність видового складу, вплив  господарської  діяльності людини на видову різноманітність.

     І саме сьогодні тема нашого уроку: « Рослинний покрив  і тваринний світ України.  Охорона і відтворення.»

     Прочитавши вислів еколога Хлебнєкова: «Людина  відібрала поверхню земної кулі  у мудрої громади звірів і рослин і стала самотньою: їй нема з ким погратися у квача і піжмурки, у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри, нема товариша».

  Ми ще раз можемо переконатися, що  станеться  непоправне, якщо ми не будемо берегти і охороняти природу,  ми  залишимося самотніми на цій планеті.                                          

    Прочитавши цього листа пригадавши попередні теми  з географії, нам нічого не залишилось, як  негайно скликали прес – конференцію.

  Ми запросити науковців, фахівців різних галузей, учнів 8 класу, які допоможуть нам  розглянути цей лист, а також   питання які пов’язані з збереженням  і охороною природи України.

   І я впевнена, ми  знайдемо відводіть на цей лист, а також привернемо увагу  населення і учнів шкіл .

Отже, перенесемось в студію каналу «ПЛАНЕТА», саме тут  відбувається науково – практична конференція на тему:

              « Рослинний і тваринний світ України. Охорона і відтворення. »                      

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ведуча:

        Доброго дня шановні гості !

    Ми раді вітати вас на науково – практичній конференції  присвяченій дуже важливій темі сьогодення –  збереження  рослинного і тваринного світу України. Ситуація  на даний час є дуже важливою і складною, вирішувати її потрібно негайно.

   За надісланим листом  ми створили емблему охорони природи і нашої  прес – конференції.

    Нею стало дерево – символ рослинного світу,  птахи – символ  тваринного світу і люди різних  націй і народів які об’єдналися  на захист природи.

     Кожен з учасників конференції  отримав емблему – це означає, що кожен з вас долучився до цієї проблеми.

  А також сьогодні кожен з Вас  має змогу оцінити виступ наших учасників і що ще важливіше самого себе. Для цього у вас на столах є картки  самооцінювання ( додаток 1).

 

ЛИСТ  САМОКОНТРОЛЮ

Прізвище, ім’я
Оцінка за урок  ( повнота і чіткість виступу, формування висновків, робота на уроці )	Самооцінка виступу	Оцінка вчителя
Відповіді учнів: 1.географ 2. біолог	П.І.
3. еколог
4. етнограф
5. науковий співробітник
6. депутат
7. юрист
Що на уроці найбільш сподобалося і запам’яталось?
Що було найважливішим?
Що залишилося незрозумілим?

Ведучий:

     Дізнатися в якому стані перебуває  органічний світ України, які головні причини  зникнення багатьох видів рослин і тварин, що потрібно зробити для збереження і відновлення природи, нам допоможуть гості студії  :   науковці    різних галузей (вчені: біологи,  екологи, етнограф, географ); представників  владних структур -  юрист,  депутат районної ради(обласної ради);    журналісти. 

                                           

Ведуча:

Окреслимо проблеми:

1. Значення, місце і роль рослинного і тваринного світу.
2. Наслідки антропогенного впливу та господарської діяльності

                                                      людини  на органічний світ України?

3. Нераціональне використання  природних ресурсів.
4. Природоохоронна діяльність і  законодавство України.
5. Шляхи вирішення проблеми і збереження різноманіття України.

                                                                          ( проблеми написані на дошці )

Ведуча:

      Отже, журналісти, Вам слово .

1. Журналіст  « 12каналу » ( П.І.П.)

В мене запитання до  вчених географа і  біолога.

Запитання:

Від чого залежить  видовий склад та  розміщення певних видів рослин і тварин на території України ?

Охарактеризуйте в загальних рисах різноманіття видового складу рослинного і тваринного світу України на даний час?

Географ:

   Рослинний покрив є найбільш уразливим природ­ним компонентом, тому що його розміщення і формування залежать від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів,  водних ресурсів, тваринного світу, людської діяльності ( схема в вигляді квітки ).

      Якщо змінюєть­ся хоча б один компонент — змінюється і видовий склад рослинності.

 Тваринний світ  тісно пов'язаний з типами рослин. Завдяки їхнім  зв’язкам створюються фауністичні комплекси. У якому кожна тварина пристосовується  по – своєму до умов  навколишнього середовища.

 

 Основними  в Україні є фауністичні комплекси лісів, степів, луків, водойм . (фізична карта України з  плакатами природних зон ).

Біолог:

Рослинний світ України характеризується великою різноманіт­ністю видового складу.

 Із 300—350 тис. видів вищих рослин планети в Україні зростає 25 тис:  4 тисяч водоростей; 15 тисяч видів грибів; 1 тисяча  видів лишайників ;  800 видів мохів ,  5 тисяч  вищих рослин.

( написи на дошці).

    Особ­ливе значення мають ендемічні, а також рідкісні й зникаючі види рослин їх понад 1000.   На них багаті Кримські гори і Карпати ( фізична карта України).

    Хочу привернути  вашу увагу, що природ­на рослинність збереглася лише на 25 % території України.

   Госпо­дарська діяльність населення призвела до істотних змін рослинного покриву країни.   Так, площа лісів скоротилася в п'ять разів і зараз складає трохи більше 14 %.

    Значні розміри рівнинної частини України, наявність Карпат і Кримських гір, Чорного та Азовського морів, озер, водосховищ і річок зумовили багатство і різноманітність тваринного світу Ук­раїни.

   Це підтверджується наявністю на її території понад 100 видів ссавців, близько 360 видів птахів і 200 видів риб, 21 виду плазунів, 17 видів земноводних, 20 видів ракоподібних, 25 тис. видів комах .

( написи на дошці).

   Але з кожним роком цих видів стає все менше й менше.

Ведуча:

 Дуже дякуємо! За коротку і лаконічну відповідь, з якої ми зрозуміли про багатий кількісний  і видовий склад органічного світу України.     І проблеми збереження  цього різноманіття.

    Яке наступне запитання у наших журналістів?        

2. Я журналіст  газети « Екологічний вісник » ( П.І.П.)

Запитання  до  екологів. Ми дуже часто чуємо про значення органічного світу в житті біосфери і людини?  Переконайте нас фактами, щоб люди задумались над питанням збереження природи?

Еколог:  ( комп’ютерна  презентація)

Загальна роль рослин  колосальна.

   1.Процес фотосинтезу.  

  Задумайтесь!  За 1 день - 1 гектар лісу виділяє 200 кг. кисню, при цьому поглинає 220 – 280 кг. вуглекислого газу. А 0,3 гектари лісу за рік виділяє  400 кг. кисню – це річна потреба людини.

       Немає кисню – немає життя!

     2.    Рослини утворюють рослинні угрупування  - це середовища життя тварин і різних організмів.

                  Знищити росин – знищимо тварин!

     3.   Ліси України займають 15,6 % території .

           Ліс глобальний акумулятор живої речовини.

    4. Рослинність – середовище життя для людини! (при розумному використання й охороні).

     5. Джерело різноманітних харчових продуктів, м’яса, шкіри, технічної і лікарської  сировини, будівельних матеріалів.

     6. Це основний корм для  тварин .

     7. Захист ґрунту від  водної і вітрової ерозії.

     8. Це не тільки матеріальне, а й духовне задоволення для людей, що надихає поетів – до віршів, музикантів – до написання  музичних композицій, художників – до малювання картин   ( малюнки).

  Ведучий :

  Ви нас переконали, що  органічний світ – це невід’ємна ланка  біосфери. І звичайно для людини теж. Ми навіть не уявляємо  життя  в Україні і на планеті без рослин і тварин, навіть малесенької бактерії. Все живе  взаємопов’язане між собою, нічого зайвого, все для нас важливе! Повітря, продукти харчування, ліки, будівельні матеріали – це все природа.

               Ще які запитання є у журналістів?

3. Я журналіст ( П.І.П.)  журналу «Географія »,

         Запитання: Як на вашу думку а чи є у нас  рослини – символи?

                                 Яку б рослину ви назвали символом України?

Етнограф:

   Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи: у ка­надців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я:

«Без верби й калини нема України». Взагалі, в українського народу є багато рослин, які в особливій пошані, й вони обов'язково рос­туть біля хати кожної дбайливої господині.

   Не можна уявити собі двору в Україні, де б не ріс кущ калини: обов'язково садили вербу, тополю, вишню і, звичайно, прикрашали хатину квітами: барвінком, чорнобривцями, соняшником, мальвами.

   Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати.

Літературознавець:

Я хочу  доповнити. З давніх – давен  народ поетизував кущ калини, оспівував в піснях:

«Гей, у лузі червона калина, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна, гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину, гей, гей, гей, та піднімемо ».

   В іншому вірші:

«У калини китиці червоні,

У калини білі-білі квіти,

Я тримаю гілочку червону,

А здається — усміх України ».

  Ведуча:

      Можна навести  дуже багато віршів, народних пісень,  де наш народ оспівує неповторну  українську природу. Але давайте повернемося до проблеми сьогодення і нашої конференції, щоб нас оточували не тільки пісні і вірші, а й  багатий рослинний і тваринний світ. Потрібно вирішувати проблему охорони і збереження органічного світу.

           Які є запитання до науковців в студії ?

4. Я журналіст  ( П. І. П.) журналу « Людина і природа »

Запитання до науковців : В чому на вашу думку основні  причини зникнення цінних  видів рослин і тварин на території України?

Науковий співробітник Інституту географії НАН України:

    На мою думку і я думаю, що мене підтримають більшість  вчених  нашого інституту – це інтенсивність природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва та інші невпорядковані дії призвели до знищення майже 70 відсотків цінних природних комплексів і ландшафтів України.

                Виділимо найголовніші чинники :

1.      Антропогенний вплив.      

     Результати  обчислень рівня впливу  людина на ліси України показали, що він більше  50%.  Найвищий 80% - у степових областях; 70% у лісостеповій зоні.

             На даний момент часу  можна сказати – хижацьке знищення

             рослинного покриву України.

            2. Викиди промислових підприємств.

              Надзвичайно шкідливими є речовини для рослин  і тварин  діоксини

              сірки і азоту, озон.   Один металургійний комбінат   викидає  свої

               відходи в радіусі 150 км.

            3. Кислотні дощі ( підвищення кислотності в ґрунті і в рослинах).

            4. Пожежі. Зі зміною клімату в нас все частіше трапляються пожежі,

            при яких вигорає сотні  гектарів лісів і всього живого навколо.

       5. І що стосується кожного з нас.

          Недостатній рівень екологічної культури завдає шкоди рослинному

      тваринному  світу   України.

               Наприклад:  щовесни кількість первоцвітів зменшується

                                      катастрофічними темпами.

            В лісах ми все рідше зустрічаємо  зайця, лисицю, вовка, а все

             частіше мисливців .            

   Ведучий:

        З вашого виступу ми зрозуміли, що антропогенний вплив  викликає:

·         Деградацію ландшафтів;

·         Збіднення флори і фауни;

·         Зменшення чисельності популяції окремих видів рослинного і тваринного світу.

   Виникає запитання : Що робити? Як нам вийти з цієї ситуації, чому влада  закриває на очі і не приймає кардинальних рішень. Вона переймається економічною кризою, а про екологічну забули.

Депутат районної  ради:

      Ми слідкуємо  не тільки за економічним станом, а й за екологічним станом в Україні і в  Самбірському районі  зокрема.

   Раціональне використання потребує:

·         ретельного вивчення і суворого обліку природних ресурсів,

·          рівномірне вирубування дерев.

·         правильне ведення лісового і мисливського господарства.

·         Створення безвідходного виробництва

·         Боротьба з шкідниками і хворобами.

·         Боротьба з браконьєрами.

·         Створення штучних лісових насаджень, парків,  ботанічних  садів, заказників і заповідників.

У Львівській області  функціонує 329 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 148,5 тис. га, що становить 6,7 % від площі території області.

До заповідних територій Львівщини належить 3 національні природні парки, 1 природний заповідник, 4 регіональні ландшафтні парки, 3 ботанічні сади, 2 дендропарки, 42 заказники, 166 пам’яток природи, 1 зоологічний парк місцевого значення, 59 парків – пам’ятки садово – паркового мистецтва, 48 заповідних урочищ.

Майже 40 % площі заповідних територій области займають два національні парки: „Сколівські Бескиди” і „Яворівський” (разом 42763 га).

Ось кілька прикладів:

       (на карті Львівської обл. )

Природний заповідник „Розточчя” (2081 га). Створений в 1984 р. на базі навчального лісгоспу Українського державного лісотехнічного університету.

 НПП „Сколівські Бескиди” (35684 га), створений в 1999 р., лежить у межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського адміністративних районів.

НПП „Яворівський” (7079 га), створений в 1999 р., лежить у південній частині Українського Розточчя.  

   РЛП „Надсянський” (19428 га),  створено в 1997 р. у Стрийсько-Сянській Верховині у верхів'ї басейну Сяну в Турківському адміністративному районі в Боринському держлісгоспі

У 2010 році створено лісовий заказник місцевого значення Добромильський площею 93,0 га,  геологічну пам’ятку природи Червона скеля², площею 1,7 га, а також ботанічну пам’ятку природи Дендропарк імені Бенедикта Дибовського, площею 0,5 га.

   

Окрім того міський парк Жовкви оголошено парком – пам’яткою садово – паркового мистецтва  Замковий парк XVII століття у м. Жовкві. За ініціативи Державного управління ОНПС у Львівській області науковцями Львівського національного університету ім. Івана Франка розробляється проект створення регіонального ландшафтного парку ²Стільське Горбогір’я². Парк створюється на території Миколаївського та Пустомитівського районів.

P.S

      На території Самбірського району Львівської області реалізується проект зі створення Національного природного парку «Дністровський–Чайковицький».

    Його площа, за попередніми даними, становитиме понад 15 тисяч гектарів угідь.

    Для створення державної установи, яка охоронятиме та зберігатиме унікальні куточки природи Самбірщини, вже багато зроблено. Одержано згоду від міністерства екології та природних ресурсів України, є відповідні наукові висновки Інституту екології Карпат, рекомендації якого необмінно будуть реалізовуватися на теренах майбутнього природного парку.

Ведуча: 

        Шановні глядачі і учасники конференції, ми почули які заходи

    запроваджує місцева  влада для охорони і збереження природи.

        А зараз я Вас попрошу « зайняти позицію» Як на Вашу думку, ці заходи

   допоможуть збереженню природи нашої області і  України ?

        Якщо,   « так » - зелена картка;

                       « ні » - червона ;

            Дякую Вам! Ми  маємо надію, на швидке покращення екологічної

         ситуації і в Смілі і в Україні.

            Отже, якщо разом об’єднатися і приділити увагу цій проблемі,

        то результат ми помітимо дуже швидко. 

        А  в мене запитання до  юриста:

        Які закони прийняті в державі для збереження і охорони природи ?

     Юрист:

             Найперше я хочу Вам повідомити, що Україна долучилася до

       національної екологічної мережі Європи – ЕСОNЕТ – нова політика

       в   охороні природи.

            Основна ціль: збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

       країн Європи. Для України така програма  була розроблена  ще в 1998

       році, а в 28 вересня 2000р. прийнятий закон України

       « Про загальну програму екологічної мережі на 2000 – 2005 роки ».

            В Україні екологічне право базується на Конституції.

        У 1992 р. прийнятий закон України  « Про охорону навколишнього

         середовища ».

        Правове регулювання й охорона здійснюється спеціальними  законами

         і кодексами:

        Земельний Кодекс -1992 рік;

        Охорона лісів – лісовим Кодексом України – 1992 рік;

        Закон України  « Про тваринний світ » 1993 рік.

           У рамках програми ЮНЕСКО розроблені і успішно здійснюються

        природоохоронні програми:  « Людина  і біосфера ».

         Створена Червона книга України, до якої занесені зникаючі види рослин

           і тварин. ( показ книги )

                                                  

       Ведуча:

            Це добре, що в нашій країні є закони, які регулюють  природоохоронну

        діяльність.

            Але мою думку, духовна криза людини і суспільства – це один з

        основних факторів екологічної кризи.

« Любіть природу не як символ своєї душі,

Любіть природу не для себе, любіть для неї.

Вона не тільки тема вірша або картини,

В ній є великі непізнані світу глибини.

У неї вічність невмируща, порив є в неї,

Що вищий за усі пориви душі твоєї »

        Ведуча:

       В часи економічної кризи на другий план відходить збереження природи.

       Але є надія на те, що людство  зрозуміє і знайде вихід з цієї проблеми.

       Найбільша надія на вас – молоде покоління.

       Журналісти ! Частіше  висвітлюйте проблеми охорони!

        Науковці!  Пишіть наукові роботи, книги.

       А ми в свою чергу будемо ще глибше  вивчати   і охороняти природу!

             Ми не маємо права руйнувати те, що створилося не нами!!!

                      Спасибі за участь у конференції, до нової зустрічі!

        Учитель:

       Побувавши на прес – конференції, розглянувши таку важливу і болючу

       тему, ми повинні відповісти рослинному і тваринному світу.

       На маленьких листівках напишіть відповідь:

       Як і чому потрібно  берегти природу?

       Ці листівки ми відішлемо до екологічної організації. Таким чином ми

        долучимось до учасників охорони природи.

                                                 ( учні пишуть листівки і зачитують їх)

      

         ІY.  ПІДСУМОК УРОКУ:

      ( роблять самі учні, висловлюють власні думки ).

         Зачитують листи самоконтролю.

         Y. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

               написати звіт про прес –конференцію, скласти  кросворд, тести на

            тему:   « Рослинний і тваринний світ України ».  ( завдання на вибір )

        

Додатки

Природний заповідник „Розточчя” (2081 га). Створений в 1984 р. на базі навчального лісгоспу Українського державного лісотехнічного університету. Вивченню флори і рослинности присвячено низку робіт. Панівним типом рослинности є лісові формації. Серед природних лісів найпоширеніші угруповання — Carpineto-Quercetum roboris, Fagetum sylvaticae, Pinetum sylvestris. Рідше трапляються субформації Pineto-FagetFagetoQuercetum petraeae. У сирих едафотопах локально сформовані угруповання Alnetum glutinosae, Salicetum auritae, Salicetum cinereae, Betuletum humilis. На типологічному профілі, закладеному й описаному А. П'ясецьким, представлені основні типи лісу заповідника. За даними ботаніків, флора заповідника нараховує 1155 видів вищих судинних рослин та мохоподібних. На сонячних схилах трапляються такі рідкісні для реґіону степові види, як Carex humilis L., Anemone sylvestris L., Cotoneaster melanocarpa Flysh ex Blytt. У вологих едафотопах поширені Carex davalliana Sw., Oxycoccus palustris Pers., Eriophorum vaginatum L., Pedicularis sceptrum carolinБагатий видовий склад хребетних тварин. До Червоної книги України внесені мідянка, орлан-білохвіст, видра річкова, кутора мала, лелека чорний. Важливе значення має дендрарій, створений у 1962 р. Л. Бутейком. У ньому інтродуковано понад 360 видів екзотичних дерев і чагарників.

НПП „Сколівські Бескиди” (35684 га), створений в 1999 р., лежить у межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського адміністративних районів. На території парку збереглися рештки природних букових, яворово-букових, ялицево-букових і буково-ялицевих лісів, які мають важливе науково-природниче значення. Охорони потребують рідкісні лісові асоціації — бучина ведмежо-цибулева (Fagetum alliosum ursinae), яворина лунарієва (Aceretum lunariosum), букова яворина скополієва (FagetoAceretum scopoliosum). Флору судинних рослин становить понад 600 видів, з яких близько 40 занесені до Червоної книги України — Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schreb., Scopolia carniolica Jacq., Atropa belladonna L., Lunaria rediviva L., види родини орхідних і ін. Багата й розмаїта фауна. До Червоної книги України занесені полоз лісовий, тритони карпатський та гірський, саламандра плямиста, глухар, лелека чорний, підорлик малий, сорокопуд сірий, борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна. В 1965 р. з Біловезької Пущі сюди завезено зубрів, популяція яких повністю натуралізувалася і розселилася також за межами парку. Територія парку лежить в околицях традиційних рекреаційно-курортних місцевостей — Східниці, Сколє. В районі Східниці є численні мінеральні джерела різної лікувальної дії.

НПП „Яворівський” (7079 га), створений в 1999 р., лежить у південній частині Українського Розточчя. Для парку характерні грабово-дубові, сосново-дубові і соснові ліси. На горбистих формах рельєфу поширені сосново-букові та букові фітоценози. Флора парку ще не вивчена, вона складається з понад 600 видів, серед яких чимало рідкісних: Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., Lycopodium annotinum L., Equisetum majus Gars., Daphne mezereНа заболочених місцях трапляються Oxycoccus palustris Pers., Betula humilis Schrank., Drosera rotundifolia L., Nymphaea alba L. та інші. Багатий також тваринний світ. До Червоної книги України внесено такі рідкісні види хребетних, як мідянка, кутора мала, видра річкова, борсук звичайний, лелека чорний та інші. Поруч з НПП стоїть Крехівський монастир, заснований ще на початку ХVII століття. Згодом він був розбудований у великий церковний архітектурний комплекс. В монастирі знайдено Крехівський Апостол, написаний в 1563—72 рр. У радянський період монастир був закритий і відновлений та відкритий лише в 1992 р. Мережу НПП доповнюють реґіональні ландшафтні парки (РЛП). В 1997 р. створено в межах Старосамбірського адміністративного району на базі Старосамбірського лісомисливського господарства РЛП „ВерхньоДністровські Бескиди” (8536 га). Парк репрезентує низькогірні лісові і лучні ландшафти, які мають вагоме рекреаційне значення. Він охоплює 13 відокремлених природних територіальних комплексів, тому в майбутньому слід подбати про їхнє обєднання. Парк межує з аналогічним польським парком, що дає змогу організувати в майбутньому білатеральний ландшафтний парк.

У Стрийсько-Сянській Верховині у верхів'ї басейну Сяну в Турківському адміністративному районі в Боринському держлісгоспі створено в 1997 р. РЛП „Надсянський” (19428 га), який контактує з польським ландшафтним парком „Долина Сяну”. Обидва парки входять до складу міжнародного польськословацько-українського біосферного заповідника (резервату). У 1993 р. у межах м. Львова створено РЛП „Знесіння” (312 га). Територіальною базою для нього послужив колишній лісопарк „Шевченківський гай”. У парку гармонійно поєднано збереження природних пам'яток та історикокультурних об'єктів. Парк охоплює також частину міського урболандшафту. Для повнішого використання рекреаційних ресурсів Львівщини мережу РЛП доцільно розширити. Географ Зінько Ю. В. розробив проект створення Жовківського РЛП. У Прикарпатті треба найближчим часом організувати навколо Трускавецього та Моршинського санаторно-курортних комплексів „Трускавецький” і „Моршинський” реґіональні ландшафтні парки. Вони матимуть вагоме лікувально-рекреаційне значення. Існують реальні можливості створення РЛП у басейні Дністра в околицях с. Журавне в Жидачівському районі, у басейнах річок Стир і Свірж, в околицях с. Романів. На відміну від національних природних парків, реґіональні ландшафтні парки мають обласне підпорядкування і належать Державному лісогосподарському об'єднанню „Львівліс”. Щоб вони виконували природоохоронну та рекреаційну функції, треба створити їх дирекції та провести природоохоронне зонування. У рекреаційній зоні необхідно створити відповідні умови для рекреації та визначити мережу науково-пізнавальних і екотуристичних маршруті

Література:

1.      Булава Л.М. « Фізична географія України », підручник для 8 класу; Харків,

                                 « Ранок » 2008 р.

2.  Масляк П.О., Шищенко П.Г. « Географія України », підручник для учнів

                                        8-9  класів, Київ « Зодіак – Еко » 1996 р.

3.  Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. « Основи екологічних знань »,

                                   Київ « Либідь » 2000 р.

 4. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В.

  « Екологія і охорона  навколишнього середовища » навчальний посібник,

     Суми 2007р.

5. « Нестандартний урок географії », видавнича група « Основа » 2005 р.

6. « Урок географії, якого чекають », Харків, « Основа » 2008 р.

7. В. Ю. Пестушенко, Г.Є. Уварова  « Географія материків і океанів »

( методичний посібник для вчителя ), Харків ; видавництво « Ранок », 2004р.

8. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. « Географія материків і океанів», Київ « Навчальна книга », 2007 р.
9. http://zik.ua/ua/news/2013/10/21/na_sambirshchyni_stvoryuyut_natsionalnyy_pryrodnyy_park_435496
10. http://5ka.at.ua/load/ekologija/prirodno_zapovidni_ob_39_ekti_na_teritoriji_lvivskoji_oblasti_referat/18-1-0-25484

Тематичні з географії 6-9 клас (2 варіанти)

Тематичні

       АТМОСФЕРА    6клас 

                                Система  уроків 

                         

Урок № 33

Тема: Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Атмосфера, її склад та будова.

Мета: сформувати поняття «атмосфера», формувати знання про склад і будову атмосфери, дати уявлення про значення повітряної оболонки Землі; розвивати спостережливість, уміння створювати образ об’єкта; виховувати бережливе ставлення до стану повітря. Сприяти розвитку  інтересу до пізнання навколишнього світу.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати суттєві ознаки поняття «атмосфера»; розповідати про склад та будову атмосфери; виділяти відмінності між тропосферою, стратосферою, верхніми шарами атмосфери.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Будова атмосфери».

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань. Понятійний диктант по темі «Літосфера».

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вам уже зустрічалося поняття «атмосфера», тепер ми більш докладно вивчимо цю оболонку. Для цього нам доведеться «піднятися» на висоту в десятки і сотні кілометрів і провести там «дослідження». Ми довідаємося, які зміни відбуваються у складі і властивостях атмосфери з висотою; познайомимося з людьми , що у складних умовах, ризикуючи життям, вирушили в блакитне піднебесся; переконаємося в тому, що атмосфера «охороняє» живі організми від сонячного випромінювання і низьких температур.

4. Вивчення нового матеріалу.

Атмосферу називають - «кухнею погоди», «бронею всього живого».

1. Склад атмосфери. Поняття про атмосферу і її виникнення Бесіда з коментарями.

За думкою вчених, первинна атмосфера утворилася з газів, що виділялися із земних надр під час виверження вулканів. Спочатку в ній було багато вуглецю і водяної пари. Згодом склад атмосфери значно змінився, у першу чергу, завдяки живим організмам, які у процесі життєдіяльності постійно взаємодіють із повітряною оболонкою.

       Давайте згадаємо з вами з курсу природознавства, які властивості повітря ви пам’ятаєте?

        Якщо ми з вами уявимо атмосферу у вигляді кола, то 3/4 кола буде азот, 24% кисень, а все інше - це домішки ( водяна пара, сажа, пил, дим та інше).

     Склад повітря буде змінюватися залежно від тієї місцевості, де формується повітря.

      Наведіть приклади, як будуть змінюватися відношення компонентів повітря, що сформувалося над лісом, містом, степом, морем.

2. Поняття про атмосферу та її межі.

      Робота з текстом підручника та таблицею «Будова атмосфери» з коментарями.

Записати у зошиті розгорнутий план відповіді.

Тропосфера – до 18 км, 80% кисню, формується погода та хмари.

Стратосфера – до 50 км, 20% кисню, низька температура, літають космічні кораблі, літаки.

Озоновий шар – захищає Землю від шкідливого сонячного випромінювання.

Іоносфера – поступово переходить у відкритий космос спостерігаються сонячні сяйва.

         У кінці 18 ст. для підйому в атмосферу використовували повітряні кулі. «У 1862 році два англійці, Слешер та Коксвель, вирішили піднятися на повітряній кулі вище хмар. Кулі полетіла вгору дуже швидко, і чим вище вона піднімалася, тим ставало холодніше. На висоті 3 км англійці досягли хмар. Коли куля летіла крізь хмари, дослідники тремтіли від холоду. Те, що ми називаємо хмарами, дуже нагадувало густий туман, у якому нічого не видно. Скінчилися хмари, стало світліше, показалося блакитне небо і сонце. Через їхні розриви подекуди можна було побачити землю: поля, ліси, міста. Море.

   Вище хмар стало ще холодніше. На висоті близько 5 км замерзла вода. Дихати було важко, у вухах шуміло, серце сильно колотилося. Але дослідники вирішили терпіти до останнього і не опускатися. Навпаки, вони висипали весь пісок із кошика, так що куля стрімко пішла у гору.

    На висоті 8 км один із них відчув сильну слабкість, він не міг навіть підняти руки. Ще кілька хвилин – і він упав без пам’яті: бракувало повітря для подиху. А куля все піднімалася. Обом сміливцям загрожувала смерть. На висоті 11 км було 24*С морозу, а на землі в цей час дерева були вкриті зеленню і трава майоріла квітами.

     Дослідник, який знепритомнів, увесь посинів і лежав, як мрець. Його товариш, ледве дихаючи, зібрав, нарешті останні сили і хотів підняти руки, щоб узяти шнурок від клапана, але вони не слухалися. Тоді він зубами схопив і потягнув шнурок. Клапан відкрився – і куля почала опускатися. Через якийсь час обидва англійці спустилися на землю» (за Н.Максимовим).

5. Закріплення.

Намалюйте схему «Будова атмосфери» та позначте на ній цифрами висоти, де побували англійці.

Намалюйте літак на висоті 10 тис метрів та розрахуйте температуру повітря за його бортом, якщо на земної поверхні температура + 20 *С.

6. Домашнє завдання.

Опрацювати  параграф _______

***********************************

          Спостереження за допомогою приладів широко застосовують із кінця XVII ст. У другій половині XVIII ст. було створено більше 30 метеорологічних станцій у різних країнах Європи. Результати їх спостережень систематично публікувались. Після винаходу телеграфа розвивається синоптичний метод досліджень і виникає служба погоди та синоптична метеорологія. Це дало можливість вивчати процеси на великих територіях з урахуванням впливу різних фізико-географічних умов. У 1930 р. П. О. Молчанов винайшов і вперше застосував радіозонд. У 1950-1960-х роках починають використовувати дослідження атмосфери за допомогою літаків, аеростатів, ракет, штучних супутників Землі та різноманітних радіотехнічних засобів. Розвиваються експериментальні методи, особливо у вивчені хмар і туманів, використовуються математика й обчислювальна техніка. Дуже поширився дистанційний метод зондування атмосфери. Технічним засобом отримання метеорологічної інформації з поверхні земної кулі є штучні супутники Землі. В усіх країнах світу є державні організації гідрометеослужби, до складу яких уходять метеостанції і гідрометеопости на суші, кораблях, літаках, дрейфуючих крижинах, а також наукові метеорологічні установи і обсерваторії та численні бюро прогнозів погоди. При ООН існує Всесвітня метеорологічна організація з Усесвітньою службою погоди, яка має три світових метеорологічних центри: у Москві, Вашинґтоні й Мельбурні — та 25 регіональних центрів. Вона розробляє програми дослідження глобальних атмосферних процесів, у яких беруть участь різні країни. Періодично проводяться Всесвітні метеорологічні конгреси.

. Яке значення атмосфери?

Атмосфера має велике значення: вона розсіює сонячне проміння, в результаті чого воно не так сильно нагріває вдень поверхню Землі, а вночі атмосфера не дає Землі швидко охолоджуватися і, як ковдра, утримує тепло. Атмосфера — броня планети. Сотні метеоритів не долітають до Землі, згоряючи в атмосфері. Особливо це видно зоряної літньої ночі. В народі метеорити, що згорають у повітрі, називають падаючими зорями. В атмосфері утворюються хмари. Нижні шари її перебувають у русі, утворюючи вітер, який переносить хмари на сотні кілометрів від місця їх виникнення. Люди помітили, що одні атмосферні явища предвіщують похмуру і дощову погоду, інші, навпаки, ясну і сонячну. Ось чому з давніх часів вивченню атмосфери, особливо її нижніх шарів, надають величезного значення.

• Чому вивчають атмосферу?

Проблемне питання. У книзі шведської письменниці С. Лагерлеф «Чудова подорож Нільса з дикими гусьми» розповідається про нерозумного Троля, який вирішив побудувати дім поближче до Сонця — хай воно мене гріє. I Троль узявся до роботи. Він збирав каміння, складав у купу. Невдовзі гора каміння піднялася до самих хмар.

— Ну, тепер вистачить! — сказав Троль. Тепер я побудую будинок на вершині цієї гори. Буду жити біля самого Сонця і не замерзну. I Троль поліз угору. Але що таке? Чим вище лізе, тим холодніше стає. Дістався до вершини. «Ну,— думає,— звідси Сонце зовсім близько». А в самого зуб на зуб не попадає. Троль був упертий, і коли йому щось у голову западе — нічим не виб’єш. Вирішив на горі будувати дім — і побудував. Сонце ніби близько, а холод усе одно до кісток проймає. Так нерозумний Троль і замерз. Чому замерз Троль?

Додатковий матеріал до уроку

• Сонце випромінює в космічний простір справжній океан енергії. З того колосального потоку наша Земля отримує лише дещицю — всього половину мільярдної частки! Але ця частка чималенька — лише за одну хвилину наша планета одержує стільки сонячної енергії, скільки її виробляють усі електростанції світу протягом півтора року!

• «Полюс спеки» нашої планети знаходиться поблизу лівійського міста Тріполі. Там термометр показав у затінку +57,8 °С! Це абсолютний рекорд температури суходолу. Майже дістався цього рекорду температурний показник у північноамериканській Долині Смерті, де було зафіксовано +57 °С.

• «Полюс холоду» міститься в центральній частині Антарктиди на відстані 1260 км від берега на вершині льодового купола заввишки 3488 м над рівнем океану. Поблизу станції «Восток» 21 липня 1983 року тут було зафіксовано найнижчу температуру планети — –89,2 °С.

• 1 м2 земної поверхні щохвилини одержує стільки сонячного тепла, скільки його потрібно, щоб довести до кипіння склянку води, а на 1 га землі щосекунди падає така кількість енергії, яка може привести в рух електродвигуни потужністю 10 тис. кіловат.

***********************************

Урок 34                           

  Тема: Температура земної поверхні та повітря. Її зміни з висотою, розподіл залежно від кута падіння променів. Теплові пояси.

Мета: формувати знання про температуру повітря, її зміну в часі і просторі, дати уявлення про причини, що обумовлюють ці зміни, формувати вміння будувати графік ходу температур, розраховувати амплітуду температур і середню температуру за певний час формувати знання про обертання Зелі навколо Сонця, , розвивати математичні здібності, виховувати інтерес до обробки й аналізу даних.

Обладнання: календар погоди, карта півкуль, кліматична карта., мультимедійний супровід-компютер, мультимедійна презентація. .

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Бліцопитування.

• 1. Що таке атмосфера?
• 2. Склад атмосфери.
• 3. Будова атмосфери.
• 4. Значення атмосфери.
• 5. Особливості тропосфери.
• 6. Прилади спостереження за погодою.
• 7. Будова та застосування термометра.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Із показниками температури ми всі знайомі з раннього дитинства. Саме від них залежить що ви одягнете, чи дозволять вам батьки купатися у річці, чи можна зліпити снігову бабу.

Ви вже навчилися користуватися приладом для вимірювання температури та вести спостереження, знаєте у яких одиницях вона вимірюються. Тому на уроці ви будете в основному працювати самостійно, використовуючи знання, здобуті на уроках природознавства та математики.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Температура повітря – найважливіший показник погоди.

Бесіда з коментарями.( мультимедійна презентація) Температура повітря впливає на більшість процесів, що відбуваються в природі, на стан живих організмів. Активне життя багатьох рослин є можливим при температурі вище +10*С. для людей найбільш комфортною є температура +18*с - +24*С.

Назвіть для чого використовують термометр, яку він має будову, як їм користуватися, як вірно установити термометр?  А́ндерс Це́льсій (27 листопада 1701 — †25 квітня 1744), шведський астроном і математик, є широковідомим сьогодні завдяки термометру зі стоградусною шкалою, який отримав його ім‘я (термометр зі шкалою Цельсія або термометр Цельсія) і використовується в більшості країн світу. Сам Цельсій називав його «прикрасою» або приладом, що дозволяє побачити «якою мірою теплішає чи холоднішає в кімнаті». Спершу Цельсій визначив точку кипіння води як нуль градусів, а точку танення криги як 100 градусів. Після смерті Цельсія у 1744 році шкалу перевернув М. Штремер (відтоді 0 градусів — температура плавлення льоду, а 100 — кипіння води).

2. Зміни температури та чинники, що впливають на зміну температури.

Повітря тропосфери нагрівається від земної поверхні та залежит від кута падіння сончних променів. , це спричиняє нерівномірне нагрівання земної поверхні сонячними промінями: найбільшу кількість сонячної радіації одержують екваторіальні райони, а у приполярних районах температура повітря дуже низька.

Робота з малюнком підручника              На температуру впливають:

• -географічна широта місцевості,
• -характер підстилаючої поверхні, альбедо,
• -хмарність,
• -циркуляція повітряних мас,
• -тривалість світлового дня.

Робота з кліматичною картою. Атласу.   Ізотерми – лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою температурою.

3. Добовий хід температур.   Добовий хід температур фіксується на метеорологічних станціях кожні 3 години. Отримані данні дозволяють розрахувати середньодобову температуру.

Географічний практикум.

Час	0	3	6	9	12	15	18	21
Тем-ра	-1	-3	-4	0	+6	+5	+3	+2

Завдання. Розрахувати середньодобову температуру та амплітуду коливань температури.

Амплітуда – це сума мах та мін температур за певний час.

Географічний практикум.  За даними спостережень за погодою розрахувати середньомісячну температуру та амплітуду коливань температури за місяць.

Дані про середньомісячні температури протягом року дозволяють розрахувати середню річну температуру. Багаторічні спостереження показують, що найхолодніша температура у січні, найтепліший місяць – липень.

Прийом «Проблемне питання»

Від яких іще причин, крім кута падіння сонячних променів, залежить температура повітря певної території?

Теплові пояси.  Земля обертається навколо Сонця. Вирушимо у подорож довжиною в рік і звернемо увагу на положення Сонця над екватором, тропіками і полярними колами.

Робота з малюнком у підручнику та атласі.

• 22 грудня – день зимового сонцестояння – найдовша ніч та найменший день у північній півкулі.
• 21 березня –день весняного рівнодення, день дорівнює ночі.
• 22 червня – день літнього сонцестояння , найдовший день на рік.
• 23 вересня – день осіннього рівнодення, день дорівнює ночі.

Зміна дня та ночі, падіння сонячних променів.

Робота з малюнком         у підручнику  «Теплові пояси»

5. Закріплення.   Знайди помилку

Температура повітря в першу чергу залежить від кута падіння сонячних променів на земну поверхню.

 Тривалість світлового дня не впливає на температуру повітря.

 Графік добового ходу температур показує, що максимальних значень температура досягає опівдні, а мінімальних – опівночі.

Температура повітря впливає на живі організми і процеси, що відбуваються у природі.

Щоб розрахувати середню добову температуру, потрібно скласти всі її показники, зареєстровані протягом року, і поділити на кількість спостережень.

Найтепліший місяць в Україні – червень, найхолодніший – січень.

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Найважливішою характеристикою стану погоди є температура. Для її вимірювання використовують термометр.

• Показники температури залежать від кута падіння сонячних променів і багатьох інших причин.

• Для аналізу спостережень за температурою будують графіки зміни температури протягом доби, місяця, року, обчислюють середню температуру та амплітуду коливань температур.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника-параграф

• За кліматичною картою в атласі визначити місця на Землі, де найбільш спекотно та найбільш холодно, і пояснити причини таких температурних особливостей.

Задача 1 Визначити річну амплітуду температур для південного полюсу, якщо середня січнева t°(-13°С), а середньо липнева (-48°С).

Задача 2. Парашутист стрибнув з висоти, де температура становила (+5°С), а приземлився у місці, де температура (+23°С). Визначіть висоту стрибка парашутиста

Задача.1 Над узбережжям Чорного моря летить український вантажний літак Ан-225 «Мрія» на висоті 6 км.

Температура за бортом літака— –18 °С. Якою є температура в цей момент на березі моря?

Розв’язання

1)      Відомо, що на 1 км підйому температура повітря знижується на 6 °С. Обчислюємо різницю в температурах на висоті 6 км та узбережжі: 6*6 =36 С.

2)      Обчислюємо температуру на узбережжі: -18 + 36 = +18 С.

Задача.2 На висоті 3500 м температура (-10°С). Яка буде температура на висоті 500 м?

 Спочатку треба визначити різницю в висоті цих двох точок.

 1) 3500 м – 500 м = 3000 м (3 км)

 Далі, знаючи, що з підняттям або опусканням температура змінюється на 6°С дізнаємося на скільки зміниться температура (в цьму випадку вона збільшується)

 2) 6° · 3 = 18°

 Тепер можемо визначити температуру на висоті 500 м.

 3) -10° + 18° = 8°

Задача 3. В точці А, що лежить на висоті 600 м, температура повітря +20°С, а в точці В – (+2°С). На якій висоті знаходиться точка В?

 Так, як температура в точці В нижча, вона повинна знаходитися вище. Знаючи температуру в двох точках визначаємо різницю температур.

 +20° - (+2°) = 18°

Далі можемо дізнатися різницю у висоті цих точок або на скільки тоска В вище точки А.

 18° : 6° = 3 км

2. Зміни температури протягом доби.

 І цю різницю додаємо до висоти точки А

 3) 600 м (0,6 км) + 3 км = 3,6 км (3600м)

   Температура повітря впродовж доби поступово змінюється. Найвищу (максимальну) температуру спостерігаємо о 14 – 15-й годині, а найнижчу (мінімальну) – перед світанком. Різницю між найвищою та найнижчою добовою температурою називають добовою амплітудою коливання температури (мал. 91 підручника). Задача 3. На метеостанції зняли показники температури через три години і вони становлять такі дані: -1°;-2°;0°;+1°,+3°,+4°;+2°;+1° Максимальна температура тут +4°С, мінімальна –(-2°С), тому +4° - (-2°) = 6°.

 Річний розподіл температури повітря на Землі.

 Температура повітря протягом року, як і протягом доби, змінюється залежно від кута падіння сонячних променів. Цей кут є найбільшим між Північним і Південним тропіками. Найменший він за полярним колом, де зменшується від 23,5° до 0°. Як і в добовому коливанні температури, протягом року теж бувають найвищі та найнижчі її показники. Різницю між максимальною та мінімальною температурами повітря протягом року називають річною амплітудою коливань температури.

Задача 4. Визначити річну амплітуду температур для Парижа: t° січня (+2,3°С) , t° липня (+18,3°С)

 +18,3° - (+2,3°) = 16°

 Головною особливістю у розподілі річної температури повітря на Землі – це її зміни з широтою. Температура загалом підвищується від полюсів до екватора.

 Лінії однакових температур на карті.

 Річний розподіл температур повітря показують на кімнатних картах точками, поряд з якими стоїть її числове значення, або спеціальними лініями – ізотермами. Червоними лініями позначають температуру найтеплішого місяця року, яким у Північній півкулі є липень. Ізотерми – це лінії, які з’єднують точки з однаковою температурою. Інколи розподіл температур зображують на карті різним кольором. Підсумки:

 Основним джерелом нагрівання земної поверхні є Сонце

 Земна поверхня нагрівається по-різному залежно від кута падіння сонячних променів, кольору, щільності поверхні та рельєфу.

 Повітря нагрівається від земної поверхні, тому з висотою температура його змінюється (1 км = 6°С).

 Розрізняють добові і річні зміни температур повітря.

 Домашнє завдання §       

Задача 1 Визначити річну амплітуду температур для південного полюсу, якщо середня січнева t°(-13°С), а середньо липнева (-48°С).

Задача 2. Парашутист стрибнув з висоти, де температура становила (+5°С), а приземлився у місці, де температура (+23°С). Визначіть висоту стрибка парашутиста. 

****************************

Урок 35   

Тема: Атмосферний тиск. Пояси атмосферного тиску на Землі.

Навчальна мета: пояснити, що таке атмосферний тиск і встановити фактори, що впливають на зміни атмосферного тиску Розвиваюча мета: навчити і розвивати в учнів навички обчислення атмосферного тиску, розвивати навички знімати показники атмосферного тиску з барометрів Виховна мета: формувати в учнів розуміння значення спостережень за атмосферним тиском і вітром

 Хід уроку

 Повторення:

 Від чого нагрівається атмосферне повітря?

 Що таке ізотерми?

 Як змінюється температура з висотою?

 Які фактори впливають на нагрівання земної поверхні?

 Задача 1. Температура повітря на висоті 1200 м. +18°. Яка температура на висоті 2500 м? 1) 2500 м – 1200 м = 1300 м (1,3 км) – різниця у висоті 2) 6° · 1,3 = 7,8° - різниця в температурі 3) 18° - 7,8° = 10,2° - температура на висоті 2500 м   Новий матеріал

 Тиск повітря на земну поверхню

 Тривалий час люди вважали, що повітря невагоме. Лише в XVII ст. італійський вчений Е. Торрічеллі довів, що повітря тисне на земну поверхню і навколишні предмети з певною силою, яку назвав атмосферним тиском. Атмосферний тиск визначається вагою повітряного стовпа, основа якого 1 см2, а висота – від точки вимірювання до верхньої межі атмосфери. Повітря має вагу і тисне на все, що знаходиться на Землі. І тиск цей не маленький: на кожний квадратний сантиметр цей тиск становить 1 кг 33 г. Площа нашого близько 300 см2. Таким чином на нього тисне 300 кг повітря! А середня площа вашого тіла 1,5 м2. На кожного з вас тисне атмосферний стовп у 15 тонн! Чому ж ми не відчуваємо цього тиску? Це пояснюється тим, що тиск всередині нашого організму відповідає атмосферному. Вимірюється тиск у міліметрах ртутного стовпчика (мм. рт. ст.) за допомогою приладів – барометрів. Повітря тисне на земну поверхню в річних місцях з різною силою. Це пояснюється нерівномірним нагріванням поверхні Землі, від якої нагрівається повітря. Нагріваючись, повітря розширюється, стає легшим і підіймається вгору. При цьому тиск на поверхню Землі зменшується. При охолодженні повітря стискається, стає важчим і опускається, більше тисне на земну поверхню. За нормальний атмосферний тиск вважають тиск повітря на рівні моря на широті 45° при температурі 0°. За цих умов атмосфера тисне з силою 760 мм. рт. ст.

 Зміни атмосферного тиску.

 Атмосферний тиск змінюється також залежно від висоти місцевості, так як при цьому зменшується густина повітря. З підняттям на 10 м. атмосферний тиск стає нижчим на 1 мм. рт. ст. і навпаки. Задача 2. На висоті 500 м атмосферний тиск 770 мм. рт. ст.. Який атмосферний тиск на висоті 3200 м? Спочатку визначаємо різницю у висоті

 3200 м – 500 м = 2700 м

 Ми знаємо, що з підняттям на 10 м тиск знижується на 1 мм. Можемо дізнатися на скільки змінився (знизився) тиск при піднятті від 500 м до 2700 м.

 2700 : 10 м = 270 мм

 Щоб визначити який тиск на висоті 3200 м треба відняти цю різницю

 770 мм – 270 мм = 500 мм

 Задача 3. В точці А атмосферний тиск 520 мм, в точці В – 600 мм. рт. ст. і точка В знаходиться на висоті 1000 м над рівнем моря. Яка абсолютна висота точки А? Нам відомо абсолютну висоту точки В і атмосферний тиск в ній і знайомий атмосферний тиск в точці А. У першій дії можемо знайти яка різниця в атмосферному тиску між цими точками.

 600 мм – 520 мм = 80 мм. рт. ст.

 З підняттям (опусканням) на 10 метрів тиск змінюється на 1 мм. Можемо дізнатися яка різниця в метрах між цими точками. 2) 10 м · 80 мм = 800 м В точці А тиск менший – вона знаходиться вище точки В. 3) 1000 м + 800 м = 1800 м 3. Планетарні пояси атмосферного тиску. На Землі виділяють кілька основних смуг, витягнутих уздовж паралелей, з переважанням високого чи низького тиску (пояси атмосферного тиску). В екваторіальних широтах, де висока температура спостерігається протягом усього року, нагріте повітря постійно піднімається, залишаючи за собою пояс низького атмосферного тиску. В тропіках, де повітря опускається, утворюються області високого тиску. Пояси високого тиску утворюються і в полярних широтах, де переважають низькі температури. А між ними в помірних широтах буде пояс з низьким тиском. Розподіл атмосферного тиску на географічній карті показують за допомогою ліній, що з’єднують на карті точки з однаковим атмосферним тиском. Їх називають ізобари. Підсумки

 Повітря має вагу і тиск на поверхню Землі.

 Величина атмосферного тиску змінюється при зміні температур, а також при зменшенні густини повітря з висотою.

 При піднятті (опусканні) на 10 метрів атмосферний тиск змінюється на 1 мм. рт. ст.

 Атмосферний тиск вимірюють приладом барометром.

 Домашнє завдання: §35 Задача: Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 200 м над рівнем океану 760 мм, а на вершині гори в той самий час 720 мм рт. ст.. Визначити відносну й абсолютну висоту гори.

 760 мм – 720 мм = 40 мм (різниця тиску)

 10 м · 40 мм = 400 м (різниця в висоті/відносна висота)

 200 м + 400 м = 600 м (абсолютна висота)

Урок 37

Тема:  Водяна пара . Вологість повітря. Хмари і туман.

Навчальна мета: ознайомити учнів із поняттями «вологість повітря» і «хмарність» Розвиваюча мета: навчити визначати вологість повітря та ступінь хмарності, основні види хмар. Розвивати в учнів навички обчислення абсолютної та відносної вологості

Виховна мета: показати практичне значення спостережень людини за вологістю повітря та хмарністю неба, їх роль у прогнозах погоди.

 Хід уроку

Організаційна частина

Актуалізація навчальної діяльності

 Повторення: Задача 1. Над рівнем моря, звідки піднявся гідроплан, атмосферний тиск становив 750 мм рт. ст. На яку висоту він піднявся, якщо тиск там 610 мм рт. ст?

 750 мм – 610 мм = 140 мм (різниця тиску)

 10 м · 140 мм = 1400 м (висота підняття)

  Мотивація навчальної  діяльності

Вода займає близько 70,8% поверхні земної кулі. Живі організми містять від 50 до 99,7% води. В атмосфері міститься 13-15 тис. км  води у вигляді крапель, кристалів снігу і водяної пари.

Атмосферна водяна пара впливає на клімат Землі. Важливе значення вологість повітря має у метеорології для передбачення погоди. Підтримання сталої вологості – обов’язкова умова для ткацького, кондитерського, фармацевтичного виробництв, для музеїв та бібліотек. Від вологості повітря залежить самопочуття людини, що пов’язане з випаровуванням вологи і підтриманням сталої температури тіла.

Отже, вимірювання вологості є однією з необхідних і важливих навичок як для виробничих цілей, так і для побутового життя.

 Що таке атмосферний тиск і від чого залежать зміни атмосферного тиску?

 Як утворюються планетарні пояси атмосферного тиску?

 Що таке вітер і за якими показниками його характеризують?

 Розкажіть про постійні і змінні вітри.

 Новий матеріал: Вологість повітря – один із показників погоди. Витремо вологою ганчіркою класну дошку. На це пішло не менше 10 г води. Через деякий час дошка стала сухою. Куди ж зникає вода? Вона перетворюється у невидимі для нас крапельки пари. І такого пару в атмосфері мільйони тонн. Водяна пара – це безбарвний і невидимий газ. За певних умов в атмосфері він може перетворитися на краплинки води чи кришталики льоду. Водяна пара потрапляє в атмосферу у процесі випаровування води з поверхні морів й океанів, річок і озер, вологих ґрунтів, рослинного покриву, снігу, льодовиків. Основна її маса зосереджена у нижній п’ятикілометровій товщі атмосфери. Випаровування – це перехід води з рідкого стану в газоподібний. Під час нагрівання води збільшується швидкість руху її молекул. Вони втрачають зв’язок з водою, відриваються від її поверхні й потрапляють в атмосферу. У кожному кубічному метрі повітря при відповідній температурі може міститися тільки певна кількість водяної пари

 Так, в 1 м3 повітря при температурі +5ºС може бути скільки завгодно водяної пари, але не більше як 6,8 г. Кількість вологи, що може міститися в повітрі збільшується з підвищенням його температури. Це пояснюється тим, що, нагріваючись, повітря розширюється, в ньому збільшується міжмолекулярний простір, а значить, збільшується і здатність вбирати в себе вологу. Найбільша кількість водяної пари в грамах, що при даній температурі може міститися в 1 м3 повітря, називається максимальною вологістю або максимальним вологонасиченням. Повітря, що містить у собі максимально можливу при даній температурі кількість водяної пари, називається насиченим. Під час випаровування формується вологість повітря – своєрідна міра, яка вказує на вміст водяної пари у повітрі. Вологість не залишається сталою протягом доби, місяця, року і часто змінюється над різними територіями як суходолу, так і океану. Кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний момент в 1 м3 повітря, називається абсолютною вологістю. Крім абсолютної вологості, кількість водяної пари у повітрі визначає і відносна вологість, яка виражає ступінь насичення водяною парою.

Відносна вологість – це виражене у відсотках відношення абсолютної вологості водяної пари до максимальної при даній температурі. Вологість повітря може впливати на самопочуття людей, з нею пов’язані утворення хмар і опадів, видимість на дорогах, вирощування сільськогосподарських культур. Вологість повітря (відносну) вимірюють за допомогою гігрометра.  

Задача 2. Температура повітря +20ºС. Абсолютна вологість 5г/м3. Визначіть відносну вологість. Спочаткуза таблицею, яка показує максимальну вологість на стр.121 (мал.103) визначаємо максимальне вологонасичення при даній температурі. Воно відповідає 17,3 г/м3. Це максимальна кількість вологи, що може міститися в 1 м3 у вигляді невидимої пари при даній температурі і її ми приймаємо за 100%. Далі складаємо пропорцію

 17,3 г/м3 – 100%

 5г/м3 - х%

 х = 5 · 100 : 17,3 ≈ 29%

 Відносна вологість 29%. Це відносна вологість пустельного клімату, яка є небезпечною для здоров’я. Задача 3. При температурі +40°С відносна вологість складає 50%. Визначити абсолютну, якщо максимальна при даній температурі складає 51 г/м3.

 51 г/м3 – 100%

 х (г/м3) – 50%

 х = 51 · 50 : 100 = 25,5 г/м3

 Протилежним процесом до випаровування є згущення водяної пари. Коли повітря стає перенасиченим, водяна пара переходить рідкий або твердий стан. Унаслідок згущення водяної пари в приземних шарах повітря утворюються тумани (мал..105), а на певній висоті – хмари (мал..106) (Форми хмар і хмарність прочитати самостійно). Задача 4. При температурі -5ºС в 1 м3 міститься 2 г води. Яка відносна вологість?

 3,4 г/м3 – 100%

 2 г/м3 – х%

 х = (2 · 100)/3,4 ≈ 59%

 Підсумки:

 У повітрі завжди міститься певна кількість водяної пари, тобто повітря має вологу.

 Розрізняють абсолютну і відносн вологість.

 Вологість залежить від температури. Чим вища температура, тим більше вологи може вмістити у собі повітря.

 Вологість вимірюють гігрометром.

 Унаслідок згущення водяної пари утворюються тумани і хмари.

 Ступінь покриття неба хмарами називають хмарністю.

 Домашнє завдання: §37 Задача. При температурі повітря +10ºС відносна вологість складає 60%. Яка абсолютна вологість.

 9,4 г/м3 – 100%

 х г/м3 – 60%

 х = 9,4 ·60 : 100 ≈ 5,6%

Психрометр - метеорологічний прилад для вимірювання вологості повітря, простий тип гігрометру. У найпростішому випадку складається з сухого і змоченого термометрів (резервуар обгорнутий змоченим батистом). За різницею показів цих термометрів і за допомогою таблиць, номограм визначають абсолютну і відносну вологість повітря. Крім того, за показаннями термометрів знаходять точку роси, максимальний парціальний тиск парів у повітрі, дефіцит вологості.

Розрізняють стаціонарні, аспіраційні та дистанційні психометри.

При температурах нижче - 5° для визначення вологості повітря користуються гігрометром.

Гігрометр - прилад для вимірювання величин, які характеризують вологість речовини в газоподібному стані.

Наприклад - для вимірювання вологості повітря.

Використовуються волосяні гігрометри та конденсаційні (психрометри) гігрометри.

Принцип дії волосяного гігрометра заснований на здатності натягнутої знежиреної людської волосини змінювати свою довжину в залежності від вологості повітря.

Сучасні інструменти використовують електронні датчики для вимірювання вологості. Найбільш поширені датчики вимірюють зміну ємності або опору під дією вологи.

В ємнісних датчиках на дві пластини подається змінна напруга. В залежності від кількості водяної пари між пластинами змінюється діелектрична проникність і відповідно ємність, яка впливає на реактивний опір конденсатора.

В опірних датчиках вимірюється опір полімерної мембрани, який змінюється в залежності від кількості поглинутої вологи.

*************************************************************************************** 

Основі річкові системи. Канали. Практична робота 4. Позначення на контурній карті річок, каналів.

Освітня: поглибити знання учнів про загальні ознаки гідрологічного режиму та роботи на прикладі найбільших рік України; навчити давати їх комплексну характеристику; виявляти закономірності розташування річкових систем країни; дати уявлення про географію й значення каналів;

Розвиваюча: розвивати у школярів вміння застосовувати знання про загальні географічні закономірності природи Землі для характеристики особливостей їх регіонального прояву, пояснювати зв’язок гідрологічного режиму річок з кліматичними умовами, аналізувати водозабезпеченість території України та її окремих регіонів; удосконалювати уміння та навички роботи з тематичними і контурними картами;
Виховна: сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи; навчати учнів логічно мислити, обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння; виховувати почуття відповідальності за збереження природи, бути дбайливим господарем рідної землі.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання:
• фізична карта України;
• фізична карта Європи;
• атласи школярів;
•  презентація ppt «Річки України»;
• листи опорно-інформаційних схем школярів;

Опорні і базові поняття:

Басейн моря, річка, річковий басейн, вододіл, річкова система, витік, річище, гирло, дельта, притік, пороги, канал, падіння, похил, ширина, глибина, площа басейну, витрата води, річний стік, швидкість течії, живлення річки, режим річки.

Структура уроку:

Організаційний момент………………………………………………….2хв
Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів…………………7хв
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів……………2хв
Вивчення нового матеріалу …………………………………………..20хв
Закріплення,систематизація та узагальнення знань……….………...7хв
Підсумок уроку. Оцінювання знань………………………………….5хв
Інструктаж щодо виконання домашнього завдання…………………2хв

І. Організаційний момент .

ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів.
Питання для обговорення:
1. Метод «Мікрофону».

Дайте визначення понять «річка», «річкова система», «річковий басейн», «витік», «гирло», «дельта», «річкова долина», «живлення річки», «режим річки», «повінь», «паводок», «межень».
2. Яку геологічну роботу виконують річки?
3. Які основні джерела забруднення на забруднювачі поверхневих вод? Фронтальне опитування

Поділ класу на пари і виконання практичної роботи.

- Визначити падіння річки Дніпро

- Визначити падіння річки Дунай

- Визначити падіння річки Дністер

( П = hв -hг )

- Визначити похил річки Дніпро

- Визначити похил річки Дунай

-

- Визначити похил річки Дністер

( Похил = П/Д)

—

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Подорожувати річками України надзвичайно цікаво й захопливо. А зараз здійснемо хоча б уявну подорож найбільшими річками держави.( демонстрація фото- та відеоматеріалів)

Випереджальне завдання. «Творча лабораторія».

Коротка характеристика річок України.

1 учень. Дніпро

Басейн Дніпра – найбільший в Україні. Це – одна з найбільших річок світу, третя за довжиною в Європі. Його витоки – далеко за межами України, в болотах Валдайської височини, що в Росії. Отримуючи води 32 тис. приток, Дніпро стає величною повноводною рікою.

Найбільшими його притоками є Прип’ять, Десна, Рось, Сула, Псел, Самара, Тетерів, Ворскла. На півдні України приток стає менше: впадають Інгулець, Базавлук, Саксагань.

Впадаючи в Чорне море, русло розгалужується на багато рукавів, що разом впадають у Дніпровський лиман.

Важко переоцінити вплив Дніпра на життя людей. На річці створено каскад водосховищ, виробляється електроенергія, вода використовується в сільському господарстві, для життєзабезпечення міст. Люди ловлять рибу, відпочивають, перевозять вантажі, адже Дніпро є судноплавним практично по всій довжині.

2 учень. Дністер

Ця річка протікає західною та південно-західною частиною України, утворюючи з Молдовою природний кордон. Починається Дністер у Карпатах, як і багато його приток. Найбільші із них – Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця; ліві притоки – Серет, Збруч, Гнила і Золота Липа, Смотрич, Мурафа.

Дністер мав багато назв. У давньогрецьких вчених це був Тірас або Тіріс. У римлян – Днаструс (Данастріс, Данастр). У Київській державі – Днестрь. У Молдові він називається Ністру, у турків – Турла.

У нижній течії Дністер є судноплавним; на ньому збудовано водосховище та електростанцію. Дністер протікає через нашу область. Річки  (Лімниця, Луква, Луквиця, Бистриця, Ворона) впадають у Дністер.

3 учень. Південний Буг

Починається річка на Подільській височині, тече у південно-східному напрямку і впадає в Чорне море. Її довжина – 806 км. Притоками є близько 300 річок, найбільші з яких – Синюха, Соб, Кодима, Рів, Мертвовід та інші.

Протікаючи порогами Українського кристалічного щита, річка утворює багато перекатів, як на гірських річках. У нижній течії річка частково судноплавна. Води використовуються в народному господарстві, для зрошення полів.

4 учень. Дунай.

Дунай – велика європейська річка, що починається в Німеччині і протікає через територію кількох держав. Територією нашої країни він протікає одним із кількох рукавів – Кілійським гирлом. По ньому проходить і кордон з Румунією.

Притоками Дунаю є річки Карпат і Закарпаття, що течуть на південь. Найбільші із них – це Тиса, Ріка, Теребля, Терива, а також Прут з притоками Чорний Черемош, Білий Черемош.

Кілійське гирло судноплавне, в долині Дунаю утворились плавні – це території що затоплюються водою під час повеней. Річкою Дунай можна потрапити до багатьох країн Європи, торгувати з ними.

5 учень. Сіверський Донець.

Басейн річки охоплює східну частину території України. Починається в Росії на середньоруській височині, впадає в Дон (також на території Росії). Протікаючи в межах України, отримує води майже 300 приток. Найбільші з них – Оскія, Айдар, Казенний Торець.

Багатьма каналами річка сполучена з Дніпром (канал Дніпро-Донбас), а також містами України. Води використовуються для зрошення, життєзабезпечення міст.

6 учень. Західний Буг.

Західний Буг – річка на північному заході України, притока Вісли, що тече у Балтійське море. Починається на схилах Подільської височини. Із 120 приток найбільшими є Сан, Рата, Вишня. По річці Західний Буг проходить кордон між Польщею і Україною (Волинською областю).

Каналом (Дніпровсько-Буським) річка з’єднана з Дніпром (через Прип’ять). Тому річкові кораблі можуть перепливти з Чорного моря в Балтійське.

Гра «Трьох»

Міста, річки, області ". У грі беруть участь троє учнів. Один говорить назву річки, другий відповідає через яке місто, область вона протікає, а третій показує все це на карті. Наприклад, Десна - Чернігів - Чернігівська область. Дніпро - Кременчук - Полтавська область

Метод «Творча лабораторія»

Виконання практичного завдання учнями на основі роботи з фізичною картою атласу .

Практичне завдання:
Порівняйте дві річки та зробіть висновок
Порівняльна характеристика Південного Бугу та Дністра
План порівняння Південний Буг Дністер
- Місце витоку
- Гирло
- Найбільші притоки:
а) праві
б) ліві

- Характер течії
- Падіння
- Ухил річища
- Живлення та режим

- Господарське використання
Використання та екологічні проблеми річок України.
Води річок України давно освоєні і широко використовуються в різних галузях господарства та для побутових потреб. Річки рівнин активно використовуються людиною для судноплавства, промислових потреб, зрошення полів, рибальства. На них створені водосховища та працюють гідроелектростанції. Порожисті й стрімкі гірські річки Карпат використовуються для лісосплаву та вилову цінних видів риби (зокрема струмкової форелі). Річки кримських гір маловодні й великого господарського значення не мають. Річкові ресурси є найбільш доступними і швидко вичерпуються. Дуже небезпечним є забруднення річок стічними водами, хімічними сполуками з сільськогосподарських угідь, внаслідок аварій. Води річок необхідно оберігати від забруднення. ( Розповідь вчителя з елементами бесіди).

Заповнити таблицю.

Чинники впливу
У чому виявляються
1. Геологічна будова, рельєф

2. Грунти
3. Опади і випаровування.

4. Лісова рослинність.

5. Господарська діяльність людини
1. Тверді породи, височенний або гірський рельєф прискорюють стік.
2. Можуть вбирати талі та дощові води, створюючи запаси вологи для підземного живлення річки.

3. Якщо kзв. > 1 – річний стік збільшу-ється, якщо kзв. < 1 – зменшується.
4. Уповільнює танення снігу і річковий стік.
5. Створення водосховищ перерозподіляє річний стік відповідно до потреб.

Метод «Коло ідей»

Канали – «рукотворні ріки»

ІV. Закріплення,систематизація та узагальнення знань
Програмований контроль для письмового контролю знань “Річки”

Завдання. Знайдіть правильні відповіді на питання та запишіть їх числами-кодами.
І варіант ІІ варіант
0 Межень 11
1 Гирло 10
2 Річкова система 9
3 Річковий басейн 8
4 Річкова долина 7
5 Вододіл 6
6 Дельта 5
7 Падіння 4
8 Ухил річища 3
9 Живлення 2
10 Витрати води 1
11 Твердий стік 0

Як називається:
1. Площа, з якої річка збирає воду?
2. Різниця висоти витоку та гирла?
3. Найнижчий рівень води в річці протягом року?
4. Маса гірських порід (т), що переносить річка за рік?
5. Річка зі всіма її притоками?
6. Поповнення річки водою?
7. Відношення падіння річки (см) до довжини (км)?
8. Піщані острови у гирлі річки?
9. Об'єм води, що протікає крізь поперечний переріз річки за одиницю часу?
10. Місце, де річка впадає в іншу водойму?
11. Межа між басейнами сусідніх річок?
12. Заглиблення у земній корі, де знаходиться річка?

Відповіді:
І варіант: 3, 7, 0, 11, 2, 9 – 8, 6, 10, 1, 5, 4.
ІІ варіант: 8, 4,11, 0, 9, 2 – 3, 5, 1, 10, 6, 7. Письмовий програмований контроль.

V. Домашнє завдання.1.Опрацювати матеріал підручників: §

2. Позначити на контурній карті найбільші річки й канали України

3. Повторити поняття «озеро», «водосховище», «типи озерних улоговин».

Температура земної поверхні та повітря. Теплові пояси Землі

О.Я.Скуратович, Р.Р.Коваленко, Л.І.Круглик, Географія, 6 клас

Температура земної поверхні та повітря, її зміни з висотою, розподіл залежно від кута падіння сонячних променів. Теплові пояси Землі

 Повітря, наче скло, пропускає сонячні промені до поверхні Землі і при цьому не нагрівається. Доторкнися до віконного скла сонячного дня і переконаєшся, що воно холодне, а підвіконня — тепле. Повітря у тропосфері нагрівається від земної поверхні, нагрітої Сонцем. Тому чим далі (вище) від Землі, тим воно холодніше.

 Температуру повітря на метеорологічних станціях визначають за допомогою термометра через кожні 3 год. Термометр має бути в затінку, куди протягом дня не проникають прямі сонячні промені. Інакше матимемо не температуру повітря, а температуру нагрітої Сонцем скляної трубки.

Від чого залежить температура повітря? Чому вона найвища пополудні і найнижча — вранці, до сходу Сонця? Чому поблизу екватора температури впродовж року завжди високі, а біля полюсів — низькі? Чому влітку в наших широтах завжди тепліше, ніж узимку?

 Сонячні промені нагрівають Землю нерівномірно. Чим вище Сонце над горизонтом, тим вища температура. Отже, температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів. А кут падіння — від широти місцевості та від часу доби. Між екватором і тропіками кут падіння променів найбільший (до 90°), біля полюсів — найменший.

 У Північній півкулі кут падіння сонячних променів найбільший 22 червня (у Києві він становить 63° 12'), найменший — 22 грудня (у Києві — 16° 2'). Тому влітку завжди тепліше, а взимку - холодніше.

 Щодня складають прогнози погоди. Ти вже знаєш, що вимірювання, зокрема, температури повітря, роблять через кожні 3 год. У прогнозі між тим називають лише одну цифру, тобто середню добову температуру.

 Різницю між найвищою і найнижчою температурами повітря називають амплітудою коливання температури.

 Розрізняють добову амплітуду — різницю між найвищою і найнижчою температурами впродовж доби, місячну — різницю між найвищою середньодобовою і найнижчою середньодобовою температурами упродовж місяця, річну — різницю між середніми температурами найтеплішого і найхолоднішого місяців року.

 Річні амплітуди коливання температури збільшуються від екватора до полюсів. На екваторі вони становлять близько 1°С, на широті Києва — 27,7° С.

 За даними, одержаними під час спостережень за змінами температури повітря, складають графіки ходу температур: добових, місячних, річних.

 Географічна широта і відновідно кут падіння сонячних променів — головні причини зміни температури повітря. Крім того, на неї впливають прозорість атмосфери, хмарність, напрямок вітру, опади тощо.

 Розподіл температури повітря. Ізотерми

 Ми вже з'ясували, що загалом розподіл температури повітря на поверхні Землі залежить від кута падіння сонячних променів і визначається зниженням температури у тропосфері від екватора до полюсів. Проте кут падіння сонячних променів може бути різним залежно від рельєфу, а температура — ще й від висоти місцевості над рівнем моря. Приміром, навіть в одній місцевості, на одній широті, температури можуть різнитися між собою. Так, у жаркому тепловому поясі, у горах (особливо на висоті понад 4-5 км) температури значно нижчі, ніж на рівнинах.

 На кліматичних картах для зображення розподілу температури використовують ізолінії — ізотерми, які сполучають точки земної поверхні з однаковою середньою місячною температурою або середньою річною. Ізотерми наносять на карту двома кольорами: найхолоднішого місяця — січня — чорним, найтеплішого — липня — червоним.

 На різних широтах температури повітря неоднакові. Вони змінюються за порами року, коли Земля підставляє Сонцю то Північну (червень — серпень), то Південну (грудень — лютий) півкулі.

 У червні — серпні сонячні промені більше освітлюють Північну півкулю. Там панує літо. На паралелі 23° 30' пн. ш. 22 червня найвищі температури, бо кут падіння сонячних променів тут у цей день дорівнює 90°. Паралель 23° 30'називають Північним тропіком, а 22 червня — днем літнього сонцестояння. Цієї доби в Північній півкулі найдовший день (у Києві — 16 год 30 хв) і найкоротша ніч.

 На північ від паралелі 66° 30' пн. ш. Сонце взагалі не заходить за горизонт, хоча кут падіння сонячних променів невеликий. Тут полярний день. Цю паралель назвали Північним полярним колом. На північ від неї тривалість полярної ночі зростає, зокрема в районі полюса — до півроку.

У цю пору року в Південній півкулі зима. На південь від паралелі 66° 30' пд. ш. (Південного полярного кола) Сонце не з'являється над горизонтом. Там полярна н і ч.

 Минає півроку. Земля робить навколо Сонця півоберта. Тепер його промені освітлюють більше Південну півкулю. В грудні — лютому там літо. 22 грудня — день літнього сонцестояння, тобто найдовший день. На південь від Полярного кола — полярний день. Цього дня найжаркіше на паралелі 23° 30' пд. ш. — Південному тропіку, де Сонце стоїть у зеніті. У Північній півкулі в цей час — день зимового сонцестояння і найдовша ніч (у Києві — 15 год 40 хв), а за Полярним колом — полярна ніч.

 У проміжку між зимовим і літнім сонцестояннями, а саме 21 березня, Земля займає таке положення щодо Сонця, коли сонячні промені однаково освітлюють Північну і Південну півкулі. Повсюдно на земній кулі, крім полюсів, тривалість дня і ночі однакова. 21 березня називають днем весняного рівнодення. Подібне положення Землі щодо Сонця буває і між літнім та зимовим сонцестояннями — 23 вересня (день осіннього рівнодення). Отже, лінії тропіків на карті й глобусі показують широти, в межах яких Сонце двічі на рік буває в зеніті, і середні річні температури найвищі на поверхні Землі.

 Полярні кола обмежують території, де тривають полярний день і полярна ніч, а середні температури — найнижчі на поверхні Землі.

 Лінії тропіків і полярних кіл — це межі теплових поясів, території яких різняться величиною кута падіння сонячних променів на поверхню, тривалістю освітленості й температурою повітря. Виділяють п'ять теплових поясів: жаркий, два помірних і два холодних.

 Жаркий тепловий пояс охоплює територію між тропіками, де середньорічні температури понад +20°С.  Упродовж року там жарко.

Між тропіками і полярними колами — північний і південний помірні теплові пояси. У цих широтах Сонце влітку піднімається високо і буває спекотно, день довгий, ніч коротка. Узимку Сонце стоїть низько над горизонтом, буває холодно, день короткий, ніч довга. Спостерігається чітка зміна пір року.

 У приполярних зонах Землі, на північ і південь від полярних кіл, цілорічно холодно. Сонце влітку ніколи не піднімається високо, триває полярний день, взимку — полярна ніч. За коротке літо не встигають розтанути сніг і лід. Ці території називають північним і південним холодними тепловими поясами.

Висновки

1. Повітря одержує тепло від земної поверхні, нагрітої сонячними променями.

2. Ступінь нагрівання земної поверхні залежить від кута падіння сонячних променів на її поверхню. Чим більший цей кут, тим нагрівання більше.

3. Кут падіння сонячних променів залежить від часу доби, широти місцевості, положення Землі відносно Сонця (упродовж року).

4. Різницю між найвищою (максимальною) і найнижчою (мінімальною) температурами називають амплітудою коливання температури. Вона може визначатися за добу, місяць, рік.

5. На території, розташованій між тропіками, Сонце буває в зеніті: 22 червня — над Північним тропіком, 21 березня і 23 вересня — над екватором, 22 грудня — над Південним тропіком. Температури повітря між тропіками найвищі.

6. У дні літнього і зимового сонцестоянь (22 червня і 22 грудня) — найдовші дні та найкоротші ночі. 21 березня і 23 вересня — дні весняного та осіннього рівнодень, тобто тривалість дня й ночі повсюдно однакова на Землі, крім полюсів.

7. На територіях за полярними колами тривають полярний день і полярна ніч.

8. На Землі виділяють п'ять теплових поясів (жаркий, два помірних, два холодних), межами яких є лінії тропіків і полярних кіл.

Паспорт кабінету географії

Досвід

Система уроків :ПІВДЕННА АМЕРИКА

Країни Азії

ЗАПОВІДІ ДЛЯ УЧИТЕЛЯ ВІД КОЛЕГИ

Учитель року – 2010» у номінації «Географія», учителя Мукачівської ЗОШ І-ІІІ ст. №11 Мукачівської міської ради ГРАВС ОЛЬГИ ІЛЛІВНИ.

Методика викладання Ольги Іллівни, яка базується на таких принципах:

- для того щоб навчити дітей, потрібно викликати в них інтерес до предмету; 

- будь-які дії учнів потрібно глибоко мотивувати, усі знання повинні мати практичне застосування; 

- найкращі приклади взяті з життя; 

- основа успішного навчання - системна робота вчителя; 

- найкращим є той метод, який подобається учням; 

- не шукати винних, а шукати розв'язання проблеми; 

- тримати себе не просто в рамках, а неодмінно в оптимістичних рамках. 

Не руйнувати своє життя власним песимізмом; 

- кожний свій робочий день, на кожному своєму уроці мислити позитивно. 

Вчителька ознайомила всіх з основними педагогічними правилами: 

- вимагати від учнів тільки те, що знаєш і робиш сама; 

- пам'ятати, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить; 

- стимулювати до творчої діяльності; 

- не забувати, що учень має право на власну думку; 

- бути об'єктивною; 

- підвищувати свою професійну майстерність; 

- любити і поважати дітей. 

Практична складова питання була реалізована вчителем у вигляді «майстер-класу», факультативного заняття«Формування критичного мислення в умовах модульно-розвивальної системи навчання. Заняття з реалізації змістового блоку «Північна Америка» (7-11 кл.)», де Ольга Іллівна, під час заняття, вміло створювала атмосферу співпраці між учнями різної вікової категорії, зацікавлювала, знаходила індивідуальний підхід до кожного школяра. Її аудиторія – це маленька держава зі своїми вимогами, правилами і знаннями, де учні вчаться, живуть і працюють за законами пізнання.

Вона вчила їх не тільки географії, але й більшому – мудрості життя.

Виступ доцента кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін, кандидата фізико-математичних наук ХИМИНЕЦЬ ОЛЬГИ ВОЛОДИМИРІВНИ прозвучав в контексті заявленої теми семінару, а саме: «Шляхи формування критичного мислення в школярів», що посприяло висвітленню теми семінару в науково-теоретичному аспекті, перш за все було дано визначення, що таке критичне мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

а) ґрунтується на критеріях;

б) самокорегуюче;

в) направлене до контексту. 

Основними аспектами доповіді можна назвати: 

- Поняття «критичне мислення»з різних точок зору

 - Чому необхідно вчити мислити критично

 - Люди, які володіють критичним мисленням володіють такимиголовними характеристиками:

- вони чесні самі з собою;

- вони перемагають сумніви;

- вони ставлять запитання;

- вони засновують судження на доказах;

- вони шукають зв'язки між предметами;

- вони інтелектуально незалежні;

- ними не можна маніпулювати. 

 - Критично мисляча людина вміє:

- визначати проблему;

- перевіряти отриману інформацію;

- визначати наявність підтексту в інформації;

- враховувати альтернативні точки зору;

- синтезувати отримані знання;

- робити висновки та приймати оптимальні рішення.

Основна увага доповідача була зосереджена на питанні: 

 «Шляхи формування критичного мислення у школярів»:

 1. Вчимо думати і читати критично;

2. Вчимо майстерності ставити питання; 

3. Вчимо працювати з різними джерелами інформації; 

4.Формуємо уміння учнів конструювати аргументовані висловлювання; 

5. Опанування школярами уміннями і навичками дискусії і дебатів;

САЙТИ МОЇХ КОЛЕГ

2.      http://nedostupsveta.ucoz.ru/     Недоступ світлана

1. http://geografia-katsalay.jimd com    /вивчаємо географію разом

geografia-katsalay.jimdo.com

3. географ
4. Боровець Зоряна    партнер
5. Самбірщина персони Прикарпаття
6.сторінка в/к вірші про СОТНЮ
7. цікава географія для 7-8 класу
8.загадки  географічні
9.як зробити редакцію географочка
10. вислови про учителя інформатик
11. досвід 2014    2222
12/ Жителі    сайт
13.Блог Миколаївська обл  - Хіщенко
14. Колега з Миколаївщини
15. Красота Олександр переможець2014 Блог
16.Денисюк Волинь сайт
17.Ончєва Тетяна  сайт    http://geomatica.at.ua
19.   Шевченко Тетяна Сайт       це
блог
20. блог цікава географія Географія
21 Блог ВІДЕО Роман Кунікевич
http://geocenter1.webnode.com.ua    Сайт переможця .... Красоти

 21. «Освітнього порталу Львівщини»

22Сайт переможця 2014  Красота Олександр
23.Казки Лірник (легенди)

Сайт учителя Красоти Олександра     http://geocenter1.webnode.com.ua/

23Сайт географічний і методичний : географія   http://geographer.com.ua/content/do-olimpiadi
24. географія + методичний   цікавенькі
25.Добровольська  Оксана(Чернігавецька обль с.Вашківці)Колега
26. Бібліотечний блог  Книжковий континент
27.Бібліотечка  бібліотечний етюд
28.Запоріжжя Романова Мая
29.Вивчаємо географію Сквирська СЗШ
30. Сайт  вірші про природні явища Мегазнайка
31. Сайт  віршів Поетичні рядки
32.   сайт задачі з географії
33. сайт конспекти з географії
34.сайт департаменту музика
35. Духовна сторінка  УГКЦ
36. Географічний словник  Словник
37.Географічний портал Географіка
38. Uгеографічний портал
39. Цікаво про різне Тут цікаво
40. Географія Львів Тетяна Ольшанецька
41.
географія та економіка према
42.Конспекти МУЗИКА
43. конспекти географіяМиколлл
44. Учитель року Плани і номенклатура
45.Мазур історія право
46.Кросворди
47.туризм презентації
48/ ЗНО УКР МОВА ЛІТ
49.Для географа
50 МаМандрівник
51.сайт географія онлайн

Поетична географія

 ДНІСТЕР

Оксана Кишканюк. с. Слобідка Заліщицького району.

Пливе у даль віків
замріяний Дністер.
Гойдає сині хвилі
теплий вітер.
У думах —
рани, біль,
що рвались з берегів,
у пам’яті для нас
зостались жити.
Навічно задрімав
часів далеких гомін.
Тепер лише гроза
тривожить гори.
І знову ллють дощі,
і знову світить промінь,
трава росте,
і пахнуть осокори.
А гордий Дністр пливе,
не оглядаючись назад.
Хвилюється, вирує
водоспадом.
На дно ховає свій
душевний плач
і серед ночі
світить зорепадом.

**********************************************

ДНІСТЕР

На килим прирічкових трав

 у світлі полум"яного закату я йшов.

А вдалині селянські хати

ще теплий вітер колисав.

 

Я музику Дністрових хвиль

хотів на нашу мову перекласти,

його липневі прибережні ласки,

 його весняний буревій.

 

Під берегом стрімкий човен,

ланцом прикутий, заздрить бистрим водам.

 Пастух корів переганяє бродом,

 а над Дністром згасає день.

 

 Що він шукає у світах?

Нестримно суне водяна лавина.

 Співає про забуте, старовинне

біля зорі вечірній птах.

 

Вже задрімали береги

в тисячолітніх спогадів полоні.

Храп вузькоглазого чужинця коней –

Данила - князя ворогів...

 

Чи пісню юного стрільця

в прощальний вечір перд першим боєм.

Дівочі коси пестив він рукою

 і повернутись обіцяв.

 

Вже місяць мовчазний цвіте,

стихає між дерев пташиний гомін.

Вітри десь загубились в полі,

 лиш чути, як шумить Дністер.

О Борисфене! Автор: Петровічев Юрій Ліцей № 208 м.Києва 
О Дніпре широкий, о батько Русі! 
Тобі поклонялися люди усі. 
На тобі було місто засновано славне, 
Воно розвивалося тихо і плавно.

І зараз течеш через стольний наш град, 
І кожен твоїй присутності рад. 
Ти нас охрестив, життя ти нам дав. 
Як добре, що місто тут Кий заснував. 

У водах твоїх Русь Володимир хрестив
І у води твої язичних богів опустив… 
По боках двох твоїх лежить Україна, 
Україна - це наша є рідна країна. 

По землі українській течеш крізь віки,
І в водах твоїх вмилось сонце й зірки.
Землі несеш радість, забираєш скорботу,
І люди для тебе знаходять добру роботу: 

Оросити поля, налити колосся, 
Облити водою дерев всіх волосся. 
Ти ніколи не зрадиш, ти завжди допоможеш, 
В біді свій народ ти ніколи не бросиш.

Борисфене наш славний, носитель добра, 
Твоєю водою Україна жива! 
********************************
Автор: Нікітенко В'ячеслав 6-А С/Ш 267 
Століття плинуть, тисячі років
Несе Дніпро свої могутні води,
І дивиться з вискоих берегів
Плекає долю нашого народу.

Він пам'ятає сиву давнину - 
Лад'ї Олега, меч його кривавий,
Варягів і Борисову труну, 
Розкосих половів й казацьку славу.

А ще Перуна, мертвого, як сніг,
Невже і справді схожого на Бога,-
Не поглинав одразу, а беріг,
Підштовхував до берега крутого.

Він бачив Святославове життя, 
Загублине в його ж таки порогах,
Він прагнув волі і добра.
І не пускав до берега чужого.

Він влітку поглинав вінки прекрасних дів,
Нам взимку йшла убога Катерина,
Він став Йорданом для твоїх синів,
І піснею для тебе, Україно!

*******************************

Звернення у 21 століття Коваленко Наталя, переможниця конкурсу "Міс екологія".

Люди майбутнього!
Будьте дбайливі,
Ви маєте досвід тисячоліть!
Природа й людина - єдине ціле,
Їх неможливо ділить.
Вчіть і досліджуйте рідну природу,
І для нащадків своїх збережіть.
Не зупиніть шлях історії людства
На жоден крок, жодну мить.
Ми чисті річки, чисті озера
Хочемо вам залишить,
Щоб на планеті Земля ніколи
не пролунало: - "ДОПОМОЖІТЬ!"

****************************************

Дніпро  Надя

Над Дніпром-Славутичем
Пташка пролітає...
Може радіації
у воді немає?

Он рибалка вудкою
Рибу підсікає...
Може у Славутичі
Хімії немає?

А на пляжі мати
Дитинку купає
То ж напевно, бруду
у Дніпрі немає.

Люди! Схаменіться!
Бережіть природу!
Нашій екології
не завдайте шкоду!

Хай плаває риба,
Хай пташка літає,
Хай дитя не плаче
Як в Дніпро пірніє.

***************************************

Вахтеля Андрія, 6-А клас С/Ш 267 м.Києва

У світі є річок багато дуже красивих
Та для українця найкраща із усіх - 
Та, що зветься Дніпр широкий,
Що оспіваний великим Кобзарем.

І могутня сила величава,
І велика міць води Дніпра
Не залишить україночку в неволі
Не залишить, бо він - відданий слуга.

Хай Дніпро, могутній й красивий,
Дарує всім добробут та життя.
Хай його велика міць і слава
Розкриють нам Вітчизни поняття.

*************************************

Тимоха Дарина, 6-А клас С/Ш 267 м.Києва

Яка вода у нашої ріки?
Жива вода!
Повз нас несеться на усі віки
Жива вода.
Дає життя лісам, лукам, полям
Жива вода.
Тамує спрагу землям і всім нам
Жива вода.

Яка ж вода у нашого Дніпра?
Жива вода!
Коштовніше від всякого добра
Жива вода.
Чорнобилем облита, але все ж
Жива вода.
Для нас усіх цілюща до безмеж
Жива вода.

Так бережімо ж, поки це іще
Жива вода!
Дніпра цілюще кожне джерельце - 
Жива вода.
Повз нас несеться на усіх віки
Жива вода.
Дніпра-Славути, вільної ріки
Жива вода!

********************************

Невідомий автор

Блакитне небо дивиться у воду,
А сонце пестить річку раз у раз.
І де Дніпро здобув цю дивну вроду,
Яка чарує кожного із нас?

Величний Київ сяє куполами,
Їх відтіняє сивий наш Дніпро.
І це незмінно плине вже віками,
Цього у нас не забере ніхто!

Багато бачив він і щастя, й лиха,
Він бачив, як з'явилось місто тут.
Про це він досі згадує, хоч тихо,
Тобі нагадує, прохає:" Не забудь."

Багато спогадів плека у глибині,
Не кожному дано відчути їх красу.
Минуле і майбутнє він бачить уві сні,
І в кожну пору року несе до нас весну.

"Дніпро"- саме це слово тотожним є "могуть",
Це слово - наче символ єдиної землі.
Заради нього України сином будь,
Вона ж віддячить у стократ тобі!

***************************************

Дніпра жива вода Горбаєнко Олексій, 6-А клас 
Крізь віки, крізь роки 
Біжить Дніпра вода. 
Вода та вічно молода, 
Тече собі сплива.

Ці сиві води пам'ятають
Хрещення Руси-України. 
Про це Дніпро оповідає, 
Немов дитину колихає.

А коли ставали древні води
Не раз червоними від крові,
У ті часи горя і негоди
Доставало киянам звитяги й любові.

А тепер у камені стоять над Дніпром 
Найдревніші славні кияни, 
Ї немов до всіх промовляють:
"Шануймося, любі слов'яни!"

************************************************

********************************

поема «Гайдамаки»

Ой, Дніпре, мій Дніпре,
 широкий та дужий!
Багато ти, батьку,
 у море носив 
Козацької крові;
 ще понесеш, друже!
Червонив ти синє,
 та не напоїв...

********************************

   Т. Шевченко

   Реве та стогне
Дніпр широкий.
Сердитий вітер завива... (1837)

Дніпро, Україну згадаєм.
Веселі селища в гаях... (1861).

********************************

https://vk.com/pages?oid=-24811261&p=Самбірський_район

https://vk.com/pages?oid=-24811261&p=Самбірський_район

 _________________________________________загальноосвітня школа  І-  ___ступенів

                                                                                                   Методичний щоденник

                  Учитель______________________________

Фах_________________________________

                                       Педагогічний стаж_____________________

                                      Кваліфікаційна категорія________________

                        Педагогічне звання_____________________

 

 20___/20____ н.р.

 

І. Методична робота

1. Участь у семінарах, конференціях, педчитаннях тощо

№	Тема виступу, доповіді	Дата	Місце	Підпис

  

    2. Уроки на запрошення

№	Дата	Тема	Клас	Підпис

     

 3. Просвітницька робота

№	Тема лекції	Категорія слухачів	Дата	Місце проведення

ІІ. Громадська робота

(керівник кафедри, член  творчої групи,

член оргкомітету, журі тощо)

    

№	Назва	Дата	Підпис

ІІІ.   Результативність роботи

1.   Контрольні роботи (річні)

   

№	Вид роботи	Дата	Клас	Рівні навчальних досягнень
				початковий	середній	достатній	достатній

2.   Призери олімпіад, МАН, конкурсів

№	Прізвище	Рівень	Предмет	Місце

ІV. Заохочення

№	Назва відзначення	Рік	Примітки

V. Самоосвіта вчителя

1.   Взаємовідвідування уроків у колег

№	Прізвище, ім’я по батькові вчителя	Дата	Предмет

2.   Знайомство з новинами педагогічної періодичної преси

№	Назва статті, журналу	Дата

3. Друкування на сторінках педагогічної преси

№	Назва статті	Назва журналу

Методична картка вчителя, що атестується

____________________________________________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

Рік народження ______________________________________________________________________________

Освіта ________________________________________________________________________________________­­­_____

Курсова підготовка ___________________________________________________________________________

Педагогічне звання _________________________________________________________________________

Атестація____________________________________________________________________________________

Проходження курсової підготовки _____________________________________________________________

Рік атестації _________________________________________________________________________________

Зміст діяльності вчителя	2014/2015 н.р.	2015/2016 н.р.	2016/2017 н.р.
Проблема, над якою працює вчитель
Участь у роботі предметних кафедр, творчих групах (гімназійні, міські, обласні)
Участь у психолого-педагогічному семінарі класних керівників
Новітні технології, якими володіє вчитель
Участь у методичних, педагогічних місячниках, декадах, тижнях наук, творчих звітах
Розробки, представлені на педагогічних виставках
Виступи на педрадах, нарадах
Відкриті виховні заходи, уроки на запрошення
Керівництво науково-дослідницькою діяльністю учнів
Публікації в пресі
Розробка авторських індивідуальних програм
Участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах, творчих конкурсах
Банк педагогічних ідей

Рейтингова картка вчителя, що атестується

____________________________________________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

Предмет ________________________________________________________________________

20____/20___н.р.

Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка адміністратора	Експертна оцінка
Професійна компетентність (10 балів)
Уміння конструювати стосунки з колегами (10 балів)
Взаємини з учнями (10 балів)
Підготовка призерів (учнів): міських олімпіад (5 балів), обласних олімпіад (10 балів), всеукраїнських олімпіад (20 балів)
Підготовка призерів МАН: міський етап (5  балів), обласний етап (10 балів), всеукраїнський етап (20 балів)
Участь у зміцненні навчально-матеріальної бази (10 балів)
Громадська робота (10 балів)
Загальна сума балів

20____/20____ н.р.

Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка адміністратора	Експертна оцінка
Професійна компетентність (10 балів)
Уміння конструювати стосунки з колегами (10 балів)
Взаємини з учнями (10 балів)
Підготовка призерів (учнів): міських олімпіад (5 балів), обласних олімпіад (10 балів), всеукраїнських олімпіад (20 балів)
Підготовка призерів МАН: міський етап (5  балів), обласний етап (10 балів), всеукраїнський етап (20 балів)
Участь у зміцненні навчально-матеріальної бази (10 балів)
Громадська робота (10 балів)
Загальна сума балів

20____/20____ н.р.

Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка адміністратора	Експертна оцінка
Професійна компетентність (10 балів)
Уміння конструювати стосунки з колегами (10 балів)
Взаємини з учнями (10 балів)
Підготовка призерів (учнів): міських олімпіад (5 балів), обласних олімпіад (10 балів), всеукраїнських олімпіад (20 балів)
Підготовка призерів МАН: міський етап (5  балів), обласний етап (10 балів), всеукраїнський етап (20 балів)
Участь у зміцненні навчально-матеріальної бази (10 балів)
Громадська робота (10 балів)
Загальна сума балів

20____/20____ н.р.

Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка адміністратора	Експертна оцінка
Професійна компетентність (10 балів)
Уміння конструювати стосунки з колегами (10 балів)
Взаємини з учнями (10 балів)
Підготовка призерів (учнів): міських олімпіад (5 балів), обласних олімпіад (10 балів), всеукраїнських олімпіад (20 балів)
Підготовка призерів МАН: міський етап (5  балів), обласний етап (10 балів), всеукраїнський етап (20 балів)
Участь у зміцненні навчально-матеріальної бази (10 балів)
Громадська робота (10 балів)
Загальна сума балів

Нарис-опис

Село Монастирець, Сприня, Лукавиця, Лопушно,  знаходяться у Самбірському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування цих сіл – Монастирецька сільська рада.

Монастирець. За свідченнями очевидців і архівних документів воно виникло у 1378 року. На тому місці, де зараз знаходиться село, до 1378 р. був пустир. За переказами  місцевих  жителів  на  так  званій  “Гітлеровій горі” − так називали підвищення у вигляді трикутника, об яке опираються три  села:  Монастирець,  Лукавиця,  Лопушна  (Лопушно), був монастир − своєрідна пам'ятка жителів. Протягом багатьох століть населення Галичини змушене було захищатися від татаро-монгольських орд, пізніше кримських татар і турецьких орд. Не винятком була і наша місцевість. Вони знищували все на своєму шляху і люди, які жили на правому березі Дністра, дізнавшись про небезпеку, втекли до лісу. Коли татари відступили, люди повернулися до своїх зруйнованих домівок. Деякі з них просунулися на південний захід і заснували село, яке на честь зруйнованого монастиря назвали  Монастирець.

В с. Монастирець розташовані та діють: орган місцевого самоврядування – Монастирецька сільська рада ( площа − 18, 5 км.², населення – 564 особи); середня загальноосвітня школа І-ІІІ  ступенів (106 учнів); народний дім, бібліотека, фельдшерський пункт, два магазини продовольчих товарів. Парафіяльна громада належить до греко-католицької церкви «Воздвиження Чесного Хреста»(збудована у 1913 р., у 1931 р. реконструйована через знищення попереднього храму( Додаток 1, 2, 3), знаходяться також і дві каплички: одна – при в’їзді в село, а інша – в лісі.

Село умовно поділене на три частини: Долина, Ковтова, Гора; сюди ж відносяться і два хутори: Луги, Жупка.

Через населений пункт протікає річка Спринька, яка в центрі села доповнюється лісовим струмком. Вздовж її берегів простягається більша частина села(Луги, Ковтова, Долина). Під час сильних дощів річка виливається із берегів і затоплює дороги та присадибні ділянки. Її русло щорічно руйнується паводками, тому потребує реконструкції. Ремонту потребують і інші об’єкти: зупинки, дорога.

Село Монастирець згадується у творі Івана Франка «Добрий заробок». (Додаток 4)

За переказами та свідченнями старожилів на поч. ХХ ст. у селі було два панські двори ( при в’їзді в село і на території колишнього колгоспу «Прикарпаття»): пана Ленського та пана Яна. Ще і сьогодні кажують: « Янів гробовець», « Янові  черешні». З переказів дізнаємося: пан Ян був дуже багатий. Мешкав у прекрасній двоповерховій будівлі з великими підвальними приміщеннями. З Польщі у двір було запрошено майстриню для оздоблення панських покоїв. По закінченні Другої світової війни повстанці знищили панський двір, побоюючись, що його перетворять  на підземні катівні для розправи над учасниками УПА, а їх у нашому селі було багато.

Певний період на території нашого села діяла сотня «Булава», яка займала вагомий щабель у воєнному окрузі «Маківка» групи УПА-«Захід». Саме тут  рій із чоти «Сірка» (він же командував цим роєм) зіткнувся з групою німецьких вояків і, вступивши з ними в бій, роззброїв їх. Але незабаром до місця бою прибули німецькі піхотні частини, у бою з якими загинули «Сірко», ройовий «Довбуш», один стрілець і двоє цивільних. Наступного дня, як повідомляє «Тополя», до повстанців долучився загін української поліції зі Львова (120 осіб) 55 , проте не вказано, чи він влився у склад сотні. На початку серпня 1944 р. сотня «Булава» перебазувалася до с. Сприня.

Важливою історичною подією відзначилася парафіяльна громада села.                 29 вересня 2013 року відбулося урочисте святкування 100-річчя  храму                           « Воздвиження Чесного Хреста». Літургія проводилася багатьма отцями, серед яких Владика Ярослав Приріз.

Липень 2013 року відзначився знахідкою місцевим жителем І. Курилом важливих для історії документів, а саме архівом учасників УПА. Це, зокрема, агітки, журнали, книжки, тексти пісень, зошити та інші навчальні тексти. Архів був закопаний, як свідчать записи у зошиті, 1947 році біля гірської річки.

Вихідці з нашого села брали активну участь в Українській Повстанській Армії, серед них: Мицак Ірина, Страшівська Катерина, Вагуряк Іван Федорович, Мосур Степан Федорович, Піско Степан Сенчин, Страшівський Микола, Гайдук Онофра, Синовят Степан, Цимбаляк Олекса, Піско Василь Федорович, Яцуляк Макій, Іванчук Ганна Іванівна, Вагуряк Василь Федорович, Піско Іван Федорович та ін.  

Піско Василь Федорович – голова Херсонської обласної організації Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих у своїй книжці «Спогади» разом із Іванчук Ганною Іванівною  висвітлюють тогочасні події. (Додаток 5 ).

На фронтах Другої світової війни брали участь 86 селян, 35 з них за подвиги, нагороджені орденами і медалями СРСР, 44 чоловік у бою віддали своє життя. Серед них: Плесканка Іван, Гомзяк Іван, Супик Микола та інші.

Серед героїв сьогодення односельчани пишаються Коханевич Андрієм і Стадник Романом, які беруть участь у зоні АТО.

Сприня.

49°22′34″ пн. ш;  23°08′32″ сх. д.

Населеня – 409 жителів (2013р.)

Площа – 15, 8км²

Густота населення – 25,7  осіб / км²

 Село виникло у 1380 р. За місцевою легендою спочатку тут були ліси і болота. Люди знайшли в цьому краї прихисток від загарбників – болота спинили татар і врятували життя. Після цього тут починають створювати перші поселення. Через те, що сприятлива місцевість спинила наступ, село назвали Сприня.

Місцевість горбиста. Середня висота над рівнем    моря – 428 м. Село межує з Старосамбірським районом. Але на превеликий жаль немає жодного сполучення , лише лісова дорога.

Село підпорядковане Монастирецькій сільській раді (площа − 15,89 км², населення  − 416  жителів). Тут розташовані: початкова школа, народний дім, фельдшерсько-акушерський пункт, продовольчі магазини. У селі  є 2 парафіяльні громади. Діє  православна церква « Святого Миколая Чудотворця» (вперше згадується у 1555 р. З 1960 по 1989 р. вона була зачинена) і завершує  будівництво  греко - католицька  каплиця « Найсвятішого Серця Ісусового»( збудована у 1925 р.). Ну і звичайно −  спортивно-туристичний оздоровчий комплекс імені Президента УГВР Кирила Осьмака. (Додаток3)

Найважливішою історичною подією стало проголошення УГВР між селами Сприня і Недільна. У грудні 1943, на домагання РЗЗ, Головна Команда УПА і Провід ОУН формально вийшли з ініціативою - зорганізувати широкий політично-репрезентативний дер­жавний орган. Це здійснилося на установчому Великому зборі Української Головної Визвольної Ради (ВЗ УГВР) 11-15 липня 1944р. На цьому зборі 20, мабуть, учасників як члени-засновники проголосили створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Серед них найвідоміші це: Р. Волошин, Д. Ребет, Р. Шухевич, М. Лебідь та інші.

Цьому всеукраїнському проводові підпорядку­валися УПА та ОУН.

Учасники ВЗ УГВР ухвалили основні напрямні дії та перші законодавчі документи: «Платформа УГВР», «Тимчасовий устрій УГВР», «Універсал УГВР до ук­раїнського народу» та «Присяга вояка Української повстанчої армії». Вже 5-ого серпня 1944 шеф ГВШ перевів - за текстом УГВР та при державних символах: тризуб, блакит­но-жовтий прапор і при виконанні гімну «Ще не вмерла Україна» - першу збірну присягу вояків трьох сотень УПА: «Змії», «Булава» й «Леви».

20 травня 2012 р. у с. Сприня почав діяти перший в Україні краєзнавчий музей-криївка. Це точна копія схованок, які використовували вояки УПА під час Другої світової війни. У музеї відтворили побут тих часів, є зброя радянського та німецького виробництва, обмундирування та хатнє начиння. Криївку звели на території дитячого спортивно-оздоровчого табору.(додаток3)

Не оминали Сприню і цього року, коли у серпні у православному храмі «Святого Миколая Чудотворця» мироточила ікона « Не ридай наді мною, мати». Таке диво майже за трьохсотлітню історію церкви тут уперше зафіксовано. Багато хто такий знак пов'язує  з війною на сході України, де гинуть українські військові.

Мешканці с. Сприня також  були у лавах Української Повстанської  Армії. Багато з них понесли суворе покарання за свою підпільну діяльність. Зокрема, в архівних документах згадуються  Цимбаляк Василь, Макар Гринь та ін., які звинувачені «за сприяння і зв'язок з бандою». (Додаток 4)

Лопушно.

Висота над рівнем моря – 433м

Географічні координати 49°22′33″ пн. ш. 23°13′12″ сх.

Площа - 6,5 км²,  Населення – 124 жителі

   Перша згадка про село датується 1375 роком. Жителі  Глинного  під час татарських набігів ховалися на горі Лопушно.   Інша  легенда: на тому місці де зараз  знаходиться село   колись  росли  лопухи, згодом оселилися люди і зникли  лопухи, на їх місці люди збудували будинки.

Село підпорядковане Монастирецькій сільській раді . Село простягається  поздовжньою смугою  довжиною 3 км.

Лопушно за крок до отримання статусу  -  гірського села.

До 1990 року називалось Лопушна.

До 2011 року в облікових даних було записане як Лопушно.

У селі є початкова школа в якій навчається – 12 учнів.

Є магазин продовольчих товарів. (Додаток )

У селі діє УГКЦ св. Ап. Петра і Павла, збудована у  1909 р.: посередині села, по лівій стороні неподалік вулиці, на схилі біля цвинтару стоїть дерев`яний храм. Відомо, що в селі у 1507р. Існувала парафіяльна церква. Попередня дерев`яна тризрубна церква св. Арх. Михайла, походила з ХVІІІ ст. У 1909 р. Поруч з нею збудували існуючу церкву, яка 15 листопада 2009 р. святкувала 100-літній ювілей. Стару пробували реставрувати, але не зібрали коштів і в 1930-х рр. Вона занепала.

За формою і плануванням відразу видно, що храм св. Ап. Петра і Павла будували на початку минулого століття. До речі, на надпоріжнику вхідних дверей до церкви поряд з датою "1909" дописали білою фарбою 1908. Очевидно, це - дата початку будівництва, або хтось вирішив омолодити храм на один рік. Будівля хрестова у плані, до вівтаря гранчастої форми з обидвох сторін прибудовані ризниці, бічні рамена нави не широкі, прибудованого присінку до бабинця немає. Церква оточена піддашшям, яке над головним входом переходить у двосхилий дашок. У західній стіні південного крила нави є бічні двері. Стіни нижче піддашшя складаються з горизонтальних брусів зрубу, вище - вертикально шальовані дошками з лиштвами. Вікна арочної форми розташовані парами (крім вівтаря, ризниць і восьмерика нави). Бабинець і бічні крила нави накриті двосхилими дахами, гребені яких увінчані маківками, вівтар - п`ятисхилим дахом також з маківкою, а середхрестя нави завершує високий світловий восьмерик, накритий банею з ліхтарем та маківкою. На південний-захід від святині розташована дерев`яна двоярусна дзвінниця, накрита наметовим дахом.

  Загалом дерев`яна церква в Лопушній - одна з типових початку ХХ ст.

Лукавиця.

Географічні координати:
49°23′18″ пн. ш. 23°11′40″ сх. д

Середня висота над рівнем моря – 345м.
Площа – 5,7км²
кількість населення – 212жителів (2013р)
густота – 37,2 осіб/км²

Перша згадка про село – 1375рік. Місцеві перекази говорять, що назва походить від жителя, який  колись першим  заселився на цій території – Лукавого.

Відноситься с. Лукавиця до Монастирецької сільської ради. Межує з Черхавою, Лопушно, Монастирцем і Урожем Дрогобицького району

Село поділяється на частини : Горб, Долина, Центр  і Глинне.

У селі була колись початкова школа, зараз тут є фельшерський пункт.

Є будинок культури, в будівлі є якого знаходиться сільська бібліотека; продовольчий магазини .

   Парафіяльна громада села ходить на Богослужіння до місцевого храму, який знаходиться на Горбі, «Св. Юрія».

Молоді люди мігрували у Борислав, Самбір, Трускавець, Дрогобич.

Проживають   односельчани  і у Росії, Молдові, США.

Додаток 5

Піско Василь:

«Почну з самого ніби-то невинного і звичного питання: прізвище та рік народження. В документах зазначено, що Писко Василь Михайлович народився 1932 року. Насправді це не так. В ті часи ми жили під Польщею. Йшла війна. І щоб мене, малого, не забрали на примусові роботи до Німеччини, моя мама вирішила просити допомоги у священика. На той час метрики видавались на основі записів в церкві. І на слізне мамине прохання священик збавив мені 2 роки і дещо змінив прізвище. З тих пір я вже не Піско і не 1930 року народження, як то є насправді. А народився я в селі Мала Спринька, Самбірського району, Дрогобицької області ( сусідній хутір с. Монастирець).

  Я добре пам'ятаю події визвольних змагань на теренах Західної України, бо й сам брав у них певну участь. Людське горе обпекло кожну нашу родину. Ми бачили утиски, знущання і винищення, творені кожним із загарбників, що приходили на наші землі.

В умовах боротьби всього населення за виживання свідомість дітей прокидається рано, швидко вони мужніють і на свої плечі перебирають ношу протидії поневолювачам.

  Коли пішов чотирнадцятий рік, до повстанського руху мене залучив син брата моєї мами, тобто, двоюрідний брат – Іванчук Олекса. Він сам родом з села Монастирець того ж Самбірського району, 1920 року народження. На той час вже був сотенним в ОУН-УПА. Він дав мені різні завдання: збирати харчі у своєму селі для бійців УПА, бути зв’язківцем і провідником по тих теренах, вивідувати розташування військ НКВД у сусідніх селах та інше. І мені це вдавалось робити. Мав псевдо – «Сухий».

  Я знав, що Олекса був активним бійцем УПА і збройно воював проти німецьких та совєтських окупантів.

  Потім його полонили, судили і замучили в Сибірських таборах. Ніхто не знає де його могила. Організації Українських Націоналістів за кордоном посмертно нагородила його золотою медаллю ОУН.

  Покарання мала і вся його родина. Її вивезли у Сибір. Там і загинув його батько – Іванчук Іван Терентійович. Також ніхто не знає, де його могила. Брат Олекси – Іванчук Василь Іванович – відбув 10 років каторги , після звільнення приїхав на Херсонщину і невдовзі помер. А сестра – Іванчук Ганна Іванівна – також після звільнення з сибірського заслання переїхала на Херсонщину в с. Олексіївка Голопристанського району, де живе і тепер.

  Я добре пам'ятаю своїх друзів тай усіх в нашому селі, хто був в ОУН-УПА і загинув в боях з енкаведистами смертю Героїв. Ось декілька слів про них:

  Мосур Степан Федорович – його хата була недалеко від нашої. Він збройно воював проти німецьких і більшовицьких окупантів в лавах ОУН-УПА. Його розстріляли, прив'язали до саней і волоком везли по Монастирцю. Родину вивезли до Сибіру. Там його батько помер. Ніхто не знає, де його могила. Вічна їм пам'ять.

  Степан Сенчин Піско – арештували і вивезли в Сибір, там він і помер.

  Страшівський Микола - арештували і вивезли в Сибір, там він і помер.

Гайдук Онофра – арештували, вивезли на Сибір, після звільнення у скорому часі померла.

  Синовят Степан – арештували, вивезли на Сибір, приїхав додому після звільнення і невдовзі помер.

  Цимбаляк Олекса і я, Писко Василь: при облавах за нами, як за зайцями, полювали, стріляли. Олексу поранили у праву руку і плече, а мене у ліву руку розривними кулями. Довгий час ми з ним скривалися від енкаведистів, щоб не потрапити на Сибір.

  Шрами на руці до цих пір нагадують про далекі дні тих часів. В нашій родині було 6 братів і одна сестра: два старших брати – Іван і Олекса - і старша сестра Кася померли. Вічна їм пам'ять.

  В 1946 році арештували мого батька Піско Федора Михайловича, 1901 року народження. Звинуватили у симпатіях до ОУН-УПА, судили і вивезли до Сибіру на Воркуту. Наша мама померла у 1949 році, а батько прийшов із Сибіру та в 1965 році помер.

  З 1944 року з листопада місяця по 1948 рік я працював на ОУН-УПА зі своїми друзями, старшими за мене, яких я добре знав. Це Ірина Мицак, Страшівська Єкатерина, Вагуряк Іван. Вони були працівниками у Малій Спринці, яке з усіх боків було оточене лісом. У цьому селі було багато моїх молодих друзів. І Вагуряк Іван, брат Василя, і його сестри в ті часи вже знали, що буде Вільна наша Держава Україна і Українськими піснями славили її. Невдовзі Комуно-більшовицькі окупанти Вагуряк Івана і Мицак Єкатерину арештували, а їхні родини вивезли до Сибіру на каторгу. Іван зі своїм батьком померли в Сибірі та невідомо, де їхні могили, а Василь Вагуряк зі своїми сестрами та мамою повернулися та живуть на Україні.

  Страшна участь очікувала багатьох з наших сімей. Проте, опір окупантам ще довго продовжувався, не зважаючи на те, що по селах облави йшли за облавами, обшуки за обшуками. Причетних  до ОУН-УПА засуджували і відправляли в Сибірські концтабори цілими сім’ями. Старших жінок, чоловіків та дітей вивозили в Сибір на поселення так, що багатьом приходилося терпіти муки в Сибірських концтаборах.

  Ще раз згадую про минуле. В 1949 році, щоб зберегти бійців Визвольних Змагань від повного винищення, центральний провід УПА         вирішив переправити повстанську армію через кордон     СРСР з Чехією та Словенією. Ця акція дозволила залишитись в живих багатьом моїм друзям.

 Вони стали громадянинами  інших держав. У тому ж році кордон перейшов мій рідний брат, 1921 року народження Піско Івана Федоровича і опинився в Франції. Але і там продовжував боротьбу за незалежність України і розвал СРСР. Про що мріяли – те й сталося. Дочекався він Незалежності України. Помер 15 травня 2002 року.

  З багатьма з них, що залишилися живими, ми спілкуємось і зараз. Наприклад, Степан Михайлович Петелецький, який проживає в Канаді, а в Англії є Осип Довбуш. Багато інших прихильників нашої України, які в ті часи змушені були залишити рідну землю, і зараз не забувають свою Неньку-Україну, допомагають, чим можуть тим, хто відбував Сибірські кулаги за волю і незалежність своєї Держави-України.

  Моя подальша доля складалась так. Під зміненим прізвищем і днем народження з іншого села я пішов до большевицько-радянської  армії в 1952 році – так потрібно було. Де я тільки не побував в армії: Сахалін, Миколаївськ-на-Амурі,  Хабаровськ, Казахстан, будував Байконур і, нарешті, в Донбасі. Там я і залишився працювати забійником на шахті аж до самої пенсії. В 1988 році переїхав в Херсон. Маю дві онуки, яких дуже люблю і хочу, щоб вони ніколи не знали таких жорстоких і кривавих років, які зазнали наші батьки і ми. Хочу, щоб вони жили в демократичній незалежній Україні, яка, вірю, буде багатою і щасливою.          

  Зараз я очолюю Херсонське обласне товариство політичних в’язнів і репресованих, працюючи на громадських засадах. Моє здоров’я виснажене, але не опускаю руки, турбуюсь про членів, час від часу нагадую адміністрації про існування таких людей.

  Я ще і ще раз подумки повертаюсь до часів моєї лісової юності і запитую себе: «В чому була сила УПА? Адже, ні власної зброї, ні ліків, ні одягу, ні їжі. Що ж підтримувало стільки років у славному протистоянні спочатку гітлерові навалі, а  пізніше – комуно-більшовицькій?» І відповідаю: «Сила її в тому, що була вона чисто народною армією, вона ішла з народу, боротьба за найжиттєвішу   ідею: волю і свободу України.

  У мужності, героїзму і стійкості її бійців та командирів, у партизанській стратегій та тактиці сила і незламність УПА.

  Я ніколи не був ні в піонерах, ні у комсомолі, ні в комуно-більшовицькій партії. Неприйняття антилюдяної ідеології комунізму, пам'ять про мільйони катованих і репресованих імперським сталінським режимом назавжди залишиться як жахлива сторінка пережитого минулого.

 Іванчук Ганна Іванівна

   « На хвилинку присіла відпочити від напруженої роботи під стоном дров. Неподалік гомонять дівчата, такі самі, як я, вивезені насильно з рідної домівки. На мені фуфайка, витяні штани, а на ногах бурки, пошиті з старої солдатської шинелі. Я- сучкоруб. Нелегка праця – цілий день махати сокирою, щоб виконати норму. Десь на іншій дільниці, заготовляли шпали, працюють батько й мати. Вони зі мною тут, у Сибіру. Колишні селяни-землероби поневолі стали лісорубами. Рабська праця зробила нас покірними, пригніченими, а від туги – аж чорними.

Суворий Омський край виявився могилою для багатьох українців. Не витримавши знущань, помер у Сибіру мій батько, Іванчук Іван Терентійович. Мама дуже горювала, але переживала за мою долю, за долю України  тримали її на цьому світі.

Холодними довгими вечорами ми згадували своє рідне село Монастирець Самбірського району на Дрогобичинні. Там народилась я 11червня 1926 року. Нерідко у снах я бачила батьківське поле, гаї, гори, покриті смерічками, що димлять після літньої грози, воркотливі струмочки, що спадають чистими перлами до Дністра. Та запалили москалі мій тихий край. Прокидаюсь у холодному бараці, плачу в думаю: чи побачу ще своє село, своїх рідних? Кругом тайга, чужа мова, чужий спів.

Досі чую слова енкаведиста, який супроводжував нас зі Львова: «Мы  научим Вас уважать советский строй, любить Родину и товарища Сталина». Хотілося крикнути йому, що і так любимо свою Україну, готові загинути за неї.

  Пам’ятаю, як у вересні 1939 року прийшли перші «визволителі», напустили туману про волю, про об’єднання єдинокровних братів, про братство між народами, було і те, що ми ніяк не могли второпати що і до чого. Наприклад, якщо свобода, то чому арештовують наших галицьких діячів?

  У січні 1940 року селяни отримали сталінський наказ рубати ліс і вивозити деревину на шахти. Це була перша суцільна вирубка Карпат. Весною цього ж року заходились організовувати колгоспи, але тути ніхто не йшов. Селян залякували, почали масово вивозити в Сибір, садити в тюрми Львова і Самбора. У перших днях радянсько-німецької війни 1941 року ці невинні селяни були розстріляні.

  Таким чином димова завіса про визволення і соборність України танула з кожним днем. Люди зненавиділи Радянську владу, яка показала своє справжнє обличчя, але полюбити фашистів також не змогли. Похідні групи ОУН організовували на наших землях «Самбірську Січ». Туди записався мій брат Олекса. Хлопці проходили військовий та ідеологічний вишкіл. Молодь озброювалась автоматами, що їх в паніці покинули радянські війська. Та гітлерівці не збиралися давати волю Україні. Після акту 30 червня 1941 року провід ОУН був увесь арештований. Почалося гоніння й справжнє полювання на націоналістів у містах і селах. « Самбірська Січ» була розпущена. Її члени змушені були іти в підпілля. У ліс до партизанів пішов мій брат Олекса. Скоро він став сотником.

  До нашого села часто приїжджала керівник окружного Проводу ОУН Лішинська на псевдо «Оришка» та керівник юнацтва ОУН Самбірщини Ярослава Бандурович (псевдо «Блакитна»). Ці вродливі і грамотні дівчата загітували мене в окружну жіночу мережу ОУН. Завдяки їм я закінчила скорочені курси медсестер у Самборі. Головне наше завдання – не допустити вивозу українських людей до Німеччини. Ми доводили до людей інформацію про важке життя остарбайтерів.

  Крім того, молодь була потрібна для боротьби за волю України.

Гітлерівці робили облави по селах, але ми встигали оповіщати про це людей. Правда німцям вдалося деяку частку вивезти «добровільно». Так був вивезений до Німеччини мій старший брат Дмитро, 1922 року народження. На каторжних роботах пропав безслідно. Німецька влада господарювала на наших землях як всесильний володар.

  Перші акти непокори завойовникам на Самбірщині почалися у липні 1943 року. Українські партизани вступали у відкриті бої з фашистами. Найсильнішою бойовою одиницею був курінь «Омеляна» - Антона Шкітака, куди входила сотня мого брата Олекси. У листопаді того ж року курінь знаходився у районі села Недільна. 30 листопада 1943 р. Дрогобицьке гестапо у кількості 1, 5 тис. чол. оточило табір українських партизанів у Недільній. Перший наступ карателів захлиснувся відразу від огню кулеметів та легких гармат українських вояків. Вороги були в цілковитій паніці. Партизани прорвали оточення і організовано відступили. У бою загинув командир куреня Антон Шкітак. У полон попали три партизани. Було багато поранених, а вбитих – 34. Німці недорахували 160 осіб.

  Після цього почалися арешти в навколишніх селах і в Недільній. Полонених Івана Хом'юка , Василя Юхиміва, Михайла Дмитришина доставили до Дрогобича і 2 грудня прилюдно стратили на ринку. Люди масово стали тікати в гори і приставали до партизанів.

  7 грудня 1943 року, якраз на Катерини, дівчата зібралися в мене на свято. Коли чуємо – хтось стукає у вікно: « Ганю, Ганю! Відкрий, це я Василь Піско ». Дивлюсь і своїм очам не вірю – мій двоюрідний  брат. «Ой, це ти Васильку!» Разом зі мною в хаті були сусідські дівчата: то про щось говорили, то співали пісень. « Я хотів би з тобою поговорити наодинці.»,- сказав Василько. «Що трапилося?»- питаю стривожено. Чотирнадцятирічний Василько  скидався на Діда Мороза. « Збирайся, Ганю,- стиха каже він. – У гори тебе Олекса кличе. Не кричи. Не плач, і не кажи нікому. Бери свої речі, бинти, йод  і підемо. Я тут почекаю, тільки скоріше».

  Я була в сотні майже рік. Не тільки лікувала, прала білизну, куховарила, наводила порядок у наметах старших.

  Часті бої не лише з німцями, але й з радянськими парашутистами, яких сотнями закидали енкаведисти, стомлювали мене. Мені хотілося додому. Та я була єдиною помічницею і розуміла, що інакше бути не може. Наша сотня тримала постійний зв'язок із навколишніми селами. 

  У серпні 1944 р. більшовики призвали до армії мого рідного брата Василя, 1924 року народження. Туди попав не тільки мій брат, а багато чоловік Самбірщини. Енкаведисти з собаками, шомполами йшли з хати до хати, шукаючи чоловіків для поповнення радянської армії. З’явилася нова форма грабунку – позика для держави. Зграї фінагентів у голубих та червоних кашкетах кожного дня налітали, як круки, й обдирали і так обідрані села.

  На Самбірщині УПА у спішному порядку розчленувалася на невеликі загони. У кожному селі були свої бункери та криївки, у яких зберігалися запаси продовольства і зброї. Юнаки втікали з радянської армії та йшли в УПА. Загони партизанів поповнювались бійцями з Великої України, які добре знали, що таке влада більшовиків. З армії втік і мій брат Василь і , не роздумуючись, подався в гори до повстанців. Він був схоплений більшовиками у 1950 році й дістав 10 років тюрми. Відсидів від дзвінка до дзвінка. Помер у 2000 р. у с. Токарівка на Херсонщині.

    21 вересня 1944 р. на другу Пречисту до нас на свято завітав брат Олекса, який давно не бачив ні батька, ні матері. За доносом сексота з хутора Луки його арештували. Як сотника загону його жорстоко катували, вимагали видати схорони і товаришів по зброї. Після важкої дрогобицької тюрми його вислали у Воркуту. Карцери, одиночні камери, тортури і знущання привели тринадцятирічного Олексу до смерті. Помер, але не скорився, не видав друзів. Комуністи так боялися сотенного командира, що навіть могилу зрівняли із землею. Посмертно Іванчук Олекса Іванович нагороджений Золотим Хрестом УПА.

  Моя доля була нелегкою. Нашу родину 5 листопада 1947 року енкаведисти вивезли до Дрогобича. Тут на станції таких було багато. Здавалося, що вивезли всю Західну Україну. Два тижні везли нас до Омська, а звідти у Муревценський район прямо на морози в тайгу – тут гинули сотнями. Про це важко розказувати.

  Там я вийшла заміж, народила четверо дітей.

У 1961 році дозволили, нарешті, покинути Сибір. Я з чоловіком та з мамою приїхали до родичів в Моршин. Мого чоловіка приписали. А нам з мамою наказали покинути Львівську область за 24 години. Ми змушені були переїхати на Херсонщину, де зараз в живу в с. Олександріївка  Голопристанського району. У 1986 році померла моя мати, а я все-таки дочекалася незалежності України. Тільки здається мені, що чорне покривало  ночі висить над нею ще й досі.

  Були часи, коли мріяли про вільну Українську державу, за цю мрію гинули наші молоді хлопці в часи 40-х років. Хіба за таку свободу ми боролися? Більшість депутатів Верховної Ради − відкриті вороги української незалежності. Як тільки йдеться про суто українські інтереси, вони виступали проти. Я вірю, що засяє зірка справжньої України, за яку ми боролися і будемо боротися. Україна буде вільною і незалежною! Хоч пишуть на папері, що нас єднає незалежність, але щоб не сталося так як за Богдана Хмельницького. Дуже боюсь, що наша українська держава піде до батога, і більше не вилізти їй з нього, і ми  будемо рабами, і наші діти, онуки і правнуки.

Це все пережито в минулому.

Додаток 4.

«Добрий заробок» І. Франко

Туристсько-краєзнавчий маршрут

по селу Монастирець

П. 1.  Капличка при в'їзді в село: вона була збудована за кошти Р. Лабай – мешканки Монастирця.

П. 2. Монастирецька сільська рада: сільський голова – Затварський Анатолій Ярославович, секретар ради – Гинда Оксана Миронівна.

До складу ради входять такі населені пункти: с. Монастирець, с. Сприня,  с. Лукавиця, с. Лопушно. Депутатський склад: 14 осіб.

П. 3. Монастирецька СЗШ І-ІІІ ступенів: директор школи – Стасишин Марія Юріївна. Підпорядковуються: Спринська СЗШ І ступенів(директор – Курило Орися Михайлівна) та Лопушненська СЗШ І ступенів (директор – Процовська Ірина Петрівна). У школі навчається 106 учнів.

Навпроти школи знаходиться пам’ятник  солдату Другої світової війни та могила січовим стрільцям.

П. 4. У лісі знаходиться капличка Святого Івана Хрестителя із криницею усередині, про яку знає не кожен…

  За словами старожилів джерело має цілющі властивості і допомагає у лікуванні очних та шкірних захворювань.

Пригадується історія про зцілення Григорія Матлака на початку ХХ століття.  Хлопець щоранку до схід сонця умивався джерельною водою і одужав .

У 40-х роках минулого століття біля джерела, у якому об'явилася Мати Божа збиралися вояки УПА , про що звіщували викарбувані «псевдо -  імена» на стовбурі столітнього  дуба , який , який на жаль до наших днів не зберігся.

  За часів радянської влади джерело було занедбане. У 1968 році за відновлення джерела взявся житель села  Андрій Цимбаляк, йому у сні з’явилася  Мати Божа, яка просила відновити місце зцілення хворих. Уночі  Іван Іванчук ,Іван Крілевич, Андрій Цимбаляк  очистили витік  джерела, та зробили бетонну обмостку.

 До облаштованого місця на свято Івана Хрестителя , тайком до схід сонця відновилася хода людей.

 У роки незалежності , за ініціативи Ярослава Волоского  збудовано капличку, а у 2012р за сприяння Самбірського лісгоспу в особі п. Яреми було збудовано нову капличку , що нагадує невеличку церковцю.

Щороку  7 липня відбувається урочиста літургія. І цього року 7 липня на свято народження Івана Хрестителя знову відбулася святкова Служба Божа. 

П. 5. Греко-католицької церкви «Воздвиження Чесного Хреста».

Її будівництво завершилося 25 травня 1913 р., у 1931 р. 20 жовтня реконструйована через знищення попереднього храму. Парафіяни села  у 2012 році розпочали реконструкцію храму, замінили перекриття.

У 2013р     громада села відсвяткувала 100 річчя храму Воздвиження Чесного Хреста.

На літургії були присутні владика  Ярослав Приріз.

Авторська група:

Учні 6 класу: Васьків Андрій, Віськів Вікторія, Васьків Зоряна, Візняк Ірина, Вітик Юрій, Волоский Володимир, Гордун Христина, Гриненко Анна, Лунич Наталя, Макар Марія, Петегирич Тарас, Піско Юрій, Попадин Ігор, Середницька Богданна, Степаник Михайло, Федишак Павло.

Гурток: «Музейна педагогіка» та уроки географії у цьому класі

Монастирецька СЗШ І-ІІІ ст

с. Монастирець, Сприня, Лукавиця, Лопушно.

Самбірський район

Кваснікевич Анна Романівна, вч. географії, тел..: 0679841512

Ярич Анна Василівна, вч. історії, тел..: 0978978354

Love

*****************************************