Tweets by @sjogodni ТІРАС

середа, 22 січня 2014 р.

 

 
Пророчі слова І. Франка

            БЕРКУТ            І. ФРАНКО         

З  укритого  гнізда  в  скалистій  десь  щілині  
З  тяжким  він  розмахом  рвонувсь  під  хмари  сині  —  
З  таємних  мов  джерел  гнівлива  думка  рветься,  
Облетить  світ,  і  аж  о  неба  звід  опреться,  
І  б'є  важким  крилом,  де  лиш  сягнути  зможе,  
І  зве:  "Де  правда  та?  Де  ти,  великий  боже?  
Всі  зорі  збігла  я,  атоми  всі  в  природі  
Перешукала  скрізь,  тебе  ж  спіткати  годі.  

В  блакиті  він  завис  недвижний,  розпростертий,  
Мов  над  життям  грізний,  невпинний  образ  смерти.  
Здаєсь,  що  до  небес  він  гвоздями  прибитий,  
Та  чуєш,  що  він  гнеть  вниз  вержесь-  кров  пролити.  
Ти  чуєш  се,  і  жах  тебе  проходить  зимний:  
Таж  над  тобою  тож  завис  беркут  нестримний!  
Він  не  хибне  тебе,  хоч  як  високо  висить!  
Чи  много  то  ще  хвиль  тобі  гуляти  лишить?..  

Ось  рушив  він.  Пливе  без  маху  крил  в  блакиті,  
Мов  човник  Долі  тче  днів  наших  пасма  скриті.  
Спокійно  колесить,  знижаєсь,  знов  зриваєсь.  
За  хмару  криється,  в  лазурі  розпливаєсь.  
Лиш  острий  крик  його  вістить,  що  він  голодний!  
Так  в  час  тиші  не  раз  прорветься  плач  народний.  
І  защемить  в  душах  вельможних  біль  таємний,  
Мов  землетрясіння  віщун,  той  грім  підземний.  

Я  не  люблю  тебе,  ненавиджу,  беркуте!  
За  те,  що  в  груді  ти  ховаєш  серце  люте,  
За  те,  що  кров  ти  п'єш,  на  низьких  і  слабих  
З  погордою  глядиш,  хоч  сам  живеш  із  них;  
За  те,  що  так  тебе  боїться  слабша  твар,  
Ненавиджу  тебе  за  теє,  що  ти  цар!  
І  ось  блищить  мій  кріс  —  ціль  добра,  вистріл  певен,  
І  вбійчеє  ядро  під  хмари  понесе  він.  

І  замість  нести  смерть  згори  на  земне  ложе,  
Ти  сам  спіткаєш  смерть  під  хмарами  небоже.  
І  не  як  божий  суд,  але  як  труп  бездушний  
Ти  впадеш,  судові  тих  моїх  куль  послушний.  
І  не  остатній  ти!  Нас  є  стрільців  стосот;  
І  все,  що  звесь  беркут,  полоще  кров'ю  рот,  
Вивищуєсь  над  мир,  тривогу  й  пострах  сіє,  —  
Те  кулі  не  уйде,  як  слушний  час  наспіє.  
А  труп  бездушний  ми  без  жалю,  без  промови  
Ногою  копнемо  й  підемо  дальш  на  лови.  

22—24  травня  1883  








І хто б там що кому не говорив, А згине зло і правда переможе. Л.Костенко

Життя пройде , немов вода , i вiдцвiте , немов вишнева гiлка... В життi одна помилка - не бiда... Бiда , коли усе життя - помилка. Ліна Костенко




Це ж треба мати сатанинський намір,чаїть в собі невиліковний сказ,щоб тяжко так знущатися над нами,та ще й у всьому звинувачувати нас! ЛіНА КОСТЕНКО













Автор?

Невинні люди помирають, І кожен день і кожен час, За що, за що вони страждають?За волю нашу, за наш час!
Вони герої України, І їм посмертная хвала! Але навіщо, тої хвали, Якщо з ріднею їх нема!
І плаче матір, плачуть діти,Що син додому не прийде! І батько не візьме на руки, І до серденька не прижме.
Сьогодні вічна пам'ять людям, Які загинули в бою! За рідну неньку Україну, За наші сім'ї, за рідню!!!





Леся (Лариса) Врублевська (Костишин)  
НИКОГДА МЫ НЕ БУДЕМ БРАТЬЯМИ!
ни по родине, ни по матери.
Духа нет у вас быть свободными–
нам не стать с вами даже сводными.

Вы себя окрестили «старшими»-
нам бы младшими, да не вашими.
Вас так много, а, жаль, безликие.
Вы огромные, мы – великие.

А вы жмете… вы всё маетесь,
своей завистью вы подавитесь.
Воля - слово вам незнакомое,
вы все с детства в цепи закованы.

У вас дома «молчанье – золото»,
а у нас жгут коктейли Молотова,
да, у нас в сердце кровь горячая,
что ж вы нам за «родня» незрячая?

А у нас всех глаза бесстрашные,
без оружия мы опасные.
Повзрослели и стали смелыми
все у снайперов под прицелами.

Нас каты на колени ставили–
мы восстали и всё исправили.
И зря прячутся крысы, молятся
–они кровью своей умоются.

Вам шлют новые указания–
а у нас тут огни восстания.
У вас Царь, у нас - Демократия.
Никогда мы не будем братьями.
************************************************
Haщaдки вaшi зaтaвpyють, a Укpaїнa пpoклянe!
Paби, пoднoжки, гpязь Mocкви, –
Cкaзaв кoлиcь Пpopoк Tapac,
Bи, шaнyвaльники пiтьми, –
Цe бyлo cкaзaнo пpo вac!

Bи вжe зaбyли, xтo ви є,
І poдy-плeмeнi якoгo.
3aвжди ви тoпчeтe cвoє
Для вoзвeличeння чyжoгo.

І ви бeз дoкopy cyмлiння
Гoтoвi й мaтip зaпpoдaть.
Дoпoмaгaєтe Bкpaїнy
B зaплicнявiлий xлiв зaгнaть!

Ta тiльки cлiд вaм пaм’ятaти:
Пpeзиpcтвo вac нe oбминe,
І вac, як Kaїнiв пpoклятиx,
Bcя Укpaїнa пpoклянe.

І щe вaм вapтo пaм’ятaти,
Щo вcюди зpaдникiв гидyють,
І нaвiть тi, щo їx гoдyють,
І вac, як Kaїнiв пpoклятиx,
Haщaдки вaшi зaтaвpyють,
A Укpaїнa пpoклянe!
4 ciчня 2014 poкy
B. Бopoвcький
***********************************************88
(автор невідомий)
Сьогодні на вокзалі бачила солдата..
Стояв один – його ніхто не проводжав: Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка, Немов він сам від себе на війну тікав. Сумний, стурбований, глибокий, Задумливо і мужньо в самоті стояв, Хоч перед ним дорога – світ широкий, Але він стежку свою власну вже обрав. Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати, Не в ті незвідані, чудові й радісні краї, А в пекло – смерті в зуби їде заглядати - Боротися за волю на своїй землі! І шкода стало невідомого солдата: Він сам – та й я нікого вже не жду, Тому тепер на нього буду я чекати, Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу! «Не полишай одних в скрутну годину, Дай мужності, надії й сили їм пошли! Дружині – чоловіка, матері – дитину, І сестрі брата, прошу, рідного верни!» Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину, Й чекати буду рідного тебе з війни… Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,  Живим та неушкодженим прийти!

************************************************************

Байка про двох братів. Найболючіший жах, найстрашніша печаль – Це війна громадянська, Тягарем осідає вона на плечах Пересічних обранців. Два брати по два боки палаючих слів Заплелись випадково. Один глянув на іншого та й обомлів: Не чекав він такого. У одного в руках був вогняний коктейль, А у іншого палка. І постало питання в обох непросте: Чи війна, чи вітанка. Врізнобіч їхні погляди, нібито крик, Розбігалися часто, Але жоден з братів і подумать не міг, Що зійдуться у пастці. Барикади горять, поруч друзі стоять, А вже хтось лежить мертвий, Кожен був загартований в старих боях, Кожен був із них впертим. Піднялася рука, щоб жбурнути коктейль, Піднялася і палка. У тяжкий океан із високих ночей Впала стріляна чайка. Два брати позабули, що кровні вони У хвилину двобою. Вже не випливе чайка з морської води, І не буде їх двоє. Найболючіший жах, найстрашніша печаль – Це війна громадянська. Та хвилина пройде, а не зійде печать Вже ніколи із брата. 9-05-2014 В. Пригорницький.


****************************************

Настя м.Сокаль

Коли під вечір ти побачиш, мамо, На небі зірку, то є я, твій син. Пробач, що я пішов зі світу рано. Пробач, що був у тебе я один. Ти не журись, не плач, я не сумую, Таких як я тут тисячі зірок; І ми усі співаєм «Алилуя» За мир, за Україну, за народ. Ми гордо йшли і скоро не вернемось, Чекаємо на мить, коли ми всі В Едемському саду зійдемось І вмиємо обличчя у росі. Я чую голос твій, твої молитви, Які лунають навіть в твоїх снах. Я чую відгомін із поля битви, Але відсутній в моїм серці страх. Ми йшли за волю, всі разом, єдині, За те, щоб діти в спокої росли, За те, щоб Україну в злі години Не тягали, повсюди, люті пси. Пробачте нам, що мало так зробили, Що не усе замріяне збулось… Не встигли ми, нас просто вбили, Вони ж бо захищали там когось. Живіть у мирі, в злагоді, достатку, Любіть Вкраїну і свою сім’ю. Про нас у серці зберігайте згадку, А ми за вас запалимо свічу. Минати будуть дні, минати ночі, У вас завдання на землі тепер: Щоби не плакали в моєї мамки очі, Щоб знала - я не просто так помер.  Солдат Віктор Сивак - Герой нашого Сокаля. Загинув в бою. Вічна память..Нехай земля буде тобі пухом! Герої Не Вмирають!!!!!

неділя, 5 січня 2014 р.




З нагоди Різдвяних свят бажаю  Всім

Миру, який заповідали ангели людям,

Любові, з якою бігли пастушки до вертепу,

 Віри, з якою йшли мудреці до Вифлеєму.


Ганна Кваснікевич


 Десь падає сніжок тихенько,
Плеяда зірочок засяяла маленьких.
В грубці потріскують полінця,
Ангелики враз стали на колінця.
Ісусика вони вітають
І чемно рученьки складають.
І ми спішімо привітати
І найцінніші дари подарувати,
І віру, і любов свої -
Даруємо Дитяточко Тобі!!!
Христос народився!!!

                                          

четвер, 2 січня 2014 р.

                              ВІД  КАРПАТ ДО АЛЬП -  14 кілометрів..?!.

   
 Де закінчуються Карпати?  Для багатьох Карпати - це  в Україні , і в Румунії... Деякі знають, що словацькі Татри - це теж Карпати, а гора Герлаховський Штит (2655 м) - найвища точка Карпат.  


Альпи - це  далеко в Швейцарії, Австрії, Італії і Франції.

 Відроги Карпат знаходяться в Австрії біля Хайнбурга, а відстань від них до перших відрогів Альп - Ляйтських гір - всього лише 14 кілометрів!

Ви уявляєте: від Карпат ка Альп можна, не кваплячись, дійти пішки за три години? Або проїхати за 10 хвилин на машині?   

                                 г. Герлаховськи Штит   

                               г. Монблан
                                                               

 СНІЖИНКИ 


Сніжинки на 95% складаються з повітря, завдяки чому вони надзвичайно легкі і повільно падають.
Серед сніжинок не існує двох однакових!
 Сніжинки утворюються безпосередньо з пари, минувши стадію дощу.
Звичайна сніжинка важить приблизно 1 мг, хоча трапляються й велетні – 2-3 мг.

Найбільша сніжинка випала 28 січня 1887 у Форт-Кео штаті Монтана , її розміри становили 38 см у довжину і 20 см у товщину.




неділя, 29 грудня 2013 р.



           Незабаром Новий рік

           Переступить Ваш поріг.

           То нехай він завітає

           З тим, що серце забажає

           І принесе Вам багато

           Радощів у Вашу хату,

           І здоров’я цілий міх

           Покладе за Ваш поріг.





                                        2014  Рік







четвер, 26 грудня 2013 р.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ?

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.    С.Вавілов.. 

Книги – води ріки, що наповнюють кожного. Давньоруська мудрість.





понеділок, 23 грудня 2013 р.


УКРАЇНСЬКА АНТАРКТИЧНА СТАНЦІЯ 
" АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ"

На українській антарктичній станції « Академік Вернадський » успішно розпочався туристичний сезон 2013-2014 р. Щорічно протягом антарктичного літа , українські зимівники приймають у середньому 4-5 тис. туристів.

     
  Станція  «Академік Вернадський» - розташована на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу в Антарктиці. Станція працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією . Там по черзі працюють експедиції у складі метеорологів , фахівців з фізики атмосфери , сейсмологів , експертів по озону і геомагнетизму , біологів , фахівців з вивчення льодовиків. На даний момент Україна самостійно спорядила і відправила на Південний полюс вже 18 - ту арктичну експедицію.

    У 1996 р. Україна придбала у Великобританії антарктичну станцію              « Фарадей » за символічну ціну в один фунт стерлінгів і перейменувала її в    « Академік Вернадський» . 
  Туристів станція почала приймати вже з літнього сезону 1997-1998 рр. . Цікавим фактом є те , що 19 січня 2007 року станцію   « Академік Вернадський» відвідала Її Королівська Високість принцеса Великобританії Анна.