Географія України

8 клас 

відеоуроки Виеористання ПРП

Природно - заповідний фонд України

9 клас 

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

9 клас

1.Частка первинного сектора в економіці України становить 13 %, вторинного - 27 %, третинного - 60 %. Це країна

1. А) доіндустріальна Б) постіндустріальна    В)індустріальна

2.Встановіть співвідношення між секторами економіки України та часткою його в економіці країни

А)	третинний сектор	1.	60 %
Б)	первинний сектор	2.	14 %
В)	вторинний сектор	3.	26 %

3.Виберіть країни з найбільшим ІЛР (4 країни)

А)Нідерланди, Б)Данія, В) Бразилія, Г) Норвегія.

Д)Куба  Ж)Швейцарія , З)Польща

4.Установіть відповідність між формою суспільної організації виробництва та її визначенням.

А	спеціалізація	1	Зосередження виробництва на окремих підприємствах
Б	концентрація	2	Випуск на одному підприємстві певного виду продукції
В	кооперування	3	Установлення виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виробляють складну продукцію
Г	комбінуванн	4	Поєднання на одному підприємстві всіх стадій переробки певної сировини

5. Установіть відповідність між країнами та їх типом

А	Малі економічні країни Західної Європи	1	Данія, Португалія, Нідерланди
Б	Нафто- та газовидобувні країни	2	Кувейт, ОАЕ, Саудівська Аравія
В	Країни з перехідною економікою	3	Монголія, Казахстан, Вірменія
Г	НІК	4	Сінгапур, Тайвань, Республіка Корея

6.За даними Світового банку України за рівнем ВВП посідає в Європі

А) 15 місце

Б) 6 місце В) 22 місце

Г) 25 місце

7.Сукупна вартість усіх товарів та послуг, вироблених в державі за рік і виражених у грошовому еквіваленті (як праивило, в дол. США), називається

А) Валовий внутрішній продукт на душу населення Б)

В) валовий національний продукт (ВНП)

В) Національний дохід (НД)

Г) Валовий внутрішній продукт (ВВП)

8.Виберіть пункт, який не враховується при розрахунку індексу людського розвитку (ІЛР)

А) рівень матеріального забезпечення

Б) співвідношення робочого часу до часу відпочинку

В) довголіття

Г) грамотність

9.За даними Світового банку України за рівнем ВВП посідає у світі

А) 116 місце  Б)122 місце) В) 62 місце Г) 22 місце

10.Встановіть відповідність між секторами економіки та видами економічної діяльності

А	Первинний	1	Виробництво Кока-Коли
Б В	Вторинний Третинний	2 3	Ресторан МакДональдс Добування нафти

11.Встановіть відповідність між формами власності та їх прикладами

А	комунальне	1	Кологосп ім. Ватутіна
Б	приватне	2	Підприємство "Торчин", яке належить швейцарській корпорації Nestle
В	державне	3	Житлово-експлуатаційна контора (ЖЕК) міста Луцька
Г	колективне	4	Запорізька АЕС

12.Частка державних підприємств в економіці України становить

А) 48 %           Б) 21 %          В) 11 %     Г) 62 %

13.Встановіть співвідношення між терміном та його визначенням

А	Природні ресурси	1	елементи навколишнього середовища, що використовуються людиною
Б	Природні умови	2	елементи навколишнього середовища, що не залучені до господарського використання, але впливають на життя людей

14.Розташуйте країни в порядку зменшення первинного сектора в їх економіці

А)Аргентина     Б)Велика Британія     В)РФ   Г)Ефіопія

15.Розміщення по території певного явища називають

А) суспільною організацією              Б) ойкуменою

В) територіальною організацією       Г) геопростором

16.Заселена й найбільш освоєна частина географічної оболонки – це

А) ойкумена                  Б) акваторія          

В) територія                  Г) наносфера

17.Укажіть, в якому варіанті описано інтенсивний шлях розвитку виробництва

А) збільшення випуску упаковок за рахунок залучення більшої кількості працівників

Б) збільшення випуску деталей за рахунок збільшення кількості верстатів

В) збільшення валового збору зерна за рахунок розширення посівних площ

Г) збільшення виробництва м’яса за рахунок розведення нових порід свиней

18. Встановіть відповідність між секторами економіки та видами економічної діяльності

А	Третинний	1	Лісозаготівля
Б	Вторинний	2	Освіта
В	Первинний	3	Виробництво взуття

19.Частка первинного сектора в економіці країни становить 2 %, вторинного - 25 %, третинного - 73 %. Це країна

А) доіндустріальна

Б) індустріальна

В) постіндустріальна

20.Встановіть відповідність між чинниками розміщення та галусями господарства

А	паливно-енергетичний	1	виробництво цементу, цукру, фанери
Б	працересурсний	2	точне машинобудування, швейна
В	сировинний	3	хімічна галузь, кольорова металургія
Г	споживчий	4	м'ясна, молочно-консервна галузі

21.Встановіть відповідність між секторами економіки та видами економічної діяльності

А	Вторинний	1	Вирощування овочів
Б	Третинний	2	Продовольчий магазин
В	Первинний	3	Овоче-консервна галузь

22.Встановіть відповідність між стадіями розвитку і регіонами

А	доіндустріальний	1	більшість країни Африки і Азії
Б	індустріальний	2	Україна, країни Центральної і Східної Європи, Східної і Південної Азії, Латинської Америки
В	постіндустріальний	3	країни Західної Європи, Північної Америки, Японія

23.Встановіть відповідність між видами спеціалізації та її прикладом

А	постадійна (технологічна)	1	ПрАТ «Волиньхолдінг» виробляє майонез "Торчин"
Б	предметна	2	Білоруська група "Атек" виробляє стартери для автомобілів
В	подетальна (вузлова)	3	Підприємство Промбуд надає послугу порізка скла та дзеркал будь-якої складності у м. Київ:

24.Встановіть відповідність між видами спеціалізації та її прикладом

А	постадійна (технологічна)	1	ПАТ «Норд» виробляє холодильники
Б	подетальна (вузлова)	2	Підприємтсво NG Metal здійснює фарбування поверхонь методом порошкового фарбування
В	предметна	3	Intel Corporation — найбільша у світі компанія-виробник напівпровідникових елементів та мікропроцесорів,  для IBM-сумісних персональних комп'ютерів

25.Встановіть відповідність між моделлю економічної системи та її назвою

А	Американська	1	Доволі вільна система управління національною економікою, у якій основний акцент перенесено на ринкові регулятори економічних процесів. Державне регулювання зводиться до використання правових методів з метою створення «правил гри» і сприят-ливих умов для розвитку бізнесу.
Б	Шведська	2	Управління соціально-економічним розвитком країни на основі активного втручання держави у процес розподілу й перерозподілу доходів, створення потужної системи соціального захисту населення, домінування ідей рівності й солідарності – це модель економічної системи змішаного типу
В	Японська	3	Система управління національною економікою з активним використанням ринкових регуляторів, насамперед конкуренції, і створенням на державному рівні ефективної системи соціального захисту громадян.
Г	Німецька	4	Активне регулювання соціально-економічного розвитку країни з боку держави на основі використання переважно економічних методів. У суспільстві поширена психологія колективізму, солідарності, підпорядкування особистих інтересів колективним і державним.

Чинники розміщення виробництва   9 клас

1. Укажіть основний принцип розміщення підприємств сільськогогосподарського машинобудування: 

А)наявність палива та сировини  Б)наявність трудових ресурсів

В)наявність споживача       Г)наявність земельних ресурсів

 2.Укажіть основний принцип розміщення підприємств важкого машинобудування: 

А)паливно-енергетична база та сировина   Б)сировина та водні ресурси

В)сировина та споживач    Г)трудові ресурси та сировина

3.Укажіть, яке з виробництв належить до водомістких: 

А)машин і устаткування          Б)кольорових металів

В)будівельних матеріалів        Г)хімічних волокон

4.Укажіть основний чинник розміщення Новокраматорського заводу важкого машинобудування, що на Донеччині: 

А)сировинний     Б)наявність висококваліфікованих трудових ресурсів

В)енергетичний    Г)екологічний

5.Укажіть основний чинник розміщення приладобудівних заводів у Харкові: 

А)енергетичний  Б)наявність висококваліфікованих трудових ресурсів

В)екологічний    Г)сировинний

6.Укажіть основний чинник розміщення Тернопільського заводу бурякозбиральних комбайнів: *

А)енергетичний    Б)наявність висококваліфікованих трудових ресурсів

В)орієнтація на споживача   Г)сировинний

7.Укажіть, на що орієнтується розміщення підприємств харчової промисловості: 

А)сировину та споживача   Б)трудові ресурси та споживача

В)сировину й енергоресурси   Г)транспортні шляхи та водні ресурси

8.Укажіть основний фактор розвитку лляної галузі легкої промисловості: 

А)споживач   Б)сировина  В)трудові ресурси  Г)транспортні шляхи

9..Укажіть галузь, у якій розміщення підприємств зумовлюють сировинний і паливний чинники: 

А)чорна металургія    Б)легка промисловість

В)лакофарбова промисловість    Г)машинобудування

10.Укажіть основні чинники розміщення підприємств хімічної промисловості:

А)наявність висококваліфікованих кадрів і споживача, енергетичний

Б)сировинний, наявність споживача та кваліфікованих кадрів

В) сировинний, паливно-енергетичний, споживчий, водний

Г)трудоресурсний, транспортний, споживчий, водний

110.Укажіть основні чинники розміщення підприємств електронної та радіотехнічної промисловості в Україні: *

А)металургійна й освітня бази

Б)трудові та водні ресурси

В)сировина та споживачі

Г)кваліфіковані кадри та наукова база

  

12.Укажіть галузь, у якій розміщення підприємств зумовлює сировинний чинник: 

А)гірничо-хімічна промисловість  Б)автомобілебудування

В)приладобудування   Г)виробництво товарів побутової хімії

13.Укажіть основні принципи розміщення теплових електростанцій: 

А)споживач і транспортні шляхи  Б)трудові ресурси й паливо

В)паливо та споживач     Г)гідроенергоресурси та паливо

14.Укажіть основний принцип розміщення атомних електростанцій: 

А)трудові ресурси   Б)виробництво ядерного палива

В)водні ресурси та запаси урану   Г)наявність споживача

15.Визначте провідний фактор у розташуванні підприємств ракетно-космічної техніки: 

А)транспортний   Б)сировинний   В)науковий    Г)споживчий

16.При розташуванні меблевої промисловості переважно орієнтуються на: 

А)наявність наукової бази      Б)споживчий фактор

В)наявність кваліфікованих наукових кадрів        Г)наявність дешевої електроенергії

Світове господарство. Міжнародний поділ праці. НТР. Глобалізація

1.Визначальним у бурхливому розвитку промисловості у Східній й Південно-Східній Азії став фактор: *

А)наукоємності   Б)дешевих трудових ресурсів

В)транспортний    Г)природоресурсний

2.Процес зближення, зрощування кількох національних господарств у міжнародну економічну систему, в межах якої здійснюється узгоджена соціально-економічна політика, називають: 

А)економічною дезінтеграцією   Б)економічною інтеграцією

В)концентрацією                           Г)агломерацією

3.Яка країна найбільше у світі витрачає коштів на науково-дослідні розробки? 

А)Таїланд   Б)Італія    В)США      Г)Росія

4.Яка країна втримує світову першість за чисельністю наукового та інженерного персоналу, кількістю технопарків і технополісів? 

А)Німеччина     Б)Ізраїль         В)Росія           Г)США

5. Розміщення промислових підприємств у Каліфорнії (Силіконова долина, США), у Тихоокеанському поясі (Цукуба, Японія) зумовлене фактором: *

А)наукоємності              Б)екологічним

В)транспортним             Г)природоресурсним

6.Частину території країни, де впроваджується пільговий режим економічної діяльності, надходять іноземні інвестиції, називають: 

А)вільною економічною зоною      Б)економічним районом    В)транснаціональною корпорацією    Г)технополісом

7.За галузевою структурою господарства переважна більшість країн Африки належить до: 

А)аграрних та аграрно-індустріальних з багатоукладною економікою

Б)індустріально-аграрних з домінуванням державної власності

В)нових індустріальних із соціально орієнтованою ринковою економікою

Г)країн переселенського капіталізму з плановою економікою

8.Прочитайте уривок статті з газети «Женьмінь жібао»: «Китай – найбільший у світі експортер одягу. Але ситуація змінюється. Наприклад, у Камбоджі щодня відкривають нові китайські швейні фабрики, а всі приміщення для майстерень у промисловому парку Пномпеня. вже орендовано...». Визначте основну причину переміщення підприємств легкої промисловості з Китаю в Камбоджу та інші країни Південно-Східної Азії. *

А0дефіцит сільськогосподарської сировини й робочої сили в Китаї

Б)задоволення попиту на споживчі товари в таких країнах, як Камбоджа

В)зменшення витрат на оплату праці та інфраструктуру в Камбоджі

Г)слідування за основним потоком мігрантів з Китаю в сусідні країни

9.До яких змін у територіальній структурі господарства призвела науково-технічна революція? (4)

А)зрушення господарства у бік моря

Б)зростання транспортного чинника в розміщенні господарства

В)зменшення тяжіння виробництва до чинника трудових ресурсів

Г)зростання сировинного чинника в розміщенні

Д)формування технополісів та транснаціональних корпорацій

Ж)зростання екологічного чинника в розміщенні господарства

10.Такі ТНК, як Nestlе, Kraft Foods, Parmalat, Danon, працюють у галузі: 

А)хімічної промисловості     Б)харчової промисловості

В)чорної металургії                Г)машинобудування

11.Сучасний рівень соціально-економічного розвитку яких двох країн є спростуванням твердження відомого науковця Джеффрі Сакса про те, що країни, які не мають виходу до моря, ніколи не досягнуть високого рівня розвитку? 

А)США, Канади                Б)Білорусі, Польші    

В)Австрії, Швейцарії         Г)Сінгапуру, Китаю

12.Світове господарство - це: 

А)сукупність усіх видів природних і культурно-історичних ресурсів світу

Б)система національних господарств, що пов'язані законами міжнародного поділу праці

В)система галузей світової промисловості

Г)економічна інтеграція на основі світової торгівлі

13.Найбільшим у світі експортером товарів і послуг є: 

А)Австралія та Океанія   Б)Європейський Союз 

 В)країни Латинської Америки   Г)Канада

14. До яких змін у галузевій структурі господарства призвела науково-технічна революція? 

А)скорочення зайнятості у видобувних галузях промисловості

Б)зменшення ролі торгівлі та транспорту у світовому господарсті

В)застосування новітніх технологій виробництва у сільському господарстві

Г)поява нових форм торгівлі - патентами, ліцензіями, технічним досвідом

Д)вузька спеціалізація економіки країн

Ж)зростання частки зайнятих у виробничій сфері

15.У результаті НТР у ХХ ст. виникла така форма територіальної організації науково-виробничих комплексів, як: *

А)промислова агломерація

міжнародний промисловий парк

мегаполіс

технополіс

16.Міжнародний поділ праці - це: 

А)економічна допомога одних країн іншим

Б)виробництво в окремих країнах певних товарів та послуг для задоволення потреб їх населення

В)спеціалізація окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарний обмін цією продукцією на світових ринках

Г)міграція робочої сили між країнами та регіонами світу

17.Галузеву структуру промислово розвинутих країн характеризують: 

А)зростання частки наукоємних виробництв

Б)домінування аграрного сектора

В)висока частка обробних галузей

Г)провідна роль видобувних галузей

18.Галузями міжнародної спеціалізації країни вважають такі: 

А)продукція яких призначена для споживання в даній країні

Б)для розвитку яких залучаються іноземні інвестиції

В)продукція яких ввозиться в дану країну

Г)продукція яких призначена для вивезення в інші країни

19.Яка галузь в епоху НТР не належить до "авангардної трійки"? 

А)електроенергетика   Б)машинобудування

В)хімічна промисловість   Г)легка промисловість

20.На початковому етапі формування світового господарства його центром була країна: 

А)США   Б)Китай     В)Велика Британія    Г)Росія     Д) Японія

21.У якій галузі найбільше транснаціональних корпорацій? 

А)деревообробній    Б)нафтовій

В)фармацевтичній   Г)металургійній

22.Світове господарство виникло: 

А)на початку зародження капіталістичних відносин              Б)у І ст.

В)під час неолітичної революції (виникнення заліза)                     Г)у ХІХ ст.

23.Країна Азії, яка лідирує за витратами коштів на науково-дослідні розробки: *

А)Японія  Б)Китай  В)Туреччина  Г)Казахстан

24.Спеціалізацію окремих країн у виробництві певних видів товарів і послуг та обмін між ними продукцією своєї діяльності називають: *

А)жнародною торгівлею

Б)ітовим господарством

В)ітовим ринком

Г)жнародним поділом праці

25.Якісний  стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається внаслідок поєднання процесів розвитку науки та техніки, - це: 

А) промисловий процес

Б) інтенсифікація сільського господарства

В)  інтенсифікація виробництва

Г) науково-технічна революція

26.Встановіть тип історико-економічних структур, характерних нині для розвинутих країн Європи та Північної Америки: 

А) індустріально-аграрний

Б) постіндустріальни й

В) індустріальний

Г) аграрний

27.У світовій економіці прискорення науково-технічного прогресу розпочалося: 

А)      після Першої світової війни

Б)  наприкінці ХХ ст.

В)  у 20-30 роках ХХ ст.

Г) з середини 50-х років ХХ ст.

28.«Багатство країни не обов'язково будують на власних природних ресурсах, воно може бути досягнуто, якщо навіть їх немає. Найголовнішим ресурсом є людина», - теза М. Тетчер, зміст якої може бути обґрунтуванням особливостей розвитку економіки. 

А) України

Б) Японії

В) Австралії

Г) Канади

. Легка промисловість : Яке ключове слово?   ТУТ
, Харчова промисловість ТУТ

Подорожую Львівщиною...

Географічний центр Європи в Україні!         ??

Редагувати

У !885–1887 роках географи з Імператорсько-Королівського військово-географічного інституту у Відні (Австро-Угорщина) проводили геодезичні дослідження на території сучасної Закарпатської області (Україна) для планованої будови залізниці між Раховом і Сиготом. Після ретельного вивчення місцевості вони встановили на терені с. Ділове двометровий кам'яний знак (координати 47°57' північної широти та 24°11' східної довготи) з таким написом:

Locus Perennis

Delicentissime cum libella librationes quae est in Austria et Hungaria confectacum mensura gradum meridionalum et paralleloumierum Europeum.

MD CCC LXXXVII

(переклад з латини «Це постійне, точне вічне місце, визначене спеціальним апаратом, виготовленим в Австро-Угорщині, в Європейській системі широт і довгот у 1887 році»).

У 1977р. поруч із цим знаком встановили стелу з написом, який повідомляв, що саме тут лежить географічний центр Європи (хоч про це у латинському написі 1887 року не йшлося). Тепер це твердження широко тиражується у ЗМІ

У Старому Самборі уже  4 вітряки

Герб з висоти пташиного польоту і космосу.

Шедевр виклав самотужки 90  житель України- Анастасій Козак.  Колишній УПІВЕЦЬ.  Гуцул самотужки вирубав чагарі на горі неподалік села Остриня Тлумацького району на Івано-Франківщині, кілька місяців носив каміння та садив дерева. І ось результат – на схилі біліє Тризуб.Читайте більше тут:Герб

Зменшення населення  України

Українців стало менше на 100 тис. за півроку.

В Україні станом на 1 липня чисельність населення становила 42,658 млн осіб, що на 102,4 тис. осіб менше, ніж на початок року.

Про це свідчать дані Держстату.

"Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 64 живонароджених", - повідомляють.

У січні-червні 2016 року, за даними Держстату, в Україні народилися 190,75 тис. дітей, тоді як за аналогічний період 2015-го - 198,29 тис.

У січні-червні зафіксовано природне скорочення населення на 109 053 людини, тоді як за січень-червень 2015 року - на 114 922 людини.

Кількість іммігрантів в січні-червні 2016 року перевищила кількість емігрантів на 6 686 осіб, за аналогічний період 2015 року цей показник становив 8 812 осіб.

Усі дані Держстат наводить без урахування Криму та зони проведення антитерористичної операції на сході України.

ЕКОЛОГІЯ ЛЬВІВЩИНИ

ЕКОПАСПОРТ ЛЬВІВЩИНИ ЕКОПАСПОРТ ЛЬВІВЩИНИ

ЕКОПАСПОРТ

Джерело : Україна

Невтішні цифри громади ....

Кольорова металургія 

1. Сировинна база кольорової металургії. Кольорова металургія за сучасною класифікацією поєднує 14 самостійних галузей, які виробляють сплави, алмази, електроди  та групи металів.

Для виробництва кольорових металів використовуються руди кольорових металів, що придатні для експлуатації за технічними умовами. При цьому враховується і економічна доцільність переробки. Вміст основних і рідкісних кольорових металів у руді складає від 5% до десятих і сотих відсотка, а алюмінію – 15 – 20%.

Для отримання однієї тони алюмінію потрібно видобути руди 4 – 8 т, цинку – 20 – 50 т, міді – 20 – 150 т, а для отримання однієї тони рідкісних металів – тисячі і десятки тисяч тон сировини. Обробка руд кольорових металів відзначається багато-стадійністю, а їх первинна обробка проходить в районах видобування через низький вміст металу.

Руди кольорових металів – комплексні, тобто містять кілька корисних компонентів. Це ускладнює процес підготовки руд до виплавки. Видобування руд кольорових металів проводиться відкритим чи підземним способами.

Чинники оптимальної просторової організації кольорової металургії. Кольорова металургія включає виробництво кольорових, благородних, рідкісних металів і їхніх сплавів. За обсягом виробництва виділяється виплавка алюмінію (більше 45% річної виплавки кольорових металів у світі), міді (25%), цинку (16%) і свинцю (11%). Значним є виробництво нікелю, олова, магнію, кобальту, вольфраму, молібдену. Виробництво кольорових металів характеризується високою матеріаломісткістю, оскільки руди кольорових металів вирізняються украй низьким вмістом корисних компонентів. Процентний вміст більшості кольорових металів в рудах невеликий (зазвичай від долі відсотка до декількох відсотків): вміст у руді міді, наприклад, рідко перевищує 1%; у свинцево-цинкових рудах - 1,5-5,5% свинцю, 4-6% цинку, 0,4-1% міді; у сульфідно-нікелевих рудах - 0,3-5,5% нікелю, до 2,5% міді і 0,2% кобальту; олова в рудах - 01-0,7%, молібдену - 0,04-0,005% тощо. Практично для виробництва 1 т міді потрібно понад 100 т відповідної руди, 1 т нікелю - близько 200 т, 1 т олова - більше 300 т, а на виробництво 1 т рідкісних металів і розсіяних елементів потрібно переробити десятки і сотні тисяч тонн сировини. Унаслідок значної матеріаломісткості кольорова металургія в цілому орієнтується на сировинні бази. Збагачувальні фабрики і комбінати, як правило, розміщуються в безпосередній близькості до копалень, за винятком тих випадків, коли поблизу відсутні достатньо надійні джерела водопостачання, оскільки збагачення вимагає великої кількості води (8-10 м. куб. на 1 т поліметалевих руд, 15-20 м. куб. на 1 т мідно-нікелевих руд тощо). Разом з тим збагачена руда (концентрат) містить відносно мало кольорового металу. Тому дальні перевезення концентрату (за рідкісними винятками) також маловигідні, що зумовлює розміщення підприємств, що переробляють концентрати, найчастіше поблизу збагачувальних підприємств і місць видобутку руди. Особливістю кольорової металургії є висока паливо- і електромісткість процесу підготовки сировини до металургійного переділу й переробки. У зв'язку з цим в галузі розрізняють паливомісткі й електромісткі виробництва. Висока паливомісткість характерна, наприклад, для виробництва нікелю, глинозему з нефелінів, чорнової міді тощо. Підвищеною електромісткістю вирізняється виробництво алюмінію (17-17,8 тис. кВт-год) на 1 т готової продукції, магнію (18-20 тис. кВт-год), кальцію (30-50 тис. кВт-год), титану (20-60 тис. кВт-год) тощо. В цілому ж у галузі частка паливно-енергетичних витрат складає до 50-65 % у загальних витратах на 1 т вироблюваної продукції. Разом з тим, кольорова металургія вирізняється широким використанням у виробництві ресурсів вторинної сировини (у розвинених країнах з лому виплавляють 25-30% міді та алюмінію, до 40-50% свинцю). Розміщення галузей кольорової металургії з цієї причини у багатьох випадках орієнтоване на ресурси вторинної сировини (металобрухту). Різні підгалузі кольорової металургії характеризуються своїми особливостями розміщення. Алюмінієва промисловість характеризується тим, що розміщення її підприємств обумовлене особливостями технологічного процесу, який складається з двох основних стадій виробництва, які принципово відрізняються своїм розміщенням: виробництвом глинозему (збагачення сировини, наприклад, бокситів) і виробництвом металевого алюмінію. Ці дві стадії можуть знаходитися разом, але найчастіше вони роз'єднані. Виробництво глинозему розміщується в районах видобутку сировини, оскільки є дуже матеріаломістким, водомістким процесом (на 1 т готової продукції потрібно до 8 т води), крім того, потрібна і значна кількість палива. Металургійний переділ поглинає 60-70 % всіх витрат в галузі і відрізняється дуже високою електромісткістю, оскільки головний спосіб отримання металевого алюмінію - електролітичний Тому розміщення виробництва алюмінію здійснюється в районах з дешевою електроенергією: майже всі центри виробництва металевого алюмінію віддалені від сировини, знаходяться поблизу крупних електростанцій. Виробництво алюмінію отримало переважний розвиток в країнах, що мають у своєму розпорядженні крупні джерела дешевої енергії: гідроресурси (США, Росія, Канада, Бразилія, Норвегія і ін.), природний газ (Ірак, Бахрейн, ОАЕ, Нідерланди, Великобританія і ін.) або кам'яне вугіллям (Австралія, Індія, Китай і ін.). У деяких старих, традиційних центрах виплавки алюмінію (Франція, Австрія, Угорщина і ін.), де енергія дорога, його виробництво сильно скоротилося і поступово сходить нанівець.

2. Збагачення руд кольорових металів. Видобуті руди кольорових металів спочатку проходять процес збагачення (відокремлення від руди пустої породи). Найпоширенішим способом збагачення єфлотація. Перед збагаченням руда подрібнюється на частинки менші за 15 мм, та змішується із водою. Утворена суміш називається пульпою. В пульпу добавляють спеціальні синтетичні речовини – колектори, які змочують мінеральні частинки, що містять метал і не змочують пусту породу. Далі в пульпу вводять спеціальні піноутворювачі (соснове масло, деревну чи кам’яновугільну смолу тощо) які формують стійку флотаційну піну. Частинки руди прилипають до піноутворювача і за допомогою повітряних бульок випливають на поверхню. А частинки пустої породи осідають на дно і видаляються. Рудна частина мінералів виймається із розчину. Це є концентрат, який йде на виплавку металу.

Якщо в руді міститься декілька металів, то проводять поступову флотацію за допомогою введення в пульпу спеціальних речовин – депресорів, які діють на поверхню лише окремих мінеральних частин, утворюючи шар, що змочується водою.

Іншим способом збагачення руд є метод важких суспензій. Він базується на використанні важких рідин і різниці ваги пустої породи і мінералів, що містять метал. У ванну із важкою рідиною занурюють подрібнену руду. Пуста порода випливає на поверхню, а мінерали, що містять метал – осідають на дно ванни.

Інколи використовують і хімічні методи збагачення руд.

Концентрати металів у переважаючій більшості є з’єднаннями із сіркою. Для зменшення вмісту сірки концентрати піддаються обпаленню у печах киплячого шару (із днища печі подається повітря і концентрат обгорає у підвішеному стані на повітряній подушці, немов би кипить).

3. Виробництво кольорових металів.

Виробництво міді. Мідь та її сплави (латунь – із цинком, бронза – із оловом, кремнієм, алюмінієм тощо) широко використовуються у господарстві.

Для виробництва міді використовують два види руд: сульфідні – з’єднання міді із сіркою (мідний колчедан, халькозин), окислені – з’єднання із киснем (куприт, малахіт, тенорит).

Після збагачення мідні концентрати містять 15 – 40% міді, до 35% сірки і до 30% різних домішок (у тому числі заліза, цинку, свинцю, золота, срібла тощо).

Металургійна переробка концентратів здійснюється пірометалургійним та гідрометалургійнимспособами. Пірометалургійна переробка включає три стадії – отримання штейну, чорнової міді і рафінування чорної міді.

Отримання штейну проходить у шахтних печах, що називаються ватержакетами. Температура в печах підтримується за рахунок окислення сірки і заліза та горіння коксу (витрати коксу складають 10% від ваги сировини). Використовують також відображувальні печі. У них при температурі 1500 – 1600 градусів виплавляються попередньо обпалені флотаційні концентрати. Штейн і шлак опускаються на дно печі і зливаються через певні отвори. Зараз застосовують також електровиплавку.

Штейн є сплавом сульфідів міді і заліза, складає 20 – 50% міді, 20 – 40% заліза і до 25% сірки. Він є напівпродуктом для отримання чистої міді. Рідкий штейн заливається в конвертери де із нього випалюється залізо і сірка та формується чорнова мідь (до 4% домішок).

Для ліквідації домішок із чорнової міді проводять рафінування. Вогневе рафінування проводиться у відображувальних печах, спеціальних конвертерах (паливо – газ, мазут). Більшість домішок у міді є активнішими за останню в окислені, тому під час виплавки вони окисляються і формують шлак. Отримана вогневим способом мідь містить до 0,5% домішок благородних металів, які можуть бути видалені за допомогою електролізу міді.

Електролітичне рафінування формує найчистішу мідь і базується на застосуванні постійного електричного струму певної напруги і сили. Рафінування проводиться у ваннах внутрішня частина яких викладена свинцем чи пластмасою. Електроліт – мідний купорос і сірчана кислота, анод – пластини із чорнової міді, чи міді, що пройшла вогневе рафінування, катод – тонкі пластини із чистої міді. Під час пропускання постійного струму на катоді осідає чиста мідь, а анод (чорнова мідь) поступово переходить в електроліт. На дно ванн випадають домішки, які не тільки окупляють затрачену електроенергію, але й часто перевищують вартість виробленої міді.

Гідрометалургійний спосіб отримання міді. На окислену мідну руду діють сірчаною кислотою, яка розчиняє мідь і формує сірчанокислу мідь. Із сірчанокислої міді металічна мідь може бути отримана двома способами – шляхом впливу на розчин залізом (цементація міді) чи електролізом водного розчину сірчанокислої міді.

Первинна обробка сировини і отримання чорнової міді здійснюється в районах видобутку. Лише виробництво вторинної міді (із металолому) здійснюється в районах споживання.

Мідна промисловість при своєму розміщенні в основному орієнтується на ресурси міді (природна і вторинна сировина). Невисокий вміст металу в мідних концентратах (від 8 до 35%), відносно невелика енергоємність їх переробки (порівняно з виплавкою алюмінію) роблять вигідним розміщення виробництва (виплавки) міді в місцях видобутку та збагачення мідних руд. Тому місця видобутку та виплавки міді часто є територіально суміщеними. Головні райони видобутку міді знаходяться в Північній і Латинській Америці (Чилі, США, Канада, Перу, Мексика), Африці (Замбія, Заїр), СНД (Росія, Казахстан), Азії (Японія, Індонезія, Філіппіни), Австралії і Океанії (Австралія, Папуа - Нова Гвінея). Головні мідновидобувні країни виділяються й виплавкою міді. Майже 1/5 світової виплавки міді базується на ресурсах металобрухту. Мідеплавильна промисловість Великобританії, Франції, ФРН, Бельгії і інших країн випускає тільки вторинний метал. Цинкова та свинцева промисловість зазвичай мають загальну сировинну базу - поліметалеві руди. Для сучасної просторової організації галузі характерна територіальна роз'єднаність місць видобутку й збагачення свинцевих і цинкових руд і металургійних їх переділів. Наприклад, Ірландія, що видобуває цинкові й свинцеві руди, потужностей для виплавки з них металів не має, тоді як у Японії, Німеччині, Франції обсяги виплавки цих металів значно перевершують обсяги видобутку цими країнами цинку й свинцю. Разом з впливом інших чинників, це пояснюється можливістю використання імпортованої здалека сировини, оскільки транспортабельність цинкових і свинцевих концентратів через високий вміст в них металу (від 30 до 70%) дуже велика. У світовому виробництві цинку, свинцю й олова так само, як і в мідній промисловості, велика частка вторинної сировини (металобрухту). Особливо це характерно для кольорової металургії розвинених країн, де вторинна сировина забезпечує 50% виплавок свинцю, 25% цинку і олова.

Виробництво цинку. Цинк – синювато-білий метал, що має середню щільність і високу антикорозійність. При звичайні температурі він крихкий, але при температурі 100 – 150 градусів він пластичний та гарно кується. Цинк та його сплави (із міддю, залізом, сріблом тощо) широко використовується у промисловості (антикорозійне покривання труб, ванн, посуди, виготовлення електродів у електротехніці, кліше у поліграфії, машинобудування, фармацевтика тощо). У сплавах усувається крихкість цинку. Біля 40% цинк використовується для виробництва сплавів.

Сировиною для виробництва цинку є цинкова обманка – сірчаний цинк, який зустрічається у складі поліметалічних руд. Вміст цинку в руді 2 – 7%. За допомогою депресорної флотації цинкова обманка відокремлюється від руд інших кольорових металів. Отриманий цинковий концентрат обпалюється до повного вигорання сірки і утворення окису цинку, що містить 60% металу. Металічний цинк отримують за піро- чи гідрометалургійним способом.

За пірометалургійним способом цинк отримують шляхом відновлення окису цинку вуглеводнем (коксом). Обпалений концентрат цинку змішується із коксом і прожарюється у закритих ретортах, що поміщаються у спеціальні печі із температурою 1200 – 1300 градусів. Цинк закипає при 907 градусах, переходить у газоподібний стан і по спеціальних трубах відводиться із реторт та конденсується. Цей процес називається дистиляцією і триває 24 години. Дистильований цинк називають чорновим бо він містить багато домішок інших металів. Проводять повторну гонку при температурі 1000°С. , після чого цинк має високий ступінь чистоти. При такому виробництві на 1 тону цинку витрачається до 4 тон коксу і 1 тис.кВт.год. електроенергії. Тому часто підприємства із виробництва цинку розміщені у районах видобутку вугілля.

Поширенішим є гідрометалургійний спосіб отримання металу. На цинковий концентрам діють слабкою сірчаною кислотою після чого метал переходить в розчин сірчанокислого цинку. Розчин піддається електролізу. У якості катоду застосовують алюмінієві листи, а аноду – свинцеві. При електролізі на катоді виділяється металічний цинк який згодом переплавляється в індукційних печах і відливається в злитки . чистота металу досягає 99,99%.

Для отримання 1 тони цинку витрачається 300 кВт.год. електроенергії, 0,5 тон палива. Первинна обробка руд здійснюється у місцях видобування. Отримані концентрати є транспортабельними і переробляються у залежності від технологічного процесу і у районах видобування сировини, і в районах, багатих на паливо.

Виробництво свинцю. Свинець – м’який і пластичний метал. Він легко піддається всім видам обробки – куванню, литтю, розкачуванню тощо. Є ерозійно стійким, антикорозійним. Використовується у кабельній промисловості, виробництві акумуляторів, для отримання підшипникових сплавів, для покриття чи виробництва кислотостійких ємностей, труб, приладів для хімічної промисловості, для виробництва медикаментів і білил. Властивість свинцю поглинати рентгенівські і радіоактивні промені визначила його застосування в рентгенотехніці і ядерній техніці.

Основною сировиною свинцю є галеніт (свинцевий блиск) – з’єднання свинцю із сіркою, а також церусит (вуглекислий свинець) і англезит (сірчанокислий свинець). Руди свинцю в природі зустрічаються у складі поліметалів.

Після флотації отриманий концентрат піддають обпаленню. Далі окислений концентрат відновлюють у шахтних печах із водяним охолодженням (ватержекетах). У отриманому чорновому свинці міститься до 8% інших металів. Його рафінують пірометалургійним чи електролітичним способом. Підприємства свинцевої промисловості розташовуються біля джерел сировини.

Виробництво алюмінію. В якості сировини для отримання алюмінію використовуються боксити, нефеліни, алуніти і сієніти.

Боксити містять ряд окисів – окис алюмінію (глинозем) до 70%, окис заліза, кальцію, титану, кремнезем і воду. В алюмінієвій промисловості використовуються ті боксити, в яких вміст глинозему перевищує 40%.

Нефеліни містять окиси алюмінію (до 30%), натрію, калію, кремнезем.

Алуніти – це з’єднання основних сульфатів алюмінію і калію.

Серед окисів, що входять до складу бокситів і нефелінів, глинозем є найбільш стійким, що унеможливлює пряме відновлення алюмінію з руди (утворюється сплав металів і кремнію). Спочатку із бокситів виділяють глинозем, який піддають електролізу.

Виробництво глинозему проходить лужним та кислотним способами. Лужний спосіб: розмелений і просушений боксит змішується із каустичною содою і подається в автоклав де підтримується тиск до 35 атмосфер та температура 100 – 240 градусів. Пульпа перемішується. Сода вступає у реакцію із глиноземом бокситів формуючи алюмінат натрію. Інші метали, що є у бокситах в реакцію із содою не вступають. В осадок випадають кремнезем, окиси заліза і титану. Алюмінат натрію фільтрується і завантажується у спеціальні чани, в які попадає вода. Алюмінат натрію охолоджується і розпадається з виділенням гідрату окису алюмінію і слабкого їдкого натру:

(1)             NaAlO₂+2H₂O=Al(OH)₃+NaOH

Гідроокис алюмінію прожарюється в трубчастих обертових печах чи у печах із кип’ячим шаром. При цьому гідроокис алюмінію втрачає воду і утворює окис алюмінію (глинозем).

Боксити із високим вмістом кремнезему переробляються сухим лужним способом. Боксит змішується із кальцинованою содою і вапняком. Суміш прогрівають в обертових печах. Кремнезем вступає у з’єднання із вапняком і видаляється. Окиси металів (алюмінію, заліза) і залишки кремнезему вступають у з’єднання із содою і утворюють алюмінат натрію із якого за вказаним вище способом отримують глинозем.

Отримання алюмінію із глинозему. Глинозем є стійким окисом, що має температуру плавлення 2050⁰С. Тому отримання алюмінію здійснюється електролітичним шляхом в електролізерах, викладених із середини вогнетривким матеріалом. Для зменшення теплових втрат в електролізер завантажують кріоліт, який розчиняє глинозем і має у два рази меншу температуру плавлення (1000⁰С).

Анодом є вугільні пластини, а катодом – дно електролітичної ванни. При пропусканні постійного струму через електроліт на дні ванни (катоді) осідає розплавлений алюміній, який видаляється за допомогою вакуум-ковша.

Електроліз глинозему – електроємний процес. Витрати електроенергії складають 17 – 19 тис. кВт. год. на 1 т. алюмінію, тому його виробництво розташоване поблизу джерела дешевої електроенергії. Витрати сировини для виробництва 1 т. металу складають: глинозему – 2 т, кріоліту – 0,1 т, вугільних анодів – 0,6 т.

У структурі виробництва кольорових металів України провідне місце посідає алюмінієва промисловість, що складається з виробництва глинозему та алюмінгю. На випуск цієї продукції припадає майже 20 % усього виробництва кольорової металургії. Поряд з основною продукцією алюмінієва промисловість випускає кристалічний кремній, алюмінієво-кремнієві сплави (силуміни), содові продукти, мінеральні добрива, цемент, п'ятиоксид ванадію, металевий галій.

Основною алюмінієвою рудою є боксити, запаси яких в Україні невеликі. Промислове значення мають Високопільське (Дніпропетровська обл.) і Смілянське (Черкаська обл.) родовища. Перспективними районами для бокситів є південь Дніпропетровської області, Карпати, Приазов'я. Алюмінієвою сировиною, крім бокситів, є ще нефеліни, алуніти, каоліни і глини, запаси яких є практично невичерпними. В Україні є значні запаси нефелінових порід, що можуть бути сировинною базою великої алюмінієвої промисловості (Жовтневе та Єланчицьке в Приазов'ї). Крім алюмінію, з нефелінових порід можна одержувати содопродукти, скло, цементні та інші продукти. Все це робить можливим, з точки зору сировинних ресурсів, створення в Приазов'ї нової алюмінієвої промисловості.

З алунітів економічно вигідно одержувати алюміній лише за умови комплексного використання руди. Найбільші родовища алунітів є в Закарпатській області (Берегівське і Беганське).

Алюмінієва промисловість України має новий великий глиноземний завод, збудований у Миколаєві, який працює на бокситах Гвінеї, Запорізький завод і завод алюмінієвих сплавів у Свердловську (Луганська обл.).

Підприємства титано-магнієвої металургії добувають і збагачують титано-магнієву сировину і виробляють титан і магній.

Сировиною для одержання магнію в Україні є потужні родовища калійно-магнієвих солей Прикарпаття (у Стебнику, Калуші), мілководні водойми Приазов'я і Причорномор'я (Сиваш), що містять у розчиненому вигляді багато сполук магнію та інших солей. У Калуші збудовано магнієвий завод у виробничому об'єднанні "Оріана", у Запоріжжі — магнію і титану. Магнієву сировину до Запоріжжя довозять із Стебника (Львівська обл.), Калуша (Івано-Франківська обл.) і Сиваша (Автономна Республіка Крим), а титанову — з Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (Житомирська обл.). Основними титановими мінералами Іршанського родовища є ільменіт і рутил, що містяться в каолінових розсипах і вивітрених габро, з яких на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті виробляють титановий (ільменітовий) концентрат. Руди Самоткан-ського родовища (Дніпропетровська обл.) характеризуються високим вмістом титану і цирконію. На Верхньодніпровському гірничо-металургійному комбінаті, розташованому у м. Вільногірську (Дніпропетровська обл.), виробляють цирконієвий, рутиловий, ільменітовий концентрати, цирконій знезалізнений, двоокис цирконію. Комбінат збудовано на базі Малишівського родовища титанових пісків і оснащено устаткуванням, яке забезпечує комплексне використання сировини. Крім того, на комбінаті освоєно нові технологічні процеси, в тому числі добування знезалізненого цирконію на струминних млинах. Титан і його сплави у два рази легший від легованої сталі, стійкий проти корозії, придатний для виробництва хімічного устаткування, літаків, космічних кораблів. Оксиди титану використовуються для виробництва білил, емалей, вогнетривких глин та ін., цирконій та його сполуки — для виробництва жаростійких мінералів, необхідних для сучасного літакобудування, ракетної, атомної техніки, виготовлення жаростійких фарб тощо.

Запорізький титано-магнієвий комбінат виробляє титан, напівпровідниковий германій, магній, калійні добрива, пігментний двооксид титану, фасонне титанове литво.

На місцевих покладах кіновару понад століття працює Мики-тівський ртутний комбінат (Донецька обл.), у складі якого є рудник, металургійне виробництво, допоміжні цехи, три кар'єри для видобутку ртутних руд. На комбінаті впроваджено вперше в світі технологію виготовлення ртуті високої чистоти з повною механізацією всіх процесів випалювання ртутної руди в печах "киплячого шару", збагачують сурм'яні місцеві руди і виробляють з них сурму. Створено Закарпатський розвідувально-експлуатаційний ртутний комбінат.

В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю і цинку, відомі у Донбасі в Нагольному кряжі і Прикарпатті, які поки що не мають промислового значення. Костянтинівський завод "Укрцинк" працює на базі цинкових концентратів. Основна продукція заводу — металевий цинк. Крім того, вилучають майже 20 цінних компонентів — свинець, мідні та піритні концентрати, дорогоцінні метали, кадмій, сірчану кислоту, деякі рідкісні метали тощо, на основі яких виробляють понад 40 видів продукції. Основні напрями поліпшення техніко-економічних показників роботи цинкової промисловості полягають в удосконаленні технологічних процесів переробки концентратів, підвищенні комплексності використання їхніх корисних компонентів.

Побузький нікелевий завод (Кіровоградська обл.) переробляє місцеві окислені залізо-нікелеві руди. Основна його продукція — нікель і феронікель — використовується на металургійних і машинобудівних заводах Придніпров'я і Донбасу.

У Артемівську (Донецька обл.) збудовано завод для обробки кольорових металів, який випускає мідний і латунний круглий і плоский прокат (прути, труби, дріт, листи, стрічки, штаби). Це підприємство має закінчений виробничий і технологічний цикл. У Світловодську (Кіровоградська обл.) працює Дніпровський завод чистих металів, що виробляє напівпровідникові матеріали, а в Донецьку — завод кольорових сплавів.

В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію та гафнію, а також рідкісних металів. Продукцію підприємств рідкісних металів широко застосовують в атомній енергетиці, радіоелектроніці, авіаційній і ракетній техніці, приладобудуванні тощо.

Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів. їх випуск налагоджено у Харкові, Києві, Донецьку, Одесі; у Володарську-Волинському (Житомирська обл.) створено і функціонує виробниче об'єднання "Західкварцсамоцвіт".

Освоєння нових родовищ руд кольорових металів і створення підприємств для їх переробки значно поліпшують забезпечення народного господарства кольоровими металами. Нещодавно відкрито п'ять родовищ золота промислового значення поблизу Кривого Рога та п'ять родовищ — у Донецькій області, невелике родовище золота — у Закарпатській області. Провадяться підготовчі роботи з експлуатації їх. За попередніми прогнозами, Україна на перспективу зможе видобувати майже 25 т золота щороку. Проте й сьогодні Україна ще залишається великим споживачем кольорових металів, які надходять з інших держав.

Україна НАЙ-НАЙ - НАЙ

Презентація НАЙ

                                   ГЕОГРАФІЧНІ ФАКТИ

Найбільша гірська система в Україні — Українські Карпати, які є частиною східних Карпат. Підносяться вони на заході, у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, і простягаються смугою завдовжки понад 270 км і завширшки 100-110 км. Українські Карпати — середньовисокі гори, їхня пересічна висота 1000м.

***

Найвища гора України — Говерла в Українських Карпатах в Полонино-Чорногорському масиві, в межах Закарпатської області; її висота 2061 м над рівнем моря.

***

Найбільше плоскогір'я в Україні знаходиться в Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря. Це пласка вершина гори Паляниця у їхній східній частині —Чивчинських горах.

***

Найбільшою низовиною є Полісся Українське, що займає крайню північно-західну та північну території України і є складовою частиною великої Поліської низовини, яка на півночі поєднується з Білоруським Поліссям. На Заході Українське Полісся складається з найбільш заболоченої його частини — Волинського та Рівненського Полісся. Висоти даного регіону не перевищують 150-200 м.

***

Найбільшим морем, що омиває Україну, є Чорне море, яке має площу близько 420 тис. кв. км. Північна частина моря, яка омиває береги України, внаслідок невеликих глибин (80-120 м) та отримання у літній період теплих річкових вод краще прогрівається, а тому північне узбережжя моря найбільш заселене. У Чорне море впадають ріки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг.

***

Найбільша затока поблизу берегів України — Таганрозька. Довжина її 150 км, ширина біля входу 31 км, пересічна глибина 5 м.

***

Найбільшим островом, що належить Україні, є Джарилгач — острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Довжина його близько 40 км. Він складений із піщаних порід; входить до складу Херсонської області.

***

Найвіддаленішою географічною точкою території України є острів Зміїний, або Фідонісі, який знаходиться у північно-західній частині Чорного моря, за 37 км від Кілійського гирла Дунаю. Його площа — 1,5 кв. км; належить до Одеської області.

***

Найбільший півострів в Україні — Кримський, площею 25,5 тис. кв. км. Омивається Чорним та Азовським морями. На півночі сполучається з материком Перекопським перешийком. Більша (рівнинна) частина півострова зайнята Причорноморською низовиною, на півдні підносяться Кримські гори.

***

Найбільша коса, тобто вузька намивна смуга суходолу, одним кінцем сполучена з материком, — Арабатська стрілка довжиною 115 км.

***

Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини 2201 км на Україну припадає 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну річка Європи (після Волги і Дунаю). Бере початок з болота Аксеннінський Мох на південних схилах Валдайської височини, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Її басейн займає 65% площі України.

***

Найбільшим озером в Україні є Ялпуг (Ялпух) у заплаві Дунаю, в Одеській області. Довжина його 39 км, ширина до 5 км, пересічна глибина 2 м, а площа 149 кв. км. Живиться озеро переважно за рахунок паводкових вод Дунаю та річок Ялпуг і Карасулак.

Найглибшим озером в Україні є Свитязь в басейні Бугу. Це одне з Шатських озер на Волині. Довжина його 9,3 км, ширина 8,0 км, площа 24,2 кв. км, максимальна глибина 58,4 км.

***

Найбільша штучна водойма, тобто водосховище, якщо йдеться про площу водного дзеркала, — Кременчуцьке, у середній течії Дніпра 2252 кв. км. Довжина 149 км, ширина до 28 км, об'єм води 13,5 куб. км.

***

Найбільший водоспад в Україні — Учансу. Вода падає майже прямовисно з виступу Головного пасма Кримських гір з висоти 98,5 м, навесні стік значно збільшується, а влітку водоспад майже пересихає. Навколо Учансу — заповідний ліс з кримської сосни, вічнозелених чагарників.

***

Найдовша печера в Україні — Оптимістична, що знаходиться в гіпсах Поділля (Тернопільська область). В ній розвідано і закартографовано 175 км ходів на глибині 20 м. Це одна з найдовших печер у світі. Поруч, теж в Тернопільській області, розташована друга за довжиною печера Озерна, довжина її лабіринту 114 км.

***

Найдавніший землетрус на території сучасної України, про який збереглися дані, датований 63 роком до н.е. і дістав назву Пантікапейського. «В той час, як Мітридат справляв на Боспорі свято Церери, раптом стався такий сильний землетрус, що, кажуть, за ним почалися страшні зруйнування міст і полів»,—свідчить давнє джерело. За даними розкопок можна припустити одночасні характерні пошкодження кам'яних будівель в таких населених пунктах: Пантікапей (на території сучасної Керчі), Німфей, Кітей, Пормфій.

***

Перші законодавчі акти про охорону природних багатств на території України були видані за часів Київської Русі. Так, «Руська правда» — збірник норм права Ярослава Мудрого — встановила відповідальність за незаконний відстріл бобрів, деяких рідкісних видів птахів. Вже в той час на території Київської Русі, зокрема у Володимир-Волинському князівстві, створювалися свого роду заповідні угіддя, насамперед у лісових масивах, де регламентувалися полювання та деякі інші види природокористування.

***

Ця чи не найдавніша гора розташована поблизу села Дністрово-Кам'янка на Дніпропетровщині. Вона має цікаву властивість — створювати шум у безвітряну погоду. Про гору-барометр місцеві мешканці знають: коли гора «шумить» — чекай зміни погоди. І вони ще ніколи не помилялись. Секрет того явища в тому, що узвишшя розташоване в районі повітряної течії, або простіше — на протязі. Цю особливість природи використовували спостережливі предки, вибираючи місця для будівництва вітряків. Досі в народі розповідають про чудо-млин, який колись стояв неподалік і безупинно крутився навіть у найспокійнішу погоду.

***

Співучі піски... Подібне явище спостерігається в багатьох районах світу. Схоже існує і в Україні, поблизу Нікополя, на косі біля річки Лапінки, на одному з рукавів Дніпра. «Спів» цих, мабуть, найдивніших пісків чути після дощу, коли верхній шар злипається і утворює крихку кірку. Крокуючи нею, можна почути звуки, подібні до свисту повітря, випущеного з автомобільної камери.

***

На звання найдавнішої річки може «претендувати» річка Сліпа Турія, що на Волині. Вона майже ніде не згадується, а «Словник гідронімів Української СРСР» інформує, що це річка, яка «нікуди не впадає», і подає її «прописку» — басейн Прип'яті. Свій початок річка бере від джерела у Щетининських та Чарчинських болотах, має своє русло і течію, місцями сягає 20 метрів завширшки, а потім через кілька кілометрів зникає. Не зумівши дістатися до Турії, Прип'яті або Стиру, Сліпа Турія залишається водяним апендиксом на рівнинних болотах.

***

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін

Рівненської області.

 ***

 Найбільші міста України — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Маріуполь, Миколаїв.

2) Найвища радіація серед обласних центрів у Чернівцях.

3) Найбільша площа в Україні та Європі — площа Свободи у Харкові.

4) Найдовша вулиця — проспект Перемоги у Києві.

5) Найбільші міські сходи — Потьомкінські сходи в Одесі. Ця споруда має 142 кам'яні сходинки і 10 площадок.

6) Найбільше родовище озокериту* у Львівській області.

7) Центр видобутку нафти — Анастасіївське родовище у Сумській області.

8) Найбільше родовище вугілля — Донецький кам'яно-вугільний басейн.

9) Найважчий літаючий птах — дрохва (маса дорівнює 21 кг, а зріст — до 103 см).

10) Найдовше живе в неволі сокіл (162 роки).

11) Найбільший морський ссавець— дельфін (чорноморська афаліна —довжина складає 3 метри, маса до 150 кг).

12) Найшвидший птах — сапсан (мандрівний сокіл). Його швидкість 300 км/год. Під час польоту сапсана неможливо помітити — лише почути свист його крил.

13) Найбільший жук — жук-олень (не тільки в Україні, а й у Європі). Довжина тіла до 5 см 5 мм, а ріг — до 8 см.

14) Найвища гора Криму — Роман-Кош (1545 м).

15) Найбільша кількість опадів— у Карпатах (до 1200 мм на рік).

16) Найбільший за територією заповідник — Чорноморський, створений 1927 року.

17) Найстаріший серед інших заповідник— Асканія-Нова (кінець XIX століття).

Народні символи України — це:

• кущ — ... (калина);

• дерево — ... (верба, тополя);

• квітка — ... (барвінок);

• птах — ... (лелека, соловей, ластівка);

• танець — ... (гопак);

• кольори — ... (червоний і чорний);

• оберіг українських дівчат — ... (вінок).

Дніпро — третя за величиною річка в Європі. Вона бере початок у Росії, протікає землями Білорусії, а потім України (1005 км), впадає у Чорне море. Живлять Дніпро 1351 річка. Найбільші притоки Прип'ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Самара, Базавлук, Рось, Тетерів, Інгулець... Цікаво, що Дніпро українці здавна нарекли Славутичем (Славутою), стародавні греки називали його Бо-рисфеном, римляни — Данаприсом, турки — Узу.

Ця гора не найбільша за висотою, але найдорожча, найсвяті-ша для кожного українця і, мабуть, наивідоміша українська гора у світі, бо тут похований Т. Шевченко, височіє пам'ятник Великому Кобзарю, знаходиться музей. Тому і місто Канів, де знаходиться Чернеча гора (а зараз її називають Тарасовою), відоме не тільки в Україні.

30фактів про Україну

Автобус 

Перший у світі низькопідлоговий автобус створили українці у 1968 році.У 1968 році групою інженерів Головного Союзної Конструкторського Бюро (ГСКБ) у Львові був розроблений перший у світі автобус, рівень підлоги в якому по всьому салону був однаковий – 360мм над дорогою.

ЛАЗ-360 у серію так і не пішов.  http://mmr.net.ua/auto/9947

Залізниця в Україні

Трамвай      історія українського трамваю

Львівський  трамвай 

Як наголошується, майбутній CTG-18 позиціонується як сучасного українського низькопідлогового трамвая, який повністю відповідає європейським стандартам в плані безпеки і комфорту.

http://f1analytic.com/autonews/13829u-lvovi-pochali-vipuskati-tramvai-maibutnogo-foto.html#

   3 вересня 2015 у Вінниці презентували «трамвай майбутнього», який працівники Вінницької транспортної компанії створили на базі вагону КТ-4SU. Транспортна компанія змінила дизайн вагону, обладнали його системою керування чеської компанії Cegelee. Дане обладнання допомагає зекономити 40% електроенергії.

    У новому трамвайному вагоні є система кондиціонування, світлодіодне освітлення, зручні сидіння та Wi-Fi. Окрім того, трамвайний вагон обладнано 7 відеокамерами: чотири - в салоні, дві для зовнішнього спостереження, замість дзеркал, одна як відео реєстратор в кабіні водія.

    Як розповів в.о. Вінницького міського голови Сергій Моргунов, новий трамвай вінничани побачать на День міста, але на маршрут він вийде у жовтні місяці.

     «5 вересня Вінницька транспортна компанія подарує вінничанам фактично новий, сучасного вигляду трамвай. Але виїде він на постійний маршрут через місяць, тому що ще не провели всі відповідні регламентні роботи щодо обладнання, сертифікації і так далі. На початку жовтня вінничани зможуть користуватися цим трамваєм.

Цей перший трамвай буде їздити на всіх маршрутах, щоб всі могли ним скористатись і відчути цю красу, яку зробив колектив Вінницької транспортної компанії», - розповів С. Моргунов.

«Наступний трамвай буде на три вагони, буде виготовлений повністю новий вагон - низькополий, який дозволить людям з обмеженими фізичними можливостями користуватися цим транспортом. Це взагалі буде ноу-хау», - повідомив С. Моргунов.

Модернізований трамвай обійшовся міському бюджету 3,6 млн. гривень. За словами директора Вінницької транспортної компанії Миколи Форманюка, модернізація діючого трамвайного парку є доцільною, адже виробництва вузькоколійних трамваїв в Україні немає, а вартість нового чеського трамваю сьогодні на ринку складає від 25 до 60 мільйонів гривень.

************************************************

НАЙБІЛЬШИЙ МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ БАСЕЙН У СВІТІ

Нікопольський марганцеворудний басейн — найбільший у світі басейн марганцевих руд, що розташований на півдні України, у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Тут, до речі, залягають найякісніші у світі марганцеві руди. Частка України у світовому виробництві марганцевої руди складає декілька десятків відсотків, що дозволяє не лише забезпечувати внутрішні потреби, але й здійснювати експортні надходження.

Запаси руди складають 2,1 млрд тонн. Потужність рудоносного шару — 1,5—5 м, глибина залягання 15—140 м, вміст марганцю — від 8 до 33—34 %. У межах басейну виокремлюють два марганцеворудні райони — Нікопольський та Великотокмацький. Також великі скарби марганцевих руд розташовані у Грузії (Чіатура) та в маленькій африканській державі під назвою Габон.

 ******

ЗОЛОТАВА ОСІНЬ

фото з інтернету

*********

Створення 129 «нових районів» замість 490 старих, разом із передачею більшості повноважень до громад, зробить життя пересічного громадянина простішим, а нашу державу – ефективнішою.(травень2015)

 Річки і їх притоки (Львівшина ) Гідроспоруди

карта сумарної сонячної радіації

ворохта

Говерла

 Трипільська цивілізація 

Рік 1893 або 1894, Київ, вулиця Кирилівська 55. 

Внизу під горою - палеоліт, мамонти, вгорі - "землянки" трипільців.

Розкопки українського археолога Вікентія Хвойки, автору терміну і першовідкривача найзначніших пам'яток Трипільської культури, з яких усе починалося

ХАТИ  УКРАЇНСЬКИХ ЕТНОРЕГІОНІВ

ВИВЧАЄМО КАРТУ УКРАЇНИ

   Чи знаєш ти карту України?

ЦІКАВІ ФОТОМАТЕРІАЛИ УКРАЇНИ 

1.Це місто Заліщики на Тернопільщині у Україні. Його оточує річка Дністер, створюючи незвичайний пейзаж

       Заліщики – невеличке курортне містечко лежать у мальовничій долині на лівому березі Дністра в південно-західному Поділлі, немов би на півострові. Дністер витанцьовує навколо цього райцентру на півдні Тернопільщини такі вихиляси, що, здається, от-от задушить невелике місто в своїх глибоких обіймах. Заліщики від обіймів не пручаються, адже саме завдяки височенним берегам Дністра це подільське місто може похвалитися середземноморським кліматом. Протилежний буковинський берег Дністра, що оточує Заліщики з трьох сторін, а зокрема з півдня і сходу, підноситься над рікою 70-120 метрів високою і стрімкою стіною. Саме з цієї сторони відкривається запаморочливий вид на все місто та на Дністрову меандру. Побачити на власні очі це неймовірне місце можна під час мандрівки Тернопільщиною

2. місто Тернопіль"Острів Закоханих"  

3. Це - Самбір , Львівська область (міська ратуша)

Самбір з висоти "пташиного"  польоту (в  північній частині Ратуша)

4.  Дев'ятиарковий міст в с. Плебанівка Теребовлянського району Тернопільської області

а)Віадук знаходиться неподалік від села Плебанівка, Тернопільської області. Його зведення датується 1896 роком. Свій початковий вигляд йому вдалося зберегти завдяки надійній кам`яній кладці і масивному підставі.

Залізничний віадук має 9 арок, зроблених з натурального каменю сірого відтінку. Головна роль віадука - полегшення подолання різних перешкод на місцевості залізничним транспортом. Він пролягає над балкою, з`єднуючи її схили і утворюють пряму дорогу.

Дивовижна схожість!

Справа зображений залізничний віадук у Шотландії. Конструкція має двадцять одну арку і довжину 380 м.
Зліва - наш український віадук в м. Теребовля Тернопільської області. Знаходиться на залізничному шляху між Тернополем і Коломиєю або Чернівцями. Міст має 9 арок.

Загалом в Західній Україні збереглися п'ять віадуків з залізничною колією — два в Тернопільській області біля Теребовлі, в селі Кровинка і Плебанівка, у Ворохті (Івано-Франківщина) і два біля Лавочного (Львівщина).

д)Залізничний віадук між станціями Лавочне і Бескид

б)Віадук в селі Кровинка біля Теребовлі.

г).Віадук у Ворохті

????

5. Острів Зміїний 

    О. Зміїний, відомий в античних джерелах як острів Левке (Білий) ще в VI в. до н.е., самотньо розташований посередині моря кам'янистий острів став притулком для моряків і мандрівників, що і побудували тут храм Ахілла - старогрецького міфічного героя Троянської війни. Храм Ахілла проіснував понад 1000 років до 4 ст. н.е. до падіння старогрецького міста Ольвія (Борисфена), вплив якого розповсюджувався на о. Левке.

   На початку нашої ери острів Левке втрачає своє сакральне значення і стає звичайною зручною стоянкою для кораблів Римської імперії, а потім для генуезьких і венеціанських торгівельних суден. У VIII-IХ ст., острів відвідують слов'янські племена, про що свідчать археологічні розкопки. Вперше під назвою Фідонісі (Зміїний острів) про нього згадувалось у ХIII в. у Генуезьких лоціях. З ХVІ в. острів належав Османській імперії і мав назву Ілан-Ада (острів Змій). До цього часу археологи знаходять тут турецькі монети ХVІ-ХVІІ віків. О.Зміїний іменувався в різні часи Ахілловим островом, Островом блаженних, Філоксії, Фідонісі, Ілан-Ада, Шерпілором.

 Враховуючи вигідне географічне і стратегічне розташування, острів використовувався як форпост у багатьох війнах на протязі усіх часів - від середньовіччя до нового часу.

Острів Зміїний розташований в північно-західній частині Чорного моря. Віддаленість від українського берега складає 35 км, від румунського – 36 км, від турецького – 420 км, від м. Одеси – 160 км, від півострова Крим – 175 км. Найближчий населений пункт - м. Вилково. 

    Площа острова - 16,0 га, максимальна висота над рівнем моря - 41,3 м, найбільша довжина - 615 м, ширина – 560 м. Грунт острова скельний, вода - із свердловини, частково привізна. У чотирьох милях на захід від острова проходить рекомендований шлях паромної переправи Одеса-Варна. Цей шлях використовують судна прибережного плавання, які прямують до портів Румунії, Болгарії, Туреччини. Інтенсивність руху суден в районі острова складає в середньому 8-10 суден на добу. Більшу частину року в районі острова ведуть промисел українські риболовецькі судна (3-6 суден одночасно).

6. Львівське небо

1. Львів – сьоме за розміром місто України. Тут живе майже 740 тисяч мешканців.

2. Найвищий житловий будинок у Львові розташований на вул. Зубрівській, 32. Його висота 66 метрів. Він збудований у 2007 році.

3. У Львові є понад 100 діючих храмів, представлено два десятки конфесій.

4. Львів – єдине місто в Україні, де є пам’ятники Леопольду фон Захер-Мазоху і Пабло Пікассо.

5. Щороку у Львові проходить близько 100 культурних, музичних, релігійних, гастрономічних фестивалів.

6. Торік Львів відвідало близько 1,6 млн туристів. За перше півріччя 2014 року – 600 тисяч туристів.

7. Один іноземний турист залишає у місті в середньому €210, а кількість туристів, які щороку приїжджають до міста, зростає на 15-20%.

8. У новий парламент потрапляє 19 представників Львова.

9. Через війну на Сході України донецький ФК «Шахтар» тепер грає на стадіоні «Арена Львів».

10. Львівський концерн «Електрон» випустив власні трамвай і тролейбус. На черзі – електробус та дуобус.

11. Кожен п’ятий у Львові - студент. Зокрема, у місті налічується близько 170 тис. студентів. А також 26 університетів. Найбільшими є ЛНУ імені Івана Франка та НУ «Львівська Політехніка».

12. Аеропорт імені короля Данила Галицького - один з найбільших у Східній Європі. Розташований за 6 км від центру міста. У 2012 році відкрито новий термінал та продовжено злітно-посадкову смугу, яка дає змогу приймати великі літаки. Пропускна здатність аеропорту складає 2 тис. пасажирів на годину.

13. Гасло міста – «Львів відкритий для світу». Логотип складається зі стилізованих різнокольорових зображень дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо): дзвіниця Вірменського собору, вежа Корнякта, вежа міської Ратуші, вежа Латинської катедри, дзвіниця монастиря Бернардинів.

14. Найвища споруда у Львові – костел Ольги і Єлизавети, висота його вежі – 88 метрів. З цього літа на неї можна вільно підніматися та оглядати панораму міста.

15. У Львові зародилась найбільша книжкова подія року – Форум видавців. Цьогоріч йому виповниться 22 роки.

16. З кінця 90-х років Львів внесено у перелік світової спадщини ЮНЕСКО, у місті збереглось найбільше в Україні (понад 55%) пам’яток історії та архітектури – 2 500.

17. У Львові з’явився перший у світі Музей сала, де розміщено найбільше в світі серце із сала завтовшки 55 та заввишки 85 см. Ідея його створення належить львівським рестораторам. Цей музейний експонат у червні 2011 року отримав відзнаку Книги рекордів України – «Найбільше в світі серце з сала».

18. У Львові розвинений кластер ІТ. В галузі працює близько 11 тис. ІТшників. Їх число помітно зросло з початком подій на Сході України.

19. Львівські ІТшники розробили додаток Skype для мобільного телефона.

20. У Львові створюють програмне забезпечення для багатьох голлівудських фільмів: наприклад, спецефекти для «Спайдермена», «Гаррі Поттера», «Халка» та інших фільмів зробили тут.

21. Хоча каву у Львові п’ють дуже давно, пам’ятник людині, що завезла її у XVII столітті до Європи та України, з’явився у місті зовсім недавно. Вшанували Юрія Кульчицького статуєю з бронзи, яку в жовтні 2013 року встановили у сквері навпроти лялькового театру.

22. Восени 2014 року у Львові на площі Коліївщини встановили велогенератор: крутячи педалі, можна заряджати смартфони та інші гаджети. До речі, сама площа Коліївщини вважається найменшою міською площею в Україні.

23. У Львові є будинок-кросворд та будинок з гігантським портретом Шевченка.

24. На V міському Святі пампуха 2010 року у Львові встановили світовий рекорд, виклавши малюнок із більш ніж 7040 пампушків 4 на 10 метрів. Ця подія тепер відома на весь світ – інформацію про неї розмістили на офіційному сайті Книги рекордів Гіннесса.

25. Львів – найбільш дощове місто країни. Місцеві мешканці жартують, що дощ у Львові йде з 1256 року (дата першої письмової згадки про Львів).

26. На кінець 2014 року середня зарплата у Львові – трошки вища за 2 700 грн.

27. Влітку 2013 року у Львові встановили вуличне піаніно, на якому могли грати всі охочі. Згодом, під час Євромайдану, цей музичний інструмент возили в Київ і грали на ньому для військових.

28. У Львові можна відвідати аж 60 музеїв. Серед них - музей всесвітньо відомого скульптора Йогана Пінзеля, чиї роботи зі Львова 2013 року возили на виставку в Лувр.

29. Вулиця з кількома назвами: станом на 2013 рік вулиця Архівна мала назви на честь Берґмана, Фелліні, Трюффо, Іллєнка, Параджанова і Тарковського.

30. У Львові існує поняття «львівської ґвари» – специфічної мови, якою користуються львів’яни. Втім, деякі львовознавці вважають, що це лише міф для туристів.

31. Львів американізований. У місті є кілька вулиць, назви яких не пов’язані з історією міста чи України: вулиця Джона Леннона, Вашинґтона, Лінкольна…

32. За аналогією з європейськими містами Львів підсвічує свої визначні будівлі: ввечері можна помилуватися підсвіченими храмами – костелом єзуїтів, Бернардинським собором, костелом Ольги і Єлизавети, управлінням залізниці, обласною державною адміністрацією тощо.

33. Львів – місто, де народився найвідоміший рок-гурт України – «Океан Ельзи». А ще зі Львовом пов’язані Руслана, Скрябін, гурт «Брати Гадюкіни» тощо.

7.  Тунель кохання (поблизу с. Клевань, Рівненська обл.)

Тунель утворили зарості дерев, кущів, які сплелися між собою у конструкцію арочної форми. Побачивши це вражаюче зелене диво вперше, важко повірити, що створила його сама природа, а не якийсь ландшафтний дизайнер. Починаючи з травня, листя дерев та кущів у поєднанні з квітучими рослинами утворюють навколо залізничної колії наче вкритий шовковистим зеленим килимом тунель. Одна з легенд стверджує, що таке чудо природи з'явитися після трагічної смерті однієї місцевої пари закоханих. Проте, швидше за все, природа змогла створити Тунель кохання після того, як колію трохи занедбали і припинили вчасно обрізати гілля. Дерева та кущі розрослися, товарний потяг, який ходив тут щодня, скеровував напрям їхнього росту - так і утворилася природня арочна конструкція, котра тепер стала улюбленим місцем туристів та молодят.  

8.  Тараканівський форт (поблизу с. Тараканів, Рівненська обл.)

   Тараканівський форт (поблизу с. Тараканів, Рівненська обл.)

Неподалік від Дубно знаходиться перлина фортифікаційного мистецтва -  Тараканівський форт, котрий був збудований для укріплення західних кордонів Російської імперії у ХІХ ст. і був цілком самостійною військовою одиницею. Займаючи площу понад 4 га та маючи 7 підземних рівнів, він уміщав на своїй території хлібопекарню, пральню, церкву, морг, телефонний зв'язок і 3 колодязі з водою та інші споруди, необхідні для життя гарнізону. У наш час Тараканівський форт зустрічає відвідувачів складною системою підземних ходів, тунелів, приміщень, ДОТів, сходів. До форту можна потрапити через входи у чотирьох ровах, які оточують будівлю.

В одній з наших мандрівок ми відвідуємо ці неймовірні місця лише за один день.

9. Джуринський (Червоногородський) водоспад (с. Нирків, Тернопільська обл.)

Джуринський (Червоногородський) водоспад (с. Нирків, Тернопільська обл.)

Джуринський водоспад вважається найвищим рівнинним водоспадом, хоча про нього знає не так багато людей поза Тернопільщиною. Висота найвищого з трьох каскадів – аж 16 м. Джуринський каньйон,  де і знаходиться Червоногородський водоспад, входить в десятку найкрасивіших місць України. За переказами старих людей, водоспад штучно утворено турецько–татарськими полчищами, які в 1620 році після перемоги польських і козацьких військ все руйнували на своєму шляху від м. Кам’янець-Подільського до Львова і Перемишля. Справа в тому, що річка Джурин, колись була досить повноводна. Вона робить у Червоногороді кількакілометрову петлю, омиваючи своїми водами червоногородське поселення. Для того, щоб здобути замок, від якого до сьогодні залишились тільки башти, туркам довелося перерубати кам’яний кряж і пустити води до повноводного Джурина на водоспад, звільнивши таким чином собі шлях до замку. Але то легенда, а водоспад існує.

10. Бакота (поблизу смт. Стара Ушиця, Хмельницька обл.)

Бакота – це місце, якого немає на карті, такий собі неіснуючий рай. Зараз так називають території вздовж берегів Дністра поблизу залишків одного з найстаріших монастирів України. Тут над кришталевою водою витає дух вікової історії. Бакота – село, Колодіївської сільської ради Кам’янець-Подільського району. Але цього села ви не знайдете на карті України. Колишні його мешканці не можуть повернутися, поблукати між порожніми хатами, подивитися на закинуті садки. Бо там, де колись була Бакота, сьогодні тече Дністер. У зв’язку з будівництвом Дністровського гідровузла рішенням облвиконкому від 27 жовтня 1981 року Бакоту було виключено з облікових даних. Тепер – частина національного природного парку «Подільські Товтри». 

11.  Манявський водоспад (с. Манява, Івано-Франківська обл.)

Це один з найвищих і найкрасивіших карпатських водоспадів. Розташований він у мальовничій ущелині серед стрімких гір. Висота Манявського водоспаду - близько 18 метрів. Нижче і вище за течією є кілька двометрових порогів. Поблизу у лісі на скелі над річкою зберігся старовинний монастир-скит XVII в. Його заснував виходець з Афону монах Йов Княгинецький. Колись цей монастир був обнесений кам'яною стіною, за якою жителі сіл ховалися під час нападів турків і татар. У минулому тут знаходилась бібліотека стародруків. За переказами, сюди неодноразово навідувався один з ватажків опришківського руху Олекса Довбуш. Красива Карпатська природа, чисті гірські річки та повітря, цікаві маршрути для зеленого туризму, святі місця і спокій мають цілющий вплив на кожного, хто хоче відпочити від великого міста. Відпочити та духовно збагатитись можна під час нашої мандрівки, яка охоплює й інші сакральні об'єкти Галичини

                                                  12. Розгірче(Львівськаобл.)

Розгірче (Львівська обл.)Однією із історично-культурних цінностей Львівщини є Печерний монастир, який знаходиться поблизу села Розгірче. Це цілий монастирський комплекс який знаходиться в печерах і представляє собою унікальний зразок наскельного сакрального будівництва XIII-XVI століть. Таке будівництво не є типовим для теренів Галичини. Сам монастир знаходиться на пагорбі, звідки відкривається прекрасний краєвид на всю навколишню місцевість і долину річки Опір. Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому ярусі розташовувались житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз розташована маленька ікона, яка встановлена у 2003

13.    Поповичі (Львівська обл.)

Поповичі (Львівська обл.)У ХІХ ст. відповідно до концепції безпеки Австро-Угорської держави Перемишль було обрано стратегічним пунктом, тому навколо міста, на пагорбах, що його оточують, був побудований 45-кілометровий пояс оборонних укріплень. Це була одна з найбільших фортець Європи, яка складалася з 57 фортів, 6 з яких зараз знаходяться на прикордонній території України і доступні для огляду туристів. Найкраще збережений форт – це «Дзєвєнчиці». Цей із фортів зберіг свою багатоярусну будову, а стежка, що поряд рову біля форту має багато відгалужень. Форти, які знаходяться північніше до кордону, це – «Лисічка», «Биків» і «Плешевичі» – збереглися набагато гірше. Північніше знаходиться форт «Марушка Ліс». А від форту «Лисічка», на жаль, залишилися руїни. Кожен із фортів розташований на пагорбі та оточений ровом. Цікавим є й те,що у цій місцевості щороку в перші три дні липня проводять фестиваль мистецтв «Fort.Missia».

14.“Прийма” (поблизу м. Миколаїв, Львівська обл.)

Урочище “Прийма” (поблизу м. Миколаїв, Львівська обл.) Урочище Прийма, унікальне за своєю красою та історією, знаходиться за 2 км від м. Миколаєва Львівської області. За словами археологів, саме біля Миколаєва збереглися залишки давньоруського городища, зокрема його печери. Якщо ви любителі прадавнього минулого та історичних розкопок, то тоді вам буде цікаво відвідати й «житло» неандертальців, яке було знайде на території урочища. Та найцікавіше чого його варто відвідати - це абсолютно фантастичний та нереальний зовнішній вигляд цього гроту-поселення.

НЕВІДОМІ ВОДОЙМИ УКРАЇНИ

акція "Єдине серце" у центрі Києва символічно об'єднали прапори України та Литви

 Вивчаємо географію своєї області: ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ

Краєвиди Сколівщини

*************************

Населення України

   Області України : Контури областей

***********************************************

Конспекти уроків 

               ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА

 ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

********************************

Презентація до уроку 9 клас : МеталургіяУкраїни

                МЕТАЛУРГІЯ

8 клас Зона мішаних і широколистяних лісів.

ВідеоурокТУТ

                                     Грязьвий вулкан УКРАЇНИ   

                                          влк.СТАРУНЯ

Старунський грязьовий вулкан в с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. Геологічна памятка природи - єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й у світі.

На світлині не вулкан а гирло свердловини Піонер-1, яка пробурена у 1937 році, і з якої періодично відбуваються викиди горючого газу та розсолу. Цей газ час від часу підпалюють. Конус вулкану поряд. Тут же залишки старих (початок XX ст.) озокеритових шахт у яких були знайдені добре збережені рештки представників четвертинної фауни - мамонта, двох шерстистих носорогів оленя та інших тварин. 

Це геологічна пам'ятка регіонального значення.

********************************************

КАРПАТИ

Верховинський хребет

   ЗИМОВІ КАРПАТИ

    Легенди Карпат:

1. Легенда про озеро Синевир... 

У давні часи гори Карпати належали багатому графові, на якого верховинці змушені були працювати: випасати графських овець і корів, рубати ліс, косити траву. У графа була красуня-дочка Синь. Дівчину звали так тому, що в очах її, здавалось, була зібрана вся синь бездонного карпатського неба. Одного разу багач вирішив перевірити, як його наймити-лісоруби працюють у горах. Синь попросила батька взяти її з собою. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала на поляні квіти. І в цей час донеслась чарівна мелодія сопілки. Дівчина пішла на ці звуки. На луці, де паслися вівці, вона побачила юнака, який грав на сопілці. Побачивши дівчину, юнак перестав грати. Хто ти? - здивовано запитав він. Я Синь. Ці гори й дерева належать моєму батькові. А ти хто? Я Вир, пастух графа. Дівчина попросила його зіграти ще, і в лісі довго звучали чарівні мелодії. Надвечір дівчина попрощалася з Виром, пообіцявши прийти ще. Через деякий час Синь знову зустрілася з Виром. Все було як і першого разу. Молоді покохали одне одного й почали таємно зустрічатися. Але злі люди донесли графові, що його дочка кохає простого пастуха. Граф заборонив дочці зустрічатися з Виром. Та чи може любов підкоритися чиїйсь волі? Не зупинили Синь заборони батька, не злякали Вира погрози графа. І тоді граф наказав убити Вира. Одного разу, коли Вир грав на сопілці, чекаючи на лісовій поляні кохану, слуги графа підкралися й штовхнули на нього з високої гори великий камінь... Почувши страшну звістку, Синь побігла до місця, де загинув її коханий. Обняла дівчина великий камінь-могилу і гірко заплакала. Дівочі сльози лились і лились, поки не затопили всю галявину і саму Синь, утворивши озеро, яке люди назвали Синевир.

2. Легенда про едельвейс. 

Старі люди оповідали, ніби високо в горах жила Чаклунка Синіх гір. Гарна вона була, як гори навесні, та недосяжна, як круті гірські вершини.Частенько сміливі гуцули вибирались високо в гори, щоб помилуватись чаклункою, та кам'яні гори не були їм союзниками в цій справі. Батько Чаклунки, вмираючи, заповідав чорним силам стерегти його доню від простих смертних, щоб жоден з них не домігся руки та серця його дочки, бо тобі вона стане простою смертною, звичайнісінькою жінкою.Хоробрі легені могли прийти до домівки Чаклунки, але як тільки починали говорити про почуття, з'являлися ті темні сили, про які в Карпатах не говорили вголос, і сміливець летів у прірву. Чаклунка спокійно споглядала це все, бо серце в неї було з льоду і каменю, а душа замерзлою і сонною.Вість про неземну красу Чаклунки дійшла до найвіддаленіших куточків Синіх гір... Молодий гуцул, гарний і дужий, вправний мисливець, справжній леґінь, вирішив будь-що віднайти шлях до серця Чаклунки.Глибокі сніги, дрімучі ліси, кам'янисті стежки не давали пройти. Вітер, страшний, холодний і злий, збивав з ніг... Та леґінь усе йшов і йшов. Помагав йому Бог та бажання дійти. Коли врешті-решт він зміг дійти до Чаклунки, сили майже залишили його. Замість промовляння барвистих слів про кохання він просто милувався красою неземною, що народилася від кохання неба й землі, зірок і темряви гірської прірви.

Оскільки леґінь не говорив про почуття, темні сили не могли заподіяти йому зла. Спливав час. Чаклунка відчула, що товариство цієї молодої людини будить у ній незвичні відчуття... Та чорні сили не могли допустити, щоб їй хтось сподобався, припав до душі. Вони підкралася зненацька до легеня, схопили його і вкинули у прірву. Від туги, жалю та любові розтануло серце Чаклунки і вона вперше в житті заплакала... Впала перша сльоза на гірський схил і засяяла зіркою - так з'явився перший едельвейс, шовкова косиця, як звуть ту квітку гуцули. Росте ця квітка високо в горах, і тільки сміливий гуцул може прикрасити нею свого капелюха..

3. Легенда про те, як виникли Карпати Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця краю якій не було видно. Рівнина зеленіла шовковими травами, вічнозеленими смереками і ялинами, могутніми буками і яворами, берестами й тополями, долиною текли потічки та річки, багаті на дрібну й велику рибу Володарем долини був велетень на ймення Силун. Коли йшов Силун, від його покроку земля здригалася. Розповідають, що Силун добре розумівся на ґаздівстві. Мав безліч усякої худоби. Череди корів та волів, отари овець, табуни коней, стада буйволів та свиней паслися на толоках, бродили лісами. А птиці! Тисячі качок та гусей плавали в ставках, багато курей кудкудакало на фермах. Жив цей ґазда у прекрасному палаці: з білого мармуру, з високими шпилями, які сягали аж до самих хмар. Палац був вибудуваний на груночку, висипаному людськими руками. Було там стільки кімнат, що легко можна було заблудитися. А в помешканні — добра всякого! Вночі Силун спав у золотій колисці, вистеленій дорогими килимами. А вдень звик відпочивати у сріберному кріслі. На широкій долині слуги землю обробляли, хліб вирощували, за худобою доглядали, птицю годували. Люди мучилися, від зорі до зорі трудилися, багатство примножували, та не собі, а Силунові. Жниці жили не в палаці, а далеко від нього, в дерев'яних зрубах та землянках. Не хотів господар, щоб у світлицях смерділо гноєм чи людським потом. Ні чоловіки, ні жінки, ні літні, ані молодь не сміли покидати маєток Силуна і йти собі шукати іншої роботи. Мусили жити і вмирати кріпаками. Поміж цієї челяді служив у Силуна один хлопець на ймення Карпо Дніпровський, що прийшов сюди від берегів Дніпра. Він подався у мандри ще десятирічним хлопчиком: шукати щастя, бо батько помер, а мати жила бідно, і мусив їй чимось допомогти. Служив Карпо рік, другий, п'ятий. Як і всі, косив траву, орав і сіяв пшеницю та жито, ячмінь і овес, збирав хліб. Не тільки за себе працював, а й іншим допомагав, бо жалів слабеньких. Полюбили його всі слуги і служниці. За чесність, працьовитість, справедливість. Карпо ненавидів тих, хто панові дуже низько кланявся, до самих ніг нахилявся. Тяжко йому було дивитись, як Силун усе забирає, а народ голодує. Коли Карпові сповнилось від роду двадцять літ, вирішив додому повертатись. Був певний, що за добру працю пан йому заплатить, і він, Карпо, повернеться до матері не з порожніми руками. І тільки про це тепер і думав. Усе міркував, як із паном поговорити про розрахунок. Раз уночі він вийшов надвір освіжитися. Проходив коло наймитських хатинок і побачив раптом якусь тінь. Скоро впізнав Силуна. Той ішов подивитися, як худоба ночує, чи все в порядку. Карпо подумав, що саме час поговорити з паном. Коли Силун наблизився, Карпо дав про себе знати кашлем. — Чому ти тут, Карпе? — озвався Силун, упізнавши хлопця.— Чи не дівча виглядаєш? — Не дівча,— відповідає Карпо,— а вас, світлий пане. Маю з вами поговорити. Служив я вам довго й чесно, та маю додому вертатися, аби матінку живою застати... Платню за службу хочу попросити. Силун спочатку подумав, що слуга жартує, бо досі ніхто не наважувався на те, щоб проситися геть від нього. Та й платні ніхто не вимагав. Але Карпо й не думав відступати; — Я чесно служив, світлий пане. І моя робота, гадаю, щось коштує. — Нікуди не підеш! — розізлився пан.— То вже я знаю, коли й куди мої слуги повинні ходити. — Я піду, пане,— настоював Карпо.— Лише ще раз вам мушу сказати, що моя робота чогось коштує. Це вже була нечувана зухвалість, якої пан простити не міг. — Туди, під землю, тебе відпущу! — лютився він, показуючи пальцем униз і приступаючи до парубка.— Там буде твоя платня. Та хлопець не відступив ані на крок. — За мою роботу, пане, прийдеться платити,— ще раз нагадав, ніби й не чув панської погрози. Ця відповідь ще гірше розізлила Силуна, скипів так, що аж очі кров'ю налились, а з рота вогонь сапнув. Схопив він Карпа своїми дужими руками, підняв і вдарив ним об землю. Ударив так, що аж яма зробилася. Але слузі нічого не сталося, звівся на ноги і відчув у собі непереможну силу,— то, мабуть, землиця йому подарувала за те, що робив на ній. Схопив Карпо Силуна, вдарив ним об землю, далі ще раз і ще раз, не витримала матінка-землиця тих ударів, розкололася. І опинився Силун у підземній печері, в яку гадав загнати непокірного слугу. Даремне він хотів вибратися на поверхню — земля закрилася, і не можна було знайти жодної щілинки. Тоді вдався Силун до своєї сили. Вдарив ногою у земну кору — вона вигнулася, та не відчинилася, вдарив другою — вигнулася ще більше, а відчинитися не хоче. Пробував головою пробивати, плечима витискати — марно, кулаками гатив — теж не допомогло. Але від його ударів на землі прерівній гора за горою робилася, і чим дужче кидав собою Силун-велетень, тим вищі гори піднімались навколо. А найдужче бив собою там, де Гуцульщина, і там гори вигналися найвищі. Уранці як прокинулись наймити і побачили, що сталося, дуже здивувались. Навколо — гори, а там, де був палац, нічого не лишилося, усе провалилося у прірву. Раптом із-під землі вдарила вода, заповнила ту прірву. Чудувалися люди, а скоро зібралися на велику раду: як далі бути, як жити. Вирішили в цьому краї залишитися. Озеро назвали Синевирським, бо було синє-синє, як небо. А горам на честь Карпа дали ймення Карпати. Люди зажили по-новому. Одні залишились на рівнині, інші подалися в гори. Орали, сіяли, хліб вирощували, худобу доглядали. Навчилися ліси рубати, хати будувати. Кажуть, що Силун ще й тепер не стих під землею, пробує вирватися, але вже не викидає гори, бо постарів і моці такої не має. То вже не вирватись йому на поверхню ніколи! 4. ВІЧНЕ КОХАННЯ В одному з гірських селищ жив собі легінь Прут. За що його так прозвали , вже ніхто не пам'ятав . Може , що мав високий гнучкий стан , чи вже дуже спритний був до роботи . Якось забарився Прут , працюючи в горах , і вирішив не повертатися додому ,а заночувати в лісі . Стара смерека гостинно простелила ковдру із зеленого моху і вкривала його своїм пахучим убранням . Втомлений хлопець швидко заснув . І якийсь дивний сон йому привидівся . Ніби біля нього сидить дівчина . Вона вся в зеленому , очі в неї зелені , і довга , додолу коса . Вона лагідно й сумно дивиться на Прута , тихенько гладить його волосся . Щось стиха наспівує . Прут ніяк не може надивитися на лісову красуню . Та коли простягнув руку , щоб торкнутися її , дівчина щезла . Прокинувся Прут . Тихо-тихо . Тільки зірки виблискують в далекому небі . Аж дивиться - повисло щось на смерековій гілці й світиться дивним і таким зеленим вогнем . Підійшов , взяв у руки . А воно й далі світиться.Так тихо й ласкаво . Між тим щезли зірки , і зажеврілося небо на сході у променях вранішнього сонця заблищала роса . Десь здалеку долетів перший , ще не сміливий спів пташини . А трохи згодом уже весь ліс ожив . Величезне сонце піддіймалося з-за гір . Здавалося , що не воно підіймається , а сині гори , вклоняючись , дають йому шлях . Задивившись на всю ту красу , Прут забув про свою дивовижну знахідку . А коли глянув , то побачив : на руці лежала звичайна зелена стрічка . Вона вже не світилася : мабуть , згасла з першими променями сонця . Заховав ту стрічку Прут , а про себе вирішив будь-що відшукати красуню дівчину . Наступного вечора Прут знову не пішов додому . Сховавшись за велику смереку , він чекав на лісову красуню. Розтанули гори в нічній темряві , повисипали зірки на небі ... Раптово , наче з-під землі , з'явилася дівчина . Вона , тихесенько відхиляючи віти , йшла до старої смереки . Дівчина присіла на шершаве коріння , що повпивалося в землю , і заспівала . Спочатку тиха , а потім все гучніша пісня полетіла поміж гори . Далека луна підспівувала дівчині . Захоплена піснею , вона не зчулася , як збоку підкрався Прут . Міцно схопив її і пригорнув до себе . Довга зелена коса змією обвила їх . Прут задивився в ясні очі , і йому здалося , ніби вся краса Карпаських гір злилася в них , глибоких і чарівних . Дівчина все ще перелякано тремтіла в його руках . - Хто ти? Ніби не живі , до цього часу злякані вуста ледь-ледь розпустились в посмішці , але мовчали . -Хто ти? - знову запитав Прут . Вона схилила голову набік , посміхнулася : -Говерла. " Говерла , Говерла..." - прошепотів вітер . "Говерла , Говерла..." - полетіло ген-ген удалину і затихло . З того часу майже не приходив Прут додому . Цілими ночами з Говерлою блукав по горах . Кохання , велике й щире , переповнювало їх серця . Неосяжне , як те синє над горами , воно кликало за собою . Але потроху перша радість кохання стала затуманюватися . У Прута в долині жила старенька мати . А Говерла не могла піти до людей без дозволу батька , гірського царя . Тато , почувши про любов Говерли до Прута , розгнівався і прокляв свою доньку . Задрижали гори , загуркотіло , обсипаючись , каміння , застогнали проліски , на шаленім вітру затремтіли . Пішов гомін , страшний гомін по горах : "Прокляв , прокля-ав!.." Прибігла Говерла до старої смереки , притулилася до неї й залилася слізьми . - Смереко-матінко , нема мені долі : занапастив її батько . Не пустять мене гори з прокляттям до людей . А без Прута я загину . Навчи , люба , що робити ? Обняла смерека зеленим гіллям дівчину й щось зашепотіла . - Добре ,- мовила Говерла . - Прощавай , смереко , прощавайте , гори , прощавай , мій голубе Пруте . Як неналежатиму тобі , той не буде мені життя тут ,- і ступила на край прірви . Ніби земля розверзлася , так загуло навкруги . Страшенна злива попригинала дерева . Вітер , мов скажений , виламував все на своєму шляху . Він з розгону вдарявся об гору , виривав дерева , гнав долі насіння і летів до сусідньої гори , одним подихом зрушуючи в долину величезні кам'яні брили . Блискавка на мить освітлювала спотворювані гори . Поламані дерева , що стогнуть поривами вітру , скидалися на страхіття . Вони простягували до вітру свої повикручувані коряві лапи , благали : " Перестань , пер-рр-е-ста-ань!.." Аж на ранук вщухла буря . Величне сонце піднялося оглянути Карпати - і здивувалося . На місці старої долини виросла гора . Вона сягала аж до хмар і вітала сонце білою вершиною . А на долині стояли люди , дивуючись новій красуні горі . Тільки в Прута щось тривожно на серці . Побіг він на гору . - Говерло , Говерло , де ти ?! - Це я - гора..- і біла ромашка , всміхаючись , роняє кришталеву сльозинку-росину .- Так , так , це я , Пруте ... Не повернувся Прут до людей . Тільки згодом побігла межи гір гомінка річка . Вона прокладала собі шлях в ущелинах , спадала з стрімких скель і бігла далі , чиста , як сльоза . Бігла швидко , ніби боячись , що не встигне розповісти щось тим величним вічнозеленим горам . І прозвали люди ту річку Прутом , а височенну гору , біля ніг якої в'ється Прут ,- Говерлою . ...Задивилася Говерла в ясні чисті води Прута , а він гомонить до неї , мов розказує про своє вічне кохання . 5. ОЗЕРО МАРІЧЕЙКА ...- Незабаром Марічейка!.. Слова лісника звучали урочисто. Боюся опустити щось важливе. Гуцули говорять про Марічейку: "Побачиш на світанку - познаеш радість. Озеро виникло перед очима зненацька, усього лише на мить - блиснуло відблисками між темних стовбурів дерев і знову зникло. Але ненадовго: дерева раптом розступилися, і Марічейка стала у всій своїй вроді. Оточене з усіх боків озеро відбивало м’яку синяву осіннього неба. Я покуштував воду - без смаку, холодна. Така буває в глибоких колодязях. І отут я побачив, як на блискучій поверхні озера виникали, ширилися, бігли до березі рівні кола, один за іншим... рівномірно... Я не повірив своїм очам. Риба? У вічно крижаній воді, на висоті тисяча пятсот метрів? Дивлюся на лісника. Він посміхнувся, покачав головою: - Це джерела б’ють із глибин землі, живлять озеро... А чи знаєте, чому озеро дане дівоче ім’я? В очах його затаївся ніжний смуток. Я мовчав і чекав. - Легенда є в нас. Послухайте.. Було все це ще в глибоку стародавність. Чорним вороняччям налетіли тоді злі недруги на наш зелений край. Вони руйнували села, губили народ, а хто вцілів, рятуючи, пішов у гори. Але вороги довідалися, що гуцули ховаються десь у дрімучих лісах, і рушили ордою слідом за ними. Марічейка, молода дружина чабана Івана, пабачила ворогів і прошептала коханому: - Іванко, рідний! Скоріше біжи до нашим, попередь!.. А я спробую їх затримати. - Не можу я залишити тебе. - Згадай, милий, скільки наших там, у горах. Батьки і матері, старі і діти... Весь наш народ... Він у небезпеці. Йди! І пішов Іван. А горда Марічейка стала на шляху ворогів. Її схопили... Наказали: - Веди до своїх гуцулів. Не те смерть! Йшли вони до самої ночі. Завела їх Марічейка в такі дикі місця, відкіля і не вибратися. Розлютилися вороги і накинулися на неї із шаблями... Затремтіла земля, подув страшний вітер, гримнув грім. І злетіли в небо камені, здвинулись гори й утворилося озеро. У ньому і знайшли свою загибель вороги. З тих пір ліс на честь хороброї дівчини стали називати Дівочим, а озеро - Марічейка... ************************************************************************************** *************************************************************************                                               Гніздо .....

КОНСПЕКТИ УРОКІВ:

                                                                     Фізична географія України    8 клас

ТЕМА: «РОСЛИННИЙ ПОКРИВ ТА ТВАРИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ.  ЇХ ОХОРОНА Й ВІДТВОРЕННЯ .  ВПЛИВ ЛЮДИНИ. »

МЕТА:

навчальна: розширити знання  про видовий склад та закономірності поширення рослинного і тваринного світу;систематизувати знання учнів про органічний світ України, засвоїти знання про  рослинні комплекси; рослинні угрупування, та рослини, що охороняються; привернути увагу  учнів до проблеми  збереження органічного світу, розширити їхні знання з екології ; виробляти  вміння  усвідомлювати проблему  в цілому. Сформувати знання про природно – заповідний  фонд України.

розвивальна: розвивати активність, пошукові здібності, вміння розкрити суть певної проблеми, стисло і коротко висловлювати її, конкретно відповідати на  поставлені питання, самостійно здобувати знання.

виховна: виховувати екологічну культуру школярів, бережне ставлення до природи України і рідного краю.

ОБЛАДНАННЯ: фізична карта України, туристична карта Львівської області; таблички з написами «Еколог», «Кореспондент», «Вчений»,  емблема конференції, малюнки учнів на еко­логічну тему, таблиці «Природні зони України», малюнки представників рослинного і тваринного світу України, мікрофони, виставка літератури, енциклопедій.

ВИД УРОКУ:  урок  прес – конференція

ТИП УРОКУ: урок систематизації й узагальнення знань

МЕТОД:  частково - пошуковий

Епіграф: « Людина  відібрала поверхню земної кулі  у мудрої громади звірів і рослин і стала самотньою: їй нема з ким погратися у квача і піжмурки, у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри, нема товариша».                                          

                                                                                                             В. Хлебнєков

                                                                                   

ХІД УРОКУ:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Заздалегідь  оголошено тему прес – конференції.

2. Розподіл ролей за бажанням (журналісти,фахівці з конкретних питань).

 3. Випереджаючі завдання для всіх учнів класу.

    Методичні рекомендації.

  Для про­ведення даного уроку необхідною є достатньо тривала підготовка. Наш проект ґрунтується на теоре­тичній проблемі, тому підсумком має бути  її розв'язання .

Підготовка та реалізація проекту включає такі етапи:

1-й етап — мотиваційно - орієнтувальний. Включає створення ініціатив­ної групи з учнів, які і стануть ор­ганізаторами та ведучими цього уроку. Їх мета: визначити головну проблему (чи проблеми) і завдання дослідження, що випливають з неї; обговорити методи досліджень, на основі яких реалізовуватиметься проект (статистичний, картогра­фічний, порівнянь, метод «мозко­вої атаки»).

2-й етап — конструктивний. Вклю­чає безпосереднє здійснення про­екту: учні об'єднуються в групи, до них входять: інспектор з охоро­ни природи, еколог, вчені, корес­понденти, етнографи, літературознавці, юристи ; вони складають ро­бочий план проекту; оформляють проект у вигляді текстів, таблиць, схем, фотографій.

3-й етап — презентаційний. Захист (презентація) проектів проходить у формі рольової гри (прес-кон­ференція). Захист проектів супро­воджується виставкою літератури з цієї проблеми, випуском тематич­ної стіннівки, оглядом найкращих , схемами, таблицями, які сприяють наочному осмисленню питання. Учні демонструють набу­ті знання, вміння, творчий потен­ціал, отриманий досвід, підводять підсумки своєї діяльності.

4-й етап — експертиза .

5-й етап — оцінювально-рефлексив­ний

ІІ.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель: ( під  звуки музики)

    Ми вже неодноразово переконувалися в тому, що жит­тя — найчарівніше диво. Але диво це — природне, і виникло воно при­родним шляхом. Все, що живе на Землі, і людина теж, законний нащадок природи. Так, що ми з вами — родичі не тільки з усіма людьми,  а й з тва­ринами, рослинами .

  По­вітря, вода, земля, рослини, твари­ни — все, без чого неможливе жит­тя людини — руйнується самою  ж людиною.

   Ми часто чуємо, що «природу слід охороняти», особливо наше українське різноманіття. Про це говорять вчені, педагоги, журналісти, політики .   

   Ми звикли до цього заклику і навіть не замислюємося над його значенням.   Нещодавно в школу надійшов лист, який  адресований  вам восьмикласники.   І  для  нас  він став справжньою  несподіванкою.

   Зачитайте лист, адже він адресований вам:      

                                                                                                            

   

    ЛИСТ ДО ЛЮДИНИ ВІД

       ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ

 Людино! Розумна істото!

   До тебе звертаємось ми,

     Бо гинемо, гинемо, гинем!

       Будь ласка, ти нас захисти!

          Хай будуть в нас цілі дерева,

        Рослини, тварини, пташки!

        Будь ласка, ти нас захисти!

         Людино! Людино! Людино!

     Ми просимо: нас бережи!

    Нехай твої діти і внуки

 Побачать не навпаки —

Землі пророслі і луки,

          Озера глибокі, річки,

          Бо ти, хоч розумна істота,т

          Втручаєшся в нас невпопад.

                                                  

   Учитель:

     Рослинний і тваринний світ напевно знав, що восьмикласники саме    вивчають  природу України, різноманітність видового складу, вплив  господарської  діяльності людини на видову різноманітність.

     І саме сьогодні тема нашого уроку: « Рослинний покрив  і тваринний світ України.  Охорона і відтворення.»

     Прочитавши вислів еколога Хлебнєкова: «Людина  відібрала поверхню земної кулі  у мудрої громади звірів і рослин і стала самотньою: їй нема з ким погратися у квача і піжмурки, у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри, нема товариша».

  Ми ще раз можемо переконатися, що  станеться  непоправне, якщо ми не будемо берегти і охороняти природу,  ми  залишимося самотніми на цій планеті.                                          

    Прочитавши цього листа пригадавши попередні теми  з географії, нам нічого не залишилось, як  негайно скликали прес – конференцію.

  Ми запросити науковців, фахівців різних галузей, учнів 8 класу, які допоможуть нам  розглянути цей лист, а також   питання які пов’язані з збереженням  і охороною природи України.

   І я впевнена, ми  знайдемо відводіть на цей лист, а також привернемо увагу  населення і учнів шкіл .

Отже, перенесемось в студію каналу «ПЛАНЕТА», саме тут  відбувається науково – практична конференція на тему:

              « Рослинний і тваринний світ України. Охорона і відтворення. »                      

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ведуча:

        Доброго дня шановні гості !

    Ми раді вітати вас на науково – практичній конференції  присвяченій дуже важливій темі сьогодення –  збереження  рослинного і тваринного світу України. Ситуація  на даний час є дуже важливою і складною, вирішувати її потрібно негайно.

   За надісланим листом  ми створили емблему охорони природи і нашої  прес – конференції.

    Нею стало дерево – символ рослинного світу,  птахи – символ  тваринного світу і люди різних  націй і народів які об’єдналися  на захист природи.

     Кожен з учасників конференції  отримав емблему – це означає, що кожен з вас долучився до цієї проблеми.

  А також сьогодні кожен з Вас  має змогу оцінити виступ наших учасників і що ще важливіше самого себе. Для цього у вас на столах є картки  самооцінювання ( додаток 1).

 

ЛИСТ  САМОКОНТРОЛЮ

Прізвище, ім’я
Оцінка за урок  ( повнота і чіткість виступу, формування висновків, робота на уроці )	Самооцінка виступу	Оцінка вчителя
Відповіді учнів: 1.географ 2. біолог	П.І.
3. еколог
4. етнограф
5. науковий співробітник
6. депутат
7. юрист
Що на уроці найбільш сподобалося і запам’яталось?
Що було найважливішим?
Що залишилося незрозумілим?

Ведучий:

     Дізнатися в якому стані перебуває  органічний світ України, які головні причини  зникнення багатьох видів рослин і тварин, що потрібно зробити для збереження і відновлення природи, нам допоможуть гості студії  :   науковці    різних галузей (вчені: біологи,  екологи, етнограф, географ); представників  владних структур -  юрист,  депутат районної ради(обласної ради);    журналісти. 

                                           

Ведуча:

Окреслимо проблеми:

1. Значення, місце і роль рослинного і тваринного світу.
2. Наслідки антропогенного впливу та господарської діяльності

                                                      людини  на органічний світ України?

3. Нераціональне використання  природних ресурсів.
4. Природоохоронна діяльність і  законодавство України.
5. Шляхи вирішення проблеми і збереження різноманіття України.

                                                                          ( проблеми написані на дошці )

Ведуча:

      Отже, журналісти, Вам слово .

1. Журналіст  « 12каналу » ( П.І.П.)

В мене запитання до  вчених географа і  біолога.

Запитання:

Від чого залежить  видовий склад та  розміщення певних видів рослин і тварин на території України ?

Охарактеризуйте в загальних рисах різноманіття видового складу рослинного і тваринного світу України на даний час?

Географ:

   Рослинний покрив є найбільш уразливим природ­ним компонентом, тому що його розміщення і формування залежать від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів,  водних ресурсів, тваринного світу, людської діяльності ( схема в вигляді квітки ).

      Якщо змінюєть­ся хоча б один компонент — змінюється і видовий склад рослинності.

 Тваринний світ  тісно пов'язаний з типами рослин. Завдяки їхнім  зв’язкам створюються фауністичні комплекси. У якому кожна тварина пристосовується  по – своєму до умов  навколишнього середовища.

 

 Основними  в Україні є фауністичні комплекси лісів, степів, луків, водойм . (фізична карта України з  плакатами природних зон ).

Біолог:

Рослинний світ України характеризується великою різноманіт­ністю видового складу.

 Із 300—350 тис. видів вищих рослин планети в Україні зростає 25 тис:  4 тисяч водоростей; 15 тисяч видів грибів; 1 тисяча  видів лишайників ;  800 видів мохів ,  5 тисяч  вищих рослин.

( написи на дошці).

    Особ­ливе значення мають ендемічні, а також рідкісні й зникаючі види рослин їх понад 1000.   На них багаті Кримські гори і Карпати ( фізична карта України).

    Хочу привернути  вашу увагу, що природ­на рослинність збереглася лише на 25 % території України.

   Госпо­дарська діяльність населення призвела до істотних змін рослинного покриву країни.   Так, площа лісів скоротилася в п'ять разів і зараз складає трохи більше 14 %.

    Значні розміри рівнинної частини України, наявність Карпат і Кримських гір, Чорного та Азовського морів, озер, водосховищ і річок зумовили багатство і різноманітність тваринного світу Ук­раїни.

   Це підтверджується наявністю на її території понад 100 видів ссавців, близько 360 видів птахів і 200 видів риб, 21 виду плазунів, 17 видів земноводних, 20 видів ракоподібних, 25 тис. видів комах .

( написи на дошці).

   Але з кожним роком цих видів стає все менше й менше.

Ведуча:

 Дуже дякуємо! За коротку і лаконічну відповідь, з якої ми зрозуміли про багатий кількісний  і видовий склад органічного світу України.     І проблеми збереження  цього різноманіття.

    Яке наступне запитання у наших журналістів?        

2. Я журналіст  газети « Екологічний вісник » ( П.І.П.)

Запитання  до  екологів. Ми дуже часто чуємо про значення органічного світу в житті біосфери і людини?  Переконайте нас фактами, щоб люди задумались над питанням збереження природи?

Еколог:  ( комп’ютерна  презентація)

Загальна роль рослин  колосальна.

   1.Процес фотосинтезу.  

  Задумайтесь!  За 1 день - 1 гектар лісу виділяє 200 кг. кисню, при цьому поглинає 220 – 280 кг. вуглекислого газу. А 0,3 гектари лісу за рік виділяє  400 кг. кисню – це річна потреба людини.

       Немає кисню – немає життя!

     2.    Рослини утворюють рослинні угрупування  - це середовища життя тварин і різних організмів.

                  Знищити росин – знищимо тварин!

     3.   Ліси України займають 15,6 % території .

           Ліс глобальний акумулятор живої речовини.

    4. Рослинність – середовище життя для людини! (при розумному використання й охороні).

     5. Джерело різноманітних харчових продуктів, м’яса, шкіри, технічної і лікарської  сировини, будівельних матеріалів.

     6. Це основний корм для  тварин .

     7. Захист ґрунту від  водної і вітрової ерозії.

     8. Це не тільки матеріальне, а й духовне задоволення для людей, що надихає поетів – до віршів, музикантів – до написання  музичних композицій, художників – до малювання картин   ( малюнки).

  Ведучий :

  Ви нас переконали, що  органічний світ – це невід’ємна ланка  біосфери. І звичайно для людини теж. Ми навіть не уявляємо  життя  в Україні і на планеті без рослин і тварин, навіть малесенької бактерії. Все живе  взаємопов’язане між собою, нічого зайвого, все для нас важливе! Повітря, продукти харчування, ліки, будівельні матеріали – це все природа.

               Ще які запитання є у журналістів?

3. Я журналіст ( П.І.П.)  журналу «Географія »,

         Запитання: Як на вашу думку а чи є у нас  рослини – символи?

                                 Яку б рослину ви назвали символом України?

Етнограф:

   Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи: у ка­надців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я:

«Без верби й калини нема України». Взагалі, в українського народу є багато рослин, які в особливій пошані, й вони обов'язково рос­туть біля хати кожної дбайливої господині.

   Не можна уявити собі двору в Україні, де б не ріс кущ калини: обов'язково садили вербу, тополю, вишню і, звичайно, прикрашали хатину квітами: барвінком, чорнобривцями, соняшником, мальвами.

   Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати.

Літературознавець:

Я хочу  доповнити. З давніх – давен  народ поетизував кущ калини, оспівував в піснях:

«Гей, у лузі червона калина, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна, гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину, гей, гей, гей, та піднімемо ».

   В іншому вірші:

«У калини китиці червоні,

У калини білі-білі квіти,

Я тримаю гілочку червону,

А здається — усміх України ».

  Ведуча:

      Можна навести  дуже багато віршів, народних пісень,  де наш народ оспівує неповторну  українську природу. Але давайте повернемося до проблеми сьогодення і нашої конференції, щоб нас оточували не тільки пісні і вірші, а й  багатий рослинний і тваринний світ. Потрібно вирішувати проблему охорони і збереження органічного світу.

           Які є запитання до науковців в студії ?

4. Я журналіст  ( П. І. П.) журналу « Людина і природа »

Запитання до науковців : В чому на вашу думку основні  причини зникнення цінних  видів рослин і тварин на території України?

Науковий співробітник Інституту географії НАН України:

    На мою думку і я думаю, що мене підтримають більшість  вчених  нашого інституту – це інтенсивність природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва та інші невпорядковані дії призвели до знищення майже 70 відсотків цінних природних комплексів і ландшафтів України.

                Виділимо найголовніші чинники :

1.      Антропогенний вплив.      

     Результати  обчислень рівня впливу  людина на ліси України показали, що він більше  50%.  Найвищий 80% - у степових областях; 70% у лісостеповій зоні.

             На даний момент часу  можна сказати – хижацьке знищення

             рослинного покриву України.

            2. Викиди промислових підприємств.

              Надзвичайно шкідливими є речовини для рослин  і тварин  діоксини

              сірки і азоту, озон.   Один металургійний комбінат   викидає  свої

               відходи в радіусі 150 км.

            3. Кислотні дощі ( підвищення кислотності в ґрунті і в рослинах).

            4. Пожежі. Зі зміною клімату в нас все частіше трапляються пожежі,

            при яких вигорає сотні  гектарів лісів і всього живого навколо.

       5. І що стосується кожного з нас.

          Недостатній рівень екологічної культури завдає шкоди рослинному

      тваринному  світу   України.

               Наприклад:  щовесни кількість первоцвітів зменшується

                                      катастрофічними темпами.

            В лісах ми все рідше зустрічаємо  зайця, лисицю, вовка, а все

             частіше мисливців .            

   Ведучий:

        З вашого виступу ми зрозуміли, що антропогенний вплив  викликає:

·         Деградацію ландшафтів;

·         Збіднення флори і фауни;

·         Зменшення чисельності популяції окремих видів рослинного і тваринного світу.

   Виникає запитання : Що робити? Як нам вийти з цієї ситуації, чому влада  закриває на очі і не приймає кардинальних рішень. Вона переймається економічною кризою, а про екологічну забули.

Депутат районної  ради:

      Ми слідкуємо  не тільки за економічним станом, а й за екологічним станом в Україні і в  Самбірському районі  зокрема.

   Раціональне використання потребує:

·         ретельного вивчення і суворого обліку природних ресурсів,

·          рівномірне вирубування дерев.

·         правильне ведення лісового і мисливського господарства.

·         Створення безвідходного виробництва

·         Боротьба з шкідниками і хворобами.

·         Боротьба з браконьєрами.

·         Створення штучних лісових насаджень, парків,  ботанічних  садів, заказників і заповідників.

У Львівській області  функціонує 329 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 148,5 тис. га, що становить 6,7 % від площі території області.

До заповідних територій Львівщини належить 3 національні природні парки, 1 природний заповідник, 4 регіональні ландшафтні парки, 3 ботанічні сади, 2 дендропарки, 42 заказники, 166 пам’яток природи, 1 зоологічний парк місцевого значення, 59 парків – пам’ятки садово – паркового мистецтва, 48 заповідних урочищ.

Майже 40 % площі заповідних територій области займають два національні парки: „Сколівські Бескиди” і „Яворівський” (разом 42763 га).

Ось кілька прикладів:

       (на карті Львівської обл. )

Природний заповідник „Розточчя” (2081 га). Створений в 1984 р. на базі навчального лісгоспу Українського державного лісотехнічного університету.

 НПП „Сколівські Бескиди” (35684 га), створений в 1999 р., лежить у межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського адміністративних районів.

НПП „Яворівський” (7079 га), створений в 1999 р., лежить у південній частині Українського Розточчя.  

   РЛП „Надсянський” (19428 га),  створено в 1997 р. у Стрийсько-Сянській Верховині у верхів'ї басейну Сяну в Турківському адміністративному районі в Боринському держлісгоспі

У 2010 році створено лісовий заказник місцевого значення Добромильський площею 93,0 га,  геологічну пам’ятку природи Червона скеля², площею 1,7 га, а також ботанічну пам’ятку природи Дендропарк імені Бенедикта Дибовського, площею 0,5 га.

   

Окрім того міський парк Жовкви оголошено парком – пам’яткою садово – паркового мистецтва  Замковий парк XVII століття у м. Жовкві. За ініціативи Державного управління ОНПС у Львівській області науковцями Львівського національного університету ім. Івана Франка розробляється проект створення регіонального ландшафтного парку ²Стільське Горбогір’я². Парк створюється на території Миколаївського та Пустомитівського районів.

P.S

      На території Самбірського району Львівської області реалізується проект зі створення Національного природного парку «Дністровський–Чайковицький».

    Його площа, за попередніми даними, становитиме понад 15 тисяч гектарів угідь.

    Для створення державної установи, яка охоронятиме та зберігатиме унікальні куточки природи Самбірщини, вже багато зроблено. Одержано згоду від міністерства екології та природних ресурсів України, є відповідні наукові висновки Інституту екології Карпат, рекомендації якого необмінно будуть реалізовуватися на теренах майбутнього природного парку.

Ведуча: 

        Шановні глядачі і учасники конференції, ми почули які заходи

    запроваджує місцева  влада для охорони і збереження природи.

        А зараз я Вас попрошу « зайняти позицію» Як на Вашу думку, ці заходи

   допоможуть збереженню природи нашої області і  України ?

        Якщо,   « так » - зелена картка;

                       « ні » - червона ;

            Дякую Вам! Ми  маємо надію, на швидке покращення екологічної

         ситуації і в Смілі і в Україні.

            Отже, якщо разом об’єднатися і приділити увагу цій проблемі,

        то результат ми помітимо дуже швидко. 

        А  в мене запитання до  юриста:

        Які закони прийняті в державі для збереження і охорони природи ?

     Юрист:

             Найперше я хочу Вам повідомити, що Україна долучилася до

       національної екологічної мережі Європи – ЕСОNЕТ – нова політика

       в   охороні природи.

            Основна ціль: збереження біологічного та ландшафтного різноманіття

       країн Європи. Для України така програма  була розроблена  ще в 1998

       році, а в 28 вересня 2000р. прийнятий закон України

       « Про загальну програму екологічної мережі на 2000 – 2005 роки ».

            В Україні екологічне право базується на Конституції.

        У 1992 р. прийнятий закон України  « Про охорону навколишнього

         середовища ».

        Правове регулювання й охорона здійснюється спеціальними  законами

         і кодексами:

        Земельний Кодекс -1992 рік;

        Охорона лісів – лісовим Кодексом України – 1992 рік;

        Закон України  « Про тваринний світ » 1993 рік.

           У рамках програми ЮНЕСКО розроблені і успішно здійснюються

        природоохоронні програми:  « Людина  і біосфера ».

         Створена Червона книга України, до якої занесені зникаючі види рослин

           і тварин. ( показ книги )

                                                  

       Ведуча:

            Це добре, що в нашій країні є закони, які регулюють  природоохоронну

        діяльність.

            Але мою думку, духовна криза людини і суспільства – це один з

        основних факторів екологічної кризи.

« Любіть природу не як символ своєї душі,

Любіть природу не для себе, любіть для неї.

Вона не тільки тема вірша або картини,

В ній є великі непізнані світу глибини.

У неї вічність невмируща, порив є в неї,

Що вищий за усі пориви душі твоєї »

        Ведуча:

       В часи економічної кризи на другий план відходить збереження природи.

       Але є надія на те, що людство  зрозуміє і знайде вихід з цієї проблеми.

       Найбільша надія на вас – молоде покоління.

       Журналісти ! Частіше  висвітлюйте проблеми охорони!

        Науковці!  Пишіть наукові роботи, книги.

       А ми в свою чергу будемо ще глибше  вивчати   і охороняти природу!

             Ми не маємо права руйнувати те, що створилося не нами!!!

                      Спасибі за участь у конференції, до нової зустрічі!

        Учитель:

       Побувавши на прес – конференції, розглянувши таку важливу і болючу

       тему, ми повинні відповісти рослинному і тваринному світу.

       На маленьких листівках напишіть відповідь:

       Як і чому потрібно  берегти природу?

       Ці листівки ми відішлемо до екологічної організації. Таким чином ми

        долучимось до учасників охорони природи.

                                                 ( учні пишуть листівки і зачитують їх)

      

         ІY.  ПІДСУМОК УРОКУ:

      ( роблять самі учні, висловлюють власні думки ).

         Зачитують листи самоконтролю.

         Y. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

               написати звіт про прес –конференцію, скласти  кросворд, тести на

            тему:   « Рослинний і тваринний світ України ».  ( завдання на вибір )

        

Додатки

Природний заповідник „Розточчя” (2081 га). Створений в 1984 р. на базі навчального лісгоспу Українського державного лісотехнічного університету. Вивченню флори і рослинности присвячено низку робіт. Панівним типом рослинности є лісові формації. Серед природних лісів найпоширеніші угруповання — Carpineto-Quercetum roboris, Fagetum sylvaticae, Pinetum sylvestris. Рідше трапляються субформації Pineto-FagetFagetoQuercetum petraeae. У сирих едафотопах локально сформовані угруповання Alnetum glutinosae, Salicetum auritae, Salicetum cinereae, Betuletum humilis. На типологічному профілі, закладеному й описаному А. П'ясецьким, представлені основні типи лісу заповідника. За даними ботаніків, флора заповідника нараховує 1155 видів вищих судинних рослин та мохоподібних. На сонячних схилах трапляються такі рідкісні для реґіону степові види, як Carex humilis L., Anemone sylvestris L., Cotoneaster melanocarpa Flysh ex Blytt. У вологих едафотопах поширені Carex davalliana Sw., Oxycoccus palustris Pers., Eriophorum vaginatum L., Pedicularis sceptrum carolinБагатий видовий склад хребетних тварин. До Червоної книги України внесені мідянка, орлан-білохвіст, видра річкова, кутора мала, лелека чорний. Важливе значення має дендрарій, створений у 1962 р. Л. Бутейком. У ньому інтродуковано понад 360 видів екзотичних дерев і чагарників.

НПП „Сколівські Бескиди” (35684 га), створений в 1999 р., лежить у межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського адміністративних районів. На території парку збереглися рештки природних букових, яворово-букових, ялицево-букових і буково-ялицевих лісів, які мають важливе науково-природниче значення. Охорони потребують рідкісні лісові асоціації — бучина ведмежо-цибулева (Fagetum alliosum ursinae), яворина лунарієва (Aceretum lunariosum), букова яворина скополієва (FagetoAceretum scopoliosum). Флору судинних рослин становить понад 600 видів, з яких близько 40 занесені до Червоної книги України — Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schreb., Scopolia carniolica Jacq., Atropa belladonna L., Lunaria rediviva L., види родини орхідних і ін. Багата й розмаїта фауна. До Червоної книги України занесені полоз лісовий, тритони карпатський та гірський, саламандра плямиста, глухар, лелека чорний, підорлик малий, сорокопуд сірий, борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна. В 1965 р. з Біловезької Пущі сюди завезено зубрів, популяція яких повністю натуралізувалася і розселилася також за межами парку. Територія парку лежить в околицях традиційних рекреаційно-курортних місцевостей — Східниці, Сколє. В районі Східниці є численні мінеральні джерела різної лікувальної дії.

НПП „Яворівський” (7079 га), створений в 1999 р., лежить у південній частині Українського Розточчя. Для парку характерні грабово-дубові, сосново-дубові і соснові ліси. На горбистих формах рельєфу поширені сосново-букові та букові фітоценози. Флора парку ще не вивчена, вона складається з понад 600 видів, серед яких чимало рідкісних: Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., Lycopodium annotinum L., Equisetum majus Gars., Daphne mezereНа заболочених місцях трапляються Oxycoccus palustris Pers., Betula humilis Schrank., Drosera rotundifolia L., Nymphaea alba L. та інші. Багатий також тваринний світ. До Червоної книги України внесено такі рідкісні види хребетних, як мідянка, кутора мала, видра річкова, борсук звичайний, лелека чорний та інші. Поруч з НПП стоїть Крехівський монастир, заснований ще на початку ХVII століття. Згодом він був розбудований у великий церковний архітектурний комплекс. В монастирі знайдено Крехівський Апостол, написаний в 1563—72 рр. У радянський період монастир був закритий і відновлений та відкритий лише в 1992 р. Мережу НПП доповнюють реґіональні ландшафтні парки (РЛП). В 1997 р. створено в межах Старосамбірського адміністративного району на базі Старосамбірського лісомисливського господарства РЛП „ВерхньоДністровські Бескиди” (8536 га). Парк репрезентує низькогірні лісові і лучні ландшафти, які мають вагоме рекреаційне значення. Він охоплює 13 відокремлених природних територіальних комплексів, тому в майбутньому слід подбати про їхнє обєднання. Парк межує з аналогічним польським парком, що дає змогу організувати в майбутньому білатеральний ландшафтний парк.

У Стрийсько-Сянській Верховині у верхів'ї басейну Сяну в Турківському адміністративному районі в Боринському держлісгоспі створено в 1997 р. РЛП „Надсянський” (19428 га), який контактує з польським ландшафтним парком „Долина Сяну”. Обидва парки входять до складу міжнародного польськословацько-українського біосферного заповідника (резервату). У 1993 р. у межах м. Львова створено РЛП „Знесіння” (312 га). Територіальною базою для нього послужив колишній лісопарк „Шевченківський гай”. У парку гармонійно поєднано збереження природних пам'яток та історикокультурних об'єктів. Парк охоплює також частину міського урболандшафту. Для повнішого використання рекреаційних ресурсів Львівщини мережу РЛП доцільно розширити. Географ Зінько Ю. В. розробив проект створення Жовківського РЛП. У Прикарпатті треба найближчим часом організувати навколо Трускавецього та Моршинського санаторно-курортних комплексів „Трускавецький” і „Моршинський” реґіональні ландшафтні парки. Вони матимуть вагоме лікувально-рекреаційне значення. Існують реальні можливості створення РЛП у басейні Дністра в околицях с. Журавне в Жидачівському районі, у басейнах річок Стир і Свірж, в околицях с. Романів. На відміну від національних природних парків, реґіональні ландшафтні парки мають обласне підпорядкування і належать Державному лісогосподарському об'єднанню „Львівліс”. Щоб вони виконували природоохоронну та рекреаційну функції, треба створити їх дирекції та провести природоохоронне зонування. У рекреаційній зоні необхідно створити відповідні умови для рекреації та визначити мережу науково-пізнавальних і екотуристичних маршруті

Література:

1.      Булава Л.М. « Фізична географія України », підручник для 8 класу; Харків,

                                 « Ранок » 2008 р.

2.  Масляк П.О., Шищенко П.Г. « Географія України », підручник для учнів

                                        8-9  класів, Київ « Зодіак – Еко » 1996 р.

3.  Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. « Основи екологічних знань »,

                                   Київ « Либідь » 2000 р.

 4. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е.М., Бугай О.В.

  « Екологія і охорона  навколишнього середовища » навчальний посібник,

     Суми 2007р.

5. « Нестандартний урок географії », видавнича група « Основа » 2005 р.

6. « Урок географії, якого чекають », Харків, « Основа » 2008 р.

7. В. Ю. Пестушенко, Г.Є. Уварова  « Географія материків і океанів »

*************************************************

*************************************************

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ :

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ 8 клас (т.3)

I. Завдання на вибір однієї правильної відповіді

1. Кліматичний пояс, в межах якого знаходиться більша частина території України:

а) арктичний;

б) помірний;

в) тропічний;

г) субтропічний.

2. Найбільший порт, що розташований у гирлі Дунаю:

а) Вилкове;

б) Одеса;

в) Рені;

г) Ізмаїл.

3. Форми рельєфу, які переважають у межах території України:

а) низовини — 70 % і височини — 25 %;

б) рівнини — 50 %;

в) низовини — 50 % і рівнини — 25 %;

г) рівнини — 70 % і височини — 25 %.

4. Види ґрунтів, що є найбільш поширеним у степовій зоні України:

а) дерново-підзолисті;

б) сірі лісові;

в) чорноземи;

г) каштанові.

5. Чинник, який є головним у формуванні чорноземів у степовій зоні України:

а) панівні вітри;

б) рівнинний рельєф;

в) умови зволоження;

г) господарська діяльність людини.

6. Озеро України, озерна улоговина якого має вулканічне похо­дження:

а) Липовецьке;

б) Ялпуг;

в) Синевир;

г) Куяльник.

7. Природна зона, що займає найбільшу площу України:

а) мішані ліси;

б) степ;

в) лісостеп;

г) тайга.

8. Вид ґрунтів, що є найбільш поширеним у лісостеповій зоні Укра­їни:

а) дерново-підзолисті;

б) чорноземи;

в) сірі лісові;

г) каштанові.

9. Область України, територія якої повністю розташована в лісосте­повій зоні:

а) Волинська;

б) Черкаська;

в) Донецька;

г) Львівська.

10. Назва найбільшої притоки Дунаю в межах України:

а) Прут;

б) Тиса;

в) Случ;

г) Сірет.

11. Область України, територія якої повністю розташована у зоні мішаних та широколистяних лісів:

а) Луганська;

б) Кіровоградська;

в) Волинська;

г) Одеська.

12. Види ґрунтів, що є найбільш поширеним у зоні мішаних та хвойних лісів України:

а) дерново-підзолисті;

б) сірі лісові;

в) чорноземи;

г) каштанові.

13. Назва найбільшої притоки Дністра в межах України:

а) Збруч;

б) Стрий;

в) Случ;

г) Тилігул.

14. Тип живлення, що має переважна більшість річок України:

а) снігове;

б) дощове;

в) мішане;

г) підземне.

15. Територія України, в межах якої бере початок річка Дністер:

а) південні схили Карпатських гір;

б) Закарпатська низовина; в) північні схили Карпатських гір;

г) Подільська височина.

16. Групи, на які розподіляються озера морського походження, що поширені в Приазов’ї та Причорномор’ї:

а) озера-лагуни та озера-лимани;

б) озера-стариці та карстові;

в) греблеві або завальні;

г) дельтові та заплавні.

17. Озеро льодовикового або карстового походження:

а) Ялпуг;

б) Кугурлуй;в) Світязь;

г) Бребенескул.

18. Найдавніша епоха гороутворення:

а) Альпійська;

б) Мезозойська;

в) Каледонська;

г) Герцинська.

19. Назва вугільного басейну:

а) Білозерський;

б) Львівсько-Волинський;

в) Дніпровський;

г) Придніпровський.

II. Завдання на утворення логічних пар та встановлення хронологічної або логічної послідовності

20. Встановіть відповідність між найбільшими озерами України та місцевостями, де вони розташовані:

а) Узунларське; б) Світязь; в) Кагул; г) Сасик

1. Поліська низовина. 2. Долина річки Дунай. 3. Керченський півострів. 4. Кримський півострів. 5. Кримські гори

21. Встановіть відповідність між річками та їх найбільшими притоками:

а) Дніпро; б) Дністер; в) Дунай; г) Сіверський Донець

1. Десна, Сула, Прип’ять. 2. Прут, Тиса. 3. Інгул, Кальміус. 4. Лугань, Айдар, Оскіл. 5. Збруч, Бистриця

22. Встановіть відповідність між рослинністю та типом ґрунту, що формується під нею 

а) дубово-соснові ліси; б) лучно-степова рослин­ність; в) зріджені дубняки з гус­тою трав’янистою рос­линністю; г) грабові ліси з незначним трав’яним покривом

1. чорноземні ґрунти; 2. темно-сірі лісові ґрунти; 3. ясно-сірі лісові ґрунти; 4. дерново-подзолисті ґрунти; 5. каштанові ґрунти

23. Встановіть відповідність між річками та їх короткою характери­стикою:

а) Дніпро; б) Дністер; в) Дунай; г) Південний Буг

1. Найбільша водна артерія західної час­тини України. 2. Протікає по території України ниж­ньою течією. 3. Починається на Подільській височині на висоті 321 м над рівнем моря. 4. Найбільша притока Дніпра. 5. Найбільша річка України

24. Встановіть відповідність між типами рослинних угрупувань та їх поширенням в межах України: 

а) лучні угіддя; б) ліси; в) болотні та торфові луки; г) рододендрон жовтий, тис ягідний

1. Переважають у Поліссі. 2. Збереглися з минулих геологічних часів. 3. Переважають у Криму. 4. Займають близько 39 % Карпат. 5. Поширені переважно в лісовій та лі­состеповій зонах

25. Встановіть відповідність між типами ґрунтів та їх поширенням у межах України:

а) бурі гірськолісові; б) дерново-підзолисті; в) типові чорноземи; г) темно-каштанові в комп­лексі з солончаками

1. Північ лісостепової зони. 2. Полісся. 3. Карпати. 4. Долини річок. 5. Південь степової зони

ІІІ. Багатовибіркові завдання на встановлення причинно-наслідкових зв’язків

26. Виберіть правильне твердження:

а) через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску ма­терика Євразія, її територія перебуває під постійним впливом холодних арктичних повітряних мас;

б) через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску материка Євразія, її територія перебуває під впливом західних повітряних мас, що приносять циклони, а також тих, що пов’яза­ні з впливом Азорської та Азіатської областей високого тиску;

в) територія України перебуває під постійним впливом вологих і теплих атлантичних повітряних мас;

г) територія України перебуває під постійним впливом повітряних мас, що формуються над Середньою і Малою Азією.

27. Виберіть правильне твердження:

а) на рівнинній території України поширені лісостепові, степові та сухо-степові ландшафти помірного поясу;

б) на рівнинній території України поширені мішані і хвойні лісові ландшафти помірного поясу;

в) на рівнинній території України поширені широколистяні і мі­шані лісові, лісостепові, степові та сухостепові ландшафти по­мірного поясу;

г) на рівнинній території України поширені степові та сухостепові ландшафти помірного поясу).

28. Під родючістю ґрунтів розуміють:

а) здатність ґрунту забезпечити рослини поживними речовинами, водою і повітрям;

б) здатність ґрунту забезпечити рослини вологою в теплу та холодну пори року;

в) здатність ґрунту забезпечити кореневу систему рослин вугле­кислим газом;

г) здатність ґрунту забезпечити рослини мінеральними добривами.

29. Повітряні маси, що найбільше впливають на клімат України:

а) континентальні помірних широт, атлантичні, арктичні та тро­пічні;

б) арктичні, центрально-азійські, тропічні та субтропічні;

в) континентальні тропічних широт, атлантичні, арктичні та тро­пічні;

г) континентальні тропічних широт, тропічні та субтропічні.

30. Виберіть твердження, що правильно характеризують клімат України:

а) влітку на території Україні ідуть зливи, більшість з яких супро­воджуються градом та зниженням температури до 8 °С;

б) зима наступає в кінці листопада, на початку грудня, в цілому не сувора і триває близько чотирьох місяців;

в) весна найраніше приходить у Закарпаття і супроводжується за­морозками;

г) зимові опади майже на всій території бувають переважно у ви­гляді дощу.

IV. Багатовибіркові завдання розрахункового типу

31. Розрахуйте альбедо земної поверхні, якщо відомо, що величина сонячної радіації, яка надходить за рік на верхню межу атмосфери, становить 1, 23 ккал/см2, а відбитої радіації — 0, 37 ккал/см2.

32. Визначте падіння річки Дніпро на ділянці від витоку до м. Київ за наступними даними: висота витоку — 253 м над рівнем океану, висота гирла — 0 м, висота м. Київ — 89 м.

33. Розрахуйте похил річки Дніпро, якщо відомо: довжина Дніпра — 2201 м, падіння — 253 м.

34. Визначте, висоту на якій розташоване місто, якщо на березі моря, де розташоване місто, атмосферний тиск складає 730 мм рт. ст., а атмосферний тиск над рівнем океану — 760.

35. Розрахуйте площу зелених насаджень (у гектарах), що необхідна місту Київ (в якому нараховується приблизно 3 млн мешканців), якщо 1 га лісу поглинає за 1 годину стільки вуглекислого газу, скільки його видихає за цей час 200 чоловік.

36. Визначте похил річки, якщо її довжина становить 50 км, а висота витоку 150 метрів, висота гирла 100 метрів над рівнем моря.

VІ. Відкриті завдання з короткою однією чи двома відповідями

37. Визначте назву науки, що вивчає походження і розвиток ґрунтів, їх розповсюдження й використання.

38. Назвіть карту, на якій позначають температуру повітря, напрями і швидкість вітрів, розміщення теплих і холодних фронтів, циклонів і антициклонів, напрями їх переміщення тощо.

39. Визначте назву висхідного атмосферного вихору із замкненою об­ластю зниженого тиску, в якому вітри дмуть від країв до центру.

40. Назвіть озерну улоговину, що утворюється в районах поширення легкорозчинних гірських порід.

V.Відкрите завдання з двома варіантами відповіді

Так

Ні

( методичний посібник для вчителя ), Харків ; видавництво « Ранок », 2004р.

41. На Керченському півострові є 18 постійно діючих вулканів — Бул­ганацький, Великотарханський, Малотарханський тощо. Окрім того, на даній місцевості в різних місцях збереглося близько 30 за­снулих вулканів. 

42. Карпати — низько- і середньовисотні гори з найвищими вер­шинами не більше 2100 метрів утворилися в період альпійської тектонічної епохи. 

43. Сучасна флора України сформувалася в кінці антропогену, після материкового зледеніння.

44. Лісами вкрито близько 14 % території України. Найбільші площі вони займають у Карпатах, Криму і на Поліссі.

45. Переважна більшість річок України належить до басейнів Чорного та Балтійського морів.

46. На рівнинних територіях України кількість опадів зменшується в напрямку зі сходу на захід.

47. Унаслідок випадання зливових дощів у Карпатах можуть сфор­муватися короткочасні селеві потоки, які мають значну руйнівну силу.

48. Ґрунти степової зони сформувались в умовах надлишкової кіль­кості вологи.

49. Рослини, що збереглися з минулих геологічних часів — рододен­дрон жовтий, меч-трава, тис ягідний — свідчать про те, що суходіл країни, ще 280 тис. років тому був укритий вічнозеленою субтро­пічною та тропічною рослинністю, яка зникла під час останнього зледеніння.

50. У ґрунті, як правило, виділяють чотири горизонти: той, що об­робляється, гумусовий, вмивання та вимивання.

8. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. « Географія материків і океанів», Київ « Навчальна книга », 2007 р.
9. http://zik.ua/ua/news/2013/10/21/na_sambirshchyni_stvoryuyut_natsionalnyy_pryrodnyy_park_435496
10. http://5ka.at.ua/load/ekologija/prirodno_zapovidni_ob_39_ekti_na_teritoriji_lvivskoji_oblasti_referat/18-1-0-25484

Чорне море

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 

Мета: в основних рисах вивчити еволюцію географічних уявлень і наукових географічних знань про територію України упродовж певних етапів: стародавнього (міфологічного, античного), середньовічного й епохи Відродження, Нового часу, Новітнього часу й сучасності. 

Знання про природні умови й природні ресурси України здобувалися кропіткою працею багатьох поколінь географів та інших дослідників природи України. Географічні знання накопичувалися пос-тупово: наступні покоління доповнювали й поглиблювали їх. То ж спробуємо зрозуміти, як уявляли дослідники природу України на кожному історичному етапі; які проблеми їх цікавили. 

4.1. Стародавній етап географічного пізнання. Тисячі років тому на землях сучасної України жили люди, які ще не знали писемності. Але чи означає це, що вони не мали географічних знань? 

На території нинішньої Черкаської області (на берегах р. Росава, що поблизу с.Межиріч) при археологічних розкопках було знайдена схема місцевості, видряпана на бивні мамонта 15-17 тисяч років тому (рис. 11). Це одне із найдавніших зі збережених схематичних зображень місцевості у світі. 

Отже, первісні люди передавали одноплемінникам і нащадкам географічні знання у вигляді різних схематичних зображень (наприклад, про розташування найкращих місць для мисливства й риболовлі) на кістці, каменях та, очевидно, на предметах, які не збереглися – на корі дерев, шкірі, глині тощо. 

Варто відзначити, що люди первісних сус-пільств часто інтуїтивно відчували суть і власти-вості природних тіл. Зокрема, древні мали диво-вижно точні уявлення про Космос, про живу природу. 

Біля 10 – 8 тисяч років тому виникло земле-робство — вирощування окультурених рослин. Людям стали необхідними знання про рух космі-чних тіл (особливо Сонця), від яких залежали по-чаток і кінець певних землеробських справ. Люди дійшли висновку, що на перебіг різних природних явищ на Землі суттєво впливають космічні тіла і їх рухи. Тому вони вели спостереження за Сонцем, Місяцем, планетами й зірками. Носіями цих знань були, здебільшого, жерці. Пізнання навколишнього середовища було зумовлене не тільки потребами у їжі, житлі, певних предметах, але й природною допитливістю окремих людей. 

Разом з практичними знаннями формувалися уявлення про суть і будову Світу – здебільшого у формі фольклорних творів – міфів, які передава-лися із покоління у покоління. Серед міфів різних народів вирізняється група, що пояснює за-лежність природних явищ від космічних та над-природних сил. Ці міфи, й відповідно, уявлення про світ, називаються космогонічними. 

Понад 2500 років тому територія нинішньої України ввійшла до складу Ойкумени (стародав-ні греки так називали відому їм заселену частину Землі). Ще з архаїчного періоду збереглися дав-ньогрецькі перипли (морські путівники, які яв-ляли собою опис контурів берегової лінії), – у т.ч. Понту Евксинського – тодішня назва Чорного моря. Пізніше Північне Причорномор’я стало пе-риферійною частиною античного світу. Як відо-мо, давньогрецькі вчені заклали основи наукових уявлень про розвиток Космосу, форму й розміри Землі, сформували землезнавчий, країнознавчий, компонентний напрями досліджень Землі. 

Для довідки: Античність охоплює період тривалістю понад 1 тис. років. Античність умовно поділяють на два періоди: 1) Домінування Давньої Греції (елліністичний період). Його початок відносять до 546 року до н.е. – встановлення рабовласницького ладу, а кінець — до 146 р. до н.е., коли країна була захоплена Римською державою. 2) Римський період (146 р. до н.е. – 476 р. н.е., – рік падіння Риму під натиском варварів, що поклало кінець періоду й античності у цілому). 

В Античній Греції процвітали натурфілософські учення (які прийшли на зміну космогоніч-ним уявленням попереднього періоду). Натурфілософія – вчення, що пояснює природу засобами споглядання й логічних суджень (а не за допомогою інструментальних досліджень, вимірювань і розрахунків). Натурфілософські учення сформувалися переважно незалежно одне від одного у рі-зних частинах планети (Древніх Індії, Китаю, Вавилоні, Єгипті та Греції). 

Саме з творів античних вчених дійшли до нас перші письмові відомості про територію України, які є джерелами не тільки географічних але й історичних знань. Так, перші письмові географічні ві-домості містяться у книзі «Мельпомена» – в одній із 9-ти книг «Історія» давньогрецького вченого, «батька історії» Геродота (484-425 рр. до н.е.). У ній указуються тодішні назви річок і місцевостей. 

Для допитливих! Геродот — про землі на півдні сучасної України. 

Геродот багато мандрував. Зокрема, він здійснив подорожі по узбережжю Понту Євксинського (див. рис. 12 - карту Причорномор’я за Геродотом), досягнувши гирла Істра (тоді – Дунаю). Звідси Геродот подається в захоплюючу подорож у долини Дніпра й Дону. У його працях знайшли відображення спостереження природи окремих місцевостей. У Скіфії (тоді – країни на північних берегах Чорного моря) найбільше вразили Геродота численні ріки, тому він їх описав особливо детально, мальовничо й цікаво: «Борисфен (тоді – Дніпро) — найбільша з річок Скіфії після Істру. Він має найкращі й найпридатніші для худоби пасовиська, він же має щонайбільше доброї риби. Вода з нього найприємніша для пиття; він пливе чистий між іншими каламутними. Над його берегами найкращі посіви; в місцях, де не сіяно, родить висока трава. У його гирлі нагромаджується сама по собі величезна кількість солі». 

У І-му столітті нашої ери землі на півдні України потрапили під владу величезної Римсь-кої імперії. Для управління цією імперією полко-водцям і сенаторам потрібні були географічні знання. Для цих потреб давньоримські вчені Страбон, Пліній Старший, Клавдій Птолемей створювали багатотомні описи – своєрідні енци-клопедії стародавнього світу. 

На їх сторінках знайшлося скромне місце й для опису «Сарматії» (так тоді називали землі сучасної України). Відомості для описів бралися з різних, не завжди достовірних джерел (від легі-онерів, купців тощо). 

Карта Птоломея була першоосновою для ство-рення середньовічних карт (у т.ч. й України). 

4.2. Середньовічний етап географічного пізнання (кінець V – кінець XVII ст.). 

У стародавніх слов’ян переважали міфологічні погляди на світобудову. У світогляді давніх слов’ян існував свій пантеон богів, що „відпові-дали” за певні природні явища (Перун, Мокш, Даждьбог тощо). 

Основні географічні знання середньовіччя зо-середжені в творах мандрівників і літописців. Певну роль у накопиченні знань про інші країни відігравали завойовницькі походи представників європейських народів (наприклад, вікінгів), по-дорожі монахів, які проповідували християнські ідеї серед «варварських» народів, поїздки купців за товарами і послів – до правителів інших країн. 

Важливими історичними й географічними дже-релами знань є давньоруські літописи, які писали переважно монахи: літописне зведення 1073 ро-ку; «Повість временних літ» (1114-1116 рр.), у якій, зокрема, описується торговий шлях «із ва-ряг у греки» — від Скандинавії до Чорного й Се-редземного морів, який на значній протяжності проходив Дніпром. 

У літописах знаходимо назви історичних зе-мель, річок тощо. Географічний термін «Украї-на» вперше згадується в Київському літописі (1187 р.). Проте найчастіше землі, які заселяли східнослов’янські народи, йменували «Руссю». Терміном «Україна» позначали відокремлену частину території Русі. Відомості географічного характеру трапляються в «Повісті врем’яних літ» — літописному зведенні, укладеному в Києві, яке відоме також як «Літопис Нестора» (охоплює 852-1117 рр.). Його продовженням є Київський літопис (охоплює 1118-1198 рр.), та Галицько-Волинський літопис (охоплює 1209-1292 рр.). 

Окремі географічні відомості про українські землі з’являються в описах арабських купців і мандрівників, та порівняно не чисельних візан-тійських і західноєвропейських джерелах. Зок-рема, візантійський імператор Костянтин Порфі-рородний (початок Х століття) зазначає назви порогів на Дніпрі, назви міст тощо. 

На відміну від Європи, географія і країнознавс-тво розвивалися в країнах, завойованих арабами (від нинішньої Іспанії — до Індії). Арабські учені перекладали праці давньогрецьких і римських географів, складали карти (правда, не досить то-чні). Торговельні зв’язки арабські купці мали з багатьма землями. Вони були чудовими мореп-лавцями. Деякі з купців, крім торгівлі, складали ще й детальні описи країн, які вони відвідали. Окремі з цих країнознавчих описів несли фанта-стичні, майже казкові уявлення про чужі краї (що характерно для середньовіччя в цілому). 

У книгах арабських мандрівників є відомості і про землі сучасної України. Часто арабські пи-сьменники такі описи робили не як очевидці, а з розповідей купців. 

Для допитливих! Арабські мандрівники про землі східних слов’ян 

Цікаву оповідь про землі слов’ян біля Києва дає Ібн-Даст у творі «Книга добрих скарбів» (пе-рша половина Х століття): «Країна слов’ян — край рівний і лісний; в лісах вони і живуть. З дерева виробляють вулики для бджіл... Вони пасуть свині, а також вівці... Найбільш сіють просо... Є в них різні кобзи, гуслі й дудки... . Холод в їх країні такий великий, що кожний на зиму викопує собі жит-ло — землянку, до котрої приробляє з дерева гостроверхій дах, й на той дах накладає землю. У та-ких землянках живуть цілою родиною, запалюють посередині вогонь, розпікають до почервоніння каміння й так гріються. У такому житлі вони залишаються до весни». 

Відомості про нашу територію в ті часи знайш-ли відображення на старовинних рукописних ка-ртах (наприклад, арабського географа ХІІ століт-тя Аль-Ідрісі). 

У 1150-1153 рр. у Києві побував арабський ку-пець і мандрівник Абу-Гамід. Він залишив відо-мості про природу й господарство Русі. Одним із найвідоміших арабських мандрівників був Ібн Баттута. У 1330-ті роки він побував у Криму й на узбережжі Азовського моря, про що залишив згадку в надиктованих спогадах. Ці землі були тоді під владою Золотої Орди — держави, ство-реної монгольськими ханами. Після монгольсь-ких завоювань через українські землі мандрували посли до хана від правителів держав Західної Єв-ропи (італієць Плано Карпіні, француз Віллем Рубрук та інші), які залишили свої спогади. 

Як відомо, вродовж XV-XVI століть у деяких країнах Західної Європи (передусім, у багатих містах Італії) завдяки торгівлі й географічним ві-дкриттям, накопичилися великі багатства, які до-зволяли оплачувати діяльність людей, що займа-лися мистецтвом і наукою. Тут почали перевида-вати твори учених епохи стародавніх Греції та Риму, відроджувати традиції античного світу. Тому XV-XVIІ століття в Європі називають епо-хою Відродження. 

Розвиток техніки дозволив проводити дослі-дження рухів небесних тіл за допомогою телес-копів і довести, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки (дослідження Миколая Ко-перніка, Галілео Галілея, Джордано Бруно). Ви-найдення барометра дозволило Блезу Паскалю розпочати визначення відносних висот місцевос-ті. Винайдення приладів для топографічної зйом-ки дозволило перейти від описів, створених на основі споглядання до справді наукових праць. 

У пізньому середньовіччі (коли українські землі входили до складу Речі Посполитої) поширився вплив наукових досягнень епохи Відродження. У 1613 р. Томашем Маковським створена карта Ли-тви і Дніпра (1: 1 300 000). Надзвичайно цікаві відомості з географії України містить книга фра-нцузького інженера Гійома Лавассера де Боплана «Опис України…» (1650-1651 рр.). Йому ж на-лежить «Генеральна карта України», видана у Гданську в 1648р. (1:1 800 000), та карта України 1650-1653 рр. на 8 аркушах (масштаб 1:452 000). 

Рис. 13. Фрагмент карти Г.Л. де Боплана (Середнє Придніпров’я) 

Відомі також карти («чертежи») східної час-тини України, видані переважно у Московській державі, до складу якої в 1654 р. увійшли ці зем-лі: «Книга Большого Чертежа» (кінець XVI ст.); «Чертеж украинским и черкасским городам от Москвы до Крыма» (1627 р.); карти «Патерика Києво-Печерського» (1661 р.); «Чертеж Крыма и Азовского моря» (1685 р.). Початкові знання з географії давали в Києво-Могилянській академії (створеної в 1632 р.). Є географічні відомості в козацьких літописах (С.Величка, Г.Грабянки), та звітах про подорожі в Україну (З.Герберштейна, Е.Лясоти, П.Алеппського та інших – [див. 6]). 

4.3. Географічні дослідження Нового часу (XVIII–ХІХ століття) 

У XVIII столітті з’явилися перші наукові дос-лідження природи, здійснені російськими дослі-дниками (східної частини України), польськими й австрійськими вченими (західної України). 

У кінці XVIII століття дослідженням природи Західної України займався «батько» польської геології й географії Станіслав Сташіц; Карпати вивчав професор Львівського університету Бал-тазар Акке. 

Серед робіт вчених Російської Академії наук виділяється праця академіка Йогана-Антона Гю-льденштадта, який під час експедиції 1773-1774 років описав рослинність цілинного тоді степу. Чудові описи природи Криму залишили Карл Га-бліц і Петро-Симон Паллас. 

Почали досліджувати природні ресурси для потреб господарства. У 1721 році дослідник-самоучка Григорій Капустін відкрив родовища кам’яного вугілля на Донбасі. А в 1781 році май-бутній академік В.Ф. Зуєв – поклади залізної ру-ди у Кривому Розі. 

У другій половині XVIII ст. виконані ряд кар-тографічних творів, зокрема генеральну карту України О.Рігельмана (1785- 1786), карти й атла-си намісництв, плани міст тощо. Багатий і ще не повністю опрацюваний матеріал географічного змісту містять документи Генерального межу-вання (яке мало на меті розділити й охарактери-зувати усі поміщицькі землі); матеріали перепи-сів населення (зокрема, генеральний або Румян-цевський перепис населення Лівобережної Укра-їни 1765-1769 рр.). Цікавий краєзнавчий матеріал міститься в описах намісництв 1770-1780-х рр., зокрема в «Топографічному описі Чернігівського намісництва з коротким географічним та істори-чним описом Малої Росії» (до якого тоді входила більша частина сучасної Полтавщини), викона-ний О.Шафонським. 

Якщо в XVIII столітті вчені вивчали природу як єдине ціле, то у XIX столітті обсяг знань знач-но зріс, і вчені почали спеціалізуватися на ви-вченні окремих природних компонентів. В Укра-їні працювали відомі вчені, які вивчали її геоло-гічну будову і рельєф (Н.Д. Борисяк, К.М. Фео-філактов, М.О.Соколов), клімат (О.І.Воєйков, О.В.Клосовський, П.І.Броунов), рослинний пок-рив (А.М. Краснов, Й.К. Пачоський, Г.І.Танфільєв та інші). Переважно застосовува-лися польові (експедиційні) методи дослідження. Створена у другій половині ХІХ століття мережа метеорологічних станцій і станцій спостере-ження за режимом водного стоку започаткували впровадження стаціонарних методів досліджень. 

За посібником Я.І.Жупанського «Історія геог-рафії в Україні» (підрозділи 4.3 – 4.5) самостійно ознайомтеся з історією розвитку кожної галузе-вої фізико-географічної науки та картографіч-ними дослідженнями, що проводилися впродовж ХІХ століття. 

Для ознайомлення. Розвиток географії як науки у ХІХ столітті 

Узагальнюючи велику кількість географічної інформації, накопиченої під час подорожей та експедицій, на початку XІX століття німецькі вчені Александр Гумбольдт і Карл Ріттер заклали основи сучасної фізичної географії, як науки про закономірності розміщення природних об’єктів і явищ. А.Гумбольдт застосовував художній метод опису природи. Його досвід з успіхом наслідували географи наступних поколінь. У ті часи не було ні кіно, ні телебачення. Тому географи описували далекі краї так яскраво й образно, щоб читач відчував себе учасником подорожі чи експедиції. Велику роботу щодо порівняння природи різних материків здійснив К. Ріттер. 

У XІX столітті велися дослідження різних складових частин природи (будови надр і земної поверхні, вод, погоди й клімату тощо). Завдяки детальним дослідженням, зокрема, території Полтавщини, видатний учений Василь Васильович Докучаєв розробив учення про ґрунти, про взаємозв’язок усіх складових частин природи. Прізвище В.В.Докучаєва при оцінці заслуг у розвитку географії ставлять поруч із прізвищем А.Гумбольдта. 

Перше географічне товариство було засноване в Парижі у 1821 році. У подальшому географічні товариства були створені в 1828 році у Берліні (Німеччина), 1830 року в Лондоні (Великобританія), 1845 року в Санкт-Петербурзі (Росія), у 1888 році – національне географічне товариство Сполучених Штатів Америки. 

У Російській імперії сформувався ряд наукових географічних шкіл. 

Наукова школа – неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об’єднаних за-гальною програмою і стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера. 

1) У 1845 році в Санкт-Петербурзі засноване Російське Географічне товариство. Метою дія-льності товариства була організація експедицій у різні частини імперії та закордон, а також попу-ляризація географічних знань. Серед засновни-ків товариства – виходець з України етнограф, письменник В.І. Даль (псевдонім – «Козак Луганський»). Визнаним лідером товариства був П.П.Семенов-Тян-Шанський, під керівництвом якого було створено ряд словників і описів імпе-рії, у тому числі – території України. 

У 1869-1870 роках під керівництвом Павла Платоновича Чубинського була організована експедиція товариства на Україну (для вивчення побуту й традицій населення). За ініціативою П.П.Чубинського в 1873 р. у Києві був створе-ний Південно-Західний відділ Географічного то-вариства (невдовзі закритий царським урядом). Було видано два томи «Записок…» товариства (головним чином, етнографічного змісту). 

П. П. Чубинський є автором слів гімну Украї-ни. 

2) Географічна школа Генерального штабу. Значний інтерес становлять зібрані офіцерами Генерального штабу об’ємні «Материалы к геог-рафии и статистике губерний Российской импе-рии» (Херсонської, Катеринославської тощо). 

3) Географічна школа, очолювана професором Санкт-Петербурзького університету Василем Ва-сильовичем Докучаєвим. У кінці XIX століття основна увага дослідників природи зосередилася на вирішенні проблеми боротьби з посухами й пиловими бурями у степу й лісостепу. Золотою сторінкою в історії світової науки є результати експедиції по всебічному вивченню цих про-блем, яку очолював В.В.Докучаєв на території Полтавської губернії. З урахуванням матеріалів досліджень, В.В.Докучаєв розробив наукові основи ґрунтознавства і вчення про взаємозв’язки у природі. Його вважають основоположником комплексного підходу в фізичній географії. 

Друга важлива прикладна проблема – наукове обґрунтування осушення заболочених земель пі-внічної частини України (Полісся). Значний вне-сок у вивчення природи Полісся, вирішення про-блеми осушення боліт внесли Й.І.Жилінський, Г.І.Танфільєв, П.А.Тутковський. 

Розвивалася географічна освіта. Окремі геог-рафічні курси починають викладати в Київсько-му (з 1834 р.), Львівському (з 1882 р.), Одесько-му, Харківському (з 1889 р.) університетах. У кінці століття там створюють кафедри географії. Їх очолювали видатні природознавці: у Києві ― П.І.Броунов, з 1891 р. (який висловив ідею про існування особливої зовнішньої оболонки Землі: ця ідея через багато років знайшла втілення у вченні про географічну оболонку); у Харкові ― А.М.Краснов (засновник ботанічної географії, автор першого вітчизняного підручника «Основи землезнавства»); в Одесі ― метеоролог О.В.Клосовський, Г.І.Танфільєв (видатний вче-ний у різних галузях природознавства, автор книги «Географія Росії, України й прилеглих до них країн»); у Львові ― А.Реман (дослідник Ка-рпат і прилеглих земель), пізніше – Є.Ромер (фа-хівець у різних галузях фізичної географії та шкільної географії). 

Діяли й видавали збірники праць товариства дослідників природи при університетах (виникли у кінці 1860-х років), комісії з географічного опису губерній при навчальних округах. Матеріали географічного змісту публікувалися також у виданнях Вільного економічного товариства, заснованого в 1880-х роках у Петербурзі, статистичних бюро земств, сільськогосподарських товариств тощо. 

У кінці ХІХ ст. посилилися українознавчий і краєзнавчий аспекти географічних досліджень. Зокрема, цей напрямок пов'язаний з діяльністю заснованого в 1873 р. у Львові Наукового това-риства імені Т.Шевченка (з 1897 р. видавалися його збірники). 

Контрольні запитання: 

1. Що вам відомо про географічні знання населення на території нинішньої України до появи писем-ності? 2. Хто з учених стародавнього світу зробив перший опис земель, що нині входять до складу України? Які найважливіші географічні відомості є в цьому описі? 3. Які найважливіші географічні відомості відносяться до часів Київської Русі? 4. Які відомості про територію України є в арабських, візантійських і західноєвропейських джерелах? 5. Охарактеризуйте географічні дослідження, проведені у XVIIІ столітті. 6. Охарактеризуйте основні результати дослідження географічних шкіл, які сформувалися в Російській імперії впродовж ХІХ століття. 7. Що ви знаєте про розвиток географічної освіти в Новий час? 8. У чому полягають особливості географічної інформації про територію України: а) в працях давньоримських учених; б) в джерелах XVII століття. 9. Чим відрізняється географія ХІХ століття від географії XVIIІ століття? 10. Користуючись літературою, рекомендованою в кінці теми, підготуйте повідомлення про життя й діяльність одного з видатних дослідників території України (від стародавніх часів – до кінця ХІХ століття). 

4.4. Географія у Новітній час (ХХ столітті) 

На рубежі ХІХ - початку XX століття в розді-лених між двома імперіями частинах українських земель спостерігався бурхливий розвиток націо-нальної географії, яка характеризувалася, переду-сім, інтересом до всього рідного, українського. В межах Австро-Угорської імперії діяло Наукове товариство імені Т.Шевченка, яке продовжувало існувати і після її розпаду (у тому числі в закор-донних осередках). На землях у межах Російської імперії з’явились краєзнавчі музеї, публікувалися краєзнавчі описи й навчальні посібники для шкіл. Велося дослідження природних компонентів, населення і господарства. 

Які зміни державного устрою відбулися на українських етнічних землях у 1918-1922 роках? 

У 1918 р. в Українській Державі було заснова-но Академію Наук. Її першим президентом було призначено академіка В.І.Вернадського. При Академії наук і вищих навчальних закладах дія-ли науково-дослідницькі інститути, які дослі-джували рельєф, клімат, води, ґрунти, географію рослинності тощо. У 1926-1937 роках працював Український науково-дослідний інститут геогра-фії та картографії. 

З початку 1920-х років у географічні дослі-дження в СРСР все більше підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства. Для цього потрібні були знання про природні ресурси регіонів. Тому проводяться дослідження з природного і комплексного геог-рафічного районування території Української РСР. Були створені державні топографічна, гід-рометеорологічна і геологічна служби. 

У 1920-ті роки в Радянській Україні активно розвивалося краєзнавство, яке викладали й у школах. Зріс інтерес до проблем збереження ма-ло змінених природних ландшафтів. Але в кінці 1920-х років комуністичний режим згорнув дія-льність організацій краєзнавців і дослідників природи. Чимало науковців і краєзнавців зазнало репресій. У нелегких умовах розвивалася україн-ська культура й освіта і на західноукраїнських землях (кращі умови були в межах Чехословач-чини, до якої входило Закарпаття). 

З початку 1930-х років створені природничо-географічні факультети в ряді педагогічних ін-ститутів. Активно продовжували дослідження природних компонентів, складання оглядових і тематичних карт. 

Згадайте, які зміни відбулися у формуванні державної території України в 1939-1945 роках? 

У 1947р. утворений український філіал Геог-рафічного товариства СРСР. Із середини 1950-х років пожвавились краєзнавчі дослідження. Центрами організації фізико-географічних дослі-джень були: науково-дослідницький інститут ге-ографії при Київському університеті (1944-1952); Сектор географії при Інституті геології, а потім – Відділення географії при Інституті геофізики Академії наук України (1962-1992). 

У числі найбільш значних досягнень географі-чної науки цього часу стала книга «Физико-географическое районирование Украинской ССР». – К., 1968; Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – К., 1978; семитомник «Природа Украинской ССР» (1984-1987), трьохтомна «Географічна енцикло-педія України» (1989-1993). 

4.5. Роль видатних вчених у дослідженні території України 

Важливу роль у розвитку будь-якої науки, в тому числі географічної, відіграють видатні вчені – академіки, лідери наукових шкіл. З їх творчим доробком ви можете детальніше ознайомитися з додаткової літератури. А нижче подається корот-кий довідник про їх внесок у вивчення природи і господарства України. 

Творчість академіка Володимира Івановича Вернадського (1863-1945) знаменує собою по-ворот від подрібнення світової науки на галузі – до її інтеграції. Він є основоположником вчення про біосферу, а також геохімії, біогеохімії, космохімії, радіогеології та інших інтегративних наук. До його ідей досі звертаються вчені всього світу. В.І.Вернадський, як учень В.В. Докучаєва, досліджував геологічну будову й ґрунти Лівобе-режного Придніпров’я. 

Павло Аполлонович Тутковський (1858-1930) є засновником українського географічного краєзнавства. Він досліджував підземні води, геологічну будову і рельєф України (наприклад, відкрив ряд давніх вулканів). До числа його праць належать «Природна районізація Украї-ни», та «Краєвиди України…». 

Степана Львовича Рудницького (1877-1937) вважають основоположником української національної географії. Учений був організато-ром і першим директором Українського інституту географії та картографії в Харкові. С.Л.Рудницький визначив географію як загальну просторову науку про Землю й обґрунтував її центральне місце серед наук про природу. Учений вказував, що особливістю географії є те, що вона розглядає земні об’єкти і явища не самі по собі, а в їхніх усебічних взаємозв’язках. Видатний географ дав характеристику природи України та її регіонів. С.Л. Рудницький написав багато праць із політичної географії України, у яких показав, що українці мають створити власну державу в межах території свого розселення. 

Видатними фізико-географами й дослідника-ми лісів були академіки Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940) – учень В.В.Докучаєва, та Петро Степанович Погребняк (1900-1976). Зокрема, Г.М.Висоцький обґрунтовував роль лі-сосмуг у покращені клімату й родючості ґрунтів степу. П.С.Погребняк встановив, як поширення різних лісів на території України залежить від родючості й зволоження ґрунтів та інших при-родних чинників. 

Академіки Борис Ізмаїлович Срезневський (1857-1934) та Йосип Йосипович Косоногов (1866-1922) були організаторами метеорологічної служби України; займалися проблемами про-гнозування впливу кліматичних умов на урожайність сільськогосподарських культур. 

Академік Володимир Гаврилович Бондарчук (1905-1993) вивчав вплив різних чинників на фо-рмування рельєфу території України. 

Відомості про географію України системати-зували також учені, які з різних причин працю-вали за кордоном. Одним із них був Володимир Михайлович Кубійович (1900-1985). У рамках Наукового товариства імені Т.Шевченка, він був організатором і головним редактором «Енцикло-педії українознавства» (Мюнхен – Париж – Нью-Йорк), співавтором «Географії українських і су-межних земель» тощо. 

В останні десятиріччя в Україні плідно пра-цювали й працюють відомі фізико-географи: О.М.Маринич, К.І.Геренчук, П.Г.Шищенко, Г.І.Швебс, М.І.Щербань, І.Г.Черваньов, М.Ф.Веклич, В.М.Пащенко та інші. 

4.6. Фізична географія в сучасній Україні (з 1991 р.). 

Організацією сучасних географічних дослі-джень займається Інститут географії Націона-льної Академії наук України (директор — Л.Г.Руденко), та Українське географічне товари-ство (президент — П.Г.Шищенко). 

На з’їздах товариства, що проходять раз на чотири роки, обговорюються найбільш актуальні проблеми сучасної географії. Ці дві організації з 1993 р. започаткували видання «Українського географічного журналу». Більшість учених поєд-нують географічні дослідження з викладанням в університетах. 

Проведення сучасних фізико-географічних досліджень характеризується впровадженням ди-станційних методів (зокрема, результатів даних, отриманих за допомогою космічних апаратів). Серед методів обробки географічної інформації важливе місце займають методи моделювання (зокрема, картографічного; створення ГІС-технологій). Найбільш актуальними напрямами досліджень є вивчення природних ресурсів, осо-бливостей взаємодії суспільства й природи на різних територіях, проблеми охорони навколиш-нього природного середовища. 

Характеристика етапів формування географічних знань про територію України: 

Етапи формування географічних знань Особливості географічних досліджень Найвідоміші учені, мандрівники, провід-ні організації 

Стародавній час (V ст. до н.е. — 

V ст. н.е.) Перші найбільш загальні відомості про територію в працях античних учених Учені: давньогрецький – Геродот; давньо-римські – Страбон, К.Птоломей 

Середньовічний час (кінець V — кінець XVII ст.). Розрізнена інформація у літописах, записках мандрівників тощо. 

У пізньому середньовіччі з’явилися до-сить детальні карти українських земель Літописи: Київський, Іпатіївський, «Повість временних літ». Арабські (Ібн-Баттута) мандрівники, посли. 

Г.Л. де Боплан 

Новий час (XVIII—ХІХ ст.) Перші наукові дослідження природних умов та природних ресурсів. 

Поділ географії на окремі галузі. Ство-рення кафедр географії в університетах У XVIII ст. – дослідження Російської академії наук (В.Зуєв, П.Паллас тощо). 

У ХІХ ст. в Російській імперії сформу-вався ряд наукових географічних шкіл (Географічного товариства; на чолі з В.Докучаєвим) 

Новітній час 

(1917-1991) Географічні дослідження (вивчення природних умов і ресурсів) в СРСР підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства Провідні організації – географічні кафедри ВНЗ. У 1947р. утворений український філіал Географічного товариства СРСР. Із середини 1950-х рр. відновлені краєзнавчі дослідження 

Сучасний етап 

(з 1991 року) Упровадження сучасних інформаційних технологій. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи на різних територіях, проблем охорони навколишнього природного середовища Інститут географії Національної Академії наук України (директор Л. Г. Руденко) та Українське географічне товариство (президент П. Г. Шищенко), кафедри географії університетів. 

">Гілецький 9 клас

**************************************************************************

Вітряки  на Старосамбірщині

На пагорбах за містом Старий Самбір з'явилися два майже 120-метрові велети-вітряки.

      Про те, що в містечку має вирости вітрова електростанція, активно заговорили ще у 2011 році. І хоч на той час уже було відомо, що за містом планують звести 5 вітряків, що на їх встановлення Європейський банк дає майже 200 мільйонів євро, але пересічним містянам у це вірилося з горем навпіл. І тільки тоді, коли розпочалися перші роботи, люди зрозуміли: таки будуть! З тих пір з цікавістю поглядали на узвишшя, пильнуючи, коли ж поставлять обіцяних велетів. Велети з'явилися ще влітку. Правда, в розібраному стані. І аж до грудня чекали на техніку, здатну підняти увись елементи вітряка. Містом швидко пролетіла звістка, що довгоочікуваний кран уже на пагорбі, то ж городяни регулярно поглядали на обрій - аби не пропустити момент встановлення. Перший виріс ще до Нового року. Другий - перед Різдвом.

       Ті два велетні - ніби на долоні. І здається, у Старому Самборі нема такої точки, звідки б їх не було видно. Тільки у снігопад білі вітряки ніби зникають.

   матеріал Сайту :http://sambir.ucoz.com 21.01.15р

ВІТРОВА СТАНЦІЯ "Страний Самбір-1"

***********************8********************************

ВЕС "Старий Самбір-1"

На першій черзі ВЕС «Старий Самбір-1» встановлено дві вітротурбіни лідера світового ринку фірми Vestas (тип V-112-3,3 номінальна потужність 3,3 МВт). Технологічно це найсучасніше обладнання. Висота щогли вітроелектростанції становить 119 м, довжина лопоті – 56 м. Розрахунковий термін служби – 20 років.

*********************************************

Україна 123

ВЕСНЯНА ЗИМА 3 квітня 2015р

ЧАЕС

МАПИ

 УКРАЇНСЬКІ РОДОВИЩА ЗОЛОТА

Україна має придатні для розробки родовища золота. Такі родовища і золотопрояви є в межах Донецького кряжа, Українського щита, у Карпатах. Золото трапляється як корінне, так і розсипне. В історичних джерелах знаходимо згадки про те, що давні греки ще 2 тис. років тому видобували золото й срібло в копальнях на річці Рось. До давніх виробок корінного золота належать турецькі копальні XII ст. в Берегівському районі Закарпатської області. Донині спеціалісти дивуються вмінню давніх рудокопів. Уже в наш час у Берегівському районі було відкрито перше в Україні корінне Мужіївське родовище золота. Запаси затверджені як промислові, хоча концентрація металу в породі вважається середньою (1 тонна руди містить 6—7 грамів золота). Є золото корінного залягання і в Придніпров’ї в басейні річки Мокра Сура. За розмірами та запасами родовище значне, золото високої проби, рудні жили залягають неглибоко. Збагачення організовано поблизу Кривого Рогу. Є поклади золота поблизу Запоріжжя, Луганська та Кіровограда, у Донецькій області. На Донеччині у кварцитових жилах Нагольного кряжу ще у скіфо-аланську добу видобували самородне золото. У 1883 р. було отримано 8 кілограмів коштовного металу. Нині цей район вивчається. Корінне, високої проби золото виявлено і поблизу селища Великий Бичків на Рахівщині. Розсипне золото є в Закарпатті в пухких річкових відкладах басейну верхньої Тиси та її приток, на Буковині в басейні Черемоша. Останнім часом розвідані значні запаси золота на Одещині.

НАЙБІЛЬШИЙ МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ БАСЕЙН У СВІТІ

Нікопольський марганцеворудний басейн — найбільший у світі басейн марганцевих руд, що розташований на півдні України, у Дніпропетровській та Запорізькій областях. Тут, до речі, залягають найякісніші у світі марганцеві руди. Частка України у світовому виробництві марганцевої руди складає декілька десятків відсотків, що дозволяє не лише забезпечувати внутрішні потреби, але й здійснювати експортні надходження.

Запаси руди складають 2,1 млрд тонн. Потужність рудоносного шару — 1,5—5 м, глибина залягання 15—140 м, вміст марганцю — від 8 до 33—34 %. У межах басейну виокремлюють два марганцеворудні райони — Нікопольський та Великотокмацький. Також великі скарби марганцевих руд розташовані у Грузії (Чіатура) та в маленькій африканській державі під назвою Габон.